Окупанти продовжили наступальні дії навколо Бахмута 12 січня. Російський блогер стверджує, що загарбники штурмують українські позиції поблизу Благодатного — це 11 км на північний схід від Бахмута, а підрозділи групи Вагнера намагаються просунутися на східних околицях Бахмута.
Російські джерела стверджують, що їхні війська повністю захопили Опитне — це 4 км на південь від Бахмута, хоча ISW не може самостійно підтвердити, що російські сили зробили це.
Пропагандисти стверджують, що їхні сили ведуть наступ на Бахмут з боку Опитного та поширюють відеоматеріали, на яких нібито видно, як російські сили ведуть вогонь зі стрілецької зброї із ЗСУ в південних районах міста.
Російські війська, ймовірно, захопили Соледар 11 січня, але ця невелика перемога навряд чи передвіщає неминуче оточення Бахмута, резюмує Інститут вивчення війни.
Бахмутський краєзначий музей / фото з відкритих джерел
Сьогодні, 18 травня, в Україні та світі святкують День музеїв, це свято є нагадуванням про необхідність знати власну історію, поважати її та робити висновки на її основі.
Редакція Бахмут IN.UA до цього свята підготувала матеріал про Бахмутський краєзнавчий музей та кімнату-музей писанкарства та розвитку народних ремесел, їх історію з появи й до сьогодення.
День музеїв у 2024 році
Музеї — це сховища пам’яті, де оживає минуле. Саме в таких місцях можна познайомитися історією власного краю та країни, дізнатися про особливості життя пращурів та про те, якими речами користувалися в побуті.
Загалом, саме для того, щоб нагадати громадськості про роль музеїв у розвитку освіти та культури, у 1977 році Міжнародною радою музеїв було започатковано нині відомий Міжнародний тиждень музеїв.
Бахмутський краєзнавчий музей
Музей у минулому / архівне фото
Найбільш відомим музеєм Бахмута можна вважати саме Бахмутський краєзнавчий музей. Будинок, у якому він розмістився, був побудований на початку XX століття В.Г. Французовим, власником Бахмутського дротяно-цвяхового заводу. Він належав йому до 1917 року.
Сам музей з’явився в 1923 році, коли донецький лікар-епідеміолог та зоолог Борис Вальх ініціював таку ідею. Він також надав власні експонати у колекцію музею. Спершу в закладі працювали лише троє людей: завідувач, сторож та техробітниця. Очолив цей музей сам Вальх.
Друга світова війна, яка сильно вплинула й на сам Бахмут, стала критичною для закладу, адже у 1941 році його спалили нацистські окупанти. Вже після війни заклад почали відновлювати та в знову відкрили у 1962 році. Майже через два десятиліття, музей отримав статус державного.
Вже за часів Незалежності, музей активно експонував понад 30 тисяч різних історичних реліквій як зі стародавніх часів, так з новітньої історії. Усього було 14 залів, 12 з яких — це основна експозиція, а ще у двох розміщували тематичні кімнати-музеї, зокрема, присвячені Миколі Чернявському та історії єврейської громади Бахмута.
Етап реконструкції / фото з відкритих джерел
До повномасштабного вторгнення краєзнавчий музей перебував у стані реконструкції, при цьому в ньому проходили виставки та просвітницькі заходи.
Вже під час війни, за словами начальниці управління культури та туризму Донецької ОВА, 60−70% бахмутських музейних колекцій вивезли в більш безпечні місця, зокрема, архіви для подальшого вивчення історії Бахмуту та Донеччини.
Сама будівля була зруйнована під час боїв у місці.
Кімната-музей писанкарства та розвитку народних ремесел
Бахмутський міський народний Дім / фото з відкритих джерел
В Бахмуті був також більш локальний музей — Кімната-музей писанкарства та розвитку народних ремесел при Базовому комунальному закладі культури “Бахмутський міський народний Дім”, який відкрили у 2008 році. Тут експонували різні традиційні для регіону речі народного мистецтва, зокрема, які були присвячені писанкарству, гончарству, майстерству вишивки та навіть ювелірному мистецтву регіону.
Під час війни, більшу частину експонатів вдалося вивести. Сама ж будівля народного дому була зруйнована під час бойових дій у місті.
Окупанти регулярно публікують відеоролики з міста, де демонстрували нинішній стан Народного дому. На кадрах, опублікованих у листопаді 2023 року можна побачити, що від будівлі залишилася лише передня частина з колонами та оздобленим фасадом.
Росмедіа поширюють інформацію, що 9 травня у київському Парку вічної слави поліція зупинила, а згодом склала протокол на Савченко Галину Петрівну, яка нібито є ветеранкою Другої світової війни. Насправді жінка не є ветеранкою, а протокол склали за носіння радянської символіки.
Хто ця жінка та як росія використовує цю подію для маніпуляцій, — пояснюємо у матеріалі Бахмут IN.UA
9 травня у Києві: що сталося
Покласти квіти до Парку вічної слави пенсіонерка прийшла із забороненою радянською символікою: у формі армії срср, головному уборі із зображенням серпа і молота та нагрудних відзнаках. Саме через це поліція зупинила жінку.
На відео вона представляється, як лейтенант Савченко Галина Петрівна, учасницею організації «Союз радянських офіцерів». З 2018 року пенсіонерка занесена до бази Центру досліджень ознак злочинів «Миротворець» за антиукраїнську пропаганду та участь в антидержавних акціях.
База центру досліджень ознак злочинів «Миротворець» / скриншот
Савченко кожного року одягає радянську символіку та “святкує день побєди” в Києві, за що неодноразово була затримана поліцейськими. Також пенсіонерка ділилася світлинами парадів 9 травня з інших років.
Савченко Галина Петрівна на акціях / колаж
На фотографіях можна побачити ті самі медалі, що на недавно опублікованому відео. За словами савченко — відзнаки ювілейні, а сама форма належала її матері. Втім, деякі нагрудники не є медалями, а радше сувенірами на честь народження сталіна.
Колаж Бахмут IN.UA
Савченко також збрехала і про свій статус ветеранки: жінка народилась приблизно в 1949-1950 рр., який точно з цих років поки невідомо. Втім однозначно, що після завершення Другої світової війни у 1945 році.
Пенсіонерка у забороненій радянській символіці на “день побєди” 9 травня грає на руку кремля, адже дає простір для роспропаганди на тему нацизму. Це щорічні вистави з метою поширення думки, що українці не тільки не поважають пам’ять про перемогу над нацизмом, але й не визнають внеску тих, хто воював.
Читайте також:
Пропаганда: “Вантаж їх!”. Росіяни зняли ролик про ТЦК українською
Сьогодні, 18 травня, в Україні та світі святкують День музеїв, це свято є нагадуванням про необхідність знати власну історію, поважати її та робити висновки на […]
Росмедіа поширюють інформацію, що 9 травня у київському Парку вічної слави поліція зупинила, а згодом склала протокол на Савченко Галину Петрівну, яка нібито є ветеранкою […]
У Львові нещодавно завершилася ініціатива “Ліс для ВПО”, яка протягом місяця об’єднувала місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб через висадження дерев та екскурсії парком “Знесіння”.
Благодійний фонд “Бон” надає гуманітарну допомогу родинам з дітьми загиблих військовослужбовців. Ініціатива називається “BonBox”. Про це повідомляють на офіційному сайті БФ “Бон”. Допомога родинам загиблих […]
