Російські окупанти вивезли людей з села Костянтинопіль Донецької області, де наразі тривають бойові дії. Вивезених людей використали для пропаганди. Після так званої “евакуації” їх одразу ж почали долучати до зйомок.

Сюжет про “евакуйованих” зняли пропагандисти російського каналу “звезда”.

Росіяни вивезли людей з Костянтинополя

У селі Костянтинопіль на Донеччині тривають бойові дії. Наразі населений пункт частково окупований. З територій, що підконтрольні рф, окупанти вивозять місцевих жителів. Їх везуть углиб ТОТ, втім куди саме не повідомляється.

“Евакуйованих” людей росіяни використовують для пропаганди. По прибуттю на нові місця їх чекають російські воєнкори, які знімають пропагандистські сюжети. Цього разу використали жителів Костянтинополя. На камеру вони розповіли про злочини, які, нібито, чинили українські військові.

Зокрема, чоловік Сергій розповів про вбивство своєї дружини. Її, нібито, викрали, зґвалтували і вбили. Тіло жінки він знайшов у сараї. Відповідальність за злочин чоловік покладає на українських військових, втім жодних фактів не надає — він не бачив ні викрадачів, ні вбивць. Чи було вбивство насправді і хто до нього причетний невідомо.

Про мародерство, зґвалтування і вбивство дочки повідомила й жінка Катерина. Чи йдеться це про один і той самий випадок теж невідомо. Ні самі люди, ні пропагандисти не дають подробиць.

Подібними сюжетами росіяни намагаються поширити дезінформацію про ЗСУ та налаштувати людей проти українських військових. Однак насправді самі росіяни неодноразово ґвалтували жінок на ТОТ. І якщо російським роликам немає підтверджень, то злочини військових рф документують правоохоронці.

Зокрема, в березні двоє військових зс рф отримали підозру за зґвалтування місцевої жительки одного з окупованих сіл Донеччини. Окупанти вдерлися до жінки додому та вкололили невідому речовину. Потім, погрожуючи дітям жінки, вони вчинили сексуальне насильство.

Нагадаємо, що за період повномасштабного вторгнення з 2022 по 2024 рік громадська організація “Ла Страда-Україна” отримала інформацію про 88 випадків сексуального насильства, яке заподіяли російські окупанти. Орієнтовно 15% серед загальної кількості випадків скаладає насильство над чоловіками, і ще 15% — насильство над дітьми. З цього питання “Ла Страда-Україна” тісно співпрацює з Офісом Генерального прокурора.

Читайте також:

• “Чорні трансплантологи” в Бахмуті? Російська пропаганда запустила новий фейк
• Двоє бахмутян стали акторами російської пропаганди: деталі
• В Ясинуватій померла літня жінка, яку окупанти вивезли з Селидового

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!