Починаючи з 1 лютого 2024 року більшість переселенців мали б позбавити виплат, але Кабмін ухвалив рішення продовжити виплати для всіх ВПО до березня 2024 року. Таким чином уряд відтермінував скасування грошової допомоги ще на місяць.

Редакція зібрала всі важливі зміни для ВПО з 1 лютого 2024 року.

Кому продовжать виплати ВПО з лютого 2024

Усім внутрішньо переміщеним особам, які отримували грошову підтримку від держави — автоматично продовжать виплати з 1 лютого 2024 року на місяць. Тобто, якщо переселенець отримував грошові надходження від держави, то йому не потрібно нікуди звертатися, аби їх продовжили.

Кабмін вже вдруге відтерміновує скасування виплат. Можливо, що й після 1 березня 2024 року будуть позитивні новини для переселенців, в уряді зазначали, що працюють над тим, аби забезпечити грошовою допомогою вразливі категорії.

Виплати ВПО пенсіонерам

З 1 березня отримувати виплати й надалі зможуть пенсіонери, за умови, що їх пенсія буде менша за 9 444 гривень. Нагадаємо, що в Україні збільшили пенсію. Її розмір залежить від прожиткового мінімуму. Таким чином, якщо прожитковий мінімум у 2024 році складе 2 920 гривень, то мінімальна пенсія зросте до 2 361 гривні, тобто пенсія зросте на 268 гривень, або 12,8%.

Максимальна пенсія в Україні збільшиться на 2 680 гривень і становитиме 23 610 гривень.

Додамо, що зараз середня пенсія в Україні складає 5 311 гривню, але у поточному році вона збільшиться до 6 тисяч гривень.

Хто продовжить отримувати виплати ВПО

• люди з інвалідністю 1 та 2 груп;
• діти-сироти;
• родини, які виховують дитину до 14 років, і яка навчається дистанційно (один з батьків змушений бути вдома зі школярем, а відтак не має можливості працювати);
• родини, які працевлаштувалися в 2023 році, але мають невеликі доходи – менше за 9 400 гривень на кожного члена родини;
• люди, які проживають на умовно безпечних територіях, але їхні діти до 6 років не ходять у садочки через нестачу місць.

Кому скасували виплати

З 1 серпня 2023 року грошові виплати ВПО припинили виплачувати окремим категоріям, йдеться про осіб, які:

• перебувають за кордоном більше ніж 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих та документально підтверджених причин;
• перебувають в місцях позбавлення волі чи були засуджені за колабораціонізм.
• є ВПО, що повернулися до покинутого місця проживання.
• придбали квартиру, будинок чи ділянку на суму понад 100 тисяч гривень (крім житла, отриманого за рахунок державного чи місцевого бюджету);
• що придбали новий транспортний засіб, з року випуску якого минуло менш ніж 5 років (крім авто, які були придбані волонтерами та передані на потреби ЗСУ);
• які мають власне житло площею понад 13,65 кв. м на одного члена сім’ї на територіях, де не ведуться активні (можливі) бойові дії або які не є окупованими;
• які придбали іноземну валюту на загальну суму понад 100 тисяч гривень (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних, соціальних, освітніх послуг), а також банківські метали;
• що мають на депозитному банківському рахунку кошти на загальну суму понад 100 тисяч гривень.

Читайте також:

• Чи потрібно переселенцям повертати виплати державі
• У Мінреінтеграції назвали категорію ВПО, яка має право на виплати
• Що робити ВПО, яким скасували виплати в Western Union через прописку на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!