23 жовтня 2024 року редакція опублікувала новину “Для ВПО з Бахмута планують будувати нове житло: проєкт на стадії пошуку донорів”. Тоді ми повідомили бахмутянам, що для них збираються звести житло, проєкт якого презентуватимуть у Варшаві. 13-14 листопада у столиці Польщі заплановий захід Rebuild Ukraine. У коментарі на питання редакції, у яких саме громадах буде реалізовано проєкт нам повідомили, що це ще невизначено.

Однак, 25 жовтня на сторінці Rebuild Ukraine опублікували допис із вказанням громади. Стало відомо, що проєкт “Сталева Мрія Бахмут Баришівка” буде зведений у Баришівській громаді Київської області. На сторінці Баришівської селищної ради 29 липня 2024 року опублікували новину про налагодження співпраці між Баришівкою та Бахмутом, там також представили концепцію “Сталева Мрія Баришівка” спільно Метінвест-СМЦ для ВПО з Бахмутської громади.

Згодом на сайті громади опублікували опитування для жителів Баришівки, зараз воно закрите, а також надали презентацію того самого проєкту житлового кварталу для бахмутян.

Водночас для жителів Бахмута жодного опитування не проводили, їх думки щодо місця побудови житла не питали. Тим часом на сайті організації “Partnership for Sustainability Award” вказано, що “Сталева Мрія” вже безкоштовно розроблена для Маріуполя (35 га для 10 000 мешканців), Бахмута (85 га для 18 000 мешканців) та селища Баришівка (12 га для 3 000 ВПО).

Також пишуть, що концепції вже пройшли громадські обговорення, наразі ведуться роботи із залучення партнерів для майбутньої реалізації. Які це були обговорення з бахмутянами — не відомо. Ми знайшли проєкт “Сталева Мрія Бахмут Баришівка” у вільному доступі на сайті Баришівської ради та публікуємо його нижче.

Бахмут. Проєкт у Баришівці

Проєкт “Сталева Мрія Бахмут-Баришівка” передбачає створення першого в Україні кварталу для ВПО зі збереженням культурних цінностей. Його планують реалізувати в селищі Баришівка. Воно знаходиться за 25 кілометрів від Борисполя і за 60 кілометрів від Києва.

Житло для бахмутян, згідно з проєктом, збудують на околиці селища, загальна площа ділянки — 12 гектарів. До неї прилягатиме магістральна дорога, яка веде до центру селища.

Пішохідна зона-променад буде умовно розподіляти квартал на райони, що дозволить їх будувати і вводити в експлуатацію чергами. Головну дорогу променаду виконають в образі річки Бахмутка. Для цього її обладнають люмінофорами — спеціальними синтетичними речовинами, які “заряджаються” денним світлом, а потім випромінюють накопичену енергію вночі. Синє світло символізуватиме воду річки, пишуть у презентації проєкту.

Також у кварталі облаштують алею троянд, подібну до тої, яка була в Бахмуті.

Будинки у кварталі ВПО будуть різної поверховості. Тут зведуть одно-, дво- та чотириповерхові будинки. Також проєктом передбачена зелена зона та зона школи/дитячого садочку.

Окрім цього, у кварталі передбачене обладнання всіх необхідних комунікацій. Зокрема, тут планується централізований водопровід, централізовані системи водовідведення та опалення.

Детальніше ознайомитися з проєктом можна за посиланням.

Читайте також:

• На 491 гривню більше: мешканці Донецької області отримуватимуть вищу компенсацію
• Можливості для переселенців на Київщині: де пропонують безкоштовне житло та роботу
• Окупанти показали, який вигляд мають будинки вулиць приватного сектора Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародні партнери надали місцевим та обласним організаціям мільйони гривень (у вигляді майна) на облаштування Офісів відновлення та розвитку у різних частинах України. Ці гроші пішли на техніку для Офісів, і практично усюди вона однакова: столи, проєктори, крісла, кавомашини, кулери, ноутбуки — тобто банальна техніка, яка потрібна для нормального укомплектування місця роботи. От тільки кожна громада по-своєму вирішує, як цим користуватися. Хтось відкриває Офіс для всіх мешканців міста та запрошує туди на дискусії, а деякі громади навіть не кажуть адрес, де вони працюють й над чим. Така собі загадка.

Станом на жовтень 2024 року UNDP за фінансової підтримки ЄС, Уряду Швеції та Данії відкрили в Україні 10 таких Офісів. У самій назві Офісів фігурує слово “відновлення”, тож логічним було б думати, що робота Офісів має бути спрямована, зокрема, й на це. Однак, як виявилося, у багатьох громад немає розуміння програми відновлення. Власне, такого чіткого розуміння немає не тільки в громадах, але й на державному рівні, бо на питання про відновлення прифронтових регіонів, не під запис, ми почули, що це не на часі. Втім, якщо це не на часі, то для чого виділяють кошти? Чи не потрібно їх переспрямувати в інше русло або вчити громади, як можна використовувати надане майно з користю?

Ми провели дослідження роботи Офісів відновлення в різних регіонах. Надсилали запити, зв’язувались телефоном, моніторили офіційні сторінки Офісів. Сама ідея дослідження виникла, коли ми познайомились зі сторінкою Офісу відновлення Донеччини — там заходів, які б якось були пов’язані з відновленням, майже не відбувалось, тому вирішили порівняти як такі майданчики використовуються в інших громадах

У деяких регіонах, як-от Сумщина чи Миколаївщина, Офіси справді працюють — тут проводять зустрічі, коворкінги тощо, а от до багатьох інших є питання – чи не стоять ці Офіси “для галочки”, чи розуміє місцева влада та люди, що з цими Офісами та переданим майном робити?

Ми дослідили питання роботи Офісів відновлення та розвитку в Україні й ділимось результатами у матеріалі. Публікуємо відповіді тих Офісів, від яких їх отримали.

Офіси відновлення та розвитку 

Сьогодні в Україні відкриті 10 Офісів відновлення та розвитку, одні діють на регіональному рівні:

• Харкові;
• Миколаєві;
• два у Дніпрі, один для Донеччини, інший для Луганщини.

А інші на рівні громад, це у:

• Сумах; 
• Ніжині;
• Миколаєві;
• Первомайському;
• Кам’янському;
• Вознесенську.

Офіси працюють з кінця грудня 2023 року та початку січня 2024 року. Тобто як мінімум 8-9 місяців. За цей час майданчики вже мали б запустити активну роботу.

Редакція розіслала запити та звернення до Офісів відновлення та розвитку з однаковими питаннями, відтак у запиті нас цікавило таке, які кошти виділяються на підтримку роботи Офісів та,  які там працюють колективи.

У зверненні ми просили пояснити: 

• мету і функцію Офісу відновлення;
• графік роботи; 
• пояснити, чи мають можливість громадяни/ки, ГО та БФ звертатися до Офісу відновлення з пропозиціями та проєктами, які будуть спрямовані
• на відновлення та відбудову громади;
• основні обов’язки виконують працівники та працівниці у Офісі відновлення та розвитку;
• історіями успіху.

Також ми звернулися до команди Програми розвитку ООН, яка реалізовує цей проєкт по підтримці громад. Там нам повідомили, що Офіси оснащені найсучаснішим обладнанням, а ще вони мають важливу місію — підтримувати громади та території у зусиллях щодо відновлення та розвитку. Й спойлер, у деяких громадах вони справді так роблять. До інших же є питання, бо не зрозуміло, чим же вони займаються й чи не стоїть цей Офіс зачинений у більшості?

Команда Програми розвитку ООН пише, що Офіс відновлення — це комунікаційна платформа, яка об’єднує місцеву владу, міжнародні організації, ЗМІ, організації громадянського суспільства та бізнес. 

У відповіді згадали про те, що Офіс допомагає місцевій владі у визначенні пріоритетності проєктів для донорів, сприяючи сталому повоєнному розвитку через інтегрований механізм відновлення. Рекомендації зі створення цього механізму опублікували.

Громадам передали майно для Офісів, а деякі партнерські громади забезпечували співфінансування Офісів тим, що виділяли приміщення, робили там ремонт, а також винаймали/переспрямовували персонал. Забігаючи наперед, скажемо, що коли ми починали дослідження, то уявляли, що для такого великого напрямку працює окремо виділена команда, яка відповідає за результат, має плани, стратегію і відповідно відповідає за результати.

Виявилось, що жодний Офіс немає команди, яка би займалась виключно напрямком відновлення. Сюди не наймали нових працівників — фактично, обов’язки скинули на вже існуючий персонал. Це може посприяти тому, що на одну людину у міській раді звалиться ще більше роботи, тож зацікавленості працювати та мотивації вона мати не буде, адже додаткових премій не виділяють.

Луганська ОВА – Офіс відновлення 

Першою на наш запит відповіла Луганська ОВА. Офіс відновлення та розвитку Луганщини створили 19 жовтня 2023 року. Практично рік тому.

Офіційно офіс відкрили у Дніпрі, але його адреса та графік невідомі, у публічному доступі їх теж немає. У запиті відповіли, що в Офісу штатного розкладу немає. Тож пересічній людині звернутися до Офісу буде складно.

Окремої сторінки у соцмережах для офісу ми теж не знайшли. Ще у травні 2023 року на сторінці Луганської ОВА опублікували повідомлення де йшлося про Офіси відновлення.

“Ми розглядаємо чотири регіони для їх створення, у тому числі й Луганську область. Коли проєкт запрацює, вони будуть дуже відрізнятись від інших регіонів України”, – розповів Нільс Крістенсен, тогочасний керівник Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

Якщо зараз перейти на це повідомлення воно не існує, збереглося в архівах. По пошуку новин щодо роботи офісу — згадок на офіційному каналі Луганської ОВА у Telegram практично немає, хоча канал активно ведеться.

У цьому ж повідомлення в травні 2023 року йшлося про те, що до реалізації проєктів відбудови деокупованих територій передбачається залучати інфраструктурні компанії, які наразі релокувались до інших  регіонів, але готові повернутися. 

“Згідно з положенням Офіс є консультативно-дорадчим органом. Відповідно, не є юридичною особою, не має штатного розпису та окремого приміщення та фінансування”, — повідомили у Луганській ОВА.

Додали, що до складу Офісу входять 57 людей, вони не є працівниками Офісу та не отримують зарплату. Це люди, які вже працюють у структурних підрозділах Луганської ОДА, Агенції регіонального розвитку тощо. До слова сама Агенція регіонального розвитку Луганської області має сторінку у Facebook. Останній пост там був у грудні 2021 року.

Офіс працює у форматі засідань, а вони відбуваються за місцезнаходженням облдержадміністрації за потреби. Коли виникає така потреба невідомо. Також передбачено проведення засідань онлайн або участь окремих членів Офісу онлайн.

Витрати пов’язані з роботою органу — відсутні. Додамо, що більша частина Луганської області окупована росіянами, тому як нам повідомили на даний час засідання Офісу практично не проводяться.

Кажуть, що займаються опрацюванням законодавства з питань відновлення, проводять збір інформації щодо збитків внаслідок російської агресії. Результати цієї роботи планують використовувати в роботі Офісу після деокупації території області.

Нам повідомили про те, що у листопаді 2023 року делегація з Луганщини взяла участь у Другій Міжнародній виставці-конференції ReBuild Ukraine powered by Energy у місті Варшава, а щоб залучити міжнародну допомогу у відновлення території області, на сайті ОДА додали сторінку з актуальними проєктами для майбутньої відбудови.

Нам повідомили про співпрацю з Представництвом The HALO Trust в Україні, там провели набір учасників для працевлаштування за фахом “демінер з гуманітарного розмінування”. 

21 ВПО успішно пройшли курс навчання, з яких 10 вже працевлаштовані до The HALO Trust.

Передане майно

Луганській обласній державній адміністрації від Програми Розвитку ООН у якості міжнародної технічної допомоги надали інтерактивну панель за 145 350 грн та мобільний стенд за 10 583 грн, загальна сума 155, 934 грн.

Для офісу надали приладдя:

• стіл трансформер, 10 штук, вартість одного 14,740 грн, загальна ціна 147 400 грн;
• крісло офісне на каркасі 30 штук, вартість одного 2 490 грн, загальна ціна 74 700 грн;
• стіл з тумбою, 2 штуки, вартість одного 7 480, загальна ціна 14 960 грн;
• тумба для кавомашини, 1 штука, вартість 4 730 грн;
• офісний диван, 2 штуки, вартість одного 11 000 грн, загальна ціна 22 000 грн;
• журнальний столик 1 штука, вартість 2 200 грн;
• трибуна для виступу, 1 штука, вартість 3 800 грн;
• підлогова вішалка, 2 штуки, вартість однієї 1 200 грн, загальна ціна 2 400 грн;
• відкрита книжкова полиця 4 штуки, вартість однієї 2 280 грн, 9 120 грн;
• стіл з вбудованою тумбою 4 штуки, вартість одного 6 380 грн, загальна вартість 25 520 грн;
• стілець, 4 штуки, вартість одного 3 400, загальна вартість 13 600 грн;
• основа для інформаційного стенда 50 штук, вартість одного 1 100 грн, загальна вартість 55 000 грн;
• зовнішня частина для інформаційного стенда 25 штук, вартість одного 1 350 грн, загальна вартість 33 750 грн;
• декоративна частина зовнішнього стенда, 4 штуки, вартість однієї 3 200 грн, загальна вартість 12 800 грн.

Всього витрачено 421 280 грн. Ця сума включає доставку, монтаж та все встановлення меблів.

Також Луганській ОДА передали кондиціонер, фліпчарт та дошку, на загальну вартість 39 479 грн. Додатково надали кулер за 8 близько тисяч грн, термопот за 4 тисячі грн, кавомашину за 42 тисячі гривень та 4 настільні лампи за 2 220 грн. Сума склала 57 757 грн. Ще на 516 тисяч передали техніки, серед якої компютери, клавіатури, мишки тощо.

Таким чином майна для Луганської ОВА надали на понад 1 мільйон грн, а саме 1 190, 518 гривень.

Офіс відновлення та розвитку у Вознесенську

У Миколаївській області функціонують два Офіси, один з них у Вознесенську. У відповідь на запит нам повідомили, що Офіс відновлення та розвитку окремих працівників немає, а всі завдання виконують працівники виконкому Вознесенської міськради. Додаткової заробітної плати також не отримують. Щодо витрат — оплачують комунальні послуги за утримання офісу.

Додатково нам відповіли на звернення, повідомили, що з січня 2024 по серпень 2024 тут провели 121 подію, тобто офіс не простоює. Ним можуть скористуватися й неурядові організації. Зазвичай тут відбуваються громадські обговорення/слухання проєктів документів, виставки, тренінги, презентації, дослідження, зустрічі з партнерами тощо.

Зустрічі ініціювали й виконком Вознесенської міської ради й самі мешканці громади.

Також виступали спікери програми розвитку ООН в Україні, Міжнародної організації з міграції, Данської ради у справах біженців, Європейського Союзу, Аналітичного центру CEDOS, представники громадських організацій та благодійних фондів. 

Як зазначили в Офісі, головними питаннями стали: 

• відновлення процесу стратегування в громаді;
• розробка проєкту Стратегії сталого розвитку Територіальної громади міста Вознесенська на наступні періоди до 2027 року;
• презентація і обговорення Концепції інтегрованого відновлення громади;
• презентація розробленої цифрової моделі управління громадою;
• напрацювання спільних проєктів з партнерським муніципалітетом Ікаст Бранде (Данія); презентація інвестиційних проєктів для міжнародних донорів і для партнерських муніципалітетів за кордоном.

Наразі успішними кейсами з нами не поділились, аргументуючи це тим, що систему моніторингу зараз не ведуть. Водночас у порівнянні з іншими Офісами Вознесенський вже має перевагу, адже приміщення використовують за призначенням, тут проводять події.

Дослідивши соцмережі ми побачили, що у грудні 2023 року ремонтували приміщення Вознесенському виконкому, його фінансувало ПРООН, тут же йшлося про те, що завдяки допомозі ООН буде створено офіс. Окремої сторінки у Facebook Офіс немає, але на сторінці міськради публікують анонси заходів, які проводять на базі приміщення.

Передане майно

В якості міжнародної технічної допомоги для Вознесенської територіальної громади Миколаївської області передали:

• стіл трансформер, 10 штук, вартість одного 14,740 грн, загальна ціна 147 400 грн;
• крісло офісне на каркасі 46 штук, вартість одного 2 490 грн, загальна ціна 114 540 грн;
• стіл з тумбою, 2 штуки, вартість одного 7 480, загальна ціна 14 960 грн;
• тумба для кавомашини, 1 штука, вартість 4 730 грн;
• офісний диван, 2 штуки, вартість одного 11 000 грн, загальна ціна 22 000 грн;
• журнальний столик 1 штука, вартість 2 200 грн;
• трибуна для виступу, 1 штука, вартість 3 800 грн;
• підлогова вішалка, 2 штуки, вартість однієї 1 200 грн, загальна ціна 2 400 грн;
• відкрита книжкова полиця 4 штуки, вартість однієї 2 280 грн, 9 120 грн;
• стіл з вбудованою тумбою 4 штуки, вартість одного 6 380 грн, загальна вартість 25 520 грн;
• стілець, 4 штуки, вартість одного 3 400, загальна вартість 13 600 грн;
• основа для інформаційного стенда 50 штук, вартість одного 1 100 грн, загальна вартість 55 000 грн;
• зовнішня частинка для інформаційного стенда 25 штук, вартість одного 1 350 грн, загальна вартість 33 750 грн;
• декоративна частинка зовнішнього стенда, 4 штуки, вартість однієї 3 200 грн, загальна вартість 12 800 грн.

Витрачено 461 120 грн. Доставка, монтаж та все встановлення меблів обійшлося ще у 4 212 грн.

Також у додатку надали наступний перелік, який передали громаді:

• моноблок, 5 штук, ціна одного 45 473, загальна вартість 227 368 грн;
• ноутбук, 1 штука, 36 383;
• програмна продукція, 5 штук, ціна однієї 8 890, загальна вартість 53 342;
• модуль, 1 штука, загальна вартість 37 305;
• система відеоконференцзв’язку, 1 штука, загальна вартість 61 610;
• бездротова система презентацій, 1 штука, 37 440;
• кнопка для бездротової трансляції зображення, 4 штуки, ціна однієї 10, 826 загальна вартість 43 306;
• маршрутизатор, 1 штука, загальна вартість 1 958 грн;
• точка доступу 1 штука, загальна вартість 3 382 грн;
• багатофункціональний пристрій, 1 штука, загальна вартість 9 611 грн;
• фільтр мережевий, 5 штук, вартість одного 187 грн, загальна вартість 939 грн;
• бездротовий комплект клавіатура та мишка, 5 штук, 683 гривні, загальна вартість 3 418.

Загальна вартість цього списку переданого майна складає 516 068 гривень. Також громаді надали інтерактивну панель за 145, 350 гривень та мобільний стенд за 10 583, загальною вартістю у 155,934 гривень. У якості благодійної допомоги до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради надали 4 портативні джерела живлення, вартість одного 29, 021 гривень. Їх загальна вартість 116,086 гривень. Останнє, що передали громаді кондиціонер за 33, 596 грн, фліпчарт маркер за 3 700 гривень та дошку за 2,183 гривень. Сума склала 39 479 гривень.

Таким чином сума всього переданого майна Вознесенській громаді та виконкому склала понад 1 мільйон гривень, а саме 1 292 899 грн.

Офіс відновлення та розвитку Миколаївського регіону

На запит нам відповіли, що Офіс відновлення та розвитку Миколаївського регіону — це “інтерактивний сучасний простір, платформа, яка полегшує співпрацю й покликана об’єднати місцеву владу, міжнародні організації, медіа, громадські організації та бізнес для координації міжнародної допомоги і визначення пріоритетності проектів задля відбудови Миколаївської області”.

Повідомили, що тут проводять заходи влади з бізнесом та громадськістю, зустрічі з іноземними делегаціями, інвесторами, донорами тощо.

Громадські організації та благодійні фонди можуть звернутись сюди з пропозиціями та проектами, які будуть спрямовані на розвиток та відновлення громад та територій Миколаївської області. Втім куди звертатися незрозуміло, бо ні адреси, ні графіку роботи нам не надали. Історій успіху нам теж не розповіли, але ми знайшли їх самі.

Дослідивши соцмережі, ми побачили, що Офіс активно працює. Окремої сторінки у них немає, але новини постять на сторінці міськради. Наприклад, 9 вересня 2024 року Офіс запустив ініціативу “Вікно підтримки підприємців Миколаєва”, куди можна вступити, заповнивши анкету.

Також Офіс відновлення допоміг облаштувати дитячий простір у Миколаївському ДНАПі.

І є новина про те, що цей самий Офіс відновлення та розвитку посприяв тому, щоб місто отримало фінансування на встановлення сонячних електростанцій у міській лікарні.

Передане майно

 Перелік техніки, яку виконком міськради отримав у якості благодійної допомоги:

Перша частина майна вартує 421 280,00 гривень. Також виконкому надали інтерактивну панель та мобільний стенд за 155, 934 гривень. І ще аналогічний з іншими громадами перелік майна на 516 068 гривень.

У списку є кондиціонер, фліпчарт та дошка загальною вартістю у 39 479 гривень. Й останнє, це такий собі “кавовий набір” з кулером, кавомашиною, термопотом та лампою за 57 757 гривень.

Таким чином загальна вартість переданого майна для Офісу відновлення та розвитку Миколаївського регіону склала 1 034 739, 934 гривень.

Офіс відновлення та розвитку в Кам’янському

У Кам’янській громаді на Дніпропетровщині пишуть, що Офіс став майданчиком для налагодження співпраці місцевої влади, громадськості, бізнесу, міжнародних організацій та медіа задля відновлення та розвитку громади.

У цьому Офісі також пишуть, що на базі приміщення проводять:

• тренінги;
• вебінари;
• семінари;
• навчання для органів місцевого самоврядування.

Як і в попередніх відповідях нам повідомили, що додатково людей для роботи в Офісі не наймали, а відтак й зарплат не виділяли.

У Кам’янській міській раді вперше серед інших рад описали, як виглядає Офіс. Так ми дізналися, що тут він розрахований на 4 робочих місця, працюють там представники міськради, робочі місця обладнані технікою.

Також це перша міськрада, яка дала чіткий графік роботи Офісу відновлення. У Кам’янському він працює у робочі дні з 8:00 до 17:00 у приміщенні міськради. Сюди можуть звертатися з пропозиціями щодо відновлення та розвитку громади мешканці міста, ГО та БФ. Нам назвали дві події, які проводились в Офісі:

• тренінг-воркшоп для молоді, аби залучити її до відновлення;
• воркшоп “Молоді амбасадори відновлення”.

Окремої сторінки для Офісу в Facebook не ведуть, але періодично публікують новини про зустрічі на базі Офісу на сторінці міськради, але це відбувається нечасто.

Перелік майна та техніки, яке надали у якості благодійної допомоги від Програми Розвитку ООН у Кам’янській міській раді наразі нам не надали.

Офіс відновлення у Харкові

У Харкові Офіс відновлення та розвитку оцінюють, як відкритий комунікаційний майданчик для представників органів державної влади, місцевого самоврядування та інститутів громадянських суспільств. У відповіді додали, що Офіс оснащений меблями та телекомунікаційним обладнанням. Ми отримали перелік цієї техніки, вона однакова майже у кожному місті, так само однакова її вартість та про це пізніше.

Знову нам повідомили, що штатні працівники для Офісу не передбачені. Щодо витрат, то утримання приміщення та обладнання вони здійснюються згідно з кошторисом Харківської обласної військової адміністрації. Його нам не надали.

На момент публікації матеріалу на звернення нам не відповіли. Графік роботи, історії успіху чи інші деталі — невідомі. Також для кожного розпорядника інформації ми залишали контакти, проте дзвінка не отримали.

Про діяльність Офісу відновлення в Харкові практично більше нічого не відомо. Сторінки у Facebook ми не знайшли, натомість на сторінці ОВА була публікація про відкриття Офісу. Загалом на сторінці за запитом “Офіс відновлення” ми знайшли близько 160 згадок, але не всі вони стосуються безпосередньо цього Офісу.

Передане майно

Перелік майна та техніки, яке надали у якості благодійної допомоги від Програми Розвитку ООН у Харківській ОВА нам переслали. Зокрема, це:

• стіл трансформер, 10 штук, вартість одного 14,740 грн, загальна ціна 147 400 грн;
• крісло офісне на каркасі 30 штук, вартість одного 2 490 грн, загальна ціна 74 700 грн;
• стіл з тумбою, 2 штуки, вартість одного 7 480, загальна ціна 14 960 грн;
• тумба для кавомашини, 1 штука, вартість 4 730 грн;
• офісний диван, 2 штуки, вартість одного 11 000 грн, загальна ціна 22 000 грн;
• журнальний столик 1 штука, вартість 2 200 грн;
• трибуна для виступу, 1 штука, вартість 3 800 грн;
• підлогова вішалка, 2 штуки, вартість однієї 1 200 грн, загальна ціна 2 400 грн;
• відкрита книжкова полиця 4 штуки, вартість однієї 2 280 грн, 9 120 грн;
• стіл з вбудованою тумбою 4 штуки, вартість одного 6 380 грн, загальна вартість 25 520 грн;
• стілець, 4 штуки, вартість одного 3 400, загальна вартість 13 600 грн;
• основа для інформаційного стенда 50 штук, вартість одного 1 100 грн, загальна вартість 55 000 грн;
• зовнішня частинка для інформаційного стенда 25 штук, вартість одного 1 350 грн, загальна вартість 33 750 грн;
• декоративна частинка зовнішнього стенда, 4 штуки, вартість однієї 3 200 грн, загальна вартість 12 800 грн.

Вартість переліченого склала 421 280 гривень. Також Харківській ОВА надали:

• моноблок, 5 штук, ціна одного 45 473, загальна вартість 227 368 грн;
• ноутбук, 1 штука, 36 383;
• програмна продукція, 5 штук, ціна однієї 8 890, загальна вартість 53 342;
• модуль, 1 штука, загальна вартість 37 305;
• система відеоконференцзв’язку, 1 штука, загальна вартість 61 610;
• бездротова система презентацій, 1 штука, 37 440;
• кнопка для бездротової трансляції зображення, 4 штуки, ціна однієї 10 826 загальна вартість 43 306;
• маршрутизатор, 1 штука, загальна вартість 1 958 грн;
• точка доступу 1 штука, загальна вартість 3 382 грн;
• багатофункціональний пристрій, 1 штука, загальна вартість 9 611 грн;
• фільтр мережевий, 5 штук, вартість одного 187 грн, загальна вартість 939 грн;
• бездротовий комплект клавіатура та мишка, 5 штук, 683 гривні, загальна вартість 3 418.

Вартість цієї техніки склала 516 068 гривень. ОВА отримала інтерактивну панель та мобільний стенд за 155 934 гривень. Також адміністрація отримала кондиціонер, фліпчарт маркер та дошку, загальна сума яких склала 39 479 гривень.

Останнє передано майно від Програми Розвитку ООН — це кулер, термопот, кавомашина та настільна лампа, загальна вартість — 57 757 гривень.

Тож, сукупна ціна переданого майна для Офісу відновлення та розвитку Харківської області склала— 1 038, 796 гривень.

Офіс відновлення та розвитку у Ніжині

У місті Ніжин Чернігівської області також відкрили Офіс відновлення та розвитку. Новина про це опублікована 20 грудня 2023 року на сайті міськради.

Так само як і в інших осередках тут не створювали додаткових посад, роботу виконують працівники відділу міжнародних зв’язків та інвестиційної діяльності виконкому, йдеться про 4 людей. Наразі у відділ працює 3 людей, це начальник відділу та два головних спеціалісти, ще 1 посада є вільною.

Ці працівники слідкують за станом обладнання, ведуть журнал запису заходів, а також організовують в Офісі прийоми делегацій, зустрічі з партнерами, тренінги, робочі групи тощо. Зарплати за цю роботу вони не отримують.

Додаткових витрат на ремонт чи облаштування не було. Усе обладнання, яке передали у якості благодійної допомоги від Програми Розвитку ООН перебуває у робочому стані. На звернення нам не відповіли, адресу та графік роботи не надали. У відкритому доступі ми знайшли локацію приміщення, це площа імені Івана Франка, 1 поверх міськвиконкому. Графік роботи невідомий. Також у Facebook є активна сторінка, тут постять про події на базі осередку.

Передане майно

• стіл трансформер, 16 штук, вартість одного 14,740 грн, загальна ціна 206 360 грн;
• крісло офісне на каркасі 45 штук, вартість одного 2 490 грн, загальна ціна 112 050 грн;
• стіл з тумбою, 2 штуки, вартість одного 7 480, загальна ціна 14 960 грн;
• тумба для кавомашини, 1 штука, вартість 4 730 грн;
• офісний диван, 2 штуки, вартість одного 11 000 грн, загальна ціна 22 000 грн;
• журнальний столик 1 штука, вартість 2 200 грн;
• трибуна для виступу, 1 штука, вартість 3 800 грн;
• підлогова вішалка, 2 штуки, вартість однієї 1 200 грн, загальна ціна 2 400 грн;
• відкрита книжкова полиця 4 штуки, вартість однієї 2 280 грн, 9 120 грн;
• стіл з вбудованою тумбою 4 штуки, вартість одного 6 380 грн, загальна вартість 25 520 грн;
• стілець, 4 штуки, вартість одного 3 400, загальна вартість 13 600 грн;
• основа для інформаційного стенда 50 штук, вартість одного 1 100 грн, загальна вартість 55 000 грн;
• зовнішня частинка для інформаційного стенда 25 штук, вартість одного 1 350 грн, загальна вартість 33 750 грн;
• декоративна частинка зовнішнього стенда, 4 штуки, вартість однієї 3 200 грн, загальна вартість 12 800 грн.

Загалом вартість цієї техніки склала 517 590 гривень. Доставка, монтаж та встановлення меблів/техніки обійшлися у 4 212 гривень.

Більше переліку майна нам не надали.

У Ніжинській громаді згідно з наданими нам документами найменша кількість, а відтак й вартість наданої благодійної допомоги. Тоді, як і інших громадах ціна наданої техніки перевищила 1 мільйон гривень, тут вона склала 521 802 гривень.

Офіс відновлення та розвитку у Сумах

З усіх Офісів, які ми аналізували лише Сумський був найбільше відкритий до комунікації, ми отримали не лише письмові відповіді, але й усні коментарі. Відповіді міськради Сум виявилися найбільш змістовними. Офіс у Сумах відкрили так само як і в інших громадах, у 2023 році.

Офіс відновлення та розвитку створили на базі управління стратегічного розвитку міста Сумської міської ради. Нам повідомили, що Офіс — це платформа для співпраці, яка покликана об’єднати місцеву владу, міжнародні організації, медіа, громадські організації та бізнес задля відновлення і розвитку громади. 

У відповіді також повідомили, що Офіс, оснащений сучасним обладнанням: 

• конференц столи-трансформери;
• офісні стільці;
• офісні дивани;
• інтерактивний дисплей діагоналлю 86 дюймів;
• сучасний ноутбук з інстальованим ПЗ необхідним для роботи;
• комплект обладнання для проведення онлайн конференцій;
• багатофункціональний пристрій з автоподачею документів;
• кондиціонер;
• термопот;
• настінний фліпчарт;
• магнітно-маркерна дошка тощо. 

Додамо, що перелік майна Суми також надали. Приміщення Офісу вміщає 40 людей. Ініціювати зустрічі може сама громада чи окремі її члени. Наприклад, якщо ви хочете провести захід, то можна заповнити гугл-форму.

Його погоджують з управлінням стратегічного розвитку СМР. У Сумах ви навіть можете знайти графік роботи у гугл-календарі, й так дізнатися, яка дата вільна. Це перший Офіс, який має подібну функцію.

Як пояснили нам у коментарі, зустрічі ініціюють самі громадяни, активісти чи учасники ГО. Під час зустрічей за використанням та станом майна слідкують самі працівники. Попри те, що Суми прифронтове місто осередок продовжує працювати, хоча як буде далі передбачити неможливо через безпековий фактор, кажуть нам у коментарі.

Офіс працює за адресою площа Покровська, будинок 2 (приміщення управління Державної податкової служби в Сумській області, службовий вхід, 5 поверх). З усіх Офісів Сумський схоже найбільше використовує приміщення за призначенням.

Передане майно

Перелік майна тут практично аналогічний, як і в інших громадах, яким надали технічну допомогу від Програми Розвтку ООН. Сюди входять портативні джерела малої потужності, зарядні пристрої, ноутбуки, комп’ютери, моноблоки тощо. Окремої сторінки в Офісу немає, але новини про заходи чи їх анонси можна знайти на сторінці Управління стратегічного розвитку.

Виконкому Сумської міської ради передали майна на суму 1 349 436 гривень.

Офіс відновлення та розвитку у Первомайську

Офіс відновлення та розвитку у Первомайську відкрили у 2024 році. Його метою вказують консолідацію зусиль структур та партнерів, які можуть впроваджувати заходи із відновлення та розвитку. Завданням Офісу визначили підвищення потенціалу у структурних підрозділах у сферах:

• міжсекторальної взаємодії;
• проектного управління;
• просторового планування;
• картування та моніторингу мережі надавачів публічних послуг;
• аналітичної роботи;
• інвестиційної діяльності;
• публічних обговорень;
• оперативного реагування.

Офіс не є окремим структурним підрозділом, його описують, як фронт-офіс відділів, які відповідають за соціально-економічний розвиток, фінансову спроможність, інвестиційну та комунікаційну діяльність. Окремої сторінки у Офісу немає, але знайти інформацію про роботу Офісу можна подивитися на сторінці виконкому. Хоча багато публікацій про це ми не знайшли. Але варто зазначити, що цей Офіс розпочав робот 20 вересня 2024 року.

Перелік майна наданого Програмою Розвитку ООН наразі ми не отримали, водночас ми додамо його до матеріалу, коли отримаємо акти прийому-передачі від Первомайської міської ради.

Офіс відновлення та розвитку Донеччини

Управління із забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування повідомило редакції, що організацією роботи офісу Відновлення виконують згідно з загальним планом роботи Донецької облдержадміністрації.

В офіційній відповіді роботу офісу нам охарактеризували так:

“Офіс є комунікаційним простором, майданчиком, який створений з метою об’єднання обласної влади, районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів області, органів місцевого самоврядування, міжнародних та громадських організацій для пошуку ефективних рішень щодо відновлення і розвитку Донецької області”, — уривок з відповіді на запит від Бахмут IN.UA.

Офіс відновлення та розвитку Донецької області має свою сторінку на Facebook — тут багато перерепостів з інших пабліків, які не дотичні до роботи Офісу. 15 жовтня на базі Офісу в Дніпрі провели захід від ЮНІСЕФ. Загалом з осені постів на сторінці Офісу, які пов’язані з його роботою стало дещо більше. Тобто, тут почали проводити якісь заходи, але зручного календаря, як от в Сумах для громадськості тут немає, невідомо коли буде щось наступне, як взяти у цьому участь громадькості.

Що у висновку?

Насамперед треба сказати, що не всі громади надали нам перелік отриманого майна. Не всі відповіли на звернення, а деякі відповіді були беззмістовними. Як бачимо, зазвичай на одну громаду Програма Розвитку ООН виділяла близько 1 мільйон гривень, ці кошти передавалися вже у вигляді майна. Як часто техніка використовується у деяких громадах, як-от Донеччина чи Луганщина — відслідкувати практично неможливо, хіба що орієнтуючись на публікації у соцмережі цих осередків, що стається доволі рідко.

Є Офіси відновлення, які вже мають успішні історії, як-от Миколаївщина, чий Офіс допоміг дітям отримати зону для розваг у ДНАПі, виграв фінансування для сонячних панелей. Сумський Офіс старається вести відкриту комунікацію, запрошує людей ініціювати зустрічі, хоча Суми — це вже прифронтове місто, яке обстрілюють КАБами. Луганщина попри те, що закрита у діяльності, надала результати, влаштувавши людей на роботу демінерами. Навіть мала громада, як Камянське, старається робити воркшопи на базі Офісу і бодай якось його використовувати.

Попри те, складається враження, що деякі Офіси не використовуються за призначенням, або не звітують про це, невідомі навіть їх графіки роботи, немає анонсу подій і невідомо чи взагалі громадськість залучається до обговорення питань про відновлення на базі цих Офісів. Також стоїть питання про мотивацію людей там працювати, адже зараз тут працюють люди без зарплати. Крім своєї основної роботи, вони виконують ще цю.

Бракує розуміння, для чого відкривати Офіси відновлення, адреси яких навіть невідомі людям? Можливо, це питання не достатньо прокомуніковане, і є сенс громадам, які вже мають розуміння, як це має працювати — пояснити це іншим, поділитися досвідом. Адже створювати Офіс, наповнювати його сучасною технікою, а потім закривати на ключ та відкривати, аби раз на рік прийняти делегацію — як мінімум не раціональне використання ресурсу.

Важливо, аби влада публічно прокомунікувала, як має виглядати це відновлення, особливо для тих регіонів, які окуповані, але Офіси у них “відкриті” на папері. На різних заходах, присвячених відновленню України, питання про окуповані регіони залишається розмитим. Публічно говорити про це не хочуть, а не під запис пояснюють, що це не на часі.

Читайте також:

• Хто повернеться до Бахмута: редакція почула думки бахмутян

• Міста привиди та відновлення для нас без нас: як працює Офіс Відновлення Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нарва — невелике прикордонне місто в Естонії з населенням близько 50 тисяч людей. Нарва, як виявилося, має чимало спільного з Бахмутом. Це місто межує з російським івангородом, з мосту тут видно російський прапор на івангородській фортеці та будинки росіян. Ці два міста з’єднує пішохідний міст, який можуть перетнути громадяни рф з візою. Після початку повномасштабного вторгнення Естонія припинила видачу віз для росіян, але так вчинили не всі країни, тому навіть сьогодні громадяни рф можуть потрапити у країни Європи.

“У нас є місцевий жарт: “Де живуть найлінивіші росіяни? В Івангроді, бо вони не можуть перепливти річку”, — каже Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Нарва: як війна в Україні декомунізувала місто

Катрі Райк зустрічає посмішкою, вона випромінює впевненість та спокій. Це ексмеркиня Нарви, це місто — її душа, і Катрі знає тут кожен куток, що відчувається у розмові. Вона не тільки політикиня, але й історикиня за фахом, тож ми говорили не лише про управління в Нарві, але й про її історію.

Катрі, як й багато естонців, щиро підтримує Україну, але тут, в прикордонній до рф Нарві, робити це ще важче. Більшість населення тут складають росіяни — Вікіпедія каже, що йдеться про 88%, естонців налічується значно менше. На вулиці теж часто можна почути саме російську мову, а донедавна в школах тут й навчання велося російською, частина дітей не знала естонської, вулиці у місті були названі на честь пушкінів та ленінів, і ще у місті раніше стояв монумент радянського танка.

Насправді це був муляж, пояснює Катрі — до цього пам’ятника приходили на російські свята, як-от “9 мая”. Катрі домоглась, щоб монумент знесли, хоча місцеве населення опиралось — для подолання цього ексмеркиня виходила на вулицю та говорила з розлюченими мешканцями.

Говорити на емоціях та вступати у конфлікти марно та безрезультатно, треба мати терпіння та аргументувати фактами — пояснює Катрі, згадуючи ці події.

“У нас різне минуле, але точне спільне майбутнє”, — цю фразу Катрі Райк повторює часто, показуючи цим, що яким б різним люди не вважали своє коріння — вони повинні гуртуватися для кращого майбутнього.

Нарва — місто, яке також піддавалось російській пропаганді та впливу. Навіть за час вже повномасштабної війни в Україні, як згадує ексмеркиня, росіяни влаштували парад на 9 травня, щоб його могли почути і в Нарві.

Росіяни намагались переконати, що це не вони зруйнували Нарву, а німці

З початком повномасштабної війни в Україні багато країн Європи, зокрема й Естонія, усвідомили наростаючу загрозу від росії, яка починається з культурної окупації. Вулиці у Нарві, які носили імена російських діячів, перейменували у рекордні терміни, а навчання у освітніх закладах запровадили естонською, і хоча для населення це рішення давалося важко — Катрі впевнена, що воно правильне.

Нещодавно Катрі ініціювала виставку у місті, де можна побачити, як виглядала Нарва після війни та руйнування.

Колишня меркиня зауважує, що нарвітян переконували у тому, що до руйнування міста причетні лише німці, не росіяни. Саме тому важливо показувати людям справжню історію, показувати факти. Дивлячись на цю виставку, інколи здавалось, що на фото замість Нарви — Бахмут.

Примітка. До 2014 року Нарва була містом-побратимом з Донецьком, але після окупації міста росіянами, всі зв’язки були розірвані.

Росіяни діють однаково жорстоко, розбиваючи міста вщент, стираючи їх ідентичність, щоб потім було легше створити новий міф.

Після Другої світової війни Нарва змогла відновитись — у місті багато так званої панельної забудови, але є й збережені історичні будівлі, які відновили. Одна з таких — це міська ратуша, яку зруйнувала радянська армія, а вже в 1960—1963 роках її відновили. Зараз тут відреставровані фасади, зберегли навіть сходи з ажурним ґратуванням. Сьогодні у ратуші працюють органи місцевого самоврядування, а на першому поверсі можна придбати сувеніри та краще познайомитися з історією міста.

Як історикиня, Катрі радить відновлювати важливі історичні будівлі у зруйнованих містах, тому що вони мають цінність для покоління. Й Бахмут в цьому — не виняток.

“Потрібно вже думати над тим, які будівлі відновлювати. Але історичні, ті, що мають цінність для містян, на мою думку, варто відновлювати у тому вигляді, як вони були. Бо це важливо для цього покоління, це моя порада. Люди повинні вирішувати це”, — каже пані Катрі.

Нарва змогла відновитися, й зараз сюди намагаються привернути ще більше молоді, адже основне населення, це жінки старшого віку. Одну з ключових ролей у тому, щоб місто стало популярним серед молоді відіграє Кайтселійт та нова Академія внутрішньої оборони. Про них ми розповімо у наступному матеріалі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “Звільнення Бахмута”: як виглядає свобода очима росіян
• День музеїв: які заклади існували в Бахмуті та що з ними сталося під час війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!