Люди, які проживають на території Святогірської територіальної громади, можуть отримати безплатні модульні будинки. Реєстрація на участь у програмі триватиме до 10 квітня.

Про це повідомила Святогірська МВА на своїй сторінці в Facebook.

Безплатне житло на Донеччині

Участь в програмі надання безплатного модульного житла надається лише жителям Святогірської громади, які проживають або проживали у:

• Святогірську;
• Тетянівці;
• Пришибі;
• Сидоровому; 
• Маяках;
• Хрестищі;
• Микільському;
• Адамівці;
• Глибокій Макатисі.

Умови участі

Для того, щоб взяти участь у програмі, потрібно відповідати наступним умовам:

• будинок особи, яка подає заявку, був повністю зруйнований внаслідок бойових дій та він/вона не має можливості відновити його на момент проведення фізичної оцінки майна.
• особа проживала у своєму будинку до початку повномасштабного вторгнення і залишається постійним мешканцем міста/села;
• особа має намір повернутися або залишитися на своїй земельній ділянці та в населеному пункті, звідки він/вона походить, на постійній і стійкій основі;
• особа має документи, що підтверджують його/її право власності на землю;
• особа має документи, що підтверджують його/її право власності на зруйноване житло, яке може пред’явити;
• особа не володіє будь-яким іншим придатним для проживання майном, за винятком випадків, коли воно також зруйноване або пошкоджене до такої міри, що є непридатним для проживання;
• умови проживання в будь-якому іншому об’єкті нерухомості, що перебуває у власності особи, не відповідають мінімальним стандартам для проживання в ньому;
• об’єкт знаходиться в зоні активних бойових дій або на територіях, окупованих російською федерацією;
• особа задоволена запропонованим швидкомонтованим будинком  і підтверджує намір проживати в ньому;
• особа є соціально-економічно вразливою і не має ресурсів для відновлення будинку власними силами протягом 12 місяців;
• поточні умови проживання (наприклад, у колективному центрі, у родичів, в орендованому житлі або у встановленому раніше збірному будинку) не відповідають стандартам у цій сфері (4,5 квадратних метрів житлової площі на особу, можливість готувати їжу, достатні санітарні умови, опалення) або потенційний учасник програми перебуває під загрозою виселення.

Пріоритет надаватиметься наступним категоріям:

• домогосподарства, очолювані однією особою, які мають щонайменше 2 дітей віком до 18 років або старших членів сім’ї (старше 60 років);
• домогосподарства, очолювані особами похилого віку (понад 60 років), тобто сім’ї, що складаються з однієї/кількох осіб похилого віку або осіб похилого віку з однією чи кількома дітьми віком до 18 років);
• домогосподарства з однією або кількома особами з особливими потребами, включаючи інвалідність (задокументовану або видиму);
• прийомні сім’ї, які опікуються дітьми, розлученими з батьками.

Як подати заявку на участь у програмі

Зареєструватися в програмі надання модульного житла жителям Святогірської громади можна за телефоном: +38 (050) 973 1618.

Читайте також:

• Виплати ВПО: бахмутянин ініціював звернення Київради до Кабміну
• Чи потрібно переселенцям повертати виплати державі
• У Раду подали законопроєкт, який допоможе бахмутянам отримати компенсацію за житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!