До Бахмута приїхав російський пропагандист ігор лапик. Разом з окупантами він проїхався центральними вулицями міста і районом Забахмутка.
Нові кадри з Бахмута публікують на російських пропагандистських джерелах.
Бахмут, центр міста, фото 2025 рік
До Бахмута для зйомки пропагандистського сюжету приїхав російський медійник ігор лапик. У супроводі окупантів він проїхався центральними вулицями міста.
У кадр пропагадиста потрапили вулиці Миру і Незалежності. Він показав зруйновані окупантами житлові будинки, Палац культури імені Євгена Мартинова і площу Свободи.
Будинок по вулиці Миру, 50 / фото росджерелаБудинки по вулиці Миру / фото росджерелаПалац культури імені Євгена Мартинова / фото росджерелаТроянди на фоні побитого фасаду Палацу культури / фото росджерела
Житлові будинки в центрі міста зазнали значних пошкоджень. Деякі з них спалені вщент.
Руїни будинку / фото росджерелаБудинки по вулиці Незалежності / фото росджерелаБагато будинків спалені вогнем / фото росджерелаБудинки в центрі Бахмута / фото росджерелаНа дорогах залишились оборонні споруди / фото росджерела
Вулиці Бахмута всипані уламками будівель і снарядами. Ніякого розмінування в місті не проводили. Окупанти бідкаються на атаки ЗСУ і кажуть, що почнуть розмінування у разі відсунення лінії фронту.
Снаряд на вулиці Бахмута / фото росджерела
Забахмутка, нові фото, 2025 рік
Район Забахмутки сильно постраждав внаслідок бойових дій. Вцілілих будівель на кадрах окупантів не помітно. Руйнувань зазнали і багатоповерхівки, і приватні будинки.
Зруйновані будинки / фото росджерелаВцілілих будівель немає / фото росджерелаРуїни будинків / фото росджерелаЗруйновані приватні будинки / фото росджерела
Також у кадр пропагандиста потрапили сітки, які окупанти натягують над дорогами. Очевидно, їх використовують для захисту від українських дронів. Сітки помітні в районі заводу “Синіат” і меблевої фабрики.
Сітки, натягнені над дорогою / фото росджерелаРайон заводу “Синіат” / фото росджерела
Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.
Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.
Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика
Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.
На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.
Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.
Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.
Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х
На фабриці виробляли галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки / фото з сайту компанії ПрАТ “Фітофарм”.
На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.
Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.
“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.
Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.
Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”
У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.
У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.
Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни
17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.
“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.
Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.
У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Базові показники для розрахунку
З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:
прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).
Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп
Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:
єдиний податок — 369,1 гривні;
військовий збір — 954,6 гривні;
ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).
Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:
єдиний податок — 1 909,2 гривні;
військовий збір — 954,6 гривні;
ЄСВ — 2 100,12 гривні.
Умови для підприємців 3 групи
Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.
Нові граничні обсяги доходів
Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:
1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.
Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.
Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки […]
У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими […]
Міністерство оборони України оприлюднило алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ). До 20 вересня 2026 року діяла програма […]
На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення […]
Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 […]