Окупанти проводять наступ на Донеччині. Вони атакують із різних напрямків і мають успіхи на деяких ділянках фронту. Зокрема, за минулу добу, 10 листопада, ворог просунувся в Торецьку, на Покровському і Курахівському напрямках.

Про це повідомили аналітики DeepState.

Торецьк, карта бойових дій

За добу окупанти мають просування в Торецьку. Вони пройшли вперед у центральній частині міста.

Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), росіяни атакують і біля Торецька, намагаючись захопити навколишні населені пункти. Зокрема, окупанти атакують на північ від Торецька біля Диліївки, на захід від Торецька біля Щербинівки і на південний захід від Торецька біля Неліпівки.

Також ISW з посиланням на речницю оперативно-тактичного угрупування військ “Луганськ” Анастасію Бобовнікову повідомляє, що росіяни, які діять на Торецькому напрямку, проводять менше штурмів, але використовують більше особового складу. Щодня російська армія втрачає тут від 50 до 70 людей, що становить 5% від загальної кількості втрат росіян за день.

Покровський напрямок, карта бойових дій

Станом на 11 листопада росіяни мають просування біля Селидового. Вони просунулися вперед до Петрівки і Григорівки.

За даними ISW, росіяни наступають на схід і південний схід від Покровська. Наступ йде в районі Променя, Миролюбівки, Лисівки, Селидового, Григорівки і Петрівки.

Генштаб відзвітував, що ЗСУ за добу відбили 35 наступальних і штурмових атак ворога.

Курахівський напрямок, карта бойових дій

За минулу добу окупанти просунулися біля Антонівки та Богоявленки. Загалом на Курахівському напрямку ЗСУ відбили 48 атак. Найактивніше окупанти атакують у районах Антонівки та Іллінки.

Як повідомляє ISW, росіяни ведуть наступальні дії на північний схід від Курахового в районі Зорі, Новодмитрівки та Сонцівки, на північ від Курахового біля Іллінки, Бересток і Новоселидівки, на південь від Курахового біля Дальнього. Російські джерела вже стверджують, що російська армія веде бойову розвідку на східних околицях Курахового, а в самому місті почалися бої.

ISW з посиланням на речника української бригади, що діє на Курахівському напрямку, повідомляє, що росіяни майже щодня продовжують механізовані штурми та посилюють використання ударних безпілотників на підступах до Курахового. Також вони завдають масованих авіаударів по місту і зберігають надзвичайно високу інтенсивність артилерійських ударів.

Читайте також:

• Росіяни атакують Курахове попри погіршення погоди — ISW
• Захоплення Курахового буде головною метою росіян в осінньо-зимовий період
• “Зарано говорити про те, що ворог закріпився у нашій частині міста”: 24 ОМБр про прорив оборони Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!