Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. Наразі російські військові активно вивозять людей з нещодавно захопленого Селидового. Лише за минулу добу з міста до так званої “днр” вивезли понад 70 людей.

Про це повідомляють росіяни на своїх пропагандистських каналах.

Селидове, евакуація в “днр”

Російська армія захопила Селидове 30 жовтня. Станом на 28 жовтня в місті залишалися 461 житель. Тепер цих людей “евакуюють” до так званої “днр”.

Лише за минулу добу, 6 листопада, з Селидового вивезли 76 людей. Серед них є одна дитина — 16-річна дівчинка. Росіяни опублікували інформацію про евакуйованих.

6 листопада з Селидового вивезли:

• Ланецька Віра Анатоліївна, 12.06.1962;
• Рибалкін Сергій Михайлович, 03.12.1973;
• Рибалкіна Анна Федорівна, 01.01.1949;
• Кириченко Марія Тихонівна, 25.03.1937;
• Пиминова Майя Георгіївна, 24.06.1964;
• Пиминов Віталій Іванович, 14.01.1972;
• Карпенко Олексій Михайлович, 21.08.1972;
• Ковальов Сергій Іванович, 02.02.1961;
• Мозгова Валентина Петрівна, 08.10.1957;
• Лозова Світлана Олексіївна, 10.07.1961;
• Матилькова Марія Михайлівна, 15.08.1952;
• Ремига Світлана Миколаївна, 30.12.1967;
• Меркулова Людмила Іллівна, 01.03.1941;
• Шаблевська Ольга Іванівна, 29.06.1959;
• Сас Микола Олексійович, 09.01.1973;
• Кочергіна Людмила Федорівна, 14.06.1955;
• Розов Олександр Олександрович, 17.05.1990;
• Розова Ірина Іванівна, 06.06.1972;
• Семків Олександр Михайлович, 03.10.1980;
• Семків Яна Олександрівна 29.03.1983;
• Матвієнко Віталий Євгенович, 18.02.1973;
• Ковтук Леонід Степанович, 19.02.1952;
• Локтіонов Олексій Олександрович, 16.01.1977;
• Харламов Ігор Вікторович, 30.03.1967;
• Харламова Елеонора Ігорівна, 17.05.2008;
• Харламова Олена Вікторовна, 09.08.1982;
• Соболь Максим Геннадійович, 19.09.1980;
• Фалій Тетяна Миколаївна, 26.10.1934;
• Соболь Надія Миколаївна, 06.02.1957;
• Шимко Тетяна Василівна, 23.02.1949;
• Костіна Ірина Анатоліївна, 11.01.1968;
• Деркач Ніна Олександрівна, 30.10.1952;
• Стечнієнко Ольга Миколаївна, 14.01.1966;
• Стечнієнко Сергій Дмитрович, 24.02.1964;
• Возний Володимир Володимирович, 03.11.1967;
• Возна Ніна Володимирівна, 11.09.1975;
• Хомутов Олег Миколайович, 16.06.1967;
• Хомутова Анжела Олександрівна, 20.06.1970;
• Придатько Олександр Миколайович 28.09.1977;
• Тимащук Олександр Володимирович, 16.09.1981;
• Клочко Олександр Олексійович, 22.05.1982;
• Сердюков Ігор Миколайович, 16.05.1968;
• Громовая Олена Валентинівна, 15.07.1957;
• Пелишенко Ольга Миколаївна, 13.06.1968;
• Мельникова Наталія Вікторівна, 09.04.1977;
• Мельникова Олександра;
• Нікулін Олександр Михайлович, 15.01.1969;
• Нікуліна Світлана Анатоліївна, 14.05.1970;
• Мельников Євгеній Анатолійович, 17.02.1977;
• Прокудін Микола Васильович, 21.08.1948;
• Прокудіна Меланія Сидорівна, 13.01.1950;
• Прокудін Олександр Миколайович, 01.10.1981;
• Синицина Неля Іванівна, 19.01.1950;
• Демченко Олександр Миколайович, 04.10.1991
• Хомутова Галина Олексіївна, 10.01.1948;
• Хомутов Ігор Миколайович, 21.05.1979;
• Проскурина Клавдія Юріївна, 1958;
• Проскурин Володимир Вікторович, 1981;
• Капустіна Любов Віталіївна, 1958;
• Валевська Наталія Володимирівна, 1978;
• Солошенко Віра Валентинівна, 04.04.1956;
• Солошенко Леонід Іванович, 13.07.1952;
• Попенко Ольга Іванівна, 09.01.1955;
• Кошелева Олександра Михайлівна, 20.07.1965;
• Дзюман Олександр Жоржевич, 12.10.1964;
• Григорьєв Олександр Сергійович, 16.03.1982;
• Іванченко Адам Григорійович, 25.12.1990;
• Іванченко Григорій Григорійович, 14.10.1983;
• Єременко Валерій Леонідович, 04.12.1966;
• Єременко Олена Олексіївна, 14.01.1965;
• Бойко Олена Олександрівна, 22.01.1965;
• Мігулева Анна Вадимівна, 09.02.1988;
• Ісоченко Віра Олексіївна, 15.09.1955;
• Ісоченко Валентин Юрійович, 17.12.1982;
• Ніколаєва Любов Іванівна, 17.09.1946;
• Бутиков Ігор Андрійович, 14.11.1962.

За даними росджерел, цих людей евакуювали в місто Ясинувата.

Раніше редакція “Бахмут IN.UA” розповідала, що росіяни вивозять дітей з нещодавно окупованих населених пунктів Покровського району. З 1 по 5 листопада було вивезено десять дітей з Селидового, Гірника, Михайлівки та Новогродівки.

Читайте також:

• У сімох населених пунктах Донеччини оголосили примусову евакуацію дітей: список
• Який вигляд має Селидове в перші дні окупації: фото від росіян
• Росіяни почали вивозити людей з Нью-Йорка: фото евакуйованих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!