Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. Наразі російські військові активно вивозять людей з нещодавно захопленого Селидового. Лише за минулу добу з міста до так званої “днр” вивезли понад 70 людей.

Про це повідомляють росіяни на своїх пропагандистських каналах.

Селидове, евакуація в “днр”

Російська армія захопила Селидове 30 жовтня. Станом на 28 жовтня в місті залишалися 461 житель. Тепер цих людей “евакуюють” до так званої “днр”.

Лише за минулу добу, 6 листопада, з Селидового вивезли 76 людей. Серед них є одна дитина — 16-річна дівчинка. Росіяни опублікували інформацію про евакуйованих.

6 листопада з Селидового вивезли:

• Ланецька Віра Анатоліївна, 12.06.1962;
• Рибалкін Сергій Михайлович, 03.12.1973;
• Рибалкіна Анна Федорівна, 01.01.1949;
• Кириченко Марія Тихонівна, 25.03.1937;
• Пиминова Майя Георгіївна, 24.06.1964;
• Пиминов Віталій Іванович, 14.01.1972;
• Карпенко Олексій Михайлович, 21.08.1972;
• Ковальов Сергій Іванович, 02.02.1961;
• Мозгова Валентина Петрівна, 08.10.1957;
• Лозова Світлана Олексіївна, 10.07.1961;
• Матилькова Марія Михайлівна, 15.08.1952;
• Ремига Світлана Миколаївна, 30.12.1967;
• Меркулова Людмила Іллівна, 01.03.1941;
• Шаблевська Ольга Іванівна, 29.06.1959;
• Сас Микола Олексійович, 09.01.1973;
• Кочергіна Людмила Федорівна, 14.06.1955;
• Розов Олександр Олександрович, 17.05.1990;
• Розова Ірина Іванівна, 06.06.1972;
• Семків Олександр Михайлович, 03.10.1980;
• Семків Яна Олександрівна 29.03.1983;
• Матвієнко Віталий Євгенович, 18.02.1973;
• Ковтук Леонід Степанович, 19.02.1952;
• Локтіонов Олексій Олександрович, 16.01.1977;
• Харламов Ігор Вікторович, 30.03.1967;
• Харламова Елеонора Ігорівна, 17.05.2008;
• Харламова Олена Вікторовна, 09.08.1982;
• Соболь Максим Геннадійович, 19.09.1980;
• Фалій Тетяна Миколаївна, 26.10.1934;
• Соболь Надія Миколаївна, 06.02.1957;
• Шимко Тетяна Василівна, 23.02.1949;
• Костіна Ірина Анатоліївна, 11.01.1968;
• Деркач Ніна Олександрівна, 30.10.1952;
• Стечнієнко Ольга Миколаївна, 14.01.1966;
• Стечнієнко Сергій Дмитрович, 24.02.1964;
• Возний Володимир Володимирович, 03.11.1967;
• Возна Ніна Володимирівна, 11.09.1975;
• Хомутов Олег Миколайович, 16.06.1967;
• Хомутова Анжела Олександрівна, 20.06.1970;
• Придатько Олександр Миколайович 28.09.1977;
• Тимащук Олександр Володимирович, 16.09.1981;
• Клочко Олександр Олексійович, 22.05.1982;
• Сердюков Ігор Миколайович, 16.05.1968;
• Громовая Олена Валентинівна, 15.07.1957;
• Пелишенко Ольга Миколаївна, 13.06.1968;
• Мельникова Наталія Вікторівна, 09.04.1977;
• Мельникова Олександра;
• Нікулін Олександр Михайлович, 15.01.1969;
• Нікуліна Світлана Анатоліївна, 14.05.1970;
• Мельников Євгеній Анатолійович, 17.02.1977;
• Прокудін Микола Васильович, 21.08.1948;
• Прокудіна Меланія Сидорівна, 13.01.1950;
• Прокудін Олександр Миколайович, 01.10.1981;
• Синицина Неля Іванівна, 19.01.1950;
• Демченко Олександр Миколайович, 04.10.1991
• Хомутова Галина Олексіївна, 10.01.1948;
• Хомутов Ігор Миколайович, 21.05.1979;
• Проскурина Клавдія Юріївна, 1958;
• Проскурин Володимир Вікторович, 1981;
• Капустіна Любов Віталіївна, 1958;
• Валевська Наталія Володимирівна, 1978;
• Солошенко Віра Валентинівна, 04.04.1956;
• Солошенко Леонід Іванович, 13.07.1952;
• Попенко Ольга Іванівна, 09.01.1955;
• Кошелева Олександра Михайлівна, 20.07.1965;
• Дзюман Олександр Жоржевич, 12.10.1964;
• Григорьєв Олександр Сергійович, 16.03.1982;
• Іванченко Адам Григорійович, 25.12.1990;
• Іванченко Григорій Григорійович, 14.10.1983;
• Єременко Валерій Леонідович, 04.12.1966;
• Єременко Олена Олексіївна, 14.01.1965;
• Бойко Олена Олександрівна, 22.01.1965;
• Мігулева Анна Вадимівна, 09.02.1988;
• Ісоченко Віра Олексіївна, 15.09.1955;
• Ісоченко Валентин Юрійович, 17.12.1982;
• Ніколаєва Любов Іванівна, 17.09.1946;
• Бутиков Ігор Андрійович, 14.11.1962.

За даними росджерел, цих людей евакуювали в місто Ясинувата.

Раніше редакція “Бахмут IN.UA” розповідала, що росіяни вивозять дітей з нещодавно окупованих населених пунктів Покровського району. З 1 по 5 листопада було вивезено десять дітей з Селидового, Гірника, Михайлівки та Новогродівки.

Читайте також:

• У сімох населених пунктах Донеччини оголосили примусову евакуацію дітей: список
• Який вигляд має Селидове в перші дні окупації: фото від росіян
• Росіяни почали вивозити людей з Нью-Йорка: фото евакуйованих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2014 році російські бойовики захопили місто Чистякове (назва до 2016 року — Торез) та оголосили його частиною так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Андрій Бідило — тоді діючий депутат Торезької міськради та очільник міцевого палацу культури. Після захоплення Чистякового він продовжив політичну кар’єру, але вже у складі окупаційних органів влади.

Що відомо про біографію Андрія Бідило, його роботу в “днр” і відповідальність за роботу на окупантів? Редакція зібрала детальне досьє.

Андрій Бідило: походження, освіта, робота до 2014 року

Біографію Андрія Бідила можна знайти на сайті путінської партії “единая россия”, членом якої він є. У ній вказано, що Андрій Бідило народився 16 березня 1967 року в місті Чистякове. Навчався у місцевій школі №22. У 1982-1986 році навчався в Торезькому гірничому технікумі імені О.Ф.Засядька, який закінчив із відзнакою за спеціальністю “Гірська електромеханіка”. Також Андрій Бідило здобув вищу освіту в Харківському інституті економіки, ринкових відносин і менеджменту, здобув професію менеджера-економіста.

Має досвід служби у радянській армії у 1986-1988 роках, служив у прикордонних військах КДБ.

У січні 1989 року розпочав трудову діяльність. Спочатку працював слюсарем з монтажу та ремонту гірничо-шахтного обладнання. Потім став головним бухгалтером у приватному підприємстві “Сейшн”, а згодом — директором малого приватного підприємства “Агенція”.

З серпня 1998 року по липень 2003 року був директором Міського центру творчої молоді “Сучасник”. У липні 2003 року став директором Палацу культури імені Володимира Маяковського і керував ним до 2023 року.

Двічі Андрій Бідило був депутатом Торезької міської ради: четвертого і шостого скликань. На місцевих виборах 2010 року був обраний від “Партії регіонів”.

Чим займався Андрій Бідило після окупації Донеччини

У 2014 році бойовики захопили місто Чистякове і оголосили його частиною так званої “днр”. Андрій Бідило підтримав дії окупантів. У своїй біографії вказує, що у 2014 році “брав активну участь у подіях “русской весны”, організації мітингів, референдуму і захисті міста”. Яким чином Бідило “захищав” Чистякове не вказується, у відкритих джерелах немає інформації щодо його безпосередньої участі в бойових діях.

У березні 2014 року Андрій Бідило вситупав як один із організаторів мітингів на підтримку рф. Він підбурював народ до відокремлення від України та висловлювався проти законної влади.

З січня 2015 року Андрій Бідило працює в Торезькому місцевому відділенні громадського руху “Донецька республіка”. Він займав різні посади, з 2022 року є начальником відділу структурного розвитку руху.

Примітка. “Донецька республіка” — це проросійський сепаратистський політичний рух, що виник у Донецькій області наприкінці 2005 року, як відповідь на президентство Віктора Ющенка та впровадження ним проукраїнських ідей. На початку 2007 року представники “Донецької республіки” проводили акції в різних містах на сході України, пропагуючи ідеї сепаратизму та федералізації країни. З листопада 2007 року діяльність “Донецької республіки” була заборонена на території України. Після приходу окупантів у 2014 році “Донецька республіка” стала найчисельнішим громадським рухом у “днр” та мала фракцію в “народній раді днр”. Лідером руху сьогодні є ватажок “днр” денис пушилін.

Як представник руху “Донецька республіка”, Андрій Бідило виступає в ролі експерта на пропагандистських програмах і поширює фейки про Україну. Зокрема, у липні 2021 року він коментував подачу скарги в Європейський суд з прав людини на дії України. Бідило тоді зазначав, що Україна, нібито, на законодавчому рівні затвердила “безчинства” на Донеччині.

“Ще наприкінці травня 2015 року Верховна Рада ухвалила постанову. Вона звучить так – про затвердження заяви про відступ України від зобов’язань, визначених конвенцією про захист прав людини та основних свобод. Ну, тобто, вони собі дозволили самі на Донбасі ось це творити беззаконня правове”, — цитували пропагандисти Андрія Бідила.

Цю заяву спростували фахівці ресурсу StopFake. Вони пояснили, що постанова з такою назвою дійсно є, але її зміст не такий, як трактують окупанти. Насправді ж цією постановою Україна визнала, що частина її території окупована і на цій підставі зняла з себе відповідальність за дотримання прав людини в окупованих районах, покладаючи її на росію.

У 2022 році Андрій Бідило, як член так званої “громадської палати днр”, ініціював приєднання Донеччини до складу рф. За інформацією СБУ, Бідило разом з іншими члени палати направив термінове звернення до ватажка “днр” пушиліна з вимогою негайного відокремлення Донеччини від України з подальшим приєднанням до складу рф. Перед підготовкою листа організували масову агітаційну кампанію серед місцевих жителів на підтримку країни-агресора.

Андрій Бідило як депутат “днр”

Сьогодні Андрій Бідило є депутатом “народної ради днр” від фракції “единая россия”. Також він є заступником голови комітету “народної ради” з освіти, науки, культури та справ громадських організацій.

Андрій Бідило часто бере участь у пропагандистських заходах, в тому числі і за участі дітей. Зокрема, до 9 травня він разом зі школярами, студентами та курсантами писав “диктант перемоги”.

Також Бідило виступає у школах. Наприклад, у квітні 2026 року він відвідав місцеву школу №6.

“Виконав авторські пісні, присвячені подвигу російського Донбасу, розповів про шлях до росії. Був зворушений уважністю, щирістю та теплотою глядача. У нас чудові педагоги та дітлахи!”, — пише про зустріч Бідило.

Також Андрій Бідило проводить громадські прийоми в Чистяковому в приймальній партії “единая россия”.

Окрім цього, Андрій Бідило входить у склад так званого “народного контролю”. Він проводить рейди у продуктових магазинах з метою контролю правил торгівлі та санітарних норм. У сюжетах, де фігурує Бідило, він розповідає, що представники “народного контролю” знаходять “прострочку” в магазинах і фіксують порушення.

Підозра у колабораційній діяльності

У листопаді 2022 року Андрій Бідило заочно отримав підозру за двома статтями: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та колабораційна діяльність.

Читайте також:

• Від артиста до міністра і депутата “днр”: що відомо про Олександра Парецького з Донецької філармонії, який перейшов на бік рф
• Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова
• Олександра Кульгіна (досьє) або як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!