Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. Наразі російські військові активно вивозять людей з нещодавно захопленого Селидового. Лише за минулу добу з міста до так званої “днр” вивезли понад 70 людей.

Про це повідомляють росіяни на своїх пропагандистських каналах.

Селидове, евакуація в “днр”

Російська армія захопила Селидове 30 жовтня. Станом на 28 жовтня в місті залишалися 461 житель. Тепер цих людей “евакуюють” до так званої “днр”.

Лише за минулу добу, 6 листопада, з Селидового вивезли 76 людей. Серед них є одна дитина — 16-річна дівчинка. Росіяни опублікували інформацію про евакуйованих.

6 листопада з Селидового вивезли:

• Ланецька Віра Анатоліївна, 12.06.1962;
• Рибалкін Сергій Михайлович, 03.12.1973;
• Рибалкіна Анна Федорівна, 01.01.1949;
• Кириченко Марія Тихонівна, 25.03.1937;
• Пиминова Майя Георгіївна, 24.06.1964;
• Пиминов Віталій Іванович, 14.01.1972;
• Карпенко Олексій Михайлович, 21.08.1972;
• Ковальов Сергій Іванович, 02.02.1961;
• Мозгова Валентина Петрівна, 08.10.1957;
• Лозова Світлана Олексіївна, 10.07.1961;
• Матилькова Марія Михайлівна, 15.08.1952;
• Ремига Світлана Миколаївна, 30.12.1967;
• Меркулова Людмила Іллівна, 01.03.1941;
• Шаблевська Ольга Іванівна, 29.06.1959;
• Сас Микола Олексійович, 09.01.1973;
• Кочергіна Людмила Федорівна, 14.06.1955;
• Розов Олександр Олександрович, 17.05.1990;
• Розова Ірина Іванівна, 06.06.1972;
• Семків Олександр Михайлович, 03.10.1980;
• Семків Яна Олександрівна 29.03.1983;
• Матвієнко Віталий Євгенович, 18.02.1973;
• Ковтук Леонід Степанович, 19.02.1952;
• Локтіонов Олексій Олександрович, 16.01.1977;
• Харламов Ігор Вікторович, 30.03.1967;
• Харламова Елеонора Ігорівна, 17.05.2008;
• Харламова Олена Вікторовна, 09.08.1982;
• Соболь Максим Геннадійович, 19.09.1980;
• Фалій Тетяна Миколаївна, 26.10.1934;
• Соболь Надія Миколаївна, 06.02.1957;
• Шимко Тетяна Василівна, 23.02.1949;
• Костіна Ірина Анатоліївна, 11.01.1968;
• Деркач Ніна Олександрівна, 30.10.1952;
• Стечнієнко Ольга Миколаївна, 14.01.1966;
• Стечнієнко Сергій Дмитрович, 24.02.1964;
• Возний Володимир Володимирович, 03.11.1967;
• Возна Ніна Володимирівна, 11.09.1975;
• Хомутов Олег Миколайович, 16.06.1967;
• Хомутова Анжела Олександрівна, 20.06.1970;
• Придатько Олександр Миколайович 28.09.1977;
• Тимащук Олександр Володимирович, 16.09.1981;
• Клочко Олександр Олексійович, 22.05.1982;
• Сердюков Ігор Миколайович, 16.05.1968;
• Громовая Олена Валентинівна, 15.07.1957;
• Пелишенко Ольга Миколаївна, 13.06.1968;
• Мельникова Наталія Вікторівна, 09.04.1977;
• Мельникова Олександра;
• Нікулін Олександр Михайлович, 15.01.1969;
• Нікуліна Світлана Анатоліївна, 14.05.1970;
• Мельников Євгеній Анатолійович, 17.02.1977;
• Прокудін Микола Васильович, 21.08.1948;
• Прокудіна Меланія Сидорівна, 13.01.1950;
• Прокудін Олександр Миколайович, 01.10.1981;
• Синицина Неля Іванівна, 19.01.1950;
• Демченко Олександр Миколайович, 04.10.1991
• Хомутова Галина Олексіївна, 10.01.1948;
• Хомутов Ігор Миколайович, 21.05.1979;
• Проскурина Клавдія Юріївна, 1958;
• Проскурин Володимир Вікторович, 1981;
• Капустіна Любов Віталіївна, 1958;
• Валевська Наталія Володимирівна, 1978;
• Солошенко Віра Валентинівна, 04.04.1956;
• Солошенко Леонід Іванович, 13.07.1952;
• Попенко Ольга Іванівна, 09.01.1955;
• Кошелева Олександра Михайлівна, 20.07.1965;
• Дзюман Олександр Жоржевич, 12.10.1964;
• Григорьєв Олександр Сергійович, 16.03.1982;
• Іванченко Адам Григорійович, 25.12.1990;
• Іванченко Григорій Григорійович, 14.10.1983;
• Єременко Валерій Леонідович, 04.12.1966;
• Єременко Олена Олексіївна, 14.01.1965;
• Бойко Олена Олександрівна, 22.01.1965;
• Мігулева Анна Вадимівна, 09.02.1988;
• Ісоченко Віра Олексіївна, 15.09.1955;
• Ісоченко Валентин Юрійович, 17.12.1982;
• Ніколаєва Любов Іванівна, 17.09.1946;
• Бутиков Ігор Андрійович, 14.11.1962.

За даними росджерел, цих людей евакуювали в місто Ясинувата.

Раніше редакція “Бахмут IN.UA” розповідала, що росіяни вивозять дітей з нещодавно окупованих населених пунктів Покровського району. З 1 по 5 листопада було вивезено десять дітей з Селидового, Гірника, Михайлівки та Новогродівки.

Читайте також:

• У сімох населених пунктах Донеччини оголосили примусову евакуацію дітей: список
• Який вигляд має Селидове в перші дні окупації: фото від росіян
• Росіяни почали вивозити людей з Нью-Йорка: фото евакуйованих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У рф відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, розташованого на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Людей запрошують на прийом у Смоленську область, що на заході рф. При цьому для прийому спеціаліста люди мають зробити переклад документів у нотаріуса.

Про це йдеться в росджерелах.

Оформлення нерухомості на ТОТ у рф

Окупанти дали можливість людям з тимчасово окупованих територій оформляти нерухомість за російськими законами на території рф. Для цього у Смоленській області відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, що розташоване в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.

Цю новину подають як покращення для людей з ТОТ. Але насправді це не так.

По-перше, Смоленськ розташований на заході рф, неподалік кордону з білоруссю. Відстань від Донецька до Смоленська складає понад 1000 кілометрів. Очевидно, щоб дістатися туди треба досить багато часу.

Також для прийому, нібито, потрібно мати нотаріально завірений переклад документів російською мовою. Первинна консультація можлива без перекладу, але сам прийом — ні. Тобто люди повинні проходити бюрократичні процедури ще до самого приймому.

Нагадаємо, що бахмутяни, які проживають на ТОТ, мають проблеми з оформленням документів. Для того, щоб відновити документи на житло, підтвердити трудовий стаж чи вступити у спадщину, люди мають проходити складні бюрократичні процеси або ж звертатися в місцеві суди.

Зокрема, з питання вступу в спадщину чіткої відповіді бахмутянам не надають. Вони мають проходити весь передбачений російським законодавством процес. А відновити втрачені документи на житло можна тільки через суд. Ця процедура вимагає судового встановлення фактів втрати документів та права власності із залученням свідків.

Читайте також:

• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік
• Компенсації для мешканців ТОТ від окупантів: у рф пропонують змінити механізм виплат
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 70 тисяч мешканців Бахмутської громади нині розкидані по різних містах України та за кордоном. Повернення додому наразі залишається неможливим, тому питання забезпечення власним кутком стає найболючішим для переселенців. Щоб знайти довгострокові рішення, було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, у межах якого провели масштабне опитування громади.

Про те, якого житла потребують бахмутяни та які кроки вже зроблено для реалізації будівельних ініціатив, розповідає “Антикризовий медіа-центр”.

Житло — головний запит Бахмутської громади

Сьогодні абсолютна більшість бахмутян не має змоги повернутися у рідне місто через руйнування та окупацію. Тимчасові рішення не дають відчуття стабільності, тому запит на постійне житло є критичним.

Відповіддю на цей виклик став проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Його мета — не просто обговорити проблему, а напрацювати конкретні технічні рішення для майбутнього будівництва. Ініціатива реалізується у широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція “Ro3kvit”.

Підтримку проєкту надали міжнародні донори — Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) в межах програми “Імпульс”.

Результати опитування: чого хочуть бахмутяни

Ключовим етапом роботи стало детальне вивчення потреб самих переселенців. Команда проєкту провела опитування, участь у якому взяли понад 700 мешканців громади.

Отримані дані дозволили сформувати чітке технічне завдання для майбутніх архітекторів та проєктувальників. Результати дослідження виявили такі пріоритети:

• доступність та інклюзія;
• збереження ідентичності;
• екологічність та інтеграція у новому просторі.

Аналітика та законодавча база

Окрім опитування, команда проєкту провела ґрунтовну аналітичну роботу. Було проаналізовано чинну житлову політику України та законодавчі механізми, які регулюють будівництво житла для ВПО. Це дало змогу сформувати рекомендації для майбутніх проєктувальників і партнерів, а також окреслити ризики й обмеження, з якими стикаються громади з тимчасово окупованих територій.

Увесь процес супроводжувався інформаційною кампанією: готувалися аналітичні статті, відеосюжети та журналістські матеріали, що висвітлювали наявні механізми розв’язання житлових питань.

Що далі

Наразі результати масштабного дослідження готуються до офіційної презентації. Завершення передпроєктного етапу відкриває шлях до наступного, найважливішого кроку — пошуку партнерів та джерел фінансування для безпосереднього будівництва.

Читайте також:

Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!