У Покровську погіршилась безпекова ситуація. Окупанти активізували наступ на місто, тому лишатися в Покровську стає ще небезпечніше. Зважаючи на загострення ситуації, в Покровську збільшилися темпи евакуації.

Про це на брифінгу розповів начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА Дмитро Пожарський.

Евакуація з Покровська, новини

У Покровську загострюється ситуація. Росіяни наступають на місто з трьох боків, до південних околиць їм залишилося близько 3 кілометрів.

Важка ситуація і з комунальними послугами. Відзавтра, 12 грудня, мешканцям міста припинять подачу газу. Через постійні обстріли відновити газопостачання людям неможливо.

Зважаючи на це, з міста стали активніше виїжджати люди. Лише за сьогоднішній ранок евакуювалися 50 людей.

“За останні два дні ми бачимо активізацію людей, які планують евакуюватися, насамперед з Покровської міської територіальної громади. Наприклад, сьогодні зранку на збірний пункт евакуації в Дніпропетровській області автобусом приїхали 50 людей. Ще один автобус буде ввечері, тому людей буде ще більше”, — розповів Дмитро Пожарський.

Деякі люди, які прибули на Дніпропетровщину, їдуть далі самостійно або за допомогою родичів. Інша ж частина людей чекатимуть евакуаційний потяг до Івано-Франківщини. Також людям допомагають волонтери, вони купують квитки в регіони, куди не їде евакуаційний потяг.

“Буде рейс завтра в Івано-Франківську область, відправимо людей на Прикарпаття. Та вже сьогодні група людей поїхали до безпечних регіонів, де вони можуть розселитися. Також є люди, які самостійно поїхали до своїх рідних. Завдяки нашим партнерам з благодійних організацій цим людям були придбані квитки. Тобто, евакуаційний поїзд йде по маршруту майже через всю Україну, але він не охоплює південну частину — це Одесько-Миколаївський регіон — та північну — це Київська і Полтавська області. Тому у співпраці з нашими партнерами ми відправляємо людей до цих регіонів, їм безкоштовно були придбані квитки”, — каже Дмитро Пожарський.

Евакуація з Покровська триває. У людей є можливість виїхати до більш безпечних регіонів України. Станом на сьогодні, 11 грудня, в місті лишаються близько 11 тисяч мешканців.

Евакуація з Донецької області, контакти

Звернення про евакуацію можна зробити на гарячі лінії Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Евакуація з Покровська від благодійників: як записатися
• Чи можлива евакуація людей з Курахового, Торецька і Часового Яру: розповідає волонтер
• У Чернівцях відкрили будинок підтриманого проживання з місцями для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!