Юристка Олександра Аврамчук з 2019 року працює у правовій сфері. Її основна спеціалізація — мобілізаційні питання, а також сімейне та цивільне право. Як подати на аліменти, як домогтися виплат на дитину при розлученні, як отримати законну відстрочку від мобілізації або як отримати відстрочку по хворобі — з усіма питаннями Олександра працює не перший рік. За роки роботи вона змогла допомогти десяткам клієнтів.

Послуги юриста для військовозобов’язаних

Олександра Аврамчук допомагає у кількох сферах, це зокрема питання військовозобов’язаних. Йдеться про ті випадки, коли людина має законне право на відстрочку від мобілізації.

“Я допомагаю військовозобов’язаним розібратися у своїх правах, підготувати документи для відстрочки, оскаржити незаконні рішення ТЦК. Зараз є випадки, коли військовозобов’язаних забирають не проводячи належного медогляду. Ми збираємо медичні документи, консультуємося з військовими лікарями та добиваємося справедливого рішення. Завдяки цьому десятки клієнтів отримали законну відстрочку або були визнані обмежено придатними”, — пояснює фахівчиня.

Куди звертатися для подачі на аліменти?

Також юристка працює з сімейним та цивільним правом. Найчастіше — із запитами клієнтів та клієнток щодо розлучення чи виплати аліментів на дитину. Стягнення аліментів відбувається у законному порядку, однак, як ділиться адвокатка, не всі батьки це роблять, тому нерідко жінки звертаються за її послугами.

“Коли один із батьків ухиляється від виконання своїх зобов’язань, важливо мати сильного юридичного представника. Мої клієнти отримували аліменти навіть із великими заборгованостями, які перевищували 20 тисяч гривень. Ми використовуємо всі законні механізми, щоб дитина не залишилася без фінансової підтримки”, — додає вона.

Крім того, є запити й по розподілу майна подружжя після розлучення.

Скільки коштує консультація з юристом?

Першочергова консультація юриста відбувається онлайн, пояснює Олександра Аврамчук. Фахівчиня узгоджує зручний для людини та час. Первинна консультація, де людина описує проблему, а спеціалістка пояснює можливий хід подальших дій, триває орієнтовно від 40 до 60 хвилин.

Щоб записатися на консультацію до Олександри Аврамчук, потрібно зв’язатися з нею за номером телефону у месенджерах:

• контакти юриста онлайн +380 (93) 252 6253 (Telegram, Viber, WhatsApp);
• електронна пошта: [email protected];
• Instagram: @avramchuk.legal.

Вартість консультацій адвоката:

• усна консультація – 1500 гривень;
• письмова консультація – від 2000 гривень.

Ексклюзивно для читачів та читачок цього матеріалу — діє знижка розміром 10% на консультацію. Просто вкажіть промокод “Право10” при записі!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!