Перетин кордону — це процес, який потребує уважності, адже список заборонених для перевезення речей оновлюється. Вибухові та токсичні речовини, певні ліки, культурні цінності без дозволу, а також великі суми готівки можуть стати причиною проблем.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, які речі заборонено перевозити через кордон та про обмеження.

Які речі не можна перевозити через кордон

При перетині кордону, працівники та працівниці митного контролю перевіряють особисті речі та багаж. Вони приділяють увагу багатьом аспектам, а в особливості забороненим речам.

Зазначимо, що усі речі, які громадянин чи громадянка перевозитимуть через кордон, мають спеціальний статус. Він означає, що речі мають покинути країну разом з власником. 

При цьому, загальна сума речей на ввезення чи ввезення не повинна перевищувати певні показники, адже тоді вони підлягатимуть обкладенню митом. Це:

• для осіб до 15 років — 150 євро або 6 500 гривень;
• для осіб старше 15 років — 300 євро або 13 000 гривень;
• при авіаперельоті — 430 євро або 18 800 гривень.

Готівка — до 10 000 євро або 437 220 гривень.

Яку їжу не можна перевозити при перетині кордону

Їжа — це одна з категорій, яка має певні обмеження на перевезення через кордон. Наприклад, громадянам та громадянкам категорично заборонено перевозити м’ясні продукти, а також молоко та молочні продукти, зокрема:

• ковбаси та сосиски;
• сири та інші кисломолочні продукти;
• свіже м’ясо чи молоко,

Також не можна завозити велику кількість фруктів та овочів (до 5 кг), а також саджанці, насіння та зрізані рослини.

При перетині кордону також існують певні обмеження, які накладаються на морську продукцію. Так, особам дозволено перевозити до 20 кг такої продукції або 1 рибину, якщо її вага дорівнює 20 кг і більше. При цьому на рідкісні види морепродуктів запроваджені певні обмежувальні заходи, котрі потребують спеціального дозволу.

Варто зазначити, що продукти для споживання у дорозі можна ввозити без обмежень.

Який алкоголь не можна перевозити через кордон

Алкоголь — це ще одна складна категорія, котра має певні нюанси перевезення через кордон. Головним правилом є те, що перевозити таку продукцію можуть лише громадяни та громадянки, які досягли 21-річного віку.

Наземним транспортом можна провозити:

• міцні алкогольні вироби (не більше 1 літра на людину);
• напої міцністю менше 22,3% — до 2 літрів на людину;
• пиво (до 16 літрів);
• вино (крім ігристого — до 4 літрів).

З якими ліками не можна перетинати кордон

Перевезення ліків через кордон має певні обмеження. Наприклад, категорично заборонено перевозити:

• сильнодійні лікарські препарати без призначення або рецепта лікаря;
• ліки, обсяг яких становить більше за 500 мілілітрів;
• ліки, які мають у своєму складі наркотичні чи психотропні речовини (при умові відсутності призначення для медичного застосування).

Правила перетину кордону із технікою

Техніку дозволено перевозити через кордон, але існує певне правило — дозволено провозити лише по одній одиниці. Іншими словами, один телефон та один ноутбук на особу.

При цьому, якщо ви провозите техніку (особливо побутову), більше однієї одиниці, її варто задекларувати, щоб під час виїзду з країни не виникло проблем з оподаткуванням.

Які речі заборонено перевозити через кордон

Існує ще великий перелік речей, з якими не можна перетинати кордон. Редакція Бахмут IN.UA публікує частину з них:

• будь-яку холодну, пневматичну, вогнепальну зброю та боєприпаси до них;
• вибухові речовини;
• тварин та рослини зникаючих видів, а також мінерали, які вважаються народним надбанням;
• отрути та інші отруйні чи радіоактивні речовини;
• твори мистецтва, пам’ятки культури, культурні й історичні цінності без відповідного дозволу;
• анульовані цінні папери;
• предмети, що вивозяться із порушенням прав інтелектуальної власності;
• техніку з порнографічними матеріалами або програмним забезпеченням без ліцензії.

Читайте також:

• Хто з чоловіків може виїхати за кордон у 2025 році
• Які документи потрібні для виїзду за кордон: перелік
• Українці за кордоном можуть подавати заявки до міжнародного Реєстру збитків: як це працюватиме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є юридичною основою для збереження виплат та надання державної допомоги близьким.

Про те, з якого моменту виникає цей статус, як його підтвердити та на що може розраховувати сім’я захисника, роз’яснили у Міністерстві оборони України.

Що визначає закон про статус зниклих безвісти

Правове регулювання всіх питань, пов’язаних із набуттям цього статусу, обліком, розшуком та соціальним захистом, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Закон визначає:

• процедуру набуття та припинення статусу;
• порядок розшуку та ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (ЄРОЗБ);
• права зниклої особи та членів її сім’ї;
• механізми захисту майна зниклого;
• обов’язки державних органів щодо розшуку та інформування родини.

Цей статус поширюється на осіб, які зникли у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями або тимчасовою окупацією територій України.

З якого моменту виникає статус

Особа набуває правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин відразу з моменту внесення відомостей про неї до ЄРОЗБ. При цьому юридично людина вважається зниклою вже з моменту подання заяви про факт зникнення. Чекати додаткових термінів, звертатися до суду чи попередньо підтверджувати факт полону не потрібно. Заяву про розшук до територіального органу Національної поліції можуть подати родичі, представники військової частини, органи державної влади, громадські об’єднання або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.

Як підтвердити статус зниклого безвісти

Основним документом, що підтверджує статус, є витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. У Міноборони наголошують, що цей витяг слід відрізняти від сповіщення ТЦК про зникнення або витягу з ЄРДР — для оформлення соціальних виплат потрібен саме документ із ЄРОЗБ. Витяг використовують для:

• отримання інформації про хід розшуку;
• оформлення соціальних виплат та пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• установлення опіки над майном зниклого;
• отримання безоплатної правової допомоги.

Документ надають безоплатно протягом 10 робочих днів (до 30 днів — у разі додаткової перевірки). З серпня 2025 року послугу цифровізовано: запит можна подати через Єдине вікно для громадян, підписавши його електронним підписом.

Які гарантії зберігаються для родини

Набуття статусу не припиняє соціальний і правовий захист. За військовим зберігається грошове забезпечення, а родина отримує доступ до прав відразу після внесення даних до Реєстру. Основні гарантії включають:

• право знати про долю зниклого;
• захист майна;
• грошове забезпечення;
• соціальні виплати.

Хто може отримувати виплати

Згідно з постановою Кабміну № 884, право на грошове забезпечення мають дружина (чоловік), законні представники неповнолітніх дітей або дітей з інвалідністю з дитинства, а також батьки військового. За їхньої відсутності виплати можуть отримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законним представником яких є військовослужбовець. Захисникам, які зникли безвісти, у повному обсязі зберігається поточне грошове забезпечення (оклад, надбавки, премії) та додатково щомісяця нараховується 100 000 гривень винагороди. Тобто мінімальна сукупна сума становить від 120 000 гривень на місяць.

Коли припиняється розшук

Розшук припиняється після встановлення місцеперебування людини, її повернення з полону, офіційної ідентифікації останків або встановлення місця поховання. Відповідна відмітка вноситься до Реєстру протягом трьох днів, про що інформують родичів. Якщо статус згодом змінюється на офіційно встановлений факт загибелі, родина має право на призначення одноразової грошової допомоги.

Заяву на виплату грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців ЗСУ рекомендовано подавати через ТЦК та СП за місцем проживання.

Читайте також:

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!