У Дніпрі вже понад рік працює релокований Торецький медичний хаб КНП “Центр первинної медико–санітарної допомоги”. Тут щодня надають допомогу вимушеним переселенцям.

Редакція розпитала у Ірини Міщенко, сімейної лікарки, як працює медзаклад у Дніпрі та які послуги тут можна отримати.

Торецька лікарня у Дніпрі

Ірина Петрівна працює у Торецькому медичному хабі КНП “Центр первинної медико–санітарної допомоги”. Зареєстрованих пацієнтів в медичному хабі понад 1000 осіб. Крім пані Ірини, у центрі працюють ще два лікарі.

Щодня сюди звертаються від 10 до 15 пацієнтів із різними запитами, всі медичні послуги є безплатними за направленням лікаря. На прийом можуть приходити вимушені переселенці, які опинилися у Дніпрі. Тут є пацієнти також з Бахмута та Авдіївки, каже Ірина Міщенко.

Які послуги можна отримати у Торецькій лікарні

У хабі можна пройти респіраторні тести на ковід, зробити електрокардіограму, виміряти цукор в крові, холестерин, вагу, зріст тощо. Також медики дають направлення на безплатну комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію.

Приходять до лікарів і батьки з дітьми. Часто у підлітків фіксують тривожні стани, каже Ірина Міщенко. Також у дітей нерідко виявляють остеохондроз, порушення постави, підвищений цукор.

До центру приїздять “Лікарі світу” — це міжнародна гуманітарна організація, яка надає невідкладну та довгострокову медичну допомогу. У складі команди тут є професійні психологи, акушери. Пацієнтів заздалегідь повідомляють про це приїзд, аби ті могли спланувати свій візит.

Графік роботи Торецької лікарні у Дніпрі

Медичний хаб працює з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 16.00. Телефон для довідок та запису на прийом + 380 (099) 224 31 02. Адреса: місто Дніпро, проспект Слобожанський, 40А, кабінет 12.

Читайте також:

• Торецька лікарня частково перевозить обладнання та хворих: куди саме
• Бахмутська лікарня в Броварах: які медичні послуги можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вагітність — особливий період в житті кожного подружжя. Це не тільки новий етап в житті, але й своєрідне випробування для чоловіка та жінки, адже попереду чекають нові емоції та переживання. Як правильно підійти до планування вагітності, які аналізи потрібно здавати та коли вагітніти? На всі ці питання відповідає лікар акушер-гінеколог з багаторічним досвідом роботи Андрій Кулешов, який наразі працює в Броварах у Бахмутській лікарні.

Редакція «Бахмут. IN.UA» дізнавалася всі подробиці вдалої вагітності.

Підготовка до вагітності

Підготовка до вагітності жінки — важливий етап, щоб все пройшло вдало та максимально комфортно для пари й майбутньої дитини, слід дбати про своє фізичне та ментальне здоров’я.

Часто майбутні батьки ставлять собі питання, як слід готуватись до вагітності? За словами Андрія Кулешова майбутній матері слід відмовитися від шкідливих звичок, як от паління чи вживання алкоголю, якщо жінка зловживала цим раніше. Підготовка жінки до зачаття дитини – довготривала й вимагає сили волі від майбутньої матері. Слід ретельно слідкувати за своїм харчуванням, не вживати шкідливу їжу на зразок бургерів, солодких газованих напоїв, піци, печива й загалом легкозасвоюваних вуглеводів. Натомість потрібно віддати перевагу свіжим фруктам, овочам, та їжі домашнього приготування.

Свіжі сезонні ягоди корисні для здоров’я. Фото: з відкритих джерел

Якщо в сім’ї є «улюблений мешканець», наприклад, кішка, то треба провести обстеження з приводу токсоплазмоза у майбутньої мами, пояснює лікар. Крім того, приділити увагу варто й психологічному здоров’ю, а за можливості зменшити вплив стресових ситуацій.

Враховуючи те, що під час війни це дуже складно, потрібно хоча б  зменшити до мінімуму перегляд новин, якщо це не стосується близьких. Сім’ям постраждалих рекомендовано проводити бесіди з психологом.

«Війна звісно погіршує цей процес (ред. вагітність). Всі нервують, особливо ті вагітні, які стоять на обліку. Часто жінки мають ознаки недосипання, бо не можуть заснути вночі через обстріли чи повітряну тривогу, в цьому плані вагітним важче. В медичному інформаційному просторі почали проводити навчальні семінари для лікарів про вплив війни на репродуктивну систему жінки», — пояснює акушер-гінеколог. 

Які аналізи потрібно здавати перед вагітністю?

Лікар-акушер запевняє, що якщо ґрунтуватися на міжнародні стандарти, то перед плануванням вагітності не потрібно здавати якихось додаткових аналізів. Але враховуючи ситуацію в країні, в яку потрапили майбутні батьки, потрібно звернутись до лікаря акушер-гінеколога й вже індивідуально зробити скажімо «план підготовки».

Що робити, якщо не вдається завагітніти?

Фахівець Андрій Кулешов розповідає, що в день в середньому до нього приходять 15 пацієнток, серед відвідувачів трапляються й ті жінки, які з певних причин не можуть завагітніти. Вони просять у лікаря порад щодо стану здоров’ю та радяться стосовно планування вагітності.

У сучасних реаліях, каже фахівець, чимало пацієнток вживають заспокійливі препарати, щоб зменшити рівень тривоги та стресу.

«За статистикою, якщо сімейна пара не може завагітніти, то проводяться дослідження та консультації як для чоловіка, так й для жінки. Ми проводимо «базові дослідження», надаємо консультації та рекомендації. Якщо на нашому рівні надання допомоги не вдається це вирішити — призначаємо, консультації у медичних установах: перинатальний центр, чи спеціалізований заклад, який займається репродуктивними технологіями», — пояснює акушер-гінеколог.

Один із поширених методів серед пар, які не можуть завагітніти — допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), тобто штучне запліднення. Але на жаль є статистичний відсоток пар, яким така процедура також не гарантує батьківство, каже лікар. Часто бувають випадки, коли вперше пара легко стала батьками, а от вдруге цей шлях виявився не легким. Підготуватись до другої вагітності потрібно не менш ретельно, ніж до першої.

Чи є правильний час для планування вагітності?

Поширене питання серед пар, коли правильно планувати вагітність? На думку лікаря немає «правильного» часу для планування дитини, однак зазначає фахівець, з віком подружжю може бути важче завагітніти.

Тому, якщо є можливість й бажання мати дитину зараз — не слід відкладати цю справу у довгий ящик. Річ у тому, каже лікар, що з віком у жінки та чоловіка можуть додаватися проблеми зі здоров’ям, які ускладнюватимуть як процес запліднення, так і нагляд за вагітною. Крім того, не слід забувати й про підготовку чоловічого організму до вагітності, майбутній батько має відмовитися від куріння, алкоголю, й перевірити своє здоров’я в уролога, здати загальний аналіз крові.

Психологічна підготовка вагітних

Підготовка до пологів під час вагітності також проводиться, каже Андрій Кулешов. Насамперед приділяють увагу загальному стану жінки. Проводяться пізнавальні лекції, зокрема про важливість правильного харчування та фізичного навантаження вагітної.

Майбутнім мамам радять спробувати плавання в басейні, прогулянки на свіжому повітрі, такі активності не тільки підтримують фізичний стан, але й допоможуть розслабитися емоційно та зменшити тривогу. Підготовка організму до зачаття має проходити плавно, без зайвого стресу.

Які книги можна читати майбутнім батькам?

Часто майбутні батьки стикаються з тим, що не знають відповіді на якісь питання, які є доволі загальними, або ж навпаки думають про виховання малюка й шукають поради на сумнівних ресурсах. Ми підібрали п’ять книг, які допоможуть розібратися з важливими питаннями.

Книга для вагітних. Фото: з відкритих джерел

Ольга Белоконь. «Я вагітна. Що далі?» — книга української гінекологині, яка дотримується принципів доказової медицини. Тут просто та чітко описані всі складні процеси, які відбуваються в організмі жінки. Фахівчиня відповідає на питання: що таке препарати з недоведеною ефективністю і який максимум обстежень має пройти кожна жінка, яка очікує дитину?

Вільям Сірс, Марта Сірс.  «Ваша вагітність. Практичний порадник від зачаття до народження» — це своєрідна інструкція під час вагітності для батьків, книгу написали фахівці в галузі педіатрії. Тут є все про етапи розвитку дитини, раціон харчування мами та її емоційний стан.

Гантер Кларк-Філдс. «(не)Щасливе батьківство». Чесна книга про виховання дітей — часом бути батьками дуже нелегко, трапляються кризові ситуації, які потрібно вміти проходити. Як це зробити правильно? Відповіді знайдете у книзі.

Олена Березовська. «9 місяців щастя. Посібник для вагітних» — книга від фахової гінекологині допоможе жінкам пройти усі 9 місяців «очікування» без страху та зайвих проблем.

Катя Бльостка. «Матера вам не наймичка, або Чому діти це — прекрасно…», — остання книга, це гумористичний погляд на материнство, в усіх батьків бувають складні моменти, однак авторка запевняє — це нормально. Під час прочитання книги сміятися буде вся родина, бо тут є життєві кумедні приклади з буднів мам й тат.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Дедалі більше українських журналів про жіноче здоров’я публікують поради, як підтримувати прийнятний стан організму в умовах постійного стресу та загрози фізичного знищення. У зв’язку з цим редакція «Бахмут.IN.UA» спробувала знайти дані про те, чи почали українки звертатися за гінекологічною допомогою частіше, і чи помітили взагалі якісь зміни у собі.

Однак ми зіткнулися з досить прогнозованим висновком: зараз ніхто не веде такий облік. З цієї причини відомий бахмутський гінеколог Юрій Афанасьєв у діалозі з журналістами «Бахмут.IN.UA» не зміг надати дані про те, чи змінилася кількість звернень до фахівців серед місцевих жінок. За його словами, зараз бахмутянок більше хвилює виживання під обстрілами та евакуація. Ті ж, хто приймає рішення відмовитись від евакуації, ймовірно, не надто дбають про своє здоров’я, оскільки в місті, за даними Афанасьєва, не залишилося жодного гінеколога.

Проте своєю думкою щодо впливу постійного стресу на жіноче репродуктивне здоров’я у травні цього року ділилася медичний директор центру первинної медичної допомоги Бахмута Олена Сологуб.

Фото: КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр»

«Так, стрес впливає на гормональний фон, в тому числі й на жіночий, в якому з’являється збій. Мабуть, не варто одразу бігти до гінеколога, якщо вже стався такий розлад. Варто хоча б місяць почекати, але не треба ковтати пігулки. Але якщо це триватиме понад місяць, то варто звернутися до гінеколога. Це також стосується і менопаузи у жінок», – розповіла вона.

Читайте також: Хто і чому їде народжувати у Бахмут?

Навіть в аналітичному центрі МОЗ і Центрі громадського здоров’я не мають статистики про захворюваність жіночих репродуктивних органів, але вже з іншої причини. За інформацією представника відомства, наразі ситуація з відвідуваністю лікаря у будь-якій галузі критично низька, якщо не йдеться про травми тощо. 

Фото: Gynline Dr. Bugro Гінекологія

«Захворюваність зараз неможливо виміряти, бо більшість жінок просто не звертаються по допомогу. Українці зараз загалом набагато рідше звертаються до лікарів. Особливо це видно, якщо ми говоримо про захворювання, які не мають явних хворобливих проявів або не викликають болю на перших стадіях», – повідомили журналістам «Бахмут.IN.UA» у пресслужбі Міністерства охорони здоров’я.

Бахмутська лікарка-гінеколог Інна Змейова розповіла, що аменорея військового часу – це норма. Вона порадила тим, хто стикнувся з такою проблемою, пити заспокійливі засоби та «зайнятися ділом». Крім того, для підтримання задовільного фізичного стану організму, за її словами, варто пити до двох літрів рідини за добу, а для психологічної стабільності – частіше допомагати один одному. 

«Так, це правда що люди рідко звертаються зараз до лікарів, тому що зайняті війною. Але тим, хто дзвонить мені, я відповідаю», – поділилась Змейова у розмові з журналістами.  

Фото: Gynline Dr. Bugro Гінекологія

За даними Азербайджанського Медичного Університету, навіть жінки, яким вдалося врятуватися від жахів війни, згадують про необхідність обстежитися у гінеколога далеко не відразу після прибуття в безпечне місце. Причин тому багато, а захворювання тим часом посилюється.

«Міграція по-різному впливає на здоров’я біженців з таких причин, як незручність умов проживання, фінансові труднощі, відсутність медичного страхування, мовний бар’єр. Цей вплив на здоров’я особливо явно простежується на основі соціального статусу і традиційних ролей біженок. Жінки-мігранти мають безліч акушерських та гінекологічних проблем, особливо в аспекті викиднів та мертвонародження. Крім того, жінки можуть зазнавати всіх видів насильства у процесі війни та міграції», – зазначено у звіті.

За інформацією дослідників, багато біженок стикаються з тим, що з різних причин не можуть навіть дістатися лікарні для проведення обстеження, не кажучи вже про лікування. Тому, коли виживання у пріоритеті, критично низька кількість жінок замислюється про довгострокові наслідки пережитого для здоров’я стресу. Особливо, якщо йдеться про мляві захворювання, прояв яких можна відчути лише коли процес стає незворотнім.

Фото: ДСНС у Донецькій області

Жінки, які наразі знаходяться в окупації, у підвалах, утримуються насильно або з іншої причини не мають можливості повною мірою розпоряджатись своєю свободою, можуть зазнати насильства й не мати доступу до медичного обслуговування. Лікарі, які обстежили постраждалих внаслідок конфлікту в Нагірному Карабаху, описали умови життя жінок під час війни так:

«Крім того, шлюб і вагітність у молодому віці, складнощі з регулярною купівлею засобів контрацепції ще більше посилюють проблеми жорстокого поводження і жіночого здоров’я. Часто біженки не можуть діяти самостійно через своє становище у сім’ї. Вони мають проблеми з доступом до медичної установи або некомпетентні у доступі до послуг».

Водночас Американський коледж акушерства та гінекології провів дослідження з вибіркою з жінок, які мешкають у невеликих населених пунктах Близького Сходу та Африки. У цьому регіоні часто відбуваються недовготривалі зіткнення місцевих представників влади з різними воєнізованими угрупованнями, тому вченим вдалося проаналізувати, як на жіноче здоров’я вплинули військові дії тривалістю всього 16 днів.

Всіх жінок дітородного віку (від 15 до 45 років), які проживають у найближчих селах, попросили заповнити анкету, що стосується їх менструального циклу на початку війни, через 3 місяці й через 6 місяців після згаданих подій. Для цього зібрали три групи жінок: тих, хто 16 днів мешкав в умовах активних бойових дій (група А), групу жінок, які евакуювалися протягом двох днів після початку зіткнення (група В) та контрольну групу (С).

Фото: Володимир Зеленський у Facebook

За підсумками перших трьох місяців понад 35% жінок із групи А відзначали проблеми з регулярністю циклу або відсутністю менструації. У групі В з такою проблемою зіткнулися лише 10,5% респонденток, тоді як у контрольній групі показники були в межах норми – 2,6%. Через пів року після війни у ​​групи В повністю відновився цикл, а ось 18,6% опитаних із групи А (що перебували в гущі активних бойових дій) так і не повернулися до норми.

«Короткий період війни, що діяв як гострий стресовий стан, призводив до порушень менструального циклу у 10-35% жінок і, ймовірно, був пов’язаний із тривалістю перебування на війні. Це може продовжуватися після закінчення війни та більше одного або двох циклів», – додали вчені з Американського коледжу акушерства та гінекології.

Варто зазначити, що збитий менструальний цикл або його відсутність не є небезпечними для життя. Однак у довгостроковій перспективі це може призвести до аменореї та, як наслідок, безплідності чи ановуляції – нездатності виносити плід на ранніх стадіях вагітності.

Фото: КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр»

Крім того, нерегулярний цикл, якщо не вжити заходів, може призводити до: розвитку гіперпластичних процесів ендометрію, що створює загрозу виникнення ерозії, та згодом раку матки; цукрового діабету; остеопорозу; серцево-судинним патологіям; гормональному збою; полікістозу яєчників; та навіть доброякісним пухлинам. За відсутності лікування та постійного впливу дистресу розвиток цих захворювань може відбуватися набагато швидше, ніж у звичайних умовах.

Читайте також: Як жінки Донеччини народжують під обстрілами

Тривалість активних бойових дій на всій території України зараз є недостатньою, щоб говорити про явний вплив на демографію. Крім того, війна триває, тому розпочати повномасштабне дослідження цього питання в українських медиків просто немає можливості, не кажучи вже про різке скорочення звернень за медичною допомогою.

Проте Центр громадського здоров’я при МОЗ України ще наприкінці червня поділився новою платформою «Бережи себе». Програма інформування про небезпечні захворювання концентрується не лише на жіночому здоров’ї, проте поки що це один із небагатьох порталів, який розкриває проблему гормональних змін у жінок на тлі війни.

«В Україні створили платформу доказової інформації про здоров’я під час війни – «Бережи себе». Тут ви знайдете доказову інформацію на теми від хронічних та інфекційних захворювань до ментального здоров’я. Матеріали готують доказові та авторитетні експерти – лікарі, науковці та медичні журналісти. Не відкладай турботу про здоров’я на «після перемоги», – зазначено в інструкції ЦГЗ.

Крім того, на початку активних бойових дій українкам радили, як бути у випадку, якщо менструація почалася під час перебування в бомбосховищі. Не втрачають своєї актуальності й контакти лікарів різного профілю, які готові проконсультувати віддалено.

Головне фото: «Добробут» у Facebook