Внутрішньо переміщені особи з дітьми дошкільного віку мають право на першочергове зарахування та безкоштовне харчування у державних дитячих садках. Ці пільги спрямовані на підтримку родин, які були змушені покинути свої домівки через війну.

Про це повідомляє Громадська організація «ВПО України» Полтавщина.

Пріоритетне зарахування до садочків ВПО 

Для отримання цієї пільги батькам необхідно створити онлайн-заявку в системі електронної реєстрації та пред’явити оригінал довідки ВПО дитини при подачі документів. 

Процедура отримання пільги включає наступне:

• вибір садка за новим місцем проживання;
• реєстрацію в електронній черзі з вказанням статусу ВПО;
• завантаження сканкопії довідки ВПО дитини;
• подання оригіналу довідки при отриманні місця. 

Крім того, діти ВПО мають право на безкоштовне харчування в садочку. Важливо зазначити, що ця пільга діє лише якщо дитина взята на облік у тому ж населеному пункті, де розташований садок, оскільки фінансування здійснюється з місцевих бюджетів. 

Ці заходи спрямовані на підтримку сімей, які були змушені переїхати через військові дії, та сприяють адаптації дітей-переселенців на нових місцях проживання.

Як отримати безкоштовне харчування

Для отримання безкоштовного харчування в дитячому садочку, необхідно:

• звернутися до вихователя або завідувача садка;
• написати відповідну заяву;
• додати копії свідоцтва про народження та довідки ВПО.

Читайте також:

• Безкоштовні солодощі для дітей-переселенців у Кропивницькому 
• Понад 7,2 млн грн соціальних допомог виплачено у липні 2024 року
• У Покровську та Костянтинівці за тиждень народилося 18 малюків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пані Альбіна — бахмутянка. Через повномасштабне вторгнення жінка разом з мамою та донькою були змушені евакуюватися з Бахмута, а далі й з України. Наразі родина живе в Німеччині, де Альбіна допомагає біженцям з України адаптуватися до нового життя. Мама героїні в минулому була онкохвора, її лікували в Краматорську, втім вже в Німеччині жінці стало погано, як з’ясувалося відбувся рецидив.

Про те як виглядає та працює медична система в Німеччині, які методи застосовують для лікування хворих та який досвід потрібно перейняти Україні — читайте в матеріалі редакції Бахмут IN.UA.

Лікування українців в Німеччині

Альбіна разом з мамою вже не вперше проходить шлях лікування.  Чотири роки тому, мама бахмутянки дізналася про рак. Жінка лікувалась в Краматорську, їй допомогли й хвороба перебувала в стані ремісії.

Після госпіталізації мама Альбіни опинилася в незнайому середовищі. Жінка не розуміла де вона, й що з нею коїться. На щастя у медзакладі були працівники, які володіли мовою й змогли заспокоїти пацієнта. Перевагою медичної клініки є те, що персонал велику увагу приділяє не лише пацієнту, але і його родичам. Людям за потреби надають навіть психологічну підтримку.

Незвичний сервіс та курці-онкохворі

В Німеччині, розповідає пані Альбіна, її вразила технологічність медзакладу:

Мама пані Альбіни під час лікування / фото з особистого архіву героїні

Хіміотерапія, яку проходила мама Альбіни є дороговартісною, але родина отримала її безплатно, як й всі громадяни країни. Під час хіміотерапії, мама Альбіни навіть могла їсти.

Коли сусіди дізнались, що мама приймає хіміотерапію, сказали що я не маю сама возити маму на візку. Мені розповіли про послугу, яку надає медзаклад. Це спеціальне таксі, яке надають онкохворим, що проходять курс хіміотерапії. Мені тут наразі не страшно, я знаю, що мені допоможуть, що я не одна, що мамі не боляче,

Альбіна // бахмутянка, яка проживає в Німеччині

Наразі, мама Альбіни приймає ліки, які отримують ще десять людей в відділені. Це вже не хіміотерапія, зауважує героїня, це інноваційна генетична терапія на відновлення клітин, переродження з поганих в корисні. 

В Німеччині родина живе у квартирі, а за потреби сім’я може звертатися за допомогою до волонтерів. 

Досвід, який може перейняти Україна

За час лікування в Німеччині, пані Альбіна, побачила чимало нового для себе. На думку жінки, Україна після війни може перейняти подібний досвід, за умови, що лікарні будуть фінансуватися на належному рівні.

Окремої уваги заслуговують й ліфти, вони дуже великі й доступні. В лікарні є туалет, душ, виклик медсестри, загалом все необхідне.

Пані Альбіна зауважує, що в Німеччині дуже делікатно ставляться до хірургічного втручання, навіть до уколів. Відтак, важливо, щоб кров у пацієнта брали, коли той у спокійному стані. 

Крім того, вражають й методи здачі крові, наприклад, у матері Альбіни кров для аналізів брали не з вени, а з мочки вуха. Також пацієнтам за необхідності надають морфій, адже процедури дуже болючі, а морфій допомагає пацієнту легше перенести лікування.

Для пацієнтів, які проходять курс хіміотерапії препарат колять не внутрішньовенно, а вшивають під ключицю спеціальний порт, який нагадує невелику коробочку десь половина сірникової.

Альбіна також розповіла й про те, що її шокувало найбільше. Мова йде те, що курці-онкохворі в лікарні можуть спокійно виходити на перекур.

Загалом же бахмутянка щиро вірить, що медицина в Україні теж зможе вийти на подібний рівень, а онкохворі пацієнти зможуть комфортно лікуватися, адже в нас багато першокласних фахівців. Допоможе відбудовувати країну й персональний досвід кожного біженця, який докладеться до загальної справи, вважає пані Альбіна.

Читайте також:

• БФ “Право на захист” пропонує безплатну консультацію психолога: як долучитися
• Як отримати ліки з безплатною доставкою через Укрпошту: покроковий гід
• Бахмутський краєзнавець написав книгу про Бахмут: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Гендерні стереотипи нерідко стають проблемою, яка негативно позначається на якості життя як жінок, так і чоловіків. Стійкі патріархальні думки щодо гендерних ролей в сучасному суспільстві та стале уявлення про маскулінне призводять до багатьох проблем.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася на цю тему з головою “ТатоХаб.Хмельницький” Єгором Рибаком, який займається волонтерством, допомагає татам та ВПО та просуває ідеї гендерної рівності в країні.

Гендерні стереотипи щодо чоловіків

Ґендерні стереотипи — це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення (думки) про місце та виконувані ролі того чи іншого гендеру в суспільстві, а також про особистість людей тієї чи іншої гендерної ідентичності. Іншими словами, вони можуть впливати на життя як жінок, так і чоловіків.

Стереотипів, які стосуються саме чоловіків, дуже багато. Утім, найбільш виразними, які впливають на багато процесів у житті, можна вважати “чоловіки не плачуть та не жаліються” і “чоловік — годувальник”.

“Чоловіки не плачуть” та здоров’я

“Чоловіки не плачуть” — це стереотип, який ґрунтується на думці про те, що представники чоловічої статі повинні бути сильними, слугувати опорою для інших. Така людина “не може мати психологічних проблем”. Це призводить до того, що чоловіки не хочуть розповідати про власні труднощі чи внутрішню боротьбу, щоб не виглядати в очах суспільства якимось не такими. 

Який же це має фактичний результат? За даними МОЗ України, упродовж 2021 року, тобто до великої війни, було зареєстровано 5 914 самогубств. Найбільше вкоротили собі віку саме чоловіки — 87%, коли на жінок припадає лише 13%. Такі результати пов’язані зокрема і з гендерними стереотипами, оскільки вважається, що жінки більш слабкі, можуть жалітися і ділитися переживаннями з близькими, тоді коли чоловіки на звичайне запитання “як ти” зазвичай відповідають “ок”.

Сталий стереотип “чоловіки не плачуть” має суттєвий вплив і на фізичне здоров’я чоловіків. За даними соціологічного опитування у дослідженні “Сучасне розуміння маскулінності“, 52% чоловіків оцінюють власне здоров’я як добре або відмінне. При цьому 45% опитаних чоловіків зазначили, що не зверталися до лікарів протягом останнього року, а кожен сьомий — протягом останніх п’яти років. І це не пов’язано з рівнем доступності медичних послуг. Такі результати можуть свідчити про те, що чоловіки не хочуть показувати власні проблеми зі здоров’ям “на публіку”, а тому часто ігнорують обстеження у медиків.

Варто зазначити, що цей стереотип став основою у вихованні хлопчиків, котрий буквально забороняє слабкість, емоції чи прохання про допомогу в тяжку мить.

“Мисливець та годувальник”: чи можуть чоловіки мати іншу роль

Ще один найяскравіший приклад — це розділення чоловічих та жіночих ролей за принципом “берегиня” та “мисливець”. На основі цього формуються уявлення про розподіл сімейних обов’язків: нібито головний обов’язок жінки — народжувати дітей та організовувати побут, а чоловік має забезпечувати родину грошима чи житлом. При цьому ігнорується те, що чоловіки також можуть брати участь у вихованні дитини та інших аспектах побуту.

За словами Єгора Рибака, такий стереотип також нав’язується в дитинстві та стає тим, що формує модель поведінки чоловіка у відносинах:

Останнім часом в Україні відбуваються зміни, які сильно впливають на стереотипні ролі чоловіків у відносинах. Наприклад, як зазначає голова “ТатоХаб.Хмельницький”, чоловіки можуть піти у відпустку для догляду за дитиною чи дітьми.Наприклад, цим правом у 2017 році скористалися 3%. Цей факт є повноцінним прикладом знищенням стереотипів.

Стереотипи та як з ними боротися

Боротьба зі стереотипами — важливий напрямок в суспільстві, який активно реалізується в Україні. Одним із таких проявів, котрий стосується саме гендерних стереотипів щодо чоловіків, вважається Міжнародний чоловічий день. Цей день припадає на 19 листопада.

Його присвячують певним цілям, які були закладені у саму концепцію свята. Йдеться про:

• популяризацію позитивної рольової моделі чоловіків, котрі живуть достойним та чесним життям;
• для того, щоб відзначити чоловічий позитивний вклад в громадськість, державу, родину, шлюб, виховання дітей та навколишнє середовище;
• зосередження уваги на чоловічому здоров’ї, соціальному, емоційному, фізичному та духовному добробуті;
• посилення уваги до питання дискримінації щодо чоловіків у сфері соціальних послуг, соціальних відносин та права;
• покращення стосунків між представниками різних статей та забезпечення гендерної рівності;
• створення більш безпечного та кращого світу, де люди можуть розвиватись та повністю розкривати свій потенціал, незалежно від раси, віросповідань та гендеру.

Окрім шести основних цілей, існує ще необов’язкова тема, яка пропонується світовими координаторами свята: наголосити про  існування певних проблем в житті чоловіків. Наприклад, у 2016 році темою Міжнародного дня чоловіків було “Зупинити самогубство чоловіків”, а у 2020 році — “Краще здоров’я для чоловіків”, на меті якої стояло практичне вдосконалення здоров’я та добробуту населення чоловічої статі у світі.

Як зазначають представники Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, найліпшим способом подолати будь-які стереотипи вважається демонстрація зворотного на конкретних прикладах. Наприклад, жінки так само можуть бути сильними та утримувати родину, а чоловіки — йти у відпустку по догляду за дітьми. Демонструвати це можна на будь-якому рівні: як на рівні розмов на кухні з друзями, так і через публічні заходи та інформаційні кампанії.

Читайте також:

• Весняна красуня Бахмута або Що не так зі шкільними конкурсами краси
• Гендерні обмеження доступу до гуманітарної допомоги: чи справді чоловіки мають менший пріоритет
• Чому на Донеччині жінок-тренерок у професійному спорті менше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!