Процес перетину державного кордону під час дії воєнного стану зазнав певних змін. Тож, варто ознайомитися з переліком необхідних для цього документів

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, які документи потрібні українцям для перетину кордону.

Які документи необхідні для перетину кордону 2025

Для усіх громадян України є два обов’язкових документи, які потрібні для виїзду за кордон. Це внутрішній паспорт, а також закордонний. Решта необхідних документів залежить від конкретних випадків.

Залежно від мети подорожі може знадобитися й оформлення візи. Громадяни України можуть подорожувати до 112 країн без оформлення цього документа. Проте, у випадках, коли громадянин хоче працювати чи навчатися на території іншої країни, то оформлення є обов’язковим. Це можна зробити заздалегідь, відвідавши консульство країни, яку потрібно відвідати. 

Інколи може знадобитися поліс. Цей документ не є обов’язковою умовою для перетину кордону, але перед відправленням до іншої країни краще роз’яснити цей аспект, щоб уникнути неприємностей.

Для чоловіків, які є військовозобов’язаними, додаються ще військово-обліковий документ та довідка, що підтверджує належність до групи тих, хто може виїжджати за кордон.

Перелік документів для перетину кордону з дітьми

Процес перетину кордону з дітьми до 18 років потребує  документів, серед яких:

• свідоцтво про народження дитини до 14 років/паспорт громадянина України з 14 років;
• додаткові документи, що підтверджують родинні зв’язки з дитиною. Якщо у матері та дитини різні прізвища, в такому разі додатково може знадобитися: свідоцтво про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу тощо;
• закордонний паспорт матері;
• закордонний паспорт дитини (не потрібен лише при внесенні інформації про дитину до закордонного паспорта матері).

Зазначимо, що у випадках, коли дитина здійснює перетин кордону з особою, яка не є їй рідною, може знадобитися письмова заява одного з батьків чи нотаріально завірений дозвіл на виїзд неповнолітнього за кордон.

Документи для перетину кордону з тваринами

Для перетину кордону з тваринами необхідно мати при собі широкий спектр умов та документів. Наприклад, тварина, яку вивозять за кордон, повинна:

• бути чипованою;
• щепленою проти сказу не раніше ніж за 30 днів до виїзду;
• пройти тест на антитіла;
• мати довідку про стан здоров’я, видану за п’ять днів до виїзду;
• мати міжнародний ветеринарний сертифікат на тварину.

Крім того, тваринна повинна мати паспорт європейського зразка, у якому має міститися наступна інформація:

• позначку про комплексну вакцинацію проти вірусних хвороб (остання вакцинація повинна бути проведена не пізніше 30 днів і не раніше одного року до дати від’їзду;
• фото тварини до досягнення нею одного року;
• позначку про чипування із зазначенням дати чипування та локалізації мікрочипа;
• інформацію про вакцинацію проти сказу (назва вакцини, підпис, печатка, дата);
• інформацію про обробки проти екто- і ендопаразитів (проти бліх і глистів).

Читайте також:

• Чи можуть батьки отримати допомогу на дитину, народжену за кордоном: пояснення
• Виплати для ВПО продовжили: відома дата
• Скільки становитиме прожитковий мінімум на дітей у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!