Протягом минулої доби на фронті зафіксували 142 бойових зіткнень. Найбільше атак окупанти проводять на Покровському і Курахівському напрямках, які наразі є найгарячішими.

Про ситуацію на Покровському і Курахівському напрямках станом на 4 жовтня розповідає “Бахмут IN.UA”.

Покровський напрямок: ситуація на 4 жовтня

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російська армія нещодавно просунулася на схід і південний схід від Покровська. Зокрема, біля Новоторецького і до східної околиці Лисівки. Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 3 жовтня, показують, що росіяни просунулися ще й на захід і південний захід від Новогродівки.

Також в ISW спростовують російські заяви про “успіхи” на Покровському напрямку. Росджерела стверджували, що окупаційна армія захопила східну частину Цукуриного і просунулася до центру міста. Також один з воєнкорів стверджував, що росіяни просунулися на захід вздовж траси Донецьк – Покровськ та біля Селидового. Проте в ISW не знайшли підтвердження цих заяв.

За інформацією військового з позивним “Бахмутський Балу”, російські диверсійно-розвідувальні групи намагаються зайти в населені пункти Покровського району. Атакують росіяни невеликими групами.

“Покровський напрямок (н.п. Гірник, Желане Друге) — ворог намагається завести в населені пункти групи ДРГ. Також, щоб відволікти увагу, вдень і вночі атакує невеликими групами. Застосовує мотоцикли і автомобілі. Наша артилерія працює, цілодобово наносить враження ворогу. Піхота, як завжди, мужньо тримає позиції”, — розповів військовий.

Курахівський напрямок: ситуація на 4 жовтня

Суттєвих змін на Курахівському напрямку за останню добу не було. Російські військові продовжують штурми поблизу Георгіївки та Курахового. Успіхів тут вони не мають.

Після захоплення Вугледара у планах росіян — захоплення Курахового. Першими цілями на цьому напрямку можуть стати села Максимільянівка та Дальне.

“У першу чергу п*д*ри будуть намагатися окупувати Максимільянівку, після чого всіма силами лізти до села Дальнє. Штурмувати місто (Курахове — ред.) “в лоб” важко, особливо коли там стоїть один з найпотужніших підрозділів ударних БпЛА. В теорії, підкоривши це село, звідти їм буде зручно тиснути на фланг Курахове та розвивати наступ в напрямку Богоявленки, щоб поставити під загрозу оточення ряд сіл, змусивши нас вийти з “кишені”, — прогнозує військовий “Айдару” Станіслав Бунятов.

Читайте також:

• Росіяни просунулися в Торецьку — Deep State
• На Покровському напрямку росіяни розстріляли 16 військовополонених
• Росіяни почали дистанційно мінувати Часів Яр: волонтер Євген Ткачов розповів про ситуацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

29 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру — одного з місць масового знищення євреїв під час Голокосту. Та пам’ять про загиблих важлива не лише для Києва, оскільки трагедія Голокосту торкнулася багатьох українських міст, зокрема й Бахмута, де нацисти також проводили масові страти цивільних.

Як берегти і шанувати пам’ять про минуле, зважаючи на окупацію і руйнування пам’ятних місць, редакції Бахмут IN.UA розповіла Анна Фурман — генеральна директорка центру “Бабин Яр”.

Трагедія бахмутського “Бабиного Яру”

Сьогодні, 29 вересня, в Україні відзначають День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру Києва 29-30 вересня 1941 року став символом “Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.

Місце, подібне київському Бабиному Яру, було і в Бахмуті. Воно має назву бахмутський “Бабин Яр” і розташоване на території заводу шампанських вин Artwinery.

Цифра вбитих нацистами людей у Бахмуті вважається близько 3 тисяч загиблих. Відомо, що знищення людей проводилося німцями у різний спосіб — одних вбили, використовуючи газові камери, інших замуровували заживо в алебастрових штольнях. Зокрема, у камері № 46 заживо замурували людей.

Масове поховання жертв знайшли та задокументували вже після вигнання нацистів та деокупації Бахмута, у вересні 1943 року.

12 січня 1999 року міськрада Бахмута, єврейський благодійний фонд та завод Artwinery відкрили на місці трагедії меморіал “Стіна плачу”.

Як вшановувати і зберігати пам’ять, якщо меморіали зруйновані або окуповані

Сьогодні Бахмут окупований росією. Завод Artwinery, де був меморіал “Стіна плачу”, частково зруйнований і використовується окупантами у військових цілях.

Фізичного доступу до меморіалу в Бахмуті немає, але бахмутяни можуть вшанувати пам’ять жертв у інший спосіб. Це можна зробити, досліджуючи архіви, встановлюючи імена загиблих та розповідаючи їхні історії.

“Зрозуміло, що зараз шукається інший спосіб: не фізична присутність, відвідування, а та робота, яку ти можеш провести для самоосвіти онлайн. Зберігати ці дані правильно, показувати це, говорити, згадувати про це, мати свої певні дати, наприклад роковини, як правило, та інші події, коли ми можемо вшановувати пам’ять і розповсюджувати інформацію. Також можна проводити окремі дослідження щодо тих, хто був страчений. Тому що це ж не просто статистика — за кожним іменем стоїть історія, людська доля, яка була просто знищена через походження людини”, — каже генеральна директорка центру “Бабин Яр” Анна Фурман.

ВПО, які хочуть вшанувати пам’ять жертв Голокосту, можуть відвідувати пам’ятні місця у приймаючих громадах. Зі свого боку центр “Бабин Яр” приймає запити на екскурсії від переселенців і переселенок з інших регіонів.

“Ці люди (ред. ВПО) заслуговують великої підтримки, тому що вони не можуть повернутися додому. І наша спільна задача і місія — щоб вони могли відвідати, можливо, подібні місця в тому місці, де вони зараз перебувають. І, до речі, до нас у Бабин Яр часто приходять люди, які є внутрішньо переміщеними особами, із запитом на екскурсійні тури. Це для них можливість поспілкуватися між собою, щось згадати. І можливість дізнатися нове про місце, в яке вони приїхали”, — зазначила Анна Фурман.

У чому важливість пам’яток жертвам Голокосту

Документування і створення меморіальних просторів важливе для збереження історичної пам’яті у країні чи окремому регіоні. Разом з цим, за словами Анни Фурман, меморіальні комплекси не мають бути місцем страху. Навпаки, такі місця мають спонукати людей до рефлексії та віри в перемогу життя. Над цим системно працюють фахівці центру “Бабин Яр”.

“Це може бути простір, до якого людина приходить просто на прогулянку, просто подивитися на щось нове, як простір для дискусії, для розмови з собою або з тим, з ким ти приходиш в таке місце. Звісно, багато факторів залежить від безпекових заходів, погодних умов тощо, але ми знаємо, що як тільки настає гарна погода, то кількість відвідувачів завжди збільшується. Потрібно дбати, турбуватися про такі місця, створювати там окремі простори або локальні оздоблення і благоустрій для того, щоб люди могли почитати, наприклад. Ми бачимо, що багато людей люблять це робити, коли в нас хороша погода. І коли люди приходять, особливо коли вони ще там раніше не були, вони зазвичай можуть думати, що це місце трагедії, масового злочину, страт, і, напевно, що це страшно. Але ми хочемо, щоб люди виходили з таких місць з надією на те, що життя все одно перемагає і воно продовжується. Тому ці простори, напевно, не мають бути місцями страху, а місцями поваги до тих, хто там загинув”, — зауважила Анна Фурман.

За словами директорки центру “Бабин Яр”, війна в Україні змістила фокус людей на безпекові питання. Але разом з тим виникла тенденція більше цікавитися темою Голокосту, Другої світової війни і питаннями геноцидів. Людям більше це цікаво, оскільки вони проживають подібний досвід війни.

Саме тому в Україні важливо зберігати пам’ять про жертв Голокосту і розвивати меморіальні комплекси. Також зараз видається багато літератури на цю тему, робить багато досліджень, тому є багато можливостей і для дистанційного вивчення цієї теми.

Читайте також:

Трагедія Бахмутського “Бабиного Яру”: як вшановують пам’ять жертв

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація з прифронтових територій. За словами представника гуманітарної місії “Проліска” Євгена Ткачева, темпи виїзду залишаються нестабільними, а на кількість бажаючих виїхати найсильніше впливає наявність базових комунальних послуг.

Про те, як працюють волонтери під атаками ворожих безпілотників та як місцеві жителі готуються зимувати у багатоповерхівках під обстрілами — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Темпи евакуації на Донеччині та що на них впливає

Як розповідає Євген Ткачев, представник гуманітарної місії “Проліска”, евакуація у Донецькій області відбувається хвилями: кількість бажаючих виїхати то стрімко зростає, то так само швидко падає. На цю динаміку впливає низка чинників, але погодні умови, навіть сильні морози, відіграють другорядну роль. Головною причиною для масового виїзду залишається втрата життєво необхідних комунікацій.

“А поки буде газ, поки буде електрика, поки буде вода, то евакуація буде йти, як я кажу, внатяжечку. Тобто звичайними темпами, і похолодання майже ніяк не вплине. А от якщо зникне комуналка, то буде сплеск бажаючих на виїзд. В якомусь районі зникла електрика, вода, і впродовж тижня її не відновлюють — тоді масовий виїзд звідти. Як тільки відремонтували — знов падіння бажаючих виїхати“, — пояснює Євген Ткачев.

Крім того, сплески активності фіксуються після новин про розширення зон примусової евакуації дітей, а також коли військові адміністрації пропонують централізований виїзд до вже підготовлених місць тимчасового проживання (гуртожитків чи санаторіїв).

Безпекова ситуація

Адресна евакуація у зруйнованих містах, таких як Дружківка, наразі майже неможлива. Через зруйновані дороги, газові труби, повалені дерева та вирви від снарядів волонтерам доводиться просити людей самостійно виходити до певних евакуаційних пунктів, зокрема, тих, які знаходяться в інших населених пунктах.

Ситуація значно ускладнилася тим, що російські війська почали інтенсивно обстрілювати різні міста, такі як Краматорськ, серед білого дня. Якщо раніше більшість ударів припадала на нічний час, то зараз, за словами Ткачева, непрогнозовані обстріли відбуваються, коли люди йдуть у магазин, аптеку чи на роботу.

Велику небезпеку становлять ворожі FPV-дрони, які залітають безпосередньо у житлові двори.

“Просто залітають і у двори, і під деревами літають, і шукають собі ціль. Тобто навіть зараз, поки є листя, дерева зовсім не захищають. Позавчора над нашим екіпажем, дякувати Богу, дрон вибухнув у дереві. Поки людей вантажили, він за кілька метрів зверху заплутався в гілках і здетонував“, — розповідає представник “Проліски”.

Незважаючи на складну ситуацію та постійну небезпеку, частина місцевих жителів продовжує готуватися до зими у своїх домівках. Люди утеплюють квартири, забивають вибиті вікна та масово заготовляють дрова.

“Ми бачимо, що люди утеплюються. Евакуюєш з під’їздів, а десь між шостим і сьомим поверхом вже починають складати спиляні дрова, щоб до зими просохли. Тобто люди навіть в багатоповерхівках будуть ставити буржуйки чи якісь пічечки і опалювати себе. Про приватний сектор вже мова не йде, там люди готові“, — констатує Євген Ткачев.

За словами волонтера, встановлення буржуйок у багатоповерхівках стало своєрідним “патерном виживання”, який раніше вже спостерігався у Костянтинівці, Часовому Яру та інших прифронтових містах. Попри це, гуманітарна місія “Проліска” заявляє про готовність збільшити темпи евакуації у разі різкого зростання кількості заявок із настанням холодів.

Читайте також:

Чи оголошена повна евакуація дітей у Краматорську і Слов’янську, які внесені до зони активних бойових дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!