Протягом минулої доби на фронті зафіксували 142 бойових зіткнень. Найбільше атак окупанти проводять на Покровському і Курахівському напрямках, які наразі є найгарячішими.

Про ситуацію на Покровському і Курахівському напрямках станом на 4 жовтня розповідає “Бахмут IN.UA”.

Покровський напрямок: ситуація на 4 жовтня

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російська армія нещодавно просунулася на схід і південний схід від Покровська. Зокрема, біля Новоторецького і до східної околиці Лисівки. Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 3 жовтня, показують, що росіяни просунулися ще й на захід і південний захід від Новогродівки.

Також в ISW спростовують російські заяви про “успіхи” на Покровському напрямку. Росджерела стверджували, що окупаційна армія захопила східну частину Цукуриного і просунулася до центру міста. Також один з воєнкорів стверджував, що росіяни просунулися на захід вздовж траси Донецьк – Покровськ та біля Селидового. Проте в ISW не знайшли підтвердження цих заяв.

За інформацією військового з позивним “Бахмутський Балу”, російські диверсійно-розвідувальні групи намагаються зайти в населені пункти Покровського району. Атакують росіяни невеликими групами.

“Покровський напрямок (н.п. Гірник, Желане Друге) — ворог намагається завести в населені пункти групи ДРГ. Також, щоб відволікти увагу, вдень і вночі атакує невеликими групами. Застосовує мотоцикли і автомобілі. Наша артилерія працює, цілодобово наносить враження ворогу. Піхота, як завжди, мужньо тримає позиції”, — розповів військовий.

Курахівський напрямок: ситуація на 4 жовтня

Суттєвих змін на Курахівському напрямку за останню добу не було. Російські військові продовжують штурми поблизу Георгіївки та Курахового. Успіхів тут вони не мають.

Після захоплення Вугледара у планах росіян — захоплення Курахового. Першими цілями на цьому напрямку можуть стати села Максимільянівка та Дальне.

“У першу чергу п*д*ри будуть намагатися окупувати Максимільянівку, після чого всіма силами лізти до села Дальнє. Штурмувати місто (Курахове — ред.) “в лоб” важко, особливо коли там стоїть один з найпотужніших підрозділів ударних БпЛА. В теорії, підкоривши це село, звідти їм буде зручно тиснути на фланг Курахове та розвивати наступ в напрямку Богоявленки, щоб поставити під загрозу оточення ряд сіл, змусивши нас вийти з “кишені”, — прогнозує військовий “Айдару” Станіслав Бунятов.

Читайте також:

• Росіяни просунулися в Торецьку — Deep State
• На Покровському напрямку росіяни розстріляли 16 військовополонених
• Росіяни почали дистанційно мінувати Часів Яр: волонтер Євген Ткачов розповів про ситуацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!