На Покровському напрямку фронту тривають активні бої, адже він є одним з ключових для росіян. Сюди, ймовірно, окупанти стягуватимуть підрозділи, які воювали на Курщині.

Про ситуацію на Покровському напрямку розповіли аналітики DeepState.

Покровський напрямок

Протягом минулої доби росіяни мали успіхи на Покровському напрямку фронту. Ворожа армія окупувала село Надіївка.

Загалом на Покровському напрямку зберігається досить інтенсивна динаміка бойових зіткнень. Однак штурми ворога в більшій мірі є безрезультативними, як і співвідношення втрат з просуваннями.

Аналітики припускають, що наразі є велика ймовірність, що в район Покровська рф направить частину Курського угрупування військ. Це в деякій мірі вже почало проявлятися на стику Покровського і Торецького напрямків.

Покровський відтинок протягується довгими кілометрами лінії бойового зіткнення, але характер цих зіткнень різноманітний і має свою динаміку на кожному відтинку.

Покровський напрямок: відтинок від Новоторецького до Калинового

Тут ворог постійно намагається прорвати українську оборону, використовуючи піхоту і техніку. Іноді збирають колону з десятків одиниць, особливо мотоциклетної, і йдуть в штурми.

Найбільша активність росіян фіксують у районі Єлизаветівки, Тарасівки і Старої Миколаївки. Район Тарасівки є напруженим через тиск ворога на Водяне Друге і Зелене Поле, яке практично стало окупованим.

Загострюється ситуація і навколо Старої Миколаївки. Окупанти наблизились впритул до села.

Покровський напрямок: відтинок Миколаївка-Гродівка

Тут ЗСУ вдається контролювати пересування ворога і вчасно його уражати. Втім, активність російської армії тут невелика.

Покровський напрямок: район Лисівки

Тут ситуація є надскладною. Окупанти сильно тиснуть на позиції ЗСУ, але десантники 25 ОПДБр докладають максимальних зусиль, щоб не допустити просувань ворога.

Покровський напрямок: відтинок Шевченко — Піщане

Цьому відтинку ворог приділив досить багато уваги, щоб знову зайняти місцевість, яку звільнили ЗСУ. Це важливі населені пункти для росіян. Селище Шевченко є для опорним пунктом і місцем для накопичення сил. Наразі вони заводять туди все більше піхоти.

Піщане важливе для логістики. Зокрема, шлях через Вовкове, яке росіяни активно захищають.

Покровський напрямок: відтинок Котлине — Удачне

Цей відтинок є особливо насиченим на бойові дії. Котлине є шляхом для відкриття оперативного простору в бік траси Павлоград — Покровськ, щоб обійти місто і збільшити зону вогневого контролю логістики.

В Удачному ворог також бачить можливість зробити опорний пункт і місце для накопичення.

Покровський напрямок: район Успенівки

Успенівка стала місцем запеклих боїв, де росіяни мають великі втрати. Але ситуація там наразі є важкою. Постійний тиск дається взнаки і росіянам майже вдалося зайняти село. Саме тут російська армія провела величезну кількість накатів легковими автомо і задіяла багато піхоти.

Покровський напрямок: відтинок Надіївка — Котлярівка — Богданівка

Тут останнім часом дуже складна ситуація. Українських бійців потроху видавлює противник. Перед тим, як йти піхотою, росіяни намагаються повністю знищувати позиції ЗСУ. Йдуть постійні ударами дронів, тому район Троїцького, Преображенки і Котлярівки — це суцільна зона активних бойових дій.

Читайте також:

• Наступ на Торецьк: де росіяни проводять найактивніші атаки
• Росіяни намагаються прорвати оборону на Новопавлівському напрямку: карта
• Січень–квітень 2025: як росіяни просуваються в Часів Ярі – аналіз DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Музичний сервіс Spotify опублікував музичні підсумки 2025 року в Україні та назвав найпопулярніших українських артистів і треки. До списків увійшли як ветерани сцени, так і нові зірки, що стрімко набрали популярність цього року.

Детальніше про те, хто став найпопулярнішим артистом та яка пісня лунала найчастіше серед українських користувачів — в матеріалі Бахмут IN.UA

Spotify назвав найпопулярніших українських артистів та треки 2025 року

Музичний стримінговий сервіс Spotify підбив підсумки 2025 року та оприлюднив рейтинг найпопулярніших українських артистів і композицій. У перелік потрапили як відомі гурти, так і нові імена, що стали трендовим відкриттям цього року.

Топ 10 українських артистів 2025 року

У топі українських артистів на першому місці опинилася Klavdia Petrivna. Далі топ виглядає наступним чином:

• SadSvit;
• “Бумбокс”;
• Dorofeeva;
• “Океан Ельзи”;
• KRBK;
• Валентин Стрикало;
• YakTak;
• Parfeniuk;
• Jerry Heil.

Топ 10 українських треків 2025 року

Найпопулярнішою піснею року серед українців стала пісня “Смарагдове небо” від Drevo. Це атмосферний ліричний трек, який підкорив слухачів ніжним вокалом та емоційною історією.

Друге місце в топі зайняла енергійна композиція “Врубай” від Parfeniuk з інді-електронним звучанням, що стала популярною завдяки драйву.

Третє місце зайняла чуттєва пісня про крихкість стосунків “Не лякай”, яку створив дует Osty і Klavdia Petrivna.

Наступні позиції в топі виглядають наступним чином:

• Jerry Heil і Yarmak — “З якого ти поверху неба?”;
• SadSvit — “Касета”;
• Domiy — “Нагадай”;
• SadSvit і Структура щастя — “Силуети”;
• Шугар — “Олєг”;
• Cheev — “Рана”;
• Шугар — “Тьотя”.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

***

Листопад 23 року.

Я повертаюся у Крам, де на той час живу. Працювати у місцевому медіа і фоткати кожен куток, щоб мати щось на згадку, коли дому не стане зовсім. За традицією фотка стели, ну бо, як це – додому ж їдеш! Перетнувши кордон області трава само собою одразу зеленіше, повітря чистіше, небо синіше, і оце все…

Зараз таку фотку не зробиш з відомих причин. Спочатку цю стелу замалюють від написів військових, шоб красіво. Потім на ній залишать нові, перетворивши у сучасний пам’ятник війні й боротьбі. Потім проїхати повз вже буде майже неможливо. В’їжджаючи цьогоріч вже минаю не цю стелу. Та мова не лише про неї. Про дім.

Мені пощастило, я пам’ятаю її й іншою. Свою Донеччину, хочете, Донбас, не має зараз сенсу розписувати різницю (хоч вона величезна насправді). Мені пощастило знати її до війни. Навіть до 14го, не кажучи про доповномасштабну.

Мені пощастило дитиною “тусить” на день міста у Бахмуті чи день шахтаря у Соледарі. Їсти солодку вату і розводити батьків на всілякі свєркающі сувеніри-шерпотреби, які валяються потім тижнями вдома. Штовхатися у натовпі святкових людей, що підтанцьовують під живі виступи якихось поп-ікон (прости Господи) того часу, типу Могилевської чи якихось Неангелів, а навколо пахне шашликами і літнім вечором.

А ці супер зрєліщні виступи на Кнауфі. Так, буквально виступи запрошених зірок у дворі величезного завода на околиці Соледару.

Зараз силюки пустять сльозу, а городські не поймуть. День села. Цього свята чекали весь рік. 14 жовтня, день Покрови (назва села відповідна), школярі й місцеві колективи тижнями репетирують у невеличкому будинку культури, а на саме свято вітають новостворені родини, відзначають річниці весіль та досягнення місцевих жителів. Лампово і щиро. З усіх сил аплодують сусідці чи кумі, бо та на сцені. Потім така собі вечірня програма, танці й посиденьки компаніями. Кілька років поспіль тодішній сільський голова умудрявся запрошувати дуже відомих співаків і ведучих та ввалював бабло у святкові салюти.

“Так гарно” – казали люди. “Це ж скільки грошей вилетіло в повітря” – додавали одразу. Але свято дійсно тоді того вартувало.

Мені пощастило їздити по гриби у Лиман. Той ліс з усіх, що я бачила єдиний…пахне лісом. Пахне настільки, що паморочиться голова, якщо походити там занадто довго.

А влітку на Дінець: Щурово чи Блакитні озера – затоплені водою з Сіверського Дінця колишні кар’єри, від того страшенно глибокі і чисті.

Пощастило їздити до Лаври. До Святогірська. Не те, щоб сильно відчувалася якась духовність, але піднятися “до Артема” – ото святе!

Сувеніри на кожному повороті і запах виробів з ялівця. І цей вид на Дінець і Лавру, коли нарешті підіймаєшся.

Мені пощастило їздити з батьками на море. Азовське. Найтепліше у світі. Щоліта на найкращі курорти мого життя: Мелекіне, Урзуф.

Побачивши з часом інші моря думка не змінюється. Азовське найпіжже!

Будиночки у “приватному секторі”. База відпочинку “Утьос” (це тільки для “прохаваних олдів”) з жахливими умовами, але найкращими краєвидами і пляжем, на якому згориш від сонця в перший же день, бо ти ж не слабак йти в тіньочок чи вилазить з води, бо вже “губи сині”. Розйобний маркетинг пляжних торговців, що 10 разів проходять повз тебе з сумками і неймовірно креативними постійноповторюваними гаслами, типу “паахлава мєдовая” і “ракі, ракі, поднімайтє свої…рукі”.

Ти встаєш о 3 ночі, бо виїзд автобуса о 4. Йдеш з сумками і передчуттям дороги, довольне як слон. Їдеш години чотири. Через Донецьк, тоді ще гарний, перспективний, амбітний і дочорта гоноровий. І Оленівку.

Вони не просто нищать мій дім, вони наче не дають мені пам’ятати його через призму дитячих спогадів. В Оленівці була ранкова зупинка після Донецька, відома “точка” смачної придорожньої випічки. Вони не дають мені навіть права сумувати за цим, бо тепер з цим населеним пунктом асоціації геть інші. Тепер це дорівнює одному з найжахливіших вчинених росіянами злочинів проти наших людей. І більше нічого.

Урзуф, Маріуполь. Тепер це не про море.

Соледар і Бахмут – не про сіль і шампанське і зовсім не про дитинство й плани на життя. Донеччина наче більше не належить мені, вони забирають її не лише фізично, її стирають звідусіль.

Тієї її більше немає і ніколи не буде.

Зараз її залишки у пікселі й мультикамі, вона на патчах зі сходом сонця і мерчі “Забоя”. Вона у корчах і воєнторгах. У піснях-символах, ненависті і невимовному болі. Ті залишки, що не здаються.

Решта її мовчить в окупації, сидить по підвалах-катівнях, або перетворилася на зомбі від укусів рускава міра.

Та мені таки пощастило її пам’ятати різною і бути її частиною. Бути “звідси” – ніколи про просто. Завжди про суперечно і з боротьбою.

Вона така. Важка, некомфортна, пряма і через те дещо наївна.

Її нелегко любити. Але якщо так – вона вже ніколи не відпустить.

Таки пощастило.

До теми:

“Бахмутський ключик”: історія дитячого спогаду бахмутянки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!