На Покровському напрямку фронту тривають активні бої, адже він є одним з ключових для росіян. Сюди, ймовірно, окупанти стягуватимуть підрозділи, які воювали на Курщині.

Про ситуацію на Покровському напрямку розповіли аналітики DeepState.

Покровський напрямок

Протягом минулої доби росіяни мали успіхи на Покровському напрямку фронту. Ворожа армія окупувала село Надіївка.

Загалом на Покровському напрямку зберігається досить інтенсивна динаміка бойових зіткнень. Однак штурми ворога в більшій мірі є безрезультативними, як і співвідношення втрат з просуваннями.

Аналітики припускають, що наразі є велика ймовірність, що в район Покровська рф направить частину Курського угрупування військ. Це в деякій мірі вже почало проявлятися на стику Покровського і Торецького напрямків.

Покровський відтинок протягується довгими кілометрами лінії бойового зіткнення, але характер цих зіткнень різноманітний і має свою динаміку на кожному відтинку.

Покровський напрямок: відтинок від Новоторецького до Калинового

Тут ворог постійно намагається прорвати українську оборону, використовуючи піхоту і техніку. Іноді збирають колону з десятків одиниць, особливо мотоциклетної, і йдуть в штурми.

Найбільша активність росіян фіксують у районі Єлизаветівки, Тарасівки і Старої Миколаївки. Район Тарасівки є напруженим через тиск ворога на Водяне Друге і Зелене Поле, яке практично стало окупованим.

Загострюється ситуація і навколо Старої Миколаївки. Окупанти наблизились впритул до села.

Покровський напрямок: відтинок Миколаївка-Гродівка

Тут ЗСУ вдається контролювати пересування ворога і вчасно його уражати. Втім, активність російської армії тут невелика.

Покровський напрямок: район Лисівки

Тут ситуація є надскладною. Окупанти сильно тиснуть на позиції ЗСУ, але десантники 25 ОПДБр докладають максимальних зусиль, щоб не допустити просувань ворога.

Покровський напрямок: відтинок Шевченко — Піщане

Цьому відтинку ворог приділив досить багато уваги, щоб знову зайняти місцевість, яку звільнили ЗСУ. Це важливі населені пункти для росіян. Селище Шевченко є для опорним пунктом і місцем для накопичення сил. Наразі вони заводять туди все більше піхоти.

Піщане важливе для логістики. Зокрема, шлях через Вовкове, яке росіяни активно захищають.

Покровський напрямок: відтинок Котлине — Удачне

Цей відтинок є особливо насиченим на бойові дії. Котлине є шляхом для відкриття оперативного простору в бік траси Павлоград — Покровськ, щоб обійти місто і збільшити зону вогневого контролю логістики.

В Удачному ворог також бачить можливість зробити опорний пункт і місце для накопичення.

Покровський напрямок: район Успенівки

Успенівка стала місцем запеклих боїв, де росіяни мають великі втрати. Але ситуація там наразі є важкою. Постійний тиск дається взнаки і росіянам майже вдалося зайняти село. Саме тут російська армія провела величезну кількість накатів легковими автомо і задіяла багато піхоти.

Покровський напрямок: відтинок Надіївка — Котлярівка — Богданівка

Тут останнім часом дуже складна ситуація. Українських бійців потроху видавлює противник. Перед тим, як йти піхотою, росіяни намагаються повністю знищувати позиції ЗСУ. Йдуть постійні ударами дронів, тому район Троїцького, Преображенки і Котлярівки — це суцільна зона активних бойових дій.

Читайте також:

• Наступ на Торецьк: де росіяни проводять найактивніші атаки
• Росіяни намагаються прорвати оборону на Новопавлівському напрямку: карта
• Січень–квітень 2025: як росіяни просуваються в Часів Ярі – аналіз DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!