Українські біженці закордоном / ілюстрація Бахмут IN.UA
Згідно з останніми даними Євростату, станом на кінець червня 2024 року 4,3 мільйона українських біженців отримали тимчасовий захист в країнах Європейського Союзу. Найбільше українців прийняли Німеччина, Польща та Чехія, де спостерігається подальше зростання кількості біженців.
Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.
Українці закордоном
За даними Євростату, розподіл українських біженців у країнах ЄС виглядає наступним чином:
Німеччина: 1,3 мільйона осіб;
Польща: 965 тисяч осіб;
Чехія: 360 тисяч осіб.
У червні 2024 року кількість українців із тимчасовим захистом зросла на 52 тисяч осіб порівняно з травнем. Найбільший приріст зафіксовано у:
Німеччині: +15 тисяч;
Польщі: +12,5 тисяч;
Чехії: +4,3 тисяч.
Українці в Естонції та Франції
Водночас лише у двох країнах ЄС спостерігалося зменшення кількості українських біженців:
Естонія: -1245 осіб;
Франція: -80 осіб.
Тимчасовий захист забезпечує невідкладний і колективний захист великим групам переміщених осіб, які прибувають до ЄС і не мають змоги повернутися до своєї країни походження. 25 червня 2024 року Європейська рада продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2026 року.
Станом на 30 червня 2024 року переважну більшість отримувачів тимчасового захисту в ЄС склали громадяни України – понад 98%. Демографічний розподіл бенефіціарів виглядав наступним чином:
жінки старше 18 років: майже половина всіх отримувачів (45,6%);
діти: близько третини (32,4%);
чоловіки старше 18 років: трохи більше п’ятої частини (22,0%).
Пошкоджений будинок у Краматорську / фото Краматорська міськрада
У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, визначають за чотирма критеріями.
У Краматорську 270 будинків не будуть опалювати взимку
У Краматорську розширили перелік будинків, які не будуть опалювати взимку. Раніше він налічував 122 адреси, а тепер збільшився на ще 148. Загалом взимку не будуть опалювати 270 будинків.
Рішення про відсутність опалення в будинках приймають за чотирма критеріями.
Будинки зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія
43 багатоквартирні житлові будинки мають значні пошкодження систем опалення, покрівель і віконних конструкцій. Без проведення капітальних відновлювальних робіт подача теплоносія до них неможлива.
Серед них будинки, розташовані за такими адресами:
вулиця Василя Стуса № 14, 63;
вулиця Паркова № 10, 14, 16, 19, 63, 73, 79, 87;
вулиця Ярослава Мудрого № 53, 54, 61, 67;
вулиця Південна № 11, 15;
вулиця Дружби № 33, 50, 52;
вулиця Академічна № 5, 7, 8;
вулиця Дмитра Мазура № 70, 74;
вулиця Прилуцька № 12;
бульвар Краматорський № 16;
вулиця Металургів № 10;
вулиця Ювілейна № 20, 52, 54;
вулиця Хортицька № 32;
вулиця Богдана Хмельницького № 4;
вулиця Княгині Ольги № 4;
вулиця Героїв Небесної Сотні № 20;
вулиця Кирилкіна № 20, 22, 26;
вулиця Січових Стрільців № 13, 15, 17;
вулиця 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади № 1, 3;
вулиця Проїзна № 82А.
Будинки, розташовані в зонах підвищеної небезпеки
Ще 88 багатоквартирних будинків розташовані на територіях, де є підвищена небезпека для цивільного населення та працівників комунальних підприємств і управляючих компаній. Це житлова забудова в межах мікрорайону Лазурний, по вулиці Софіївській, а також житловий квартал вище вулиці Марії Приймаченко (у межах вулиці Дружби та вулиці Остапа Вишні).
Через безпекову ситуацію там неможливо обслуговувати внутрішньоквартальні та внутрішньобудинкові теплові мережі, а також своєчасно реагувати на аварійні ситуації.
вулиця Біленьківська № 109, 111, 115, 117, 119, 121, 123;
вулиця Хортицька № 34, 36, 38, 40.
Будинки, визнані непридатними для використання за цільовим призначенням
За результатами технічних обстежень, 17 багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених унаслідок обстрілів, визнали непридатними для використання за цільовим призначенням і такими, що втратили свою економічну цінність.
Це будинки за адресами:
вулиця Анатолія Солов’яненка № 10, 12;
вулиця Богдана Хмельницького № 26;
вулиця В’ячеслава Чорновола № 19;
вулиця Лікарська № 35;
вулиця Миколи Леонтовича № 13;
вулиця Свободи № 4;
вулиця Стрийська № 6;
вулиця Ярослава Мудрого № 40;
проспект Миру № 3;
вулиця Остапа Вишні № 1;
вулиця Ювілейна № 17;
вулиця Академічна № 13, 15;
вулиця Рум’янцева № 27;
вулиця Паркова № 77;
вулиця Транспортна № 26.
Окремі під’їзди, у яких не здійснюватиметься опалення
Внаслідок часткових пошкоджень, спричинених обстрілами, з технічних причин не опалюватимуться окремі під’їзди в 11 багатоквартирних будинках. Це:
вулиця Шкільна № 3 (1- під’їзд);
вулиця Василя Стуса № 35 (6-й під’їзд);
вулиця Василя Стуса № 69 (1-4 під’їзди);
вулиця Академічна № 10 (1-й під’їзд);
вулиця Академічна № 52 (1-й під’їзд);
вулиця Академічна № 63 (4-5 під’їзди);
проспект Незалежності № 12 (1-й під’їзд);
проспект Незалежності № 20 (1-2 під’їзди);
проспект Незалежності № 46 (5-й під’їзд);
вулиця Дніпровська № 10 (3-4 під’їзди);
вулиця Комерційна № 3 (1-й під’їзд).
При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова, наслідки ворожих ударів та технічні обстеження.
Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО з ТОТ”. Кошти спрямують на житлові ваучери для внутрішньо переміщених осіб, які залишили тимчасово окуповані території.
Про це повідомив Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін за результатами зустрічі з керуючим БРРЄ Карло Монтічеллі.
Житлові ваучери для переселенців: терміни та фінансування
Нову угоду на 80 мільйонів євро планують підписати до кінця листопада. За словами очільника міністерства, надходження коштів відбуватиметься траншами: перші 40 мільйонів євро мають надійти в Україну вже до кінця 2026 року, що дозволить розпочати видачу ваучерів покупцям житла.
Ця програма є продовженням системної підтримки переселенців. Раніше в межах ініціативи HOME було залучено перші 200 мільйонів євро від БРРЄ, які дозволили понад 15 700 українцям придбати власні домівки. Загалом Банк розвитку Ради Європи вже спрямував в Україну понад 800 мільйонів євро соціальних інвестицій.
Соціальне житло та розширення співпраці
Окрім фінансування житлових ваучерів, Банк розвитку Ради Європи долучиться до Коаліції партнерів з розвитку соціального житла. Офіційний запуск цієї ініціативи заплановано під час майбутньої міжнародної конференції у Варшаві.
У Міністерстві у справах громад, територій та ВПО наголошують, що потреба в забезпеченні дахом над головою людей, які виїхали з небезпечних та окупованих регіонів, постійно зростає через руйнування їхніх домівок. Саме тому Україна планує й надалі розширювати портфель співпраці з фінансовими інституціями для розбудови нових житлових програм.
У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, […]
Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО […]
Благодійний фонд “Карітас Кам’янське” оголосив програму підтримки майбутніх і молодих мам. Мешканки Кам’янського, які чекають на дитину або годують грудьми, можуть отримати ваучер на ліки […]
Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його […]
27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран […]