Згідно з останніми даними Євростату, станом на кінець червня 2024 року 4,3 мільйона українських біженців отримали тимчасовий захист в країнах Європейського Союзу. Найбільше українців прийняли Німеччина, Польща та Чехія, де спостерігається подальше зростання кількості біженців.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Українці закордоном

За даними Євростату, розподіл українських біженців у країнах ЄС виглядає наступним чином:

• Німеччина: 1,3 мільйона осіб;
• Польща: 965 тисяч осіб;
• Чехія: 360 тисяч осіб.

У червні 2024 року кількість українців із тимчасовим захистом зросла на 52 тисяч осіб порівняно з травнем. Найбільший приріст зафіксовано у:

• Німеччині: +15 тисяч;
• Польщі: +12,5 тисяч;
• Чехії: +4,3 тисяч.

Українці в Естонції та Франції

Водночас лише у двох країнах ЄС спостерігалося зменшення кількості українських біженців:

• Естонія: -1245 осіб;
• Франція: -80 осіб.

Тимчасовий захист забезпечує невідкладний і колективний захист великим групам переміщених осіб, які прибувають до ЄС і не мають змоги повернутися до своєї країни походження. 25 червня 2024 року Європейська рада продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2026 року.

Станом на 30 червня 2024 року переважну більшість отримувачів тимчасового захисту в ЄС склали громадяни України – понад 98%. Демографічний розподіл бенефіціарів виглядав наступним чином:

• жінки старше 18 років: майже половина всіх отримувачів (45,6%);
• діти: близько третини (32,4%);
• чоловіки старше 18 років: трохи більше п’ятої частини (22,0%).

Читайте також:

• Безкоштовна правова допомога від “Донбас СОС”: підтримка українців у часи війни
• Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП (нова адреса)
• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!