Згідно з останніми даними Євростату, станом на кінець червня 2024 року 4,3 мільйона українських біженців отримали тимчасовий захист в країнах Європейського Союзу. Найбільше українців прийняли Німеччина, Польща та Чехія, де спостерігається подальше зростання кількості біженців.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Українці закордоном

За даними Євростату, розподіл українських біженців у країнах ЄС виглядає наступним чином:

• Німеччина: 1,3 мільйона осіб;
• Польща: 965 тисяч осіб;
• Чехія: 360 тисяч осіб.

У червні 2024 року кількість українців із тимчасовим захистом зросла на 52 тисяч осіб порівняно з травнем. Найбільший приріст зафіксовано у:

• Німеччині: +15 тисяч;
• Польщі: +12,5 тисяч;
• Чехії: +4,3 тисяч.

Українці в Естонції та Франції

Водночас лише у двох країнах ЄС спостерігалося зменшення кількості українських біженців:

• Естонія: -1245 осіб;
• Франція: -80 осіб.

Тимчасовий захист забезпечує невідкладний і колективний захист великим групам переміщених осіб, які прибувають до ЄС і не мають змоги повернутися до своєї країни походження. 25 червня 2024 року Європейська рада продовжила термін дії тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2026 року.

Станом на 30 червня 2024 року переважну більшість отримувачів тимчасового захисту в ЄС склали громадяни України – понад 98%. Демографічний розподіл бенефіціарів виглядав наступним чином:

• жінки старше 18 років: майже половина всіх отримувачів (45,6%);
• діти: близько третини (32,4%);
• чоловіки старше 18 років: трохи більше п’ятої частини (22,0%).

Читайте також:

• Безкоштовна правова допомога від “Донбас СОС”: підтримка українців у часи війни
• Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП (нова адреса)
• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Дружківки. На них видно, який вигляд мають вулиці у приватному секторі. У кадр потрапили житлові будинки та залишки спалених авто.

Редакція публікує вибрані кадри.

Дружківка, кадри 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті у Дружківці. Сьогодні в місті тривають бойові дії, однак воно повністю перебуває під контролем України. Хто знімав ці кадри і як вони опинилися в росіян, невідомо.

У кадр потрапила місцевість у приватному секторі. Видно, що вулиці завішані протидроновими сітками. Приватні будинки зазнали руйнувань.

На знімки також потрапила підбита техніка. На дорогах міста багато спалених автівок.

Раніше редакція розповідала, що у Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості для їхньої евакуації обмежені, наразі фіксують лише поодинокі випадки.

Читайте також:

• Вцілілих будівель у місті не залишилося: який вигляд має Часів Яр у жовтні 2026 року
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• У Сергіївці після російського авіаудару тіло загиблої евакуювали під загрозою дронів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки. На її реалізацію планують залучити 3,1 мільйона гривень.

Звідки братимуть фінансування та на які потреби витрачатимуть, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмут затвердив програму збереження культури на 2027-2029 роки

5 листопада Бахмутська МВА затвердила Комплексну програму збереження культури та локальної ідентичності Бахмутської громади на 2027-2029 роки.

Загальний обсяг фінансування програми становить 3 157 200 гривень. З цієї суми:

• 1 838 700 гривень — кошти бюджету громади;
• 1 318 500 гривень — кошти з інших джерел.

На що планують витратити кошти

Найбільше коштів заклали на музейну справу — 930 000 гривень, з яких 480 000 гривень — кошти бюджету громади.

720 000 гривень заклали на створення не менше п’яти музейно-виставкових, видавничих, просвітницьких або цифрових продуктів та проведення не менше восьми презентаційних, виставкових та освітніх заходів. 210 000 гривень витратять на оцифрування музейних предметів і документів.

825 300 гривень передбачили на створення мережі сучасного культурного простору.

За 597 000 гривень мають підготувати та видати не менше одного краєзнавчого або історико-культурного видання, а також виготовити не менше 460 одиниць інформаційної та презентаційної продукції.

228 300 гривень заклали на проведення не менше 30 загальногромадських і міжзакладних заходів.

609 900 гривень мають піти на клубну справу. Більшу частину — 397 500 гривень — передбачили на проведення не менше 90 виїзних, партнерських і загальнодоступних культурно-мистецьких заходів.

104 400 гривень — це фінансування безперервної щомісячної культурної програми та роботи регулярних гуртків і
клубів за інтересами. Також за ці кошти фінансуватимуть діяльність культурних осередків підтримки мешканців Бахмутської громади.

60 000 гривень мають піти на документування елементів нематеріальної культурної спадщини.

На проведення фестивалів “Писанковий сад” і “Бахмутський Дивоцвіт” передбачили по 24 000 гривень.

На розвиток мистецької освіти мають піти 552 000 гривень протягом трьох років. З них 540 000 гривень — на виплату стипендій обдарованим учням, і 12 000 гривень — на підвищення кваліфікації педагогів.

На розвиток бібліотечної справи заклали 240 000 гривень. За ці кошти планується поповнити фонди Центральної міської бібліотеки не менше, ніж на 400 примірників.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися
• Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!