У Дії можна отримати освітні документи / скриншот Дія
Диплом про закінчення навчального закладу можна отримати в Дії. Документ відображається у вашому особистому кабінеті.
Як його знайти, читайте на Бахмут IN.UA.
Документи про освіту в Дії
В Дії можна отримати документи про вашу освіту, зокрема атестати, свідоцтва, дипломи. Освітні документи відображаються в застосунку в розділі “Документи”. Зокрема Дія підтягує такі документи:
атестат/свідоцтво про базову загальну середню освіту;
атестат/свідоцтво про повну загальну середню освіту;
свідоцтво про робітничу кваліфікацію;
диплом кваліфікованого робітника;
диплом фахового молодшого бакалавра;
диплом молодшого спеціаліста;
диплом молодшого бакалавра;
диплом бакалавра;
диплом спеціаліста;
диплом магістра;
диплом доктора філософії;
диплом доктора мистецтва.
Чому диплом не відображається в Дії?
Зверніть увагу, щоб ваші освітні документи відобразилися у Дії, треба оновити застосунок. Вони підтягнуться автоматично, якщо наявні в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Однак, якщо ви оновили застосунок, а документи не з’явились, ось що може бути причиною:
ваш документ є в реєстрі ЄДЕБО, але не в Дії, тоді потрібно звернутися за оновленням даних до закладу освіти, який видав документ;
у Дії відображено неповну чи некоректну інформацію, тоді необхідно звернутися до закладу освіти для виправлення;
ваш заклад освіти припинив діяльність, тоді потрібно звернутися до правонаступника.
Нагадаємо, що ми писали як отримати витяг з ЄДР для ФОП через портал “Дія”. Витяг з ЄДР — це один з найважливіших документів для підприємств на території України. Він містить важливу інформацію про юридичний стан підприємця чи підприємниці, а також про діяльність компанії протягом усього періоду її існування протягом всього його періоду діяльності. Документ часто є необхідним елементом в реалізації бізнесу, зокрема, під час підписання договорів чи для отримання послуг у банках.
Краматорськ / фото Євген Гончаренко, сайт Краматорської міськради
Переселенці з Краматорського району Донецької області, які зараз проживають у Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській або Харківській областях, можуть пройти попередню реєстрацію на отримання гуманітарної допомоги. Обов’язкова умова — наявність довідки ВПО, виданої у 2026 році.
Про це повідомили у Краматорській районній державній адміністрації.
Гуманітарна допомога для ВПО з Краматорського району: хто може зареєструватися
Краматорська районна державна адміністрація опрацьовує можливість організації гуманітарної підтримки для мешканців громад району, які через війну були змушені евакуюватися. Попередню реєстрацію проводять, щоб визначити потреби переселенців та сформувати списки потенційних отримувачів допомоги.
Подати заявку можуть люди, які відповідають таким критеріям:
раніше проживали в одній із територіальних громад Краматорського району;
зараз мешкають у Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській або Харківській областях;
мають довідку внутрішньо переміщеної особи, видану у 2026 році.
Від однієї родини заявку має подавати лише один повнолітній представник. Реєструвати кожного члена сім’ї окремо не потрібно. Усі зазначені у формі дані повинні бути актуальними та достовірними.
Як зареєструватися на гуманітарну допомогу
Для участі в попередній реєстрації необхідно заповнити онлайн-форму відповідно до області, у якій переселенці проживають зараз.
Під час заповнення анкети потрібно уважно перевірити персональні дані та іншу інформацію, яку вимагає форма.
Чому довідка ВПО має бути видана саме у 2026 році
У Краматорській РДА пояснюють, що вимога щодо року видачі довідки пов’язана з умовами партнера, який долучається до організації гуманітарної підтримки. На цьому етапі допомогу планують для переселенців, які евакуювалися менш ніж рік тому та мають довідку ВПО, видану у 2026 році.
Тому люди, які отримали довідку ВПО в попередні роки, не відповідають заявленим умовам цієї реєстрації.
Зверніть увагу, що щаповнення анкети не гарантує отримання гуманітарної допомоги, але підвищує шанси. Реєстрація є попередньою, а всі подані відомості перевірятимуть партнери, залучені до організації підтримки. Наразі адміністрація збирає інформацію про потреби переселенців, щоб визначити можливості надання адресної допомоги. Конкретні види допомоги, кількість отримувачів та строки її надання в повідомленні не уточнюють.
Бахмутянка Анастасія Косенко зростала серед квітучих троянд рідного міста, ще зі шкільних років популяризувала українську музику на Донеччині та мріяла стати концертною фотографинею. Повномасштабне вторгнення змусило дівчину разом із родиною залишити дім у квітні 2022 року та шукати прихисток у Львові.
Опинившись у місті своєї мрії, дівчина змогла швидко адаптуватися, перейшла на українську мову та наважилася ризикнути, щоб придбати першу професійну камеру.
Про спогади з мирного Бахмута, знайомство з гуртом ТНМК та репером OTOY, вимушену евакуацію та шлях у фотографії Анастасія розповіла редакції Бахмут IN.UA.
Квітуче місто троянд та український реп на Донеччині
Анастасія народилася і виросла в Бахмуті, жила на вулиці Ювілейній неподалік дитячої лікарні. У 2008 році дівчинка пішла до першого класу школи №18 — батьки одразу віддали її в український клас. Після випуску Анастасія вступила до Харківського політехнічного інституту (поблизу Харкова, жила її бабуся), проте майже щовихідних приїздила додому потягом.
У спогадах дівчини рідний Бахмут назавжди залишився затишним і зеленим. Найбільше вона любила гуляти з подругою Каріною на Алеї троянд, Набережній та біля пам’ятника “Дзвін Чорнобиля”.
“У моїх спогадах Бахмут — квітучий, місто троянд. Пам’ятаю, як ми завжди ходили в центр, гуляли біля пам’ятника “Дзвін Чорнобиля”, та й у мене на районі біля дитячої лікарні було дуже багато троянд. Червоних, гарних — це те, що запам’яталося найбільше“, — з теплотою згадує бахмутянка.
Ще у 2014 році, навчаючись у школі, Анастасія захопилася українською музикою. Попри те, що більшість однолітків тоді слухали російських виконавців і не розуміли її вподобань, дівчина активно підтримувала вітчизняних артистів. Усе почалося з треку “Пані та панове” гурту “Танок на Майдані Конго” (ТНМК). Протягом п’яти років Анастасія мріяла побачити улюблений гурт у рідному місті.
Анастасія Косенко на концерті Сергія Жадана / фото з особистого архіву героїні
Мрія здійснилася у січні 2019 року, одразу після її 18-річчя: ТНМК приїхали до Бахмута з безкоштовним акустичним концертом у кінотеатрі “Побєда”, де також виступав Сергій Жадан.
“Я підбігла до Фагота, а він каже: “О, мала, ти тут теж!” — упізнав мене, бо я постійно підтримувала їх у соцмережах. Подарували мені плакати з автографами — один із них я встигла забрати з Бахмута, він досі висить у мене у Львові. Фагот тоді запитав, чим я хочу займатися, і я сказала, що мрію фотографувати. Він відповів: “Настю, у тебе все вийде”. Було відчуття, наче він мене тоді благословив“, — ділиться дівчина.
Ця зустріч надихнула Анастасію створити власний блог про український реп “Репмуз” в Instagram та Telegram. Вона підтримувала молодих виконавців, зокрема гурт PVNCH, Valentine Lawrence (Ennyday) та репера OTOY (В’ячеслава Дрофу). У 2021 році батько навіть відвіз її на фестиваль “Промзона” до сусідньої Костянтинівки, де дівчина особисто познайомилася з OTOY.
Евакуація до міста мрії та перехід на українську
У квітні 2022 року російські обстріли почали наближатися до житлових кварталів Бахмута — снаряди падали на околицях, поблизу парку культури та неподалік військової частини біля дому родини. 3 квітня батько вивіз Анастасію та сімʼю до Краматорська (за лічені дні до трагічного ракетного удару по місцевому вокзалу), звідки вони вирушили до Львова, де знайомий допоміг знайти житло. Як і більшість земляків, родина сподівалася повернутися додому за кілька тижнів.
Попри сум через вимушений від’їзд, адаптація у Львові минула для дівчини напрочуд легко. Ще у 2021 році вона казала батькові, що обов’язково переїде сюди жити. У новому місті її підтримала подруга, з якою вона раніше познайомилася завдяки спільноті українського репу.
“Я туди приїхала, і мені було максимально спокійно, наче я вдома. Іноді навіть жартую, що в якомусь минулому житті моя душа тут уже жила. Найскладнішим на початку була мова — дуже важко переналаштувати мозок, коли ти майже 20 років говорив російською. Львів і люди, які тут живуть, настільки тепло мене прийняли, що з часом мені самій захотілося перейти на українську мову“, — розповідає Анастасія.
Вулиці з ефектом дежавю та фотографії мирного міста
Дзвін Чорнобиля / фото з особистого архіву героїні
Сьогодні у Львові дівчині нагадують про дім окремі міські пейзажі. Наприклад, дорога на роботу вулицею Навроцького викликає у неї стійке відчуття дежавю — вона нагадує шлях у Бахмуті від Нового ринку в бік заводу “Кольорові метали”.
Водночас бахмутянка зізнається, що без земляків поруч спогади про рідні вулиці поступово стираються — її подруга зі школи нині живе у Дніпрі. Тримати зв’язок із минулим допомагають архівні кадри в телефоні.
“Найдорожче фото — де я сфотографувала себе на тлі колеса огляду в парку. Через кілька днів туди прилетіло, і ми поїхали. А ще дуже люблю старий знімок пам’ятника “Дзвін Чорнобиля” — там таке блакитне-блакитне небо і червоні троянди. Цей кадр ще з тих часів, коли в місті було мирно і батьки гуляли з дітьми”, — каже співрозмовниця.
Ризик заради мрії: як бахмутянка опановує фотографію
Живучи у Львові Анастасія певний час допомагала гурту PVNCH із промоцією треків на радіо, а згодом майже 10 місяців працювала в супермаркеті АТБ, щоб назбирати гроші на давню мрію. Попри поради рідних спершу знайти іншу роботу та підзаробити ще й на ноутбук, дівчина вирішила ризикнути: звільнилася і купила свій перший професійний фотоапарат Canon RP.
“Коли я взяла його в руки, та 14-річна Настя, яка у 2014 році мріяла фотографувати концерти ТНМК, просто усміхнулася. Я зрозуміла, що виконала свою дитячу мрію“, — ділиться бахмутянка.
Після купівлі камери Анастасія пройшла безкоштовні курси фотографії для переселенців у Львові. Спершу знімала все навколо — архітектуру Сихова й центру міста, тварин, квіти, вчилася працювати в ручному режимі налаштувань. Тепер вона фотографує подруг і поступово долає страх перед роботою з моделями, щоб розвиватися в комерційній зйомці.
На запитання, що для неї означає бути бахмутянкою далеко від дому, Анастасія відповідає одним словом — мріяти. Саме так, як “мрійливу дівчину з Бахмута”, її представили під час запису подкасту “Бо любов [крапка] війна” на Радіо Сковорода.
“Попри те, що ми залишилися без міста і без дому, у нас лишаються мрії та можливість рухатися далі. “Бо якщо не мріяти, навіщо ж тоді жити?”. Спочатку ти мрієш, потім ця мрія перетворюється на ціль, і ти крок за кроком до неї йдеш“, — підсумовує Анастасія Косенко.
Переселенці з Краматорського району Донецької області, які зараз проживають у Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській або Харківській областях, можуть пройти попередню реєстрацію на отримання гуманітарної допомоги. Обов’язкова […]
Бахмутянка Анастасія Косенко зростала серед квітучих троянд рідного міста, ще зі шкільних років популяризувала українську музику на Донеччині та мріяла стати концертною фотографинею. Повномасштабне вторгнення […]
Званівська сільська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області розпочала громадське обговорення проєкту Статуту Званівської сільської територіальної громади. Долучитися до формування основного документа громади та подати […]
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 13 штурмів. На всіх інших напрямках фіксували менше п’яти […]
В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні […]