Цвинтар Костянтинівки після обстрілу / фото Ірина Рибакова
Поминальні тижні минули, але для багатьох жителів Донецької області відвідати могили рідних стало неможливим через активні бойові дії та наближення лінії фронту. Деякі люди були вимушені евакуюватися, інші не наважуються їхати у бік передової через страх потрапити під обстріли.
Російські загарбники навмисно руйнують цивільну інфраструктуру, здійснюючи обстріли навіть кладовищ в населених пунктах Донеччини. Як можна пересвідчитися на світлинах та відео, на цвинтарях немає жодних військових обʼєктів, однак вони стають мішенню для ворожих снарядів.
Розбита могила в Костянтинівці / фото Ірина Рибакова
Залитшки пам’ятників / фото Ірина Рибакова
Пам’ятник / фото Ірина Рибакова
Зруйнований цвинтар / фото Ірина Рибакова
Надбитий пам’ятник / фото Ірина Рибакова
Яма від вибуху / фото Ірина Рибакова
Авторка світлин розповідає, що після обстрілів російськими окупантами могили на кладовищах залишаються зруйнованими. На деяких цвинтарях замість традиційних хрестів та пам’ятників встановлені лише дерев’яні стовпчики, на яких маркером виведені імена померлих та дати їхньої смерті.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.
Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти
У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.
Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.
За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.
Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242
Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.
Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.
Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.
Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.
Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.
Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.
Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу
Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.
Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.
Постраждалих серед людей не було.
Будівля центру постраждала внаслідок обстрілу / фото Маріупольська міськрадаДитяча кімната / фото Маріупольська міськрада
Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що […]
Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям. Про […]
Коли у Краматорській українській гімназії починається онлайн-урок, пані Ірина насамперед думає не про правила української мови. Їй важливо знати, чи всі діти на зв’язку, як […]
Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. […]
Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську зміниться графік роботи відділень ПриватБанку. Через подовжену комендантську годину банківські установи прийматимуть клієнтів із 11:00 до […]