Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в місті Павлоград Дніпропетровської області.

Редакція звернулася за коментарем до Павлоградської міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у цій громаді.

Павлоград, житло для ВПО

У місті Павлоград працюють місця компактного розміщення переселенців, а також створено Фонд житла для ВПО. Завдяки цьому люди, які евакуювалися до Павлограда, можуть отримати тимчасовий прихисток.

Фонд житла для тимчасового проживання переселенців налічує 30 квартир. Серед них:

• 19 квартир у реконструйованому будинку на вул. Ливарна, 18;
• 8 придбаних квартир у межах програми “Придбання у комунальну власнiсть житла для надання у тимчасове користування внутрiшньо перемiщеним особам на 2021 piк”;
• З квартири, що були визнанi вiдумерлою спадщиною і переданi до комунальної власностi.

Також для проживання ВПО в Павлограді працює транзитне містечко. Тут приймають евакуйованих людей з лютого 2015 року. Наразi там мешкають 320 переселенців.

Окрім цього, в місті триває робота щодо облаштування нових місць для проживання ВПО. Зокрема, зараз проводиться реконструкцiя колишнього гуртожитку на вулиці Промислова, буд 9/2. Після закінчення робіт тут житимуть переселенці.

Триває робота і з поповнення Фонду житла для тимчасового проживання ВПО. До нього приймають житло, яке було визнане відумерлою спадщиною.

Щоб отримати тимчасове житло, переселенці мають стати на облік ВПО і у відповідну чергу. Станом на 1 вересня 2024 року в черзі на житло перебувають 362 родини, це 864 людини.

Павлоград, допомога ВПО

Для надання допомоги переселенцям у Павлограді діє мicька програма “Соцiальний захист окремих категорiй населення”. Вона передбачає заходи щодо iнтеграцiї переселенців у громаду.

Програма містить такі заходи:

• надання послуг сiм’ям переселенцiв у пiдроздiлах соцiальних служб;
• iнформування щодо розташування органiв соцзахисту, соцiальних і медичних установ, закладiв освiти;
• надання житла з Фонду житла для тимчасового проживання ВПО;
• допомога у призначенні державних виплат і компенсацій, а також нових соцвиплат;
• допомога з прашевлаштуванням, вiдкриттям власної справи та розвитком соцiального пiдприємництва;
• створення та робота груп пiдтримки для вiдновлення психоемоцiйного стану, iнклюзивна пiдтримка (клуби за iнтересами, фестивалi, опанування навичок зниження психоемоцiйного напруження тощо);
• створення iнформацiйного простору з питань надання послуг ВПО (соцiальнi мережi, газета, телебачення, зустрiчi, круглi столи, тренiнги).

Також для переселенців, які живуть у Павлоградi, створено Telegram-чати “Павлоград допомагає” та “Рада ВПО Павлоград“. На цих ресурсах постiйно розмiщуютъ актуальну iнформацiю з ycix напрямкiв допомоги ВПО.

Читайте також:

• Підримка ВПО на Полтавщині: як допомагають переселенцям у Коломацькій громаді
• Нова грошова допомога для ВПО: люди з інвалідністю та діти отримають 6500 гривень
• Як ВПО отримати 14 300 за місяць: умови програми для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!