Місто Краматорськ потерпає від російських обстрілів. Внаслідок атак окупантів страждає цивільне населення. Люди, в яких постраждало майно чи здоров’я, можуть звернутися за матеріальною допомогою. Її у Краматорську надають органи соцзахисту.

Куди звертатися за допомогою в разі поранення чи пошкодження майна, розповіли у Краматорській міськраді.

Краматорськ, матеріальна допомога при пораненні

Мешканці та мешканки Краматорська, які постраждали внаслідок обстрілів, можуть отримати матеріальну допомогу. Вона передбачена людям, які офіційно зареєстровані в місті, та переселенцям, які фактично проживають у Краматорську і перебувають на обліку ВПО.

Розмір матеріальної допомоги становить:

• у разі тяжкого поранення — 20 тисяч гривень;
• інші поранення — 5 тисяч гривень.

Для отримання виплат треба звертатися до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міськради. Туди треба подати заяву і документи:

• копія паспорта або документ, що посвідчує особу заявника;
• копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
• довідка лікарсько-консультативної комісії лікувального закладу із зазначенням причинно-наслідкового зв’язку поранення і вогневого ураження (обстріл, бомбардування, мінування, інші засоби ведення війни) та ступеню тяжкості травми;
• реквізити банківського рахунку.

Звернутися до Управління праці та соціального захисту населення можна за адресою: вулиця Героїв Небесної Сотні, 23. Також можна отримати консультацію за телефоном: +380 (93) 234 3022.

Краматорськ, відшкодування за пошкоджене майно

Краматорці, чиє майно постраждало внаслідок воєнних дій, можуть отримати матеріальну допомогу через програму “єВідновлення”. Для цього необхідно подати заяву в застосунку “Дія”.

Максимальна сума допомоги складає 200 тисяч гривень. Вона залежить від стану пошкодженого майна. Отримані кошти можна витратити на будівельні матеріали для ремонту житла чи послуги підрядників, які є учасниками програми “єВідновлення”.

Заявки на обстеження майна на предмет пошкоджень після обстрілів приймають за єдиним номером контакт-центру: +380 (99) 099 1505.

Читайте також:

• Де працює ЦНАП для мешканців Соледара
• Зміни для ВПО: які родини тепер можуть розраховувати на фінансову підтримку
• Міноборони анонсувало запуск проєкту “пакунок пораненого” у 2025 році: чого варто чекати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!