Бахмутський фаховий коледж культури й мистецтв імені Івана Карабиця восени 2022 року релокувався до Кам’янця-Подільського Хмельницької області. Тут викладачі коледжу продовжують працювати і донині — навчають дітей, проводять різноманітні заходи і концерти.

Про плани навчального закладу на 2025 рік редакції “Бахмут IN.UA” розповіла Ольга Воробйова — завідувачка денного відділення Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Карабиця.

Бахмутський коледж імені Карабиця, плани на 2025 рік

Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця продовжує роботу в евакуації. Кожного навчального року набирають нових учнів, завдяки чому триває подальша робота закладу.

Викладацький колектив коледжу вже має плани на 2025 рік. Найближчий захід, що запланований на наступний рік — відзначення 80-річного ювілею з дня народження композитора Івана Карабиця.

“По-перше, в січні 2025 року буде 80-річний ювілей Івана Карабиця — композитора, чиє ім’я носить коледж. Ми завжди організовуємо концерти до цієї дати, відбудеться він і цьогоріч. Великий концерт влаштувати не вдасться, адже в нас маленьке приміщення. Запросити велику кількість глядачів ми не зможемо. Але захід вже заплановано”, — розповідає Ольга Воробйова.

Постійною гостею концерту на честь дня народження Івана Карабиця є його дружина. Вона буде присутньою і цьогоріч, але в онлайн-форматі. Також до ювілею композитора найкращим студентам коледжу будуть виділені премії від сім’ї Карабиць.

Також у планах дати великий звітний концерт до 122-річчя із дня заснування коледжу.

“У нас заплановані звітні концерти колективів. Взагалі друге півріччя у нас підсумкове. Звітні концерти відбуватимуться з березня по червень. А в червні відбудеться великий звітний концерт до 122-річчя коледжу. Його плануємо провести в будинку культури, куди запросимо ВПО, які мешкають у Кам’янці-Подільському, вихованців і викладачів місцевих музичних навчальних закладів, простих мешканців Кам’янця-Подільського”, — розповідає Ольга Воробйова.

Бахмутський коледж імені Карабиця: умови для учнів

Бахмутський коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця працює офлайн і онлайн для учнів, які перебувають за кордоном або в інших регіонах України.

Наразі в коледжі є такі колективи:

• духовий оркестр;
• народний оркестр;
• симфонічний оркестр;
• камерний оркестр;
• хор;
• камерний хор;
• естрадний хор;
• драм-бенд TacTon.

Колективи коледжу Карабиця вже знані в Кам’янці-Подільському. Тут вони проводять різноманітні концерти, в тому числі присвячені національно-патріотичним і художньо-естетичним заходам. Великої популярності набув драм-бенд TacTon, який показує шоу барабанщиків. Музикантів запрошують на відкриття чемпіонатів і фестивалі. Концертна діяльність учнів коледжу відбувається постійно.

Цього року коледж набрав до 70 нових учнів. Ті, хто перебуває за кордоном або у віддалених регіонах, можуть навчатися онлайн. Однак, коледж створив всі необхідні умови для навчання офлайн у Кам’янці-Подільському. Наразі 115 учнів коледжу мешкають у трьох гуртожитках місцевих навчальних закладів. Місця пропонують у гуртожитках:

• Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
• Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв;
• Кам’янець-Подільського фахового коледжу харчової промисловості.

Читайте також:

• На фронті загинув випускник Бахмутського коледжу ім.І.Карабиця: як допомогти родині
• Святкова атмосфера в Бахмуті: як проходив фестиваль “Різдвяні піснеспіви” у 2018 році
• Бахмутський ЦПТО відкриє в Гощі центр електриків і енергетиків: як коледж допомагає громаді розвиватися. Розпитали в директора

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!