Бахмутський фаховий коледж культури й мистецтв імені Івана Карабиця восени 2022 року релокувався до Кам’янця-Подільського Хмельницької області. Тут викладачі коледжу продовжують працювати і донині — навчають дітей, проводять різноманітні заходи і концерти.

Про плани навчального закладу на 2025 рік редакції “Бахмут IN.UA” розповіла Ольга Воробйова — завідувачка денного відділення Бахмутського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Карабиця.

Бахмутський коледж імені Карабиця, плани на 2025 рік

Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця продовжує роботу в евакуації. Кожного навчального року набирають нових учнів, завдяки чому триває подальша робота закладу.

Викладацький колектив коледжу вже має плани на 2025 рік. Найближчий захід, що запланований на наступний рік — відзначення 80-річного ювілею з дня народження композитора Івана Карабиця.

“По-перше, в січні 2025 року буде 80-річний ювілей Івана Карабиця — композитора, чиє ім’я носить коледж. Ми завжди організовуємо концерти до цієї дати, відбудеться він і цьогоріч. Великий концерт влаштувати не вдасться, адже в нас маленьке приміщення. Запросити велику кількість глядачів ми не зможемо. Але захід вже заплановано”, — розповідає Ольга Воробйова.

Постійною гостею концерту на честь дня народження Івана Карабиця є його дружина. Вона буде присутньою і цьогоріч, але в онлайн-форматі. Також до ювілею композитора найкращим студентам коледжу будуть виділені премії від сім’ї Карабиць.

Також у планах дати великий звітний концерт до 122-річчя із дня заснування коледжу.

“У нас заплановані звітні концерти колективів. Взагалі друге півріччя у нас підсумкове. Звітні концерти відбуватимуться з березня по червень. А в червні відбудеться великий звітний концерт до 122-річчя коледжу. Його плануємо провести в будинку культури, куди запросимо ВПО, які мешкають у Кам’янці-Подільському, вихованців і викладачів місцевих музичних навчальних закладів, простих мешканців Кам’янця-Подільського”, — розповідає Ольга Воробйова.

Бахмутський коледж імені Карабиця: умови для учнів

Бахмутський коледж культури і мистецтв імені Івана Карабиця працює офлайн і онлайн для учнів, які перебувають за кордоном або в інших регіонах України.

Наразі в коледжі є такі колективи:

• духовий оркестр;
• народний оркестр;
• симфонічний оркестр;
• камерний оркестр;
• хор;
• камерний хор;
• естрадний хор;
• драм-бенд TacTon.

Колективи коледжу Карабиця вже знані в Кам’янці-Подільському. Тут вони проводять різноманітні концерти, в тому числі присвячені національно-патріотичним і художньо-естетичним заходам. Великої популярності набув драм-бенд TacTon, який показує шоу барабанщиків. Музикантів запрошують на відкриття чемпіонатів і фестивалі. Концертна діяльність учнів коледжу відбувається постійно.

Цього року коледж набрав до 70 нових учнів. Ті, хто перебуває за кордоном або у віддалених регіонах, можуть навчатися онлайн. Однак, коледж створив всі необхідні умови для навчання офлайн у Кам’янці-Подільському. Наразі 115 учнів коледжу мешкають у трьох гуртожитках місцевих навчальних закладів. Місця пропонують у гуртожитках:

• Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
• Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв;
• Кам’янець-Подільського фахового коледжу харчової промисловості.

Читайте також:

• На фронті загинув випускник Бахмутського коледжу ім.І.Карабиця: як допомогти родині
• Святкова атмосфера в Бахмуті: як проходив фестиваль “Різдвяні піснеспіви” у 2018 році
• Бахмутський ЦПТО відкриє в Гощі центр електриків і енергетиків: як коледж допомагає громаді розвиватися. Розпитали в директора

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13 січня Верховна Рада у другому читанні ухвалила у цілому закон“Про основні засади житлової політики” (реєстр. №12377) — документ, який закладає нову рамку для житлової реформи після десятиліть фактичної відсутності державної політики у цій сфері. Зараз закон переданий на підпис Президента. Закон не обіцяє швидких рішень і не створює житло “тут і зараз”, але вперше формує систему, на яку зможуть спиратися наступні кроки держави, громад і міжнародних партнерів. Закладено тут й основи про соціальне житло. 

Про те, що саме змінює цей закон, чи не погіршить він становище внутрішньо переміщених осіб і вразливих категорій, а також чому ключові відповіді ще попереду, ми поговорили з Аліною Москаленко, директором Інституту житла.

Що змінює закон “Про основні засади житлової політики” №12377?

Прийняття закону “Про основні засади житлової політики” №12377 стало точкою відліку для масштабної житлової реформи, якої в Україні не було з радянських часів. Як пояснює Аліна Москаленко, директор Інститут житла, документ готувався роками, а сама команда була залучена до його розробки ще з моменту появи ідеї — створити новий нормативний акт, який скасує застарілий Житловий кодекс 1983 року. За її словами, закон зазнав суттєвих змін у процесі роботи, однак зберіг ключову мету — закласти основу для нової житлової політики, що відповідає міжнародним практикам.

Важливо додати, що цей закон не означає миттєвих змін для людей, які сьогодні не мають змоги ані купити, ані орендувати житло за ринковими цінами. Про це прямо говорить директор Інститут житла, наголошуючи: ухвалення документа — це лише старт великої реформи, а не швидке вирішення житлової кризи. Водночас саме цей закон відкриває шлях до системних змін, яких в Україні не було десятиліттями, та є сигналом для міжнародних партнерів щодо готовності держави діяти за європейською моделлю.

“Від того, що у нас прийнятий закон, у нас завтра не з’явиться одномоментно величезна кількість житла, яке буде безоплатно  чи за пільговою орендою надано людям. Ні. Це початок великої реформи”, — пояснює Москаленко. 

За її словами, очікувати негайного покращення житлових умов для всіх — нереалістично, але в короткостроковій та середньостроковій перспективах соціальне житло в Україні почне з’являтися. 

“Вже в найближчі роки починається будівництво першого соціального житла. Європейський інвестиційний банк, ЄБРР та інші донори вже заявили про намір фінансувати такі  проєкти”, — каже вона.

Важливою частиною реформи є роль місцевих громад, які фактично стають виконавцями нової житлової політики. Однак, як показують дослідження Інституту житла, громади до цього поки що готові лише частково. За словами Аліни Москаленко, у половині громад житловими питаннями займаються одна-дві людини, які одночасно відповідають за архітектуру, землю, ЖКГ, інвестиції та інфраструктуру. Такий кадровий дефіцит унеможливлює реалізацію складних житлових проєктів.

“Це жахлива ситуація. В одному відділі може працювати одна-дві  особи, і  начальник відділу може бути і головним архітектором, і відповідальним за всі житлові процеси”, — зазначає вона. 

Саме тому організація запустила програму підвищення кваліфікації для представників органів місцевого самоврядування, працюючи з громадами безпосередньо на місцях. Навчання охоплює весь життєвий цикл об’єктів  — від планування територій до управління соціальним житлом. Окремим бар’єром для громад, за словами Москаленко, є страх відповідальності та кримінального переслідування. Будівництво житла пов’язане з великими коштами, а в умовах воєнного часу це часто означає відкриття кримінальних проваджень навіть без наявності складу злочину як “превентивна міра”. 

“Є такий вислів — ініціативи караються. І це дуже сильно стримує громади”, — пояснює вона.

Чи не погіршить 12377 становище ВПО у плані соціального житла?

У центрі дискусії навколо нового закону — питання доступності житла для найбільш вразливих груп, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Москаленко наголошує: закон не погіршує їхнє становище, бо фактично погіршувати вже нічого. Так, для ВПО передбачалося надання соціального житла, але тут важливо розуміти: за словами експертки, сьогодні в Україні до 1000 квартир є соціальними, а переселенців налічується понад 4 мільйони.

“У нас сьогодні житла для вразливих категорій просто немає. Єдине, що пропонується, — це місця тимчасового проживання, які часто взагалі не є житлом”, — каже вона, маючи на увазі тимчасові місця проживання у переобладнаних адмінбудівлях чи модульні містечка.

Сам закон не визначає конкретних критеріїв розподілу соціального житла — ці механізми будуть закладені в наступному профільному законі та підзаконних актах. За попередніми напрацюваннями, йтиметься про бальну систему, де першочергове право матимуть вразливі категорії, включно з ВПО, але також враховуватимуться молоді сім’ї, багатодітні родини та інші групи. 

Окремо в межах нової моделі передбачено механізм субсидій для тих людей, які не зможуть оплатити навіть соціальну оренду. Це принципово важливий елемент системи, адже йдеться про людей у найвразливішому становищі — без стабільного доходу, роботи або заощаджень. У таких випадках держава не залишає людину сам на сам із проблемою, а закладає механізм компенсації вартості оренди через систему субсидій, щоб запобігти втраті житла та соціальній ізоляції. Таким чином, навіть ті, хто не має фінансової можливості оплачувати житло, зможуть скористатися програмою і не повинні панікувати через ризик залишитися без даху над головою.

Заборона приватизації житла: за й проти

Принциповою нормою нового підходу є заборона приватизації державного й комунального  житла. Москаленко підкреслює, що це відповідає міжнародній практиці й має запобігти корупції. 

“Немає жодної країни у світі, де держава будує житло і безоплатно передає його у приватну власність”, — зазначає вона. 

Водночас, мова не йде про вилучення квартир у людей, які вже десятиліттями проживають у відомчому державному житлі: для них передбачено перехідний період для завершення приватизації після завершення воєнного стану.

Соціальне житло/доступне житло

На початку розмови Аліна Москаленко наголошує на ключовій зміні, яку запроваджує закон: чіткому розмежуванні понять “соціальне житло” та “доступне житло”. Соціальне житло — це орендне житло з регульованою платою, а доступне житло — це фінансово-кредитні механізми за участі держави. В основі соціальної оренди лежить принцип, за яким витрати на житло не мають перевищувати 30% доходу домогосподарства.

За словами експертки, раніше ці терміни часто змішували, що створювало плутанину і в законодавстві, і в практиці. Тепер соціальне житло — це виключно соціальне орендне житло, тоді як доступне житло охоплює пільгові фінансово-кредитні механізми за участі держави.

В основі соціальної оренди лежить міжнародний принцип доступності житла, за яким домогосподарство не повинно витрачати на житло понад 30% свого доходу. Саме тому соціальна оренда має бути дешевшою за ринкову, орієнтовно вдвічі. 

“Якщо я заробляю 15 тисяч гривень і 10 тисяч з них витрачаю на житло — це вже недоступне житло. Бо я витрачаю на житло левову частку свого доходу”, — пояснює вона. 

За словами Москаленко, нинішня ситуація з соціальним житлом в Україні фактично є критичною. Хоча відповідний закон “Про житловий фонд соціального призначення” формально існує, реального соціального житла практично немає.

“Кількість соціального житла по всій Україні — близько тисячі одиниць. Це фактично означає повну відсутність соціального житла”, — говорить вона. Для порівняння, у європейських країнах частка соціального житла зазвичай становить 5–10% усього житлового фонду, а в окремих державах сягає 30%.

Причину такої ситуації Москаленко вбачає у популістичності чинного законодавства. Воно передбачало безкоштовне житло для найбідніших і найвразливіших категорій населення без жодної економічної моделі утримання такого фонду. 

“Житло — це актив. Хтось за нього має платити. А коли житло безкоштовне і надається людям з доходом до п’яти тисяч гривень, жодна громада не буде зацікавлена створювати такий фонд”, — пояснює вона. Щобільше, концентрація виключно найвразливіших категорій  у такому житлі, за її словами, створює ризик соціальної ізоляції та геттоїзації.

Що передбачає нова модель житла?

Нова модель соціального житла, закладена в законі, передбачає платну, але доступну оренду для ширшого кола людей. Йдеться не лише про найбільш вразливі категорії, а й про молодь, працюючих людей, сім’ї, які не можуть дозволити собі ринкову оренду. Орієнтовно вартість соціальної оренди має бути вдвічі нижчою за ринкову. Для тих, хто не зможе оплатити навіть таку оренду, передбачено механізм субсидій.

Для реалізації нової моделі передбачено створення операторів соціального житла — спеціальних компаній, які будуватимуть і управлятимуть таким житлом. Вони можуть бути державними, комунальними або приватними. Бізнес, за словами Москаленко, зацікавлюватимуть через пільги, зокрема безплатну землю та можливі податкові стимули. Водночас ці проєкти матимуть довшу окупність і будуть цікаві насамперед великим гравцям ринку.

“Це не про малий бізнес. Це про компанії, які готові працювати з довгостроковими інвестиціями”, — зазначає вона, додаючи, що важливу роль відіграватимуть і муніципальні компанії, які нині проходять процес корпоратизації.

Підсумовуючи, Аліна Москаленко наголошує: новий закон не дає швидких рішень, але вперше створює цілісну рамку для житлової політики в Україні. 

“Це початок великої реформи. Вона потребує часу, але альтернативи цьому шляху просто немає”, — резюмує вона.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Мета проєкту “Імпульс” — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

До теми:

Реформа житлової політики: як новий закон торкнеться ВПО. Пояснюють юристи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Управлінні соціального захисту населення Бахмутської міської ради повідомили, що мешканці громади можуть звертатися за матеріальною допомогою до кінця 2026 року.

Матеріальна допомога для бахмутян від МВА

Мешканці Бахмутської міської територіальної громади мають можливість звернутися за отриманням матеріальної допомоги до кінця 2026 року. Про це повідомили в Управлінні соціального захисту населення Бахмутської міської ради.

Там наголошують, що звернення приймаються відповідно до Положення про надання матеріальної допомоги окремим категоріям мешканців громади, затвердженого розпорядженням начальника Бахмутської міської військової адміністрації від 9 січня 2026 року №5.

За даними Управління соцзахисту, за один тиждень — з 14 по 21 січня 2026 року — надійшло понад 3 500 електронних звернень від бахмутян. Водночас більшість заяв потребує доопрацювання через неповний пакет документів. Кожне звернення розглядається в черговості надходження.

Документи необхідно надсилати лише на одну обрану електронну адресу Управління соціального захисту. У разі потреби заявників додатково інформуватимуть телефоном або електронною поштою.

У разі виникнення запитань бахмутяни можуть звертатися на гарячу лінію Управління соціального захисту з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00 за телефонами:

• +380 (95) 498 7615;
• +380 (99) 713 3980.

До теми:

УСЗН Бахмута відкрило подачу заяв на матеріальну допомогу: хто і які суми може отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!