Електронна петиція — це форма колективного звернення громадян та громадянок до влади, зокрема, президента, Верховної Ради чи Кабінету Міністрів. Підписати їх можна за допомогою Дії.

Детальніше про те, як підписати електронну петицію в Дії, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Електронні петиції в Україні

Електронні петиції стали важливим інструментом демократії в Україні, дозволяючи громадянам безпосередньо впливати на рішення влади. Завдяки цифровим технологіям українці можуть швидко ініціювати обговорення суспільно важливих питань та вимагати змін.

Щоб проголосувати за електронну петицію, потрібно перейти на офіційний сайт електронних петицій, знайти у пошуку та відкрити необхідну петицію. Саме в тому ж розділі можна ознайомитися з її текстом та залишити власний підпис.

Як підписати електронну петицію в Дії

Для того, щоб підписати обрану петицію, спершу треба пройти авторизацію за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA. На вибір доступні три варіанти:

• за допомогою електронного підпису;
• за допомогою доступу до банківського додатка через систему ID банкінг;
• за допомогою Дія.Підпис.

Для того, щоб підписати петицію саме в Дії, потрібно:

• обрати із доступних варіантів “Дія Підпис”;
• зчитати QR-код та перейти за посиланням з нього;
• пройти авторизацію за допомогою коду та ідентифікації обличчя;
• після підтвердження особи програма знову запропонує ввести код для підтвердження Дія.Підпис;
• далі програма автоматично перекине користувача чи користувачку на сторінку застосунку Дія;
• після переходу до застосунку з’явиться перелік персональних даних, які необхідно перевірити;
• після підтвердження система перекине назад до петиції.
• натиснути “Підписати”.

Якщо ви успішно проголосували за електронну петицію в Дії, то знизу з’явиться позначка ″Ви проголосували за петицію″.

Читайте також:

• Петиція щодо законопроєкту №11161 наближається до фінішу: скільки ще потрібно підписів
• Як отримати статус ВПО, якщо немає місця реєстрації: гід по процедурі
• В Україні розпочалася реєстрація на НМТ 2025: що потрібно знати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!