Благодійна організація “Право на захист” повідомила анонсувала початок реєстрації на грошову допомогу для переселенців у місті Кролевець, що знаходиться в Сумській області. Сума виплат становитиме 3 600 гривень на кожного члена родини протягом трьох місяців.

Про це йдеться в публікації БФ “Право на захист”.

Грошова допомога від УВКБ ООН в Сумській області

14 квітня 2025 року мобільні команди працюватимуть у місті Кролевець працюватиме мобільна бригада, яка реєструватиме переселенців на участь у грошовій програмі від УВКБ ООН. В її межах ВПО зможуть отримати фінансову підтримку у розмірі 3 600 гривень на кожного члена родини протягом трьох місяців.

Розраховувати на підтримку можуть представники трьох категорій населення:

Перша — внутрішньо переміщені особи (ВПО), які звернулися по допомогу впродовж шести місяців після переміщення та відповідають таким умовам:

• у родині є лише один із батьків (мама або тато) з однією чи кількома дітьми до 18 років або з літніми людьми віком від 55 років;
• родину очолює самотня особа похилого віку або кілька таких осіб; або літня людина виховує одну чи кілька дітей віком до 18 років;
• у складі родини є люди з інвалідністю, хронічними захворюваннями чи іншими особливими потребами, і вона раніше не отримувала грошової підтримки від УВКБ ООН чи інших благодійних організацій.

Друга — це особи, які повернулися в Україну після вимушеного перебування за кордоном. Вони також повинні відповідати зазначеним вище критеріям.

Третя — люди, які повернулися додому після тимчасового переміщення в іншу область через бойові дії. Також мають відповідати вказаним умовам.

Допомогу можуть отримати лише ті, хто раніше не скористався аналогічною фінансовою підтримкою від інших організацій.

Як записатися на реєстрацію

Щоб подати заявку, необхідно попередньо записатися за телефоном: +380 (63) 182 6838.

Особиста присутність усіх членів родини, які претендують на допомогу, є обов’язковою. Для успішної реєстрації необхідно мати:

• індивідуальний податковий номер;
• паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу;
• довідку ВПО;
• свідоцтва про народження дітей (якщо є);
• документи про опіку (за наявності);
• довідку або посвідчення про інвалідність або хронічне захворювання (за наявності);
• номер банківської картки.

Читайте також:

• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Гуманітарна допомога від Карітас у Харкові: коли відбуватиметься нова видача
• Хто не може бути ФОП в Україні: детальне пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!