Жителям прифронтових територій надаватимуть гроші для придбання твердого палива. Відповідну постанову ухвалив Уряд.

Хто може отримати допомогу та куди за нею звертатися — розповіли в Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Грошова допомога на зимування: хто отримає

Згідно з ухваленою постановою Кабміну, фінансову допомогу на придбання твердого палива надаватимуть:

• мешканцям прифронтових територій, які живуть у 10-кілометровій зоні від кордону з росією або лінії зіткнення;
• мешканцям територій активних бойових дій та можливих бойових дій;
• мешканцям територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Сюди відносяться громади Сумської, Харківської, Херсонської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Чернігівської областей.

Надання допомоги на придбання твердого палива передбачає одноразову виплату в розмірі 21 тисячі гривень для одного домогосподарства. Всього на цей гуманітарний проєкт заклали 1,2 мільярдів гривень.

Куди звертатися за допомогою?

Люди, які претендують на цей вид допомоги, мають звернутися із заявою до виконавчого органу місцевого самоврядування або військової адміністрації за місцем розташування домогосподарства. Заяви прийматимуть до 16 вересня.

Під час подання заяви також потрібно надати:

• копію документа, що посвідчує особу одержувача допомоги та всіх членів родини домогосподарства (паспорт, паспорт для виїзду за кордон або тимчасове посвідчення громадянина України);
• копію довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
• копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (якщо в домогосподарстві є переселенці);
• документи, що підтверджують проживання у домогосподарстві (паспорт з відміткою про реєстрацію, довідка про реєстрацію місця проживання, акт обстеження факту проживання особи без реєстрації місця проживання за цією адресою тощо).

Коли чекати на виплату допомоги?

Заява розглядається протягом трьох робочих днів із дня її подання. Після отримання рішення за заявою одержувача допомоги мають проінформувати протягом пʼяти робочих днів. Інформування проходить обовʼязково і для тих, кого включили до переліку одержувачів допомоги, і для тих, кому відмовили.

Грошова допомога надається протягом місяця. Кошти перераховуються безготівково за вказаними в заяві банківськими реквізитами (IBAN) або через міжнародну платіжну систему Western Union.

Читайте також:

• Безплатне навчання та грант для жінок ВПО: ГО “Освічена ініціатива” реалізовує унікальний проєкт
• Як отримати виплати ВПО у спрощеному порядку
• Грошова допомога від УВКБ ООН у Києві: як ВПО отримати понад 10 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!