Пенсіонери можуть самостійно перевірити, чи успішно пройшли фізичну ідентифікацію у 2026 році. Для цього на вебпорталі Пенсійного фонду України (ПФУ) працює сервіс “Моя ідентифікація”, де відображаються дата останньої перевірки та спосіб її проходження.

У матеріалі пояснюємо, як дізнатися, чи зарахували фізичну ідентифікацію в ПФУ.

Де перевірити фізичну ідентифікацію пенсіонера

Щоб перевірити інформацію, потрібно зайти до особистого кабінету на вебпорталі Пенсійного фонду України.

Далі необхідно:

1. Авторизуватися на порталі ПФУ за допомогою КЕП, Дія.Підпису або ID.GOV.UA.
2. У меню зліва обрати розділ “Моя ідентифікація”.
3. Переглянути інформацію про дату останньої ідентифікації та спосіб, у який її було проведено.

Якщо фізичну ідентифікацію ще не проходили, відповідні поля можуть залишатися порожніми.

Навіщо перевіряти статус фізичної ідентифікації

Перевірка допоможе переконатися, що інформація про проходження процедури надійшла до Пенсійного фонду. Це особливо важливо для пенсіонерів, для яких фізична ідентифікація є необхідною умовою продовження виплат. Зокрема, це стосується людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них, а також тих, хто тимчасово перебуває за межами України. Водночас повторно проходити ідентифікацію протягом року не потрібно, якщо особу вже успішно встановили.

Якщо ви нещодавно проходили фізичну ідентифікацію, зокрема у відділенні Ощадбанку, не варто одразу хвилюватися, якщо інформація ще не відображається в особистому кабінеті. Відомостям про проведену процедуру може знадобитися певний час, щоб надійти та відобразитися на порталі ПФУ. Тому варто перевірити розділ “Моя ідентифікація” повторно через кілька днів.

Якщо після цього інформація так і не з’явилася, варто звернутися до Пенсійного фонду та уточнити, чи надійшли дані про проходження процедури.

До теми:

ВПО отримають власний електронний кабінет: які послуги стануть доступні онлайн

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безпекова ситуація на Донеччині продовжує погіршуватися, що змушує місцевих мешканців активніше покидати свої домівки. Щоденні обстріли та зростаюча загроза від ворожих дронів змінюють настрої людей, які до останнього залишалися у прифронтових містах.

Редакція видання Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим, який безпосередньо займається порятунком цивільного населення, щоб дізнатися про актуальну статистику виїздів, популярні напрямки для евакуації та головні виклики для волонтерських спільнот.

Звідки виїжджають найчастіше та чому змінилися настрої

За словами Богдана Зуякова, останнім часом евакуаційний процес став надзвичайно насиченим. Люди масово виїжджають як за допомогою волонтерів, так і самостійно. Найбільша кількість заявок на порятунок надходить з Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Миколаївки.

Головною причиною активізації виїздів є постійні обстріли та загальне психологічне виснаження місцевого населення.

“Раніше ми бачили, що люди тримаються за город. Зараз ми бачимо тенденцію, що все ж таки навіть город не тримає. Дронів багато. Настрої у людей погіршуються, а через це і є евакуація“, — пояснює волонтер.

Він додає, що ворожі атаки (зокрема удари FPV-дронів) відбуваються постійно, незалежно від часу доби чи дії комендантської години.

Кого евакуюють волонтери: статистика та вікові категорії

За останній тиждень лише одному екіпажу Богдана Зуякова вдалося вивезти близько 50 осіб з Миколаївки та Дружківки.

Левову частку евакуйованих (близько 60%) становлять пенсіонери та люди похилого віку. Родин з дітьми серед пасажирів волонтерських авто менше, проте з великих міст, таких як Краматорськ та Слов’янськ, зараз активно виїжджає молодь, використовуючи для цього власний транспорт або рейсові автобуси.

Куди евакуюються від війни мешканці Донеччини

Географія переселення мешканців Донецької області має певну закономірність. За спостереженнями волонтерів, найчастіше люди обирають для тимчасового проживання Дніпро, Київську область (Бучу, Ірпінь, Київ), а також населені пункти Полтавщини.

Такий вибір зумовлений двома основними факторами:

• наявність родичів або знайомих у цих регіонах.
• бажання залишатися географічно близько до рідного дому.

“Кожному хочеться бути якомога ближче до дому. Є наміри та сподівання, що вони повернуться“, — зазначає волонтер.

Головні виклики евакуації: від дорогого пального до відмов

Окрім очевидних безпекових ризиків, пов’язаних із роботою під обстрілами, невеликі волонтерські спільноти стикаються з серйозними фінансовими та логістичними проблемами. На відміну від великих благодійних організацій, які мають постійне спонсорування, малі ініціативи гостро відчувають нестачу ресурсу, зокрема, пального.

“Логістика складна, зараз дуже дороге пальне… Складніше знаходити пальне, складніше оплачувати це все. Відповідно, складніше евакуювати людей, тому що наш ресурс став більш обмеженим“, — зізнається співрозмовник.

Ще однією проблемою, з якою періодично стикаються волонтери, є “хибні виклики” та відмови від евакуації. Найчастіше такі ситуації виникають тоді, коли заявку на виїзд залишають не самі люди, а їхні стурбовані родичі з інших регіонів. Коли екіпаж приїжджає за адресою, місцеві мешканці заявляють, що нікуди не збираються їхати.

Щоб мінімізувати такі ризики та не витрачати дорогоцінний час і пальне, волонтери намагаються обов’язково телефонувати безпосереднім заявникам напередодні виїзду (якщо є зв’язок) і їдуть лише на стовідсотково підтверджені адреси.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: чи були випадки примусового вилучення дітей після нового закону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні активно розробляють нову пенсійну реформу, яка передбачає перехід на накопичувальну систему. Відомо, що уряд планує ввести обов’язкове відрахування 9% від зарплати.

Детальніше про те, що відомо про пенсійну реформу та які умови вона передбачає, дізнавайтесь на Бахмут IN.UA.

Що відомо про пенсійну реформу в Україні

Нині в Україні працює солідарна пенсійна система. Вона працює наступним чином: людина регулярно сплачує податки в бюджет, а після досягнення пенсійного віку починає отримувати пенсійні виплати.

Зараз йде активне обговорення щодо відходу від більш звичної системи на користь накопичувальної пенсійної системи. Вона передбачає створення для кожного громадянина спеціального рахунку, який наповнюватиметься коштом обов’язкових відрахувань певної суми із зарплати. 

У разі запровадження накопичувальної пенсійної системи, людина матиме право на традиційну солідарну пенсію, і паралельно будуть відкриті накопичувальні рахунки, з яких буде виплачуватися додаткова частина пенсії.

Що передбачає пенсійна реформа в Україні

Якщо пенсійну систему реформують, то вже з 1 січня 2026 року в Україні будуть внесені суттєві зміни в процедуру виплати пенсії.

Розпочнеться вона з того, що для кожного українця, що працює, відкриють персональний рахунок, який щомісяця поповнюватимуть на суму, яка дорівнює 9% від зарплати.

Доступ до накопичувальних внесків відкриється лише після виходу на пенсію, тобто у 60 років за наявності 35 років трудового стажу. Коли громадянин досягатиме вказаного віку, то йому треба буде обрати те, як саме отримувати свої накопичені внески: у вигляді довічної пенсії або ж пенсії на певний строк.

Перший варіант передбачає, що виплати здійснюватимуться до самої смерті людини. За другого варіанту особа сама встановить період, протягом якого хоче отримувати пенсію, утім, якщо пенсіонер переживе встановлений період, то виплати припиняться. При цьому вони залишатимуться у власності людини та можуть бути переданими у спадок.

Читайте також:

• Як дізнатися IBAN рахунку в мобільних застосунках Приватбанку, Монобанку та Ощадбанку
• Які пільги можуть отримати пенсіонери у 2025 році: список
• В Україні спростили умови отримання виплат для евакуйованих з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!