Сьогодні, 24 лютого, росіяни відзвітували про вивезення людей з міста Часів Яр. У лютому окупанти, нібито, вивезли 13 людей, з яких троє — це діти. Нагадаємо, що місцева влада відзвітувала про евакуацію всіх дітей ще влітку 2023 року.

Чи може ця інформація від росіян бути правдою, редакція Бахмут IN.UA запитала у волонтера з Часів Яру Євгена Ткачова.

Окупанти вивезли дітей з Часового Яру: що відомо

Росіяни на своїх пропагандистських каналах відзвітували про так звану “евакуацію” людей з Часового Яру. За лютий 2025 року з територій, які підконтрольні росії, окупанти, нібито, вивезли 13 людей. У списках евакуйованих зазначені і троє дітей — 6-річна дівчинка, 13-річний хлопчик і 16-річна дівчина.

Ця інформація суперечить заявам місцевої адміністрації, адже попередньо з Часового Яру до більш безпечних регіонів України вивезли всіх дітей разом з їхніми батьками чи законними представниками. З цього можна зробити припущення, що дітей переховували в місті.

Редакція звернулася за коментарем до волонтера з Часового Яру Євгена Ткачова. Під час повномасштабного вторгнення він активно допомагав мешканцям міста: проводив евакуацію та доставляв гуманітарну допомогу. Євген Ткачов каже, що ця інформація для нього виявилась шоком, адже про перебування дітей у місті було невідомо. Та й передумов до цього теж не було.

“Я цьому не те, що не вірю, але майже не вірю. Тому що, по-перше, до Нового року в Часів Яр і я, й інші волонтери, і місцева влада заїжджали частенько, скажімо так. Якщо припустити, що хтось справді ховав дітей, то ми б, зрозуміло, їх не бачили. Але місцева влада могла б бачити батьків цих дітей і звернути на них увагу, або інші люди могли б їх помітити і розповісти. Я взагалі шокований цією ситуацією і як це взагалі можливо”, — каже волонтер.

Євген Ткачов припускає, що батьки дітей не могли б лишатися в місті непоміченими. Та й завезти дітей у місто зараз практично нереально, бо шляхи під’їзду постійно обстрілюються ворогом.

“Я ще можу зрозуміти, коли, наприклад, у Покровську батьки можуть заховати дітей. Адже це величезне місто, де живуть тисячі людей, і там ніхто їх може не помітити. А в Часів Ярі, коли там лишалися 2-3 сотні людей… Їм і привозили гуманітарку, і ніхто не проговорився, і ніхто не бачив… Навіть не знаю, як це пояснити.

На мою думку, нереально, щоб ніхто про це не знав. Військова адміністрація знала б, я думаю, 99%. Їм би однозначно розказали люди, які розподіляють гуманітарку, бо всі одне одного знають. Тому як у місто могли просочитися діти, та ще й у такій кількості, я не знаю. Заїхати туди самостійно практично нереально, в місті йдуть вуличні бої”, — розповідає волонтер Євген Ткачов.

Нагадаємо, що на початку 2025 року в Часів Ярі залишалися близько 240 людей. Як розповідав редакції начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус, основна частина — це люди пенсійного віку, але й були люди більш молодого, передпенсійного віку. Молоді було небагато, дітей у місті не було.

Читайте також:

• Росіяни зняли ролик про чоловіка, який, нібито, втік з Києва до Авдіївки
• “Залишили напризволяще”: росіяни використали для пропаганди подружжя пенсіонерів з Часів Яру
• Росіяни почали вивозити людей з Нью-Йорка: фото евакуйованих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!