Сьогодні, 24 лютого, росіяни відзвітували про вивезення людей з міста Часів Яр. У лютому окупанти, нібито, вивезли 13 людей, з яких троє — це діти. Нагадаємо, що місцева влада відзвітувала про евакуацію всіх дітей ще влітку 2023 року.

Чи може ця інформація від росіян бути правдою, редакція Бахмут IN.UA запитала у волонтера з Часів Яру Євгена Ткачова.

Окупанти вивезли дітей з Часового Яру: що відомо

Росіяни на своїх пропагандистських каналах відзвітували про так звану “евакуацію” людей з Часового Яру. За лютий 2025 року з територій, які підконтрольні росії, окупанти, нібито, вивезли 13 людей. У списках евакуйованих зазначені і троє дітей — 6-річна дівчинка, 13-річний хлопчик і 16-річна дівчина.

Ця інформація суперечить заявам місцевої адміністрації, адже попередньо з Часового Яру до більш безпечних регіонів України вивезли всіх дітей разом з їхніми батьками чи законними представниками. З цього можна зробити припущення, що дітей переховували в місті.

Редакція звернулася за коментарем до волонтера з Часового Яру Євгена Ткачова. Під час повномасштабного вторгнення він активно допомагав мешканцям міста: проводив евакуацію та доставляв гуманітарну допомогу. Євген Ткачов каже, що ця інформація для нього виявилась шоком, адже про перебування дітей у місті було невідомо. Та й передумов до цього теж не було.

“Я цьому не те, що не вірю, але майже не вірю. Тому що, по-перше, до Нового року в Часів Яр і я, й інші волонтери, і місцева влада заїжджали частенько, скажімо так. Якщо припустити, що хтось справді ховав дітей, то ми б, зрозуміло, їх не бачили. Але місцева влада могла б бачити батьків цих дітей і звернути на них увагу, або інші люди могли б їх помітити і розповісти. Я взагалі шокований цією ситуацією і як це взагалі можливо”, — каже волонтер.

Євген Ткачов припускає, що батьки дітей не могли б лишатися в місті непоміченими. Та й завезти дітей у місто зараз практично нереально, бо шляхи під’їзду постійно обстрілюються ворогом.

“Я ще можу зрозуміти, коли, наприклад, у Покровську батьки можуть заховати дітей. Адже це величезне місто, де живуть тисячі людей, і там ніхто їх може не помітити. А в Часів Ярі, коли там лишалися 2-3 сотні людей… Їм і привозили гуманітарку, і ніхто не проговорився, і ніхто не бачив… Навіть не знаю, як це пояснити.

На мою думку, нереально, щоб ніхто про це не знав. Військова адміністрація знала б, я думаю, 99%. Їм би однозначно розказали люди, які розподіляють гуманітарку, бо всі одне одного знають. Тому як у місто могли просочитися діти, та ще й у такій кількості, я не знаю. Заїхати туди самостійно практично нереально, в місті йдуть вуличні бої”, — розповідає волонтер Євген Ткачов.

Нагадаємо, що на початку 2025 року в Часів Ярі залишалися близько 240 людей. Як розповідав редакції начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус, основна частина — це люди пенсійного віку, але й були люди більш молодого, передпенсійного віку. Молоді було небагато, дітей у місті не було.

Читайте також:

• Росіяни зняли ролик про чоловіка, який, нібито, втік з Києва до Авдіївки
• “Залишили напризволяще”: росіяни використали для пропаганди подружжя пенсіонерів з Часів Яру
• Росіяни почали вивозити людей з Нью-Йорка: фото евакуйованих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!