Сьогодні, 7 лютого, Верховна рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про посилення мобілізації. Проєкт закону визначає правила мобілізаційного процесу, урегульовує права військовослужбовців та військовозобовʼязаних.

Про це повідомив народний депутат України Ярослав Железняк.

Мобілізація 2024: Рада підтримала нові правила

За законопроєкт №10449 проголосували 243 народні депутати, 45 — утримались, 29 — не голосували, ще 12 — виступили проти.

Нардеп додав, що законопроект прийняли без пропозицій Комітету. Далі, до 21 лютого, відбудеться внесення правок і пройде друге читання. На думку Ярослава Железняка, ймовірно, законопроєкт буде прийнято в цілому в останній тиждень лютого (22-24 числа). Очікується, що підписаний на початку березня проєкт закону про посилення мобілізації вступить у силу в квітні.

Нові правила мобілізації

Нагадаємо, оновлений законопроєкт передбачає:

• вік призову на військову службу під час мобілізації знижується з 27 до 25 років;
• визначається чіткий термін служби на період воєнного стану;
• люди з інвалідністю всіх груп мають звільнення від військової служби;
• добровольці по мобілізації мають відстрочку на 2 місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації;
• надається щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану, протягом календарного року може надаватися частинами (не менше 15 календарних днів);
• військовослужбовці, звільнені з полону — отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу;
• після мобілізації всі громадяни проходять обов’язкову військову підготовку терміном у 2-3 місяці (людина не може бути відправлена одразу на фронт після мобілізації);
• строкова служба скасовується. Замість неї запроваджується базова військова підготовка. Людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. Сама підготовка займатиме максимум 5 місяців. За людиною зберігається її робоче місце, чого наразі немає в чинному законодавстві;
• людині не потрібно йти в ТЦК та СП, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або в ЦНАП. Електронний кабінет створять на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”;
• можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК. Після переїзду потрібно буде стати на облік за новою адресою;
• облік для всіх. Виключається право на відстрочку від призову у державних службовців, працівників БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби. Працівники Нацполу, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони та патронатної служби більше не матимуть відстрочки;
• державні службовці бронюються як всі. Категорія “Б” та “В” — 50% від військовозобов’язаних в певному органі;
• голови міських та селищних рад, територіальних громад — мають бронь. Військовозобов’язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування — 50% від військовозобов’язаних;
• грошове забезпечення мінімум 20 тисяч гривень на місяць без врахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період дії воєнного стану — від 30 до 100 тисяч гривень.

Більше про обмеження прав ухилянтів, електронні повістки, кого мобілізують та хто матиме право на відстрочку, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Залужний прокоментував законопроєкт про мобілізацію пів мільйона українців
• Мобілізація з 25: які зміни чекають українців з 2024 року
• Чи можуть чоловіки самостійно обрати бригаду, в якій служитимуть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в регіоні залишається напруженою. Зміна погодних умов чи зміна тактики ворожих обстрілів вносять свої корективи у роботу волонтерів, проте потік людей, які бажають виїхати у безпечні регіони, не зменшується. Це пов’язано з тим, що ворожі дії лишили людей базового рівня життя, перетворивши квартири у справжні склепи — із закритими фанерою вікнами, але без електроенергії.

Про це, а також про маршрути вивозу редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: звідки виїжджають найчастіше та хто просить про допомогу

За словами Євгена Ткачова, загальний алгоритм евакуації йде своїм шляхом, проте наразі спостерігається певна динаміка до збільшення кількості охочих виїхати з конкретних міст. Зокрема, зростає потік евакуйованих з Дружківки, Миколаївки, Краматорська та Слов’янська.

Лише за лютий поточного року Євген Ткачов особисто евакуював автівкою близько 300 осіб. Найбільше людей виїхало саме з Дружківської громади (Дружківка та Олексієво-Дружківка), а також з Миколаївки. Проте загальну статистику підбити складно, адже гуманітарна місія “Проліска” здійснює рейси щодня.

Важливою тенденцією останніх тижнів стало збільшення кількості сімей з дітьми, яких вивозять безпосередньо з прифронтових зон.

“Люди сиділи-сиділи, розмірковували: їхати чи не їхати. Хоча в цих місцях обов’язкова чи примусова евакуація дітей вже давно оголошена, але якось був невеличкий перерив. Ну а тепер, бачачи небезпеку, батьки активніше почали евакуюватися з дітьми“, — зазначає представник місії.

Маршрути та логістика: як проходить евакуація

Алгоритм порятунку людей відпрацьований до деталей. З найнебезпечніших прифронтових зон місцевих мешканців вивозять поодинокі волонтери, представники організації “Білі Янголи” та ДСНС.

Далі людей доправляють до Краматорська, який слугує своєрідним транзитним хабом. Там відбувається пересадка на більш місткий та комфортний транспорт: великі автобуси або спеціалізовані медичні автомобілі для маломобільних громадян. Після цього евакуйованих везуть на залізничні вокзали (зокрема, до Лозової), де їм допомагають оформити перші фінансові виплати та підбирають подальший транзитний маршрут у безпечні області України.

Чому потепління не зупинить евакуацію

Існує думка, що із закінченням важкого зимового періоду люди менше хотітимуть покидати свої домівки. Однак Євген Ткачов спростовує це припущення. На його думку, потепління може дещо вплинути на зменшення відтоку населення лише у приватному секторі або сільській місцевості. Для мешканців міст ключовим фактором залишаються не погодні умови, а наявність базових комунальних послуг.

“Якщо не буде електрики, не буде води, не буде газу, то дійсно буде збільшуватись потік на евакуацію, незважаючи на те, що назовні потеплішало. Коли людина живе в багатоповерхівці без газу, води і електрики, то як би там тепло не було, це все ж таки проблеми. Вікна закриті, але квартира перетворюється на склеп“, — пояснює Ткачов.

Нова небезпека для цивільних та волонтерів: денні обстріли

Робота евакуаційних екіпажів ускладнилася через зміну тактики російських військ. Якщо раніше дрони та ракети атакували переважно вночі, то зараз ворог почав інтенсивно бити по містах у світлу пору доби, особливо в той період, коли в містах та селах до настання комендантської години.

“З‘явилася небезпека, котра була колись в Костянтинівці. Це коли обстріли йдуть впродовж світлового дня… Тобто десь з 10 ранку і там до 14:00 чи до 15:00. Тобто коли люди активно ходять по містах, коли йдуть у своїх справах, на базарчик, чи в магазини, чи до банкоматів“, — розповідає волонтер.

Оскільки евакуаційні заходи зазвичай розпочинаються з 8-ї ранку, і цивільні, які збираються на точках виїзду, і самі волонтери опиняються під прямою загрозою потрапити під раптовий денний обстріл у тих районах, які донедавна вважалися відносно безпечними.

Читайте також:

Евакуація з Дружківки із розселенням: які варіанти житла пропонують людям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.

В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень

З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.

Де та в які терміни можна обміняти старі купюри

Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.

Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:

• в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
• в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
• у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.

Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот

Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.

Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.

Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!