Сьогодні, 7 лютого, Верховна рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про посилення мобілізації. Проєкт закону визначає правила мобілізаційного процесу, урегульовує права військовослужбовців та військовозобовʼязаних.

Про це повідомив народний депутат України Ярослав Железняк.

Мобілізація 2024: Рада підтримала нові правила

За законопроєкт №10449 проголосували 243 народні депутати, 45 — утримались, 29 — не голосували, ще 12 — виступили проти.

Нардеп додав, що законопроект прийняли без пропозицій Комітету. Далі, до 21 лютого, відбудеться внесення правок і пройде друге читання. На думку Ярослава Железняка, ймовірно, законопроєкт буде прийнято в цілому в останній тиждень лютого (22-24 числа). Очікується, що підписаний на початку березня проєкт закону про посилення мобілізації вступить у силу в квітні.

Нові правила мобілізації

Нагадаємо, оновлений законопроєкт передбачає:

• вік призову на військову службу під час мобілізації знижується з 27 до 25 років;
• визначається чіткий термін служби на період воєнного стану;
• люди з інвалідністю всіх груп мають звільнення від військової служби;
• добровольці по мобілізації мають відстрочку на 2 місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації;
• надається щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану, протягом календарного року може надаватися частинами (не менше 15 календарних днів);
• військовослужбовці, звільнені з полону — отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу;
• після мобілізації всі громадяни проходять обов’язкову військову підготовку терміном у 2-3 місяці (людина не може бути відправлена одразу на фронт після мобілізації);
• строкова служба скасовується. Замість неї запроваджується базова військова підготовка. Людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. Сама підготовка займатиме максимум 5 місяців. За людиною зберігається її робоче місце, чого наразі немає в чинному законодавстві;
• людині не потрібно йти в ТЦК та СП, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або в ЦНАП. Електронний кабінет створять на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”;
• можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК. Після переїзду потрібно буде стати на облік за новою адресою;
• облік для всіх. Виключається право на відстрочку від призову у державних службовців, працівників БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби. Працівники Нацполу, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони та патронатної служби більше не матимуть відстрочки;
• державні службовці бронюються як всі. Категорія “Б” та “В” — 50% від військовозобов’язаних в певному органі;
• голови міських та селищних рад, територіальних громад — мають бронь. Військовозобов’язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування — 50% від військовозобов’язаних;
• грошове забезпечення мінімум 20 тисяч гривень на місяць без врахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період дії воєнного стану — від 30 до 100 тисяч гривень.

Більше про обмеження прав ухилянтів, електронні повістки, кого мобілізують та хто матиме право на відстрочку, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Залужний прокоментував законопроєкт про мобілізацію пів мільйона українців
• Мобілізація з 25: які зміни чекають українців з 2024 року
• Чи можуть чоловіки самостійно обрати бригаду, в якій служитимуть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які проживають на тимчасово окупованих територіях, попри війну та тиск окупантів, передають новорічні вітання.

Редакція Бахмут IN.UA публікує добірку з новорічних привітань українців з ТОТ, які з’являлися в “Жовтій стрічці”

Привітання з Новим роком від українців на ТОТ

Новорічні світлини, які публікували в “Жовтій стрічці” — це привітання від українців, які живуть на тимчасово окупованих територіях. Через фотографії вони передають слова підтримки, зберігають українську ідентичність та нагадують, що навіть в умовах окупації залишаються з Україною.

Читайте також:

Окупанти замість компенсацій пропонують бахмутянам соцпідтримку — фінансування, ймовірно, не передбачено до 2028 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з Центром Разумкова провели опитування українців. У 2000 респондентів з різних регіонів України питали чи вірять вони в перемогу у війні, чи готові піти на поступки та передати окуповані території росії. Згідно з даними опитування, понад 70% опитуваних не хочуть віддавати українські території.

Результати опитування публікує Бахмут IN.UA з посиланням на фонд “Демократичні ініціативи”.

Чи вірять українці в перемогу України у війні

Більшість опитуваних вірить у перемогу України у війні з росією — 63%. Не вірять — 22%.

Помітна тенденція, що з тривалістю війни поступово знижується віра в перемогу. Порівняно з серпнем 2025 року віра в перемогу знизилася з 73% до 63%, а порівняно з даними за грудень 2024 року падіння відбулося з 77%.

Найвища віра в перемогу спостерігається в західних (88%) та південних областях (84,5%), дещо нижча у центральних (73%). Найбільший скептицизм поширений серед населення східних областей: 55% вірять у перемогу порівняно з 45%, які не вірять.

Чи погоджуються українці на мирний план Трампа

Для більшості українців, які взяли участь в опитуванні, є неприйнятними окремі вимоги з мирного плану Трампа. Найменш лояльними вони є до територіальних поступок. 76% опитаних вважають неприйнятним визнання окупованих територій частиною рф. Прийнятною ця вимога є для 13% людей.

Найбільша частка респондентів, які вважають визнання окупованих територій частиною рф прийнятним, припадає на центральні (22%) та східні області (21%). У південних областях таких респондентів 12%, а в західних менше 2%.

На скорочення чисельності української армії не готові погодитися 70% опитаних українців, тоді як 20% вважають цю вимогу прийнятною.

Скорочення чисельності української армії є прийнятним для 6% населення західних областей. У центральних та східних областях погодитися на цю умову готові майже чверть опитаних. Населення південних областей у більшості (53%) вважає прийнятним скорочення української армії до 600 тисяч військовослужбовців в обмін на припинення війни.

Для 61% українців є неприйнятним, якщо менша частина заморожених російських активів буде спрямована на відновлення України, а більша — на проєкти, які поглиблюють російсько-американську співпрацю. Прийнятною така поступка є для 22%. Найменша частка респондентів, які готові погодитися на цю умову, проживає у західних (14%) та східних областях (19,5%). У центральних областях оцінили умову як прийнятну 30,5% населення. Більше половини респондентів з південних областей (55%) готові погодитися на цю умову в обмін на припинення війни.

Найбільш прийнятною серед запропонованих умов для українців є відмова від вступу України до НАТО. Погодитися на це готові 35% українців, втім абсолютна більшість — 51% — проти такої поступки.

Найменша частка прихильників відмови від вступу до НАТО у західних областях (15%). У центральному та південному макрорегіонах трохи більше половини населення (52%) готові погодитися на відмову від вступу до НАТО в обмін на мир. У східних областях 53% людей вважають неприйнятним відмову від вступу до НАТО.

Читайте також:

• Понад 20 посадовців будуть відповідати за політику щодо окупованих територій: перелік
• Україна не відмовиться від Донбасу, але готова шукати компромісні рішення: заява Володимира Зеленського
• Зеленський і Трамп обговорили Донбас та можливу вільну економічну зону: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!