Донецький регіональний центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» приймає заявки на фізкультурно-спортивну реабілітацію ВПО з Донеччини. Це безоплатно. До програми можуть долучитися всі охочі особи з інвалідністю.

Головний фахівець учбово-спортивного відділу Донецького регіонального центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» Ярослава Безверха розповіла редакції «Бахмут IN.UA», що установа двічі на рік безкоштовно проводить реабілітаційні заходи. Вони проходять у Західному реабілітаційному центрі Національного комітету спорту інвалідів України в селі Яворів, що на Львівщині.

Там працює багато реабілітологів. Спочатку фахівці проводять медогляд, а потім із кожною людиною розробляють індивідуальну програму реабілітації.

Як проходить поїздка?

За словами Ярослави Безверхої, група їде поїздом із Києва до Львова у спеціальному вагоні для осіб з інвалідністю.

«Дорога безкоштовна. Я придбаю квитки для групи, у нас буде спецвагон для осіб з інвалідністю. Всіх візочників ми будемо перевозити з максимальним комфортом! У Львові нас зустрічає автобус, обладнаний для осіб з інвалідністю, і везе до села Яворів. Там ми будемо жити в Західному реабілітаційному центрі, який повністю облаштований для осіб з інвалідністю, для всіх вад (слух, зір, ураження опорно рухового апарату, візочників)», — розповіла фахівчиня.

Вона додала, що учасників програми поселять у комфортних тримісних номерах. Потім починаються заняття в Західному реабілітаційному центрі.

Як взяти участь?

Взяти участь у програмі можуть повнолітні особи незалежно від статі. Охочим долучитись до фізкультурно-спортивної реабілітації необхідно звертатись до працівників центру: 

• Ілля Рева, заступник начальника — (050)738 3436; 
• Юлія Кадиграбова, начальник учбово-спортивного відділу (УСВ) — (050) 966 4904 (Вайбер); 

головні фахівці УСВ:

• Ярослава Безверха — (099) 379 91 07; 
• Ярослав Милицьков — (099) 602 9423;
• Інна Оніщенко — (095) 389 1201.

Перелік необхідних документів:

• Паспорт.
• Ідентифікаційний код.
• Пенсійне посвідчення.
• Виписки з медичних карток з основним та супутніми діагнозами та результатами аналізів, зроблений не пізніше ніж за місяць / або санаторно-курортні карти.
• Довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).
• Індивідуальна програма (яких саме послуг із реабілітації потребує людина).

Документи необхідно надіслати у електронному вигляді на адресу: [email protected].

Довідка

ДРЦ «Інваспорт» є спеціалізованим комунальним закладом, який забезпечує розвиток фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю на регіональному рівні та проводить відповідні заходи з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації.

• Бахмутська лікарня в Броварах впроваджує нові реабілітаційні послуги
• У Броварах бахмутяни можуть отримати ряд реабілітаційних послуг у лікарні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!