Донецький регіональний центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» приймає заявки на фізкультурно-спортивну реабілітацію ВПО з Донеччини. Це безоплатно. До програми можуть долучитися всі охочі особи з інвалідністю.

Головний фахівець учбово-спортивного відділу Донецького регіонального центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» Ярослава Безверха розповіла редакції «Бахмут IN.UA», що установа двічі на рік безкоштовно проводить реабілітаційні заходи. Вони проходять у Західному реабілітаційному центрі Національного комітету спорту інвалідів України в селі Яворів, що на Львівщині.

Там працює багато реабілітологів. Спочатку фахівці проводять медогляд, а потім із кожною людиною розробляють індивідуальну програму реабілітації.

Як проходить поїздка?

За словами Ярослави Безверхої, група їде поїздом із Києва до Львова у спеціальному вагоні для осіб з інвалідністю.

«Дорога безкоштовна. Я придбаю квитки для групи, у нас буде спецвагон для осіб з інвалідністю. Всіх візочників ми будемо перевозити з максимальним комфортом! У Львові нас зустрічає автобус, обладнаний для осіб з інвалідністю, і везе до села Яворів. Там ми будемо жити в Західному реабілітаційному центрі, який повністю облаштований для осіб з інвалідністю, для всіх вад (слух, зір, ураження опорно рухового апарату, візочників)», — розповіла фахівчиня.

Вона додала, що учасників програми поселять у комфортних тримісних номерах. Потім починаються заняття в Західному реабілітаційному центрі.

Як взяти участь?

Взяти участь у програмі можуть повнолітні особи незалежно від статі. Охочим долучитись до фізкультурно-спортивної реабілітації необхідно звертатись до працівників центру: 

• Ілля Рева, заступник начальника — (050)738 3436; 
• Юлія Кадиграбова, начальник учбово-спортивного відділу (УСВ) — (050) 966 4904 (Вайбер); 

головні фахівці УСВ:

• Ярослава Безверха — (099) 379 91 07; 
• Ярослав Милицьков — (099) 602 9423;
• Інна Оніщенко — (095) 389 1201.

Перелік необхідних документів:

• Паспорт.
• Ідентифікаційний код.
• Пенсійне посвідчення.
• Виписки з медичних карток з основним та супутніми діагнозами та результатами аналізів, зроблений не пізніше ніж за місяць / або санаторно-курортні карти.
• Довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).
• Індивідуальна програма (яких саме послуг із реабілітації потребує людина).

Документи необхідно надіслати у електронному вигляді на адресу: [email protected].

Довідка

ДРЦ «Інваспорт» є спеціалізованим комунальним закладом, який забезпечує розвиток фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю на регіональному рівні та проводить відповідні заходи з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації.

• Бахмутська лікарня в Броварах впроваджує нові реабілітаційні послуги
• У Броварах бахмутяни можуть отримати ряд реабілітаційних послуг у лікарні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!