Бої на Покровському напрямку тривають, росіяни за минулу добу атакували тут 63 рази. Найбільше атак зафіксували у районах Новогродівки, Михайлівки та Воздвиженки. Крім того, ворог зміг перерізати трасу М30 та вийшов в район АЗС.

Про це повідомляє військовий з позивним “Мучной”.

Покровськ, карта бойових дій за 20 серпня

За словами військовослужбовця ворог зміг перерізати трасу М30 та вийшов в район АЗС. Також тримають штурми на терикон, наразі росіяни не контролюють його. Щоб відбивати атаки окупантів Сили Оборони застосовують дрони. Росіяни намагаються взяти під контроль населений пункт Маринівку.

“На схід від Маринівки противник контролює опорник та розпочав рух в напрямку самого села! Комишівка майже вся у сіряку…”, — пише військовий.

Аналітичний ресурс Deep State повідомляє, що ворог окупував Межове та Журавку, а також просунувся біля Гродівки та в Завітному. Бої йдуть за Нью-Йорк.

Генштаб повідомляє, що на Покровському напрямку Сили Оборони відбили 63 атаки. Найбільше — в районах Новогродівки, Михайлівки та Воздвиженки. Росіяни наступають й на сусіднє Невельське та Костянтинівку, вони 11 разів намагалися прорвати українські оборонні рубежі.

Читайте також:

• Примусова евакуація родин із дітьми з Покровська: деталі
• Росіяни наближаються до Покровська: у МВА закликають людей евакуюватися
• Російський наступ на Донеччині: як виглядає карта бойових дій у серпні 2024

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Випадкова зустріч у крамниці вживаного одягу змінила життя львів’янки Ольги Євдокимової та сотень дітей, які через війну втратили власні домівки. Опублікований у мережі емоційний допис про хлопчика-переселенця Сашка з Донеччини викликав колосальний відгук у суспільстві, змінивши долі багатьох дітей-ВПО у Львові.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Ольгою Євдокимовою, волонтеркою щодо того, як історія допомоги хлопчику ВПО змінила її життя та як допомогла створити ініціативу “Коло добра”.

Від логістики для армії до підтримки цивільних

Ольга Євдокимова здобула журналістську освіту в Рівному, проте тривалий час працювала керівницею у комерційній сфері. З початком повномасштабного вторгнення вона потрапила під скорочення на роботі та одразу долучилася до волонтерської діяльності. Її першим напрямком став пошук, купівля та пригін автомобілів для військових підрозділів із Польщі та Литви. Спільно з благодійними фондами вона також забезпечувала доставку систем супутникового зв’язку Starlink в Україну, а разом зі своєю невеликою аудиторією в соціальній мережі інстаграм зібрала кошти на три FPV-дрони. 

Загалом за час діяльності її команда пригнала близько 200 транспортних засобів для українських оборонців. Допомогою внутрішньо переміщеним особам волонтерка раніше не займалася, аж поки не сталася подія, яка повністю змінила вектор її роботи.

Зустріч із Сашком та сила суспільної довіри

Переломний момент відбувся у звичайному львівському магазині секонд-хенду. Ольга стала свідком сцени, де маленький хлопчик благально просив свою бабусю придбати йому вживані ролики. Волонтерку вразило те, що дитина не влаштовувала істерик, а просто щиро сподівалася на покупку, яку жінка не мала фінансової можливості здійснити. 

Ольга купила ці ролики, познайомилася з родиною і дізналася, що дев’ятирічного хлопчика звати Сашко. Він втратив обох батьків, майже всі його особисті речі залишилися в Донецьку, а наразі він разом із бабусею Галиною мешкає у модульному містечку для переселенців у Львові.

Повернувшись додому, Ольга описала свої емоції в соціальній мережі Threads. Допис не містив закликів про фінансову допомогу, проте за короткий час набрав понад 800 тисяч переглядів. Користувачі масово почали просити волонтерку відкрити благодійний збір для допомоги дитині. Протягом перших 24 годин на банківський рахунок надійшло 613 729 гривень, а загальна сума збору згодом перевищила 900 тисяч гривень. Сама сума виявилася надзвичайно великою для непублічної людини, адже середній донат становив близько 250 гривень від майже трьох тисяч звичайних громадян без залучення великого бізнесу чи великих донорів.

“Всі мої друзі, хто мене знає, вони самі моніторили “банку” і до мене дзвонять: “Оля, вже 100 тисяч”, “Оля, вже 150 тисяч”, дзвонять через 20 хвилин — вже 200 тисяч. Я така: “Ніхто такого не очікував”. Я розумію, тому що в такий важкий час, в який ми живемо, людям треба хороші історії“, — згадує Ольга Євдокимова.

Становлення проєкту “Коло добра”

Великі фінансові можливості дозволили волонтерці вийти за межі первинного задуму. Збір став рушійною силою для допомоги всьому модульному містечку. Наразі Ольга вже придбала для Сашка велосипед, організувала його відпочинок у двох таборах та планує зробити щось масштабне для сім’ї Сашка вже найближчим часом.

Паралельно Ольга почала закривати потреби інших дітей-переселенців, які просили про велосипеди, ролики та трюкові самокати. Так народився проєкт “Коло добра”. Завдяки небайдужим громадянам з України та з-за кордону вдалося зібрати велику кількість спортивного інвентарю та одягу, перетворивши територію модульного містечка на активний майданчик для розваг.

Проєкт також допомагає підліткам та іншим переселенцям, які опинилися в скруті. Організаторка розповідає про історію дівчинки Каміли з Донеччини, яку цькували у школі через одяг та старий велосипед. Про цю ситуацію Ользі повідомила сусідка дитини, після чого волонтери оперативно закрили потребу в речах. Також допомогу отримав випускник Саша, якому за кілька годин зібрали кошти на якісний сучасний одяг та взуття для випускного. 

Головним принципом роботи “Кола добра” є абсолютна прозорість: волонтерка ніколи не перераховує живі гроші на особисті картки заявників, а самостійно оплачує конкретні товари, квитки чи медичні послуги, що повністю виключає ризик нецільового використання бюджету.

Логістичні виклики та внутрішня трансформація

Масштабування ініціативи виявило серйозні логістичні перешкоди. Ольга отримала понад 200 посилок з речами для переселенців. Найбільшою проблемою виявилася неможливість отримати знижку чи безкоштовну доставку від транспортної компанії “Нова Пошта”, через що велика частина зібраних коштів пішла на оплату логістики. Деякі громадяни не змогли надіслати габаритні велосипеди, оскільки їхнє транспортування у дерев’яних боксах коштувало понад тисячу гривень. Попри це, волонтерка з розумінням ставиться до позиції компанії, зважаючи на постійне руйнування їхніх терміналів внаслідок бойових дій з боку противника.

Особисте життя Ольги також зазнало значних змін. Перші тижні роботи вимагали цілодобового перебування в телефоні для комунікації з сотнями людей, через що вона тимчасово втратила фізичний та емоційний ресурс на особисті справи чи спорт. Проте волонтерство допомогло їй подолати постійну тривожність від читання новин.

“Коли сталася оця історія, я повністю абстрагувалася і просто подумала, що якщо я не можу там змінити щось, наприклад, у державі, то я можу допомогти певним людям змінити щось в їхньому житті. І це дуже класне відчуття. Кожні там 5, 10, 100 гривень — то дуже велика в кінцевому результаті сума виходить. І якщо кожна людина буде думати, що від неї нічого не залежить, то від неї нічого залежати не буде“, — наголошує Ольга.

Як правильно допомагати ВПО

На думку Ольги Євдокимової, головною проблемою сучасних благодійних платформ та офіційних каналів є суха та нецікава подача інформації, яка відштовхує потенційних донаторів. Люди не хочуть читати звіти про проведення чергових офіційних сесій, натомість вони прагнуть бачити реальні людські долі та щирі емоції. Волонтерка закликає говорити про проблеми переселенців через їхні особисті історії, демонструючи практичні результати допомоги.

Для тих, хто вважає свої зусилля мізерними, існує проста модель співучасті. Необов’язково бути одноосібним організатором великого фонду. Громадяни можуть створювати дружні банки, розділяючи один великий збір на кілька людей, або просто поширювати інформаційні матеріали та відеоролики у своїх соціальних мережах. Поширення контенту запускає ланцюгову реакцію, яка залучає нових учасників і дозволяє ефективно закривати базові та психологічні потреби людей, які втратили свій дім.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

Читайте також:

“Ми взяли з собою по одній дорожній сумці, сіли в машини, і поїхали”: історія бахмутянки Аліни Дорохової

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни створюють реєстр нерухомості на окупованих територіях України. Його формування обіцяють завершити у 2026 році. Фактично цей реєстр узаконить в рф відбирання покинутої нерухомості українців. Офіційно покинутими оселями на ТОТ розпоряджатимуться окупаційні адміністрації.

Про це пише Бахмут IN.UA.

Росіяни створюють реєстр нерухомості на ТОТ

Представники російської влади планують створити офіційний реєстр нерухомості на окупованих територіях України. Його формування обіцяють завершити до кінця року. Про це повідомляє пропагандистське агентсво ТАСС з посиланням на керівника росреєстру Олена Скуфінського.

За словами Скуфінського, це єдиний реєстр на всі окуповані території України. Для його формування проводять інвентаризацію майна та верифікацію даних.

Формування реєстру окупанти розпочали з 2022 року. Станом на початок 2023 року в ньому було близько 300 тисяч об’єктів, переважно в Донецькій та Луганській областях. А вже на 1 січня 2025 року в ньому, нібито, було 2,4 мільйонів об’єктів.

Таким чином окупанти хочуть узаконити відбирання покинутої нерухомості українців. Потрапляючи в російський реєстр ним офіційно розпоряджатиметь окупаційна адміністрація. Майно зможуть продавати, видавати у користування тощо. Проводити угоди зможуть і в електронному режимі.

Читайте також:

• Які російські регіони опікуються окупованими містами Донеччини
• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад
• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!