Коли у вас голова забита роботою, дитиною та війною у рідній країні, справа лікарського огляду, мамографії чи ультразвукового обстеження (УЗД) опиняються в самому кінці списку щоденних завдань. Тому українки в Польщі звертаються до лікарів, коли з їхнім здоров’ям зовсім погано.

Катажина Павловська

Олександрі дуже пощастило. Принаймні так вона каже. Бо все-таки була у мамолога у січні 2022 року, і тоді нічого поганого не виявилося. Мамолог – лікар в Україні, який обстежує молочні залози. В Польщі все це робить гінеколог.

Тож вийшла від мамолога задоволена, тільки з наказом повернутися до нього через півроку. Але через місяць почалася війна, і Олександра разом із дочками мусила тікати зі Львова.

Вона потрапила у Варшаву до хорошої сім’ї, вже готувалася приступити до роботи (за фахом вона оптик), коли виявила в себе пухлину грудей. Пішла в Люкс Мед на УЗД, а після огляду їй сказали, що потрібна буде і біопсія. Виявилося – рак.

Я перемогла життя

– Довго думала, лікуватися в Польщі чи в Україні, – каже Олександра. Там
мені було б краще, безпечніше, тому що я знала, як все працює, зі мною
була б сім’я. Але моя польська подруга, яка лікувалася від раку молочної
залози, переконала мене, що тут буде швидше та ефективніше. По-перше, в
Україні війна, а по-друге, за багато послуг треба платити. В Польщі все
мало бути на місці і безкоштовно.

Олександра погодилася. Вона потрапила до Національного інституту
онкології у Варшаві, до однієї з найкращих, якщо не найкращої, онкологині
молочної залози в Польщі. Діагноз їй поставили 6 серпня, а через три
тижні вона почала курс хіміотерапії.

– Шістнадцять процедур хіміотерапії. Було дуже важко, – згадує. На щастя,
мені допомогла це пережити Іза, подруга, яка вмовила мене тут лікуватися.
Вона була надзвичайно позитивним, сильним прикладом у цій боротьбі.
Вдома Олександру підтримувала невістка, яка спеціально приїхала для неї
з України. – Мені було важко пережити хіміотерапію. І вона ходила зі мною
на лікування, доглядала за мною, потім допомогла мені знайти таксі. Вдома
прибирала, готувала, доглядала за дочками. Вона була безцінна.

У лютому 2023 року, через рік після приїзду до Польщі, коли хіміотерапія
подіяла на пухлину, Олексадру було прооперовано. Пухлину вирізали,
потім вона дочекалася, поки рана загоїться, перш ніж пройти променеву
терапію. – Все так швидко пролетіло, – зітхає.

Тепер вона думає, що зовсім вилікувалася. – Онкологиня теж каже, але
хірург – поки що ні, тому що попереду у мене п’ять років гормональної
терапії. Але зараз почуваюся здоровою. З лютого вчу польську мову, бо
думаю затриматися тут на деякий час. Я сподіваюся, що зараз зможу
знайти роботу за своїм фахом.

Чому вона вважає, що їй пощастило? – Я виявила рак на дуже ранній
стадії, швидко отримала точний діагноз і відповідне лікування.
Безкоштовно! Я знаю, що в Україні мені довелося б самій купувати
хіміопрепарати, а тут я все отримала. У всій цій біді навколо, війні, розрусі
в країні я виборола своє життя.

В Ірини так багато щастя не було. У 2020 році в Україні вперше виявили
пухлину молочної залози. Спочатку вона проходила там хіміотерапію. А
потім операція. Вона відчувала, що вилікувалася, тому, коли через два роки
приїхала до Польщі, останнє, про що думала, це медичне обстеження.

– Діти в школу і садок, робота в ресторані, потім робота вдома. Коли в
травні цього року я побачила пухлину в грудях, я злякалася. Виявилося, що
у мене рецидив, і я в запущеній стадії. Я дуже боюся того, що буде. Два
місяці чекаю на операцію.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Зріст захворювання після початку війни

Олександра та Ірина приїхали до Польщі невдовзі після початку війни,
тобто після 24 лютого 2022 року. І, як підрахували вчені в рамках проекту
Польського національного реєстру раку (e-KRN+), вони є серед 16 тисяч
українок у Польщі, у яких протягом року розвинувся рак грудей. Це
приблизно 10% всіх пацієнтів, які вже лікуються від цього захворювання в
Польщі. І не набагато менше, ніж діагностовано в нашій країні за рік.

– Зараз у Польщі близько 20 тисяч жінок діагностовано рак молочної
залози. Близько 155 000 польок живе зараз із цією хворобою. – каже доктор
Йоанна А. Дідковська, голова Національного реєстру раку, що діє при
Національному інституті онкології – Національному дослідницькому
інституті у Варшаві. – Як видно з даних, приплив пацієнтів з України
значно збільшив ці цифри.

Серед тих, хто приїхав до Польщі, є вже хворі на рак або ті, у яких рак
розвинеться або вже розвинувся під час перебування в Польщі. Рак
молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням серед
жінок незалежно від національності.

Система працює (більш-менш) нормально

– Тому з березня цього року у реєстрі ми збираємо дані про національність
онкохворих – каже доктор Дідковська. У якийсь момент це стало важливою
темою, тому ми хотіли її дослідити.

Дискусія була настільки гарячою, що дійшла до престижного медичного
журналу “The Lancet”. Був також текст доктор Дідковської та її колег про
прогнозовану захворюваність на рак молочної залози та інші види раку
серед українських жінок у Польщі.

– У цій дискусії йшлося про те, що польська система охорони здоров’я
тепер має мати справу з додатковою кількістю пацієнтів. Система
онкологічної допомоги в Польщі виявилася явно неготовою до стрімкого
зростання кількості пацієнтів, які потребують допомоги. Незважаючи на
останні зміни та прогрес в онкологічній допомозі в Польщі, вона має свої
обмеження. Проте всі, хто займається наданням онкологічних послуг у
Польщі, хочуть забезпечити найкращу можливу допомогу для додаткових
пацієнтів, які приїжджають з України, – каже доктор Дідковська.

З цим погоджуються всі українські пацієнтки, з якими я спілкувалась і які
проходили лікування раку молочної залози – під час лікування до них
ставилися бездоганно, жодного разу ніхто не викликав у них відчуття, що
вони на щось не мають права. Незалежно від того, чи лікувались вони у
Варшаві, Бидгощі чи Гожуві-Великопольському.

Надто пізно

Але, за словами експертів, багато українок, які приїхали до Польщі через
війну, з’являються на лікування раку грудей надто пізно. Це підтверджують
онкологи, з якими я спілкуюся. Доктор Дідковська вважає, що це може бути
проблемою. Тому що рак молочної залози – це хвороба, при якій час має
першочергове значення – чим пізніше, тим менше шансів на лікування. Рак
може швидко розвиватися і давати метастази, тому необхідно якомога
швидше почати лікувальні процедури. І чим раніше він буде виявлений, тим
більше шансів вилікуватися.

Чому українки в Польщі так пізно звертаються до лікарні з раком грудей?
Запитую Ксеню Єсіну з організації “Афіна. Жінки проти раку”. За даними
Національного канцер-реєстру України (НКРУ), рак молочної залози –
найпоширеніший рак серед жінок в Україні незалежно від віку, – каже
Ксенія. На його частку припадає близько 24% серед 10 найпоширеніших
видів раку.

Я перевіряю дані НКРУ, опубліковані в середині червня 2023 року, тобто
зовсім недавно. Вони стосуються онкологічної захворюваності в Україні у
2021/22 роках. На жаль, статистика за 2022 рік неповна – немає даних із
Криму та Севастополя. У всякому разі, цифри свідчать, що у 2022 році було
зареєстровано 10 648 нових випадків раку молочної залози серед жінок
(без Криму та Севастополя). Від цієї хвороби померло 3519 жінок. Зараз в
Україні майже 168 тисяч жінок хворіють на рак грудей.

Кажу Ксенії, що така ситуація у всьому світі. На початку 2021 року
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що поки що рак
молочної залози є найчастіше діагностованим раком у світі серед жінок
США, Канади, Австралії та країн Західної Європи. За оцінками вчених,
щороку у 2,3 мільйона жінок у всьому світі діагностується це
захворювання, і близько 685 000 помирають від нього.

– Так, статистика раку молочної залози в усьому світі схожа, – відповідає
Ксенія. – Проте є кілька „але”. По-перше, у наших даних про пацієнтів є
прогалини. По-друге, тут немає жінок, які виїхали з України, не тільки в
Польщу. І тільки в одній Польщі на рік має бути 16 тисяч діагностованих
пацієнтів. Це точно змінило б ваші розрахунки.

Ксенія права. Відсоток українок хворих на рак молочної залози
перевищує середньосвітовий показник. І повертаючись до основної теми, багато жінок з України приходять до лікаря надто пізно.

– У нас дуже високий рівень виявлення цієї хвороби на пізніх стадіях.
Загалом майже третина жінок звертається до лікаря лише на III та IV
стадіях. У 2020 році було 27,6%, але війна, яку Росія ропочала проти
України, різко підняла цей рівень, – каже Ксенія.

Організація “Афіна. Жінки проти раку”, в якій активно працює Ксенія, була
створена з метою захисту прав онкохворих та об’єднання хворих з усієї
України. У нас є приватна група в соціальних мережах, яка налічує понад
26 000 тисяч пацієнток та їхніх родичів. І зрозуміло, що в 2022–23 роках до
групи приєдналося багато нових учасниць. У багатьох із них у Польщі
виявили рак грудей.

Не вистачає часу і не тільки його

Чому українки не звертаються вчасно до лікаря, щоб пройти медичні
обстеження?

– Тисячі з них втратили домівку та відчуття безпеки. Вони змушені були
тікати з України, – каже Ксенія. – У Польщі довелося починати життя
заново – шукати житло, роботу, записувати дітей до школи, оформляти
документи в іншій країні, іншою мовою. Серед усіх цих речей справа піти
до лікаря та пройти мамографію чи УЗД знаходиться в кінці щоденного
списку. Тому вони звертаються до лікарів, коли їм зовсім погано.
Брак часу – не єдина причина, яка впливає на те, що українки не ходять до
лікаря на медичні обстеження.

• Інші причини, які часто називають самі жінки це:
• комунікація: українські жінки не знають, куди йти і як працює наш (польський) „онкологічний шлях”;
• мова: вони бояться, що не зрозуміють польських лікарів;
• відмінності між польською та українською медичними службами (наприклад, те, що в Польщі немає такого лікаря як мамолог, що обстежує та діагностує захворювання грудей в Україні);
• страх перед платою за лікування;
• сором: так, рак молочної залози все ще ганебна хвороба.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Більше перекладачів

Чи медична система в Польщі допомагає українським біженкам дбати про
своє здоров’я? Чи жінка має доступ до інформації про медичне
обслуговування?

Отже, законодавчих норм щодо доступу до перекладача в секторі охорони
здоров’я немає. І кожен медичний заклад ставиться до цієї проблеми
по-різному. Деякі з них самі фінансують перекладачів, інші вимагають,
щоб пацієнт приїхав з перекладачем, треті використовують компетенцію
власного персоналу або родичів, які прийшли з пацієнтом, що виконують
роль перекладачів. Однак якість такого перекладу може відрізнятися
залежно від компетенції відповідної особи. Це може бути мовним бар’єром
у спілкуванні пацієнт-лікар, наприклад, щодо надання інформованої згоди
на лікування.

Чи є щось, що допомогло б біженцям з України охочіше користуватися
медичними послугами в Польщі?

За словами доктора Томаша Карауди, лікаря відділення легеневих
захворювань Університетської клінічної лікарні в Лодзі, у випадку мовного
бар’єру було б дуже корисно запровадити перекладачів по телефону. – Не
йдеться про те, щоб у кожному закладі була така людина, – пояснює. – Це
нереально і непотрібно, тому що не кожен день є україномовні чи
російськомовні пацієнти. Достатньо було б, щоб перекладач одночасно
обслуговував кілька закладів, за потреби його викликав лікар чи медсестра,
і він перекладав по телефону або приїжджав особисто.

Так само і з психологами – хоча після війни минуло більше року,
психологічна допомога в багатьох випадках все одно буде корисною. І
такий психолог приходив б, коли був прийом до потребуючого пацієнта.
Звісно, і перекладачі, і психологи мали б бути гідно оплачені, адже це
важка праця та потребує мотивації. І водночас вони дуже потрібні у службі
охорони здоров’я, тож оскільки, як ми чуємо, економіка у нас і так добре
функціонує, то, може, для цього вистачить? Доктор Карауда трохи сумно
посміхається.

Керівник Центру правової та професійної підтримки громадян України
фундації HumanDoc – Алла Маєвська, вважає, що замість перекладача,
який, на її думку, порушує конфіденційність відносин пацієнт-лікар, краще
було б допустити до роботи у польській служби охорони здоров’я більше
лікарів і медсестер з Україну. Хоча вона вже задоволена підтримкою в
Польщі та взагалі польською службою охорони здоров’я.

Профілактика понад усе

Що ще можна зробити для підвищення рівня обізнаності та доступу до
лікування?

– Захворювань ми не зупинимо – ми на них поки що не впливаємо. Раннє
виявлення є ключовим, – каже Олександр Скалій, доктор наук з фізичного
виховання, заступник директора Інституту здоров’я та фізичної культури
Університету економіки в Бидгощі. Він родом із Тернополя, у Польщі живе
13 років. – Жінки з України часто звертаються до лікаря в Польщі надто
пізно, коли вони вже на пізній стадії раку. Це змушує проводити
мастектомію, а не операцію зі збереження грудей. А іноді лікування просто
не дає результатів і пацієнтки помирають.

І додає: – І саме завдяки регулярним обстеженням тривожні зміни можна
виявити на ранній стадії. Це не займе багато – просто щомісяця самостійно
перевіряйте свої груди. Також слід регулярно перевіряти своє здоров’я за
допомогою УЗД молочних залоз і мамографії. Тим часом статистика
Національного канцер-реєстру (за 2021 рік) свідчить, що лише 1 із 16
жінок віком 20-40 років проходила профілактичні огляди для раннього
виявлення захворювання. Лише 1,2% жінок до 30 років вирішило пройти
діагностику раку молочної залози та яєчників.

Вчімо студентів і студенток

За словами доктора Скалія, дуже допомогло б знання про профілактику. На
його думку, це має бути обов’язковим предметом у виші. – І для чоловіків, і
для жінок – хвороба – це проблема для всіх, для всієї родини, не тільки для
жінки, – стверджує.

До війни, у 2020 році, доктор Скалій координував проект із профілактики
раку молочної залози за програмою „Ріта”. У проекті взяло участь п’ять
університетів з України та Асоціація AZS з Бидгощі.

– До Польщі приїхали викладачі з України, для яких лікарі онкологічного
центру в Бидгощі організували семінари, як навчати студентів
профілактики раку молочної залози, – розповідає доктор Скалій.
Під час лекцій учасниці та учасники ознайомилися з анатомією молочної
залози, особливостями раку, сучасними методами діагностики. Під час
практичних занять навчилися практичної самоперевірки. Для навчання
використовували силіконові моделі грудей, які прикладаються до тіла. У
штучних грудях була пухлина, яку можна було виявити, але тільки
правильним методом.

– Викладачі, які проходили навчання в Польщі, запровадили в своїх
університетах заняття з теми: профілактика раку молочної залози. Також
ми надіслали рекомендацію Міністру охорони здоров’я України поширити
цю діяльність на всю країну. На жаль, поки що є інші проблеми.
У квітні цього року схожий проект було організовано з університетами
Казахстану. – Ця країна є величезним полігоном для випробувань ядерної
зброї, – каже доктор Скалій. – Проблема раку грудей навіть більша, ніж в
Україні.

WSG в Бидгощі, університет, де працює д-р Скалій, вже кілька років
проводить заняття з профілактики раку грудей. У заняттях беруть участь як
студентки, так і студенти.

– Чи чоловіки охоче навчаються? – запитую Скалія. – Дослідження
онкологічного центру в Бидгощі показують, що у випадку понад 60%
жінок, які звернулися до лікаря через підозрілі зміни, цю зміну виявили
чоловіки, – пояснює. – Ось чому сенсибілізація чоловіків у цій сфері є
такою важливою. Крім того, чоловіки також хворіють на рак грудей, рідко,
але іноді трапляється.

– Ця хвороба – частина нашого світу. Ми не можемо від нього втекти, тому
нам потрібно мінімізувати її вплив, – додає.

Вітольд Ковальський, кандидат наук, хірург-мамолог з онкологічного
центру в Бидгощі, брав участь в обох проектах. Тепер він мріє про таку
програму в Польщі.

– Такі заняття в наших університетах дуже потрібні, – каже. – І це
незалежно від того, де і хто керує. Питання профілактики – справа
аполітична і настільки важлива, що нею повинні цікавитися всі вищі
навчальні заклади, державні та приватні.

На його думку, проект здатний принести помітні результати. Просто його
потрібно якнайшвидше реалізувати. Ідея полягає в тому, що експерти
готують лідерів і ті передають ці знання. І масштаби проекту поступово
розширюються.

Мамобуси не для всіх

Звісно, у Польщі вже діють системні вирішення цієї проблеми, наприклад
безкоштовна Популяційна програма виявлення раку молочної залози (з
2006 року). Профілактична мамографія дозволяє виявити рак грудей на
ранній стадії розвитку, коли він не дає жодних симптомів. Жінки можуть
пройти це обстеження безкоштовно в спеціальних мамобусах, які курсують
у малих і великих містах за загальнодоступним розкладом. На жаль, ця
програма не для всіх.

Юлія Вовчук, яка виявила пухлину в грудях і хотіла
якомога швидше її діагностувати, з надією увійшла в мамобус у Плонську.
На жаль, всередині вона почула, що не потрапляє на медичні обстеження,
оскільки проект розрахований на жінок віком 50-69 років. Тим часом Юлії
46 років.

– Мене це дивує, – каже Юлія. – Так багато молодих жінок також хворіє.
Юлія розчарована, тим більше, що УЗД, яке вона робила приватно, виявило
досить пізню стадію раку. На щастя, Юлія швидко опинилася у великій
лікарні у Вєлішеві, де за два тижні почала хіміотерапію, потім операцію та
променеву терапію. За 10 місяців все завершилося. Зараз вона проходить
курс гормональної терапії.

А чому мамобус тільки для жінок 50+? Фахівці стверджують, що жінкам
молодшого віку важче поставити діагноз за допомогою мамографії. Як би
там не було, виключення великої вікової групи, яка також схильна до ризику
раку молочної залози, здається, потребує переосмислення.

Куди звернутися?

Жінки віком від 40 років, які бажають пройти медичні обстеження, можуть
скористатися програмою „Профілактика 40 плюс”. У рамках цього проекту
ви можете записатися на безкоштовні профілактичні огляди, не тільки щодо
раку грудей. Питання в тому, скільки треба на це чекати.

Олені 48 років, вона живе у Сквіжині. Пухлину виявила сама, коли
переїхала в іншу квартиру. – Відразу після початку війни я кілька місяців
жила у будинку дружної сім’ї. Все було чудово, але біля дзеркала у ванній
не було світла. Я не бачила себе. Коли ми переїхали через півроку, я раптом
помітила, що у мене на грудях з’явилася пухлина.

Діагностика та лікування були дуже ефективними та швидкими. Олені
видалили пухлину та 17 лімфовузлів. Це багато, тому зараз не почувається
добре.

– Стан здоров’я оцінюю на 50%, – каже. У Сквіжині мені порадили не
проходити реабілітації, мовляв, неефективна. Тому роблю вправи
самостійно вдома, вранці і ввечері. Але вже майже рік після операції, а я
досі не можу нормально підняти руки.

Олена хвилюється, бо сімейний лікар, до якого вона звертається, не хоче
виписувати направлення на аналіз крові. Вона відчуває, що це дуже
потрібно після такої важкої операції. Також хотіла б звернутися до
ендокринолога, але лікар вважає, що немає потреби.

– Я нарешті поїхала додому на Різдво в Кременчук і зробив ті аналізи, які
захотіла. Там усе треба оплатити, але за кілька днів зробили морфологію,
оглянув мене ендокринолог.

Як допомогти?

Чи можемо ще якось допомогти українкам у Польщі поставити собі
діагноз?

– У нас є така система, що пацієнтам яким більше ніж 40 років лікарі
надсилають електронною поштою чи смс-ками нагадування про те, що
потрібно здати аналізи, УЗД, пройти мамографію, залежно від віку та
інших факторів, – каже Ксенія.

У Польщі працює багато фондів, які допомагають онкохворим жінкам.
Деякі з них, наприклад Alivia Onkofundacja, мають цілі підсторінки
українською мовою та телефони довіри, які допомагають онкохворим та
їхнім родинам в організаційних та формальних питаннях, а також
пропонують допомогу в лікуванні. Допомогу надає також Національний
інститут онкології у Варшаві, де діє гаряча онкологічна лінія для
україномовних. Телефонуйте за номером +48 22 546 20 00, щоб отримати
інформацію про онколікування та лікувальні процедури.

Онколікування в Україні? Необов’язково

І якщо хтось все-таки хоче лікуватися в Україні, то варто враховувати
кілька аспектів. – Там більшість лікарень перетворено на заклади
обслуговування поранених на війні. І хірурги потрібні ближче до фронту –
каже доктор Дідковська.

Ці слова підтверджують дані останнього звіту ВООЗ про стан охорони
здоров’я в Україні. Що стосується діагностичних установ, то поки що
доступно або частково доступно тільки 45% з усіх місць. Найбільша
проблема, про яку повідомило 87% установ, це відсутність медичного
обладнання, особливо діагностичного. Ще гірше, коли йдеться про
наявність закладів, які займаються лікуванням онкологічних хворих. Лише
11% з усіх місць доступні та частково доступні. Справа не в тому, що у
якомусь регіоні набагато краща чи гірша ситуація. На думку авторів звіту –
це, ймовірно, тому, що лікування раку пропонується переважно в
спеціалізованих медичних закладах.

– Немає доступу до ліків, послуг і лікарів, – каже Ксенія. – Крім того, наша
система охорони здоров’я не реформувалася 30 років, аж до розпаду
Радянського Союзу. Ще до початку війни онкохворим доводилося самим
купувати все: від шприців і бинтів до хіміопрепаратів. Є в тебе гроші –
лікують, немає – помреш.

– Моя мама померла від раку в Україні, тому я знаю, як виглядає лікування,
– підтверджує Юлія. Треба платити за кожну хімію чи ін’єкцію.
Ксенія стверджує, що гаряча лінія „Пацієнт має право” працює в Україні з
жовтня 2022 року. Тут консультанти пояснюють пацієнтам або їхнім
родичам, яке лікування та в яких установах вони мають право отримати
безкоштовно.

Згідно з останніми оцінками ВООЗ, на кінець 2020 року нараховувалося 7,8
мільйона жінок, у яких за останні 5 років був діагностований рак молочної
залози. Лише в одному, 2020 році, це захворювання було виявлено у 2,3
млн жінок. Це робить його найпоширенішим видом раку у світі. Рак
молочної залози зустрічається в усіх країнах світу у жінок будь-якого віку
після статевого дозрівання, але з ростом захворюваності пізніше в житті.
Це дійсно може статися із кожною з нас.

Переклад: Ольга Ковальчик.

Примітка: Цей матеріал створено в рамках проекту SCIENCE+, міжнародної ініціативи в галузі медичної та наукової журналістики, який проводить Free Press Unlimited. Цей репортаж був перекладений та створений за підтримки міжнародної мережі Science+. Оригінальний майданчик публікації stirimed.ro.

Додаткова інформація

Онкологічне лікування в Польщі для громадян України:
У Національному інституті онкології у Варшаві діє онкологічна гаряча
лінія для україномовних мешканців. Телефонуйте за номером +48 22 546
20 00, щоб отримати інформацію про онколікування та лікувальні
процедури. Спочатку треба подзвонити і передати номер (польський).
Потім передзвонює вам особа, яка володіє українською мовою.
Фонд „Алівія” надає допомогу громадянам України, хворим на злоякісні
пухлини: тел. +48 22 266 03 40, емейл: [email protected].

Громадянки України можуть також отримати медичну консультацію (не
тільки онкологічну) за допомогою:

Телеплатформи First Contact 800 137 200. У Телеплатформі First Contact Ви
можете отримати:

• медичні консультації;
• електронний рецепт;
• електронне направлення;
• електронний лікарняний.

Телеплатформа First Contact доступна:

• з понеділка до п’ятниці з 18:00 до 8:00 наступного дня;
• у суботу, неділю та інші святкові дні з 8:00 до 8:00 наступного дня.

Цілодобова лінія довіри Національного фонду здоров’я, яка надає
інформацію пацієнтам кількома мовами, зокрема польською, російською та
українською: 800 190 590.
Мобільний застосунок LikarPL: likar.mz.gov.pl.

Симптоми раку молочної залози

Будь-яка зміна грудей має бути тривожним сигналом. Найхарактернішим
симптомом раку молочної залози є пухлина, але також можуть вказувати на
рак:

• зміна розміру грудей і їх зовнішнього вигляду,
• зміна кольору шкіри грудей,
• виділення з грудей,
• зміни зовнішнього вигляду сосків.

Однак симптоми також можуть бути більш стриманими та незвичними.
Про розвиток захворювання може свідчити, наприклад, потепління шкіри
грудей або її свербіж.

Якщо ви відчуваєте такі симптоми, якнайшвидше зверніться до лікаря.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Питання матеріальної підтримки мешканців, які виїхали в інші регіони України, залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Саме тому в громаді доступні різні види соціальної підтримки. Вони передбачені для військових і цивільних.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всю інформацію про діючі програми матеріальної підтримки бахмутян станом на липень 2026 року.

Зміст

1. Матеріальна допомога сім’ям з дітьми.
2. Матеріальна допомога людям у складних життєвих обставинах.
3. Матеріальна допомога цивільним, які постраждали внаслідок війни або Чорнобильської катастрофи.
4. Матеріальна допомога на поховання.
5. Допомога на проживання ВПО.
6. Матеріальна допомога на опалювальний сезон.
7. Допомога людям старшого віку.
8. Матеріальна допомога Почесним громадянам Бахмута.
9. Матеріальна допомога військовим.
10. Матеріальна допомога сім’ям військовослужбовців.
11. Куди звертатися бахмутянам за оформленням матеріальної допомоги.

Матеріальна допомога сім’ям з дітьми

Матеріальну допомогу мешканцям Бахмута надають згідно з новим Положенням, затвердженим 26 червня.

Матеріальна допомога сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах надається раз на рік і складає 7 000 гривень на родину.

Матеріальна допомога сім’ям з дітьми з інвалідністю та багатодітним родинам надається один раз на рік і складає 15 000 гривень на родину.

Матеріальна допомога батькам або особам, що їх замінюють на оплату проїзду дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, до/із закладів оздоровлення та відпочинку надається один раз на рік. Її розмір складає 2 500 гривень на одну дитину.

Матеріальна допомога людям у складних життєвих обставинах

Матеріальна допомога окремим категоріям громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах надається один раз на рік і складає 7 000 гривень. Її можуть отримати:

• люди віком від 60 років;
• людям з інвалідністю. 

Матеріальна допомога окремим категоріям громадян надається один раз на рік, розмір допомоги визначає комісія, але сума не має перевищувати 20 000 гривень. Її можуть отримати:

• люди, які отримали поранення, контузію, каліцтво або інші ушкодження здоров’я внаслідок дії вибухонебезпечних предметів, обстрілів, бойових дій або інших наслідків збройної агресії проти України;
• онкохворі;
• тяжкохворі після операції та/або тривалого або вартісного стаціонарного лікування;
• постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким проведено операцію та/або після тривалого або вартісного стаціонарного лікування;
• люди, сім’ї яких перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з тяжкою хворобою члена родини I–II ступеня споріднення;
• люди, які опинились у складних життєвих обставинах та потребують надання матеріальної допомоги.

Такий вид матеріальної допомоги надається у випадках:

• термінового оперативного втручання або стаціонарного лікування, а також отримання інших життєво необхідних медичних процедур або лікарських препаратів внаслідок тяжкої довготривалої хвороби, травм та пошкоджень здоров’я, отриманих внаслідок ДТП, дії вибухонебезпечних предметів, поранень або контузії внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану в Україні;
• надзвичайних ситуацій (пожежі, стихійні лиха, підтоплення/повені, надзвичайні ситуації внаслідок збройної агресії рф тощо), що відбулись протягом останніх 12 місяців до дати звернення та внаслідок яких завдано збитки майну потерпілого;
• перебування родини у складних життєвих обставинах у зв’язку з терміновим оперативним втручанням або стаціонарним лікуванням внаслідок тяжкої довготривалої хвороби або травми, які відбулися протягом останніх 12 місяців до дати звернення за матеріальною допомогою, члена родини I-II ступеня споріднення за умови що такий член родини не може самостійно звернутись за наданням матеріальної допомоги;
• інші складні життєві обставини, які людина не в змозі подолати самостійно та потребує надання матеріальної допомоги (втрата роботи/заробітку, проходження вартісних медичних обстежень тощо, що відбулося протягом останніх 6 місяців до дати звернення).

Матеріальна допомога особам похилого віку, які перебувають у складних життєвих обставинах, надається один раз на рік. Її розмір визначає комісія з урахуванням наданих документів та конкретних обставин. Сума допомоги не може перевищувати 20 000 гривень.

Матеріальна допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, що перебувають на обліку служби у справах дітей надається один раз на рік. Її розмір становить 5000 гривень.

Матеріальна допомога цивільним, які постраждали внаслідок війни або Чорнобильської катастрофи

Матеріальна допомога особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається один раз на рік з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вона становить 10 000 гривень.

Грошова допомога цивільним (у тому числі ВПО), звільненим з полону, яким встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України надається одноразово. Її розмір складає 150 000 гривень.

Грошова допомога цивільним, які отримали поранення/контузію/каліцтво під час виконання завдань військових адміністрацій щодо підвищення обороноздатності держави на період дії воєнного стану в Україні надається одноразово. Вона передбачена цивільним, які отримали ушкодження під час будівництва, облаштування укріплень, чергування, евакуаційних заходів, забезпечення життєдіяльності громади тощо.

Виплата надається за умови, що постраждала людина не перебуває на військовій службі або на службі в структурних підрозділах ДСНС і Національної поліції. Розмір допомоги становить 50 000 гривень.

Матеріальна допомога дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, з числа родин загиблих (померлих), безвісти зниклих мешканців області, які загинули внаслідок ворожих обстрілів, надається щомісяця. Її розмір становить 15 000 гривень.

Матеріальна допомога на поховання

Матеріальна допомога на поховання надається одноразово людям, які поховали померлого мешканця Бахмутської громади. Вона надається за умови обставин, що призвели до суттєвого фінансового навантаження на сім’ю. До таких обставин належать:

• смерть після довготривалого та/або вартісного лікування, яке проводилося не більше ніж за 6 місяців до дати смерті;
• смерть людини з інвалідністю І або ІІ групи;
• смерть внаслідок непередбачуваної події (загибель внаслідок ДТП, обстрілу або інших надзвичайних ситуацій).

Матеріальна допомога надається за умови звернення протягом шести місяців з дати смерті. Її розмір становить 10 000 гривень.

Допомога на проживання ВПО

Допомога на проживання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб надається одноразово окремим категоріям. А саме:

• сім’ї з дітьми до 18 років та/або людиною до 23 років, яка навчається за денною або дуальною формою освіти у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Допомога надається за умови, що загальний нарахований середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім’ї за один квартал не перевищує 13 312 гривень. Розмір допомоги складає 10 000 гривень на сім’ю;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю або люди з інвалідністю. Загальний нарахований середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім’ї за один квартал має не перевищувати 13 312 гривень. Розмір допомоги складає 10 000 гривень на сім’ю;
• сім’ям, у складі яких відсутні діти віком до 18 років та/або людина до 23 років, які навчаються, якщо загальний нарахований середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача за один квартал не перевищує 10 380 гривень. Розмір виплати складає 6 000 гривень на сім’ю.

Матеріальна допомога зазначеним категоріям надається за умов відсутності державних виплат на проживання у всіх членів сім’ї та якщо всі працездатні члени сім’ї зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні особи або як такі, що шукають роботу, працюють, навчаються за денною чи дуальною формою освіти або доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Матеріальна допомога на опалювальний сезон

Матеріальна допомога окремим категоріям громадян для проходження осінньо-зимового періоду, у тому числі внутрішньо переміщеним особам передбачена на придбання твердого палива. Їх можуть отримати вразливі категорії: 

• люди старшого віку, в тому числі й ті, хто не набув права на пенсію;
• люди з інвалідністю; 
• сім’ї з дітьми з інвалідністю;
• малозабезпечені та багатодітні сім’ї;
• сім’ї, в яких дитина виховуються одиноким батьком/матір’ю або один з батьків дитини помер;
• люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• сім’ї людей, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
• ветерани війни (люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни);
• члени сімей загиблих/померлих ветеранів війни, захисників та захисниць України. 

Допомога надається за умов, якщо родина мешкає в будинку з пічним опаленням та не отримує субсидій чи пільг для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного палива і скрапленого газу.

Розмір допомоги складає 15 000 гривень.

Допомога людям старшого віку

Щомісячна стипендія особам, яким виповнилось 100 та старше років становить 5 000 гривень на місяць. Її виплачують до смерті отримувача або його виїзду за кордон для проживання.

Матеріальна допомога Почесним громадянам Бахмута

Матеріальна допомога Почесним громадянам міста Бахмут надається один раз на рік з нагоди Дня міста. Її розмір становить 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб (ред. 6 656 гривень).

Матеріальна допомога військовим

Матеріальна допомога особам, мобілізованим під час дії воєнного стану надається одноразово військовозобов’язаним, яких після 1 січня 2024 року призвали на військову службу по мобілізації. Розмір допомоги становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66 560 гривень).

Матеріальна допомога особам, які вперше уклали контракт на проходження військової служби надається одноразово військовозобов’язаним, яких після 1 січня 2024 року прийняли на службу до за першим контрактом. Розмір допомоги становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66 560 гривень).

Раніше редакція запитувала у МВА чому при наданні матеріальної допомоги враховують дату мобілізації. Нам зазначили, що визначення категорій отримувачів матеріальної допомоги, в тому числі з урахуванням дати мобілізації, передбачене діючиими цільовими програмами соціального захисту, рекомендаціями Донецької ОВА, Ради оборони Донецької області та рішень, прийнятих у межах повноважень Бахмутської МВА. Під час надання допомоги враховують пріоритети соціальної та ветеранської політики, актуальні потреби в умовах воєнного стану та фінансові можливості бюджету Бахмутської громади.

Матеріальна допомога важкопораненим військовослужбовцям надається у разі стаціонарного та/або оперативного лікування поранень, травм або контузії, отриманих під час участі в бойових діях або внаслідок виконання службових обов’язків. Її розмір визначає комісія, але він не може перевищувати 50 000 гривень. Допомога надається раз на рік.

Матеріальна допомога на забезпечення ветеранів війни лікарськими засобами, які не входять до переліку безкоштовних ліків Національної служби здоров’я України, надається раз на рік у разі лікування онкологічних та інших тяжких захворювань, у тому числі із застосуванням оперативних втручань, спеціалізованого стаціонарного та довгострокового амбулаторного лікування, дороговартісних медичних процедур. Розмір допомоги визначає комісія, але він не може перевищувати 15 000 гривень.

Матеріальна допомога захисникам та захисницям, ветеранам війни до Дня захисників і захисниць України надається раз на рік. Її розмір складає 10 000 гривень.

Матеріальна допомога військовослужбовцям, звільненим з полону, надається одноразово. Її розмір складає 50 000 гривень.

10 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про організацію надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень ветеранам війни. Воно передбачає можливість виділення грошової допомоги з бюджету на покриття першого внеску за іпотекою.

Матеріальну допомогу на покриття першого внеску за іпотекою можуть отримати люди, які станом на 24 лютого проживали в Бахмутській громаді і на дату звернення мають зареєстроване/задеклароване місце проживання на території Бахмутської громади. Допомогу надаватимуть тих, хто має один із статусів:

• учасники бойових дій, визначені пунктами 19-24 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України: батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не мають і не мали власних сімей, діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти, утриманці загиблого (померлого) захисника або захисниці України, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Для отримання матеріальної допомоги ці категорії людей мають бути учасниками програми “єОселя” або ж мати зобов’язання по інших іпотечних кредитах на придбання житла на території України (за винятком іпотечних кредитів на придбання житла на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях).

Потрібно мати іпотечний договір на придбання житла за програмою “єОселя” або інших іпотечних кредитах на придбання житла після 24 лютого 2022 року. Серед умов також вказано, що людина має зробити перший внесок за іпотечним договором.

Матеріальну допомогу надаватимуть за умов, якщо:

• заявник та члени його сім’ї не мають у власності житлової нерухомості, окрім об’єктів на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях;
• заявник та члени його сім’ї протягом 36 місяців до дати подання заяви про надання матеріальної допомоги не здійснювали відчуження об’єктів житлової нерухомості на підконтрольній Україні території.

Матеріальна допомога сім’ям військовослужбовців

Матеріальна допомога дітям осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, загиблих (померлих) захисників чи захисниць України до Дня захисників і захисниць України надається раз на рік. Її розмір становить 5 000 гривень.

Матеріальна допомога сім’ям осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, надається раз на рік. Її розмір становить 25 000 гривень на родину.

Матеріальна допомога на поховання загиблих (померлих) захисників чи захисниць України надається одноразово. Її розмір становить 50 000 гривень.

Матеріальна допомога на спорудження пам’ятника захисникам чи захисницям України надається одноразово на покриття витрат з виготовлення та встановлення пам’ятника. До витрат входять:

• виготовлення пам’ятника і його складових частин: арки, стели, тумби, надмогильної плити тощо;
• витрати на матеріали, роботи з виготовлення та художньо-декоративні роботи з нанесення надписів та зображень;
• роботи зі встановлення пам’ятника та флагштоку.

Розмір допомоги складає 50 000 гривень. Якщо витрати склали меншу суму, то розмір допомоги дорівнюватиме фактичним витратам.

Матеріальна допомога особам, яким вручена відзнака Бахмутської міської військової адміністрації за загиблого (померлого) захисника чи захисницю України надається одноразово. Її розмір складає 10 000 гривень.

Також у Донецькій області передбачена щомісячна грошова допомога дітям загиблих, зниклих безвісти і полонених захисників та захисниць. Щомісячні виплати у розмірі 3 тисяч гривень передбачені дітям до 18 років. У разі, якщо дитина навчається за денною формою в закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, матеріальну допомогу виплачують до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років.

В Управлінні з питань ветеранської політики Донецької ОВА нам пояснили, що виплати передбачені за рахунок субвенції з обласного бюджету. Тому за оформленням допомоги потрібно звертатися у громаду, в якій зареєстрована дитина. ВПО, які проживають у межах Донецької області, можуть також звернутися за місцем фактичного проживання.

Куди звертатися бахмутянам за оформленням матеріальної допомоги

Перелік документів, необхідних для оформлення допомоги, є в Положенні про надання матеріальної допомоги. Для кожної категорії отримувачів передбачений різний пакет документів.

Зібрані документи потрібно надіслати на електронну адресу Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради: [email protected]. Документи приймають до 1 грудня.

Додаткову інформацію можна отримати за телефонами: +380 (95) 498 7615, +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

• Як ВПО отримати 31 900 гривень на розвиток бізнесу: умови
• Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації
• Багатодітні ВПО можуть отримати грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка Україна”: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати.

Які існують види допомоги, який розмір виплат у 2026 році та як правильно оформити документи — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Програми пенсійних виплат та право на їх отримання

На сьогодні в Україні діють три основні програми пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника. Громадяни можуть оформити стандартні виплати, пенсії для родин загиблих військовослужбовців, а також виплати для родичів осіб, які зникли безвісти. Важливо, що родини зниклих безвісти отримують право на пенсію через місяць після внесення поліцією інформації про зникнення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пенсія призначається непрацездатним членам родини, які перебували на утриманні годувальника. Обов’язковою умовою є наявність у померлого страхового стажу на день смерті. Винятком є діти — їм виплати призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні. До того ж усиновлені діти мають однакові права з рідними.

Згідно з законодавством, непрацездатними членами сім’ї вважаються:

• чоловік або дружина, батько чи мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
• діти до 18 років, або старші, якщо вони отримали інвалідність до повноліття;
• чоловік або дружина, а за їх відсутності — один з батьків, брат, сестра, дідусь чи бабуся, які доглядають за дитиною померлого до восьми років, незалежно від їхнього віку і працездатності.

Батьки або дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію у разі втрати джерела доходу.

Виплати родинам військовослужбовців та їх розмір у 2026 році

Право на пенсію за померлого військовослужбовця мають батьки та дружина чи чоловік, які досягли пенсійного віку. Для них не обов’язкова наявність страхового стажу або встановлення інвалідності. Також виплати отримують діти військового. Якщо захисник загинув під час виконання службових обов’язків, право на пенсію виникає не раніше, ніж за 5 років до досягнення віку, який дає право на пенсію за віком.

Розмір такої пенсії коливається від 30% до 70% від грошового забезпечення померлого. З 1 березня 2026 року Кабінет Міністрів України в рамках щорічної індексації суттєво підвищив мінімальні гарантовані виплати. Раніше мінімальна пенсія становила 7 800 гривень. Тепер для одного непрацездатного члена сім’ї ця сума складає 12 810 гривень на місяць. Якщо ж допомога призначається двом або більше членам родини (крім батьків, дружини та дітей), мінімальна сума становить 10 020 гривень для кожного.

У цивільних випадках розмір пенсії розраховується на основі стажу та заробітку померлого. На одну непрацездатну особу виділяється 50% від розрахованої пенсії за віком, на двох і більше — 100%, які розподіляються рівними частинами.

Процедура оформлення та необхідні документи

Звернутися за призначенням пенсії можна до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця прописки чи фактичного проживання. Альтернативний спосіб — подати електронну заяву через вебпортал ПФУ у розділі “Призначення пенсії”.

До заяви необхідно додати наступний пакет документів:

• документи про місце проживання;
• індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або свідоцтво про соціальне страхування заявника та померлого;
• свідоцтво про народження або паспорт заявника;
• довідка про склад сім’ї померлого за наявності;
• копії документів, що засвідчують родинні стосунки;
• свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання зниклим безвісти або оголошення померлим, чи витяг з ЄРДР;
• документи про вік померлого, якщо цих даних немає у свідоцтві про смерть;
• довідки з навчальних закладів про денну форму навчання дітей;
• довідка про те, що член родини не працює і доглядає за дитиною померлого до восьми років;
• документ про перебування членів сім’ї на утриманні;
• експертний висновок про зв’язок смерті з наслідками аварії на ЧАЕС, якщо це релевантно;
• документ від військової частини чи комісаріату про дату та причину смерті військовослужбовця;
• документи про стаж.

Читайте також:

Неврахований стаж: чому Пенсійний фонд не зараховує роки роботи та як добитися перерахунку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!