Коли у вас голова забита роботою, дитиною та війною у рідній країні, справа лікарського огляду, мамографії чи ультразвукового обстеження (УЗД) опиняються в самому кінці списку щоденних завдань. Тому українки в Польщі звертаються до лікарів, коли з їхнім здоров’ям зовсім погано.

Катажина Павловська

Олександрі дуже пощастило. Принаймні так вона каже. Бо все-таки була у мамолога у січні 2022 року, і тоді нічого поганого не виявилося. Мамолог – лікар в Україні, який обстежує молочні залози. В Польщі все це робить гінеколог.

Тож вийшла від мамолога задоволена, тільки з наказом повернутися до нього через півроку. Але через місяць почалася війна, і Олександра разом із дочками мусила тікати зі Львова.

Вона потрапила у Варшаву до хорошої сім’ї, вже готувалася приступити до роботи (за фахом вона оптик), коли виявила в себе пухлину грудей. Пішла в Люкс Мед на УЗД, а після огляду їй сказали, що потрібна буде і біопсія. Виявилося – рак.

Я перемогла життя

– Довго думала, лікуватися в Польщі чи в Україні, – каже Олександра. Там
мені було б краще, безпечніше, тому що я знала, як все працює, зі мною
була б сім’я. Але моя польська подруга, яка лікувалася від раку молочної
залози, переконала мене, що тут буде швидше та ефективніше. По-перше, в
Україні війна, а по-друге, за багато послуг треба платити. В Польщі все
мало бути на місці і безкоштовно.

Олександра погодилася. Вона потрапила до Національного інституту
онкології у Варшаві, до однієї з найкращих, якщо не найкращої, онкологині
молочної залози в Польщі. Діагноз їй поставили 6 серпня, а через три
тижні вона почала курс хіміотерапії.

– Шістнадцять процедур хіміотерапії. Було дуже важко, – згадує. На щастя,
мені допомогла це пережити Іза, подруга, яка вмовила мене тут лікуватися.
Вона була надзвичайно позитивним, сильним прикладом у цій боротьбі.
Вдома Олександру підтримувала невістка, яка спеціально приїхала для неї
з України. – Мені було важко пережити хіміотерапію. І вона ходила зі мною
на лікування, доглядала за мною, потім допомогла мені знайти таксі. Вдома
прибирала, готувала, доглядала за дочками. Вона була безцінна.

У лютому 2023 року, через рік після приїзду до Польщі, коли хіміотерапія
подіяла на пухлину, Олексадру було прооперовано. Пухлину вирізали,
потім вона дочекалася, поки рана загоїться, перш ніж пройти променеву
терапію. – Все так швидко пролетіло, – зітхає.

Тепер вона думає, що зовсім вилікувалася. – Онкологиня теж каже, але
хірург – поки що ні, тому що попереду у мене п’ять років гормональної
терапії. Але зараз почуваюся здоровою. З лютого вчу польську мову, бо
думаю затриматися тут на деякий час. Я сподіваюся, що зараз зможу
знайти роботу за своїм фахом.

Чому вона вважає, що їй пощастило? – Я виявила рак на дуже ранній
стадії, швидко отримала точний діагноз і відповідне лікування.
Безкоштовно! Я знаю, що в Україні мені довелося б самій купувати
хіміопрепарати, а тут я все отримала. У всій цій біді навколо, війні, розрусі
в країні я виборола своє життя.

В Ірини так багато щастя не було. У 2020 році в Україні вперше виявили
пухлину молочної залози. Спочатку вона проходила там хіміотерапію. А
потім операція. Вона відчувала, що вилікувалася, тому, коли через два роки
приїхала до Польщі, останнє, про що думала, це медичне обстеження.

– Діти в школу і садок, робота в ресторані, потім робота вдома. Коли в
травні цього року я побачила пухлину в грудях, я злякалася. Виявилося, що
у мене рецидив, і я в запущеній стадії. Я дуже боюся того, що буде. Два
місяці чекаю на операцію.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Зріст захворювання після початку війни

Олександра та Ірина приїхали до Польщі невдовзі після початку війни,
тобто після 24 лютого 2022 року. І, як підрахували вчені в рамках проекту
Польського національного реєстру раку (e-KRN+), вони є серед 16 тисяч
українок у Польщі, у яких протягом року розвинувся рак грудей. Це
приблизно 10% всіх пацієнтів, які вже лікуються від цього захворювання в
Польщі. І не набагато менше, ніж діагностовано в нашій країні за рік.

– Зараз у Польщі близько 20 тисяч жінок діагностовано рак молочної
залози. Близько 155 000 польок живе зараз із цією хворобою. – каже доктор
Йоанна А. Дідковська, голова Національного реєстру раку, що діє при
Національному інституті онкології – Національному дослідницькому
інституті у Варшаві. – Як видно з даних, приплив пацієнтів з України
значно збільшив ці цифри.

Серед тих, хто приїхав до Польщі, є вже хворі на рак або ті, у яких рак
розвинеться або вже розвинувся під час перебування в Польщі. Рак
молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням серед
жінок незалежно від національності.

Система працює (більш-менш) нормально

– Тому з березня цього року у реєстрі ми збираємо дані про національність
онкохворих – каже доктор Дідковська. У якийсь момент це стало важливою
темою, тому ми хотіли її дослідити.

Дискусія була настільки гарячою, що дійшла до престижного медичного
журналу “The Lancet”. Був також текст доктор Дідковської та її колег про
прогнозовану захворюваність на рак молочної залози та інші види раку
серед українських жінок у Польщі.

– У цій дискусії йшлося про те, що польська система охорони здоров’я
тепер має мати справу з додатковою кількістю пацієнтів. Система
онкологічної допомоги в Польщі виявилася явно неготовою до стрімкого
зростання кількості пацієнтів, які потребують допомоги. Незважаючи на
останні зміни та прогрес в онкологічній допомозі в Польщі, вона має свої
обмеження. Проте всі, хто займається наданням онкологічних послуг у
Польщі, хочуть забезпечити найкращу можливу допомогу для додаткових
пацієнтів, які приїжджають з України, – каже доктор Дідковська.

З цим погоджуються всі українські пацієнтки, з якими я спілкувалась і які
проходили лікування раку молочної залози – під час лікування до них
ставилися бездоганно, жодного разу ніхто не викликав у них відчуття, що
вони на щось не мають права. Незалежно від того, чи лікувались вони у
Варшаві, Бидгощі чи Гожуві-Великопольському.

Надто пізно

Але, за словами експертів, багато українок, які приїхали до Польщі через
війну, з’являються на лікування раку грудей надто пізно. Це підтверджують
онкологи, з якими я спілкуюся. Доктор Дідковська вважає, що це може бути
проблемою. Тому що рак молочної залози – це хвороба, при якій час має
першочергове значення – чим пізніше, тим менше шансів на лікування. Рак
може швидко розвиватися і давати метастази, тому необхідно якомога
швидше почати лікувальні процедури. І чим раніше він буде виявлений, тим
більше шансів вилікуватися.

Чому українки в Польщі так пізно звертаються до лікарні з раком грудей?
Запитую Ксеню Єсіну з організації “Афіна. Жінки проти раку”. За даними
Національного канцер-реєстру України (НКРУ), рак молочної залози –
найпоширеніший рак серед жінок в Україні незалежно від віку, – каже
Ксенія. На його частку припадає близько 24% серед 10 найпоширеніших
видів раку.

Я перевіряю дані НКРУ, опубліковані в середині червня 2023 року, тобто
зовсім недавно. Вони стосуються онкологічної захворюваності в Україні у
2021/22 роках. На жаль, статистика за 2022 рік неповна – немає даних із
Криму та Севастополя. У всякому разі, цифри свідчать, що у 2022 році було
зареєстровано 10 648 нових випадків раку молочної залози серед жінок
(без Криму та Севастополя). Від цієї хвороби померло 3519 жінок. Зараз в
Україні майже 168 тисяч жінок хворіють на рак грудей.

Кажу Ксенії, що така ситуація у всьому світі. На початку 2021 року
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що поки що рак
молочної залози є найчастіше діагностованим раком у світі серед жінок
США, Канади, Австралії та країн Західної Європи. За оцінками вчених,
щороку у 2,3 мільйона жінок у всьому світі діагностується це
захворювання, і близько 685 000 помирають від нього.

– Так, статистика раку молочної залози в усьому світі схожа, – відповідає
Ксенія. – Проте є кілька „але”. По-перше, у наших даних про пацієнтів є
прогалини. По-друге, тут немає жінок, які виїхали з України, не тільки в
Польщу. І тільки в одній Польщі на рік має бути 16 тисяч діагностованих
пацієнтів. Це точно змінило б ваші розрахунки.

Ксенія права. Відсоток українок хворих на рак молочної залози
перевищує середньосвітовий показник. І повертаючись до основної теми, багато жінок з України приходять до лікаря надто пізно.

– У нас дуже високий рівень виявлення цієї хвороби на пізніх стадіях.
Загалом майже третина жінок звертається до лікаря лише на III та IV
стадіях. У 2020 році було 27,6%, але війна, яку Росія ропочала проти
України, різко підняла цей рівень, – каже Ксенія.

Організація “Афіна. Жінки проти раку”, в якій активно працює Ксенія, була
створена з метою захисту прав онкохворих та об’єднання хворих з усієї
України. У нас є приватна група в соціальних мережах, яка налічує понад
26 000 тисяч пацієнток та їхніх родичів. І зрозуміло, що в 2022–23 роках до
групи приєдналося багато нових учасниць. У багатьох із них у Польщі
виявили рак грудей.

Не вистачає часу і не тільки його

Чому українки не звертаються вчасно до лікаря, щоб пройти медичні
обстеження?

– Тисячі з них втратили домівку та відчуття безпеки. Вони змушені були
тікати з України, – каже Ксенія. – У Польщі довелося починати життя
заново – шукати житло, роботу, записувати дітей до школи, оформляти
документи в іншій країні, іншою мовою. Серед усіх цих речей справа піти
до лікаря та пройти мамографію чи УЗД знаходиться в кінці щоденного
списку. Тому вони звертаються до лікарів, коли їм зовсім погано.
Брак часу – не єдина причина, яка впливає на те, що українки не ходять до
лікаря на медичні обстеження.

• Інші причини, які часто називають самі жінки це:
• комунікація: українські жінки не знають, куди йти і як працює наш (польський) „онкологічний шлях”;
• мова: вони бояться, що не зрозуміють польських лікарів;
• відмінності між польською та українською медичними службами (наприклад, те, що в Польщі немає такого лікаря як мамолог, що обстежує та діагностує захворювання грудей в Україні);
• страх перед платою за лікування;
• сором: так, рак молочної залози все ще ганебна хвороба.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Більше перекладачів

Чи медична система в Польщі допомагає українським біженкам дбати про
своє здоров’я? Чи жінка має доступ до інформації про медичне
обслуговування?

Отже, законодавчих норм щодо доступу до перекладача в секторі охорони
здоров’я немає. І кожен медичний заклад ставиться до цієї проблеми
по-різному. Деякі з них самі фінансують перекладачів, інші вимагають,
щоб пацієнт приїхав з перекладачем, треті використовують компетенцію
власного персоналу або родичів, які прийшли з пацієнтом, що виконують
роль перекладачів. Однак якість такого перекладу може відрізнятися
залежно від компетенції відповідної особи. Це може бути мовним бар’єром
у спілкуванні пацієнт-лікар, наприклад, щодо надання інформованої згоди
на лікування.

Чи є щось, що допомогло б біженцям з України охочіше користуватися
медичними послугами в Польщі?

За словами доктора Томаша Карауди, лікаря відділення легеневих
захворювань Університетської клінічної лікарні в Лодзі, у випадку мовного
бар’єру було б дуже корисно запровадити перекладачів по телефону. – Не
йдеться про те, щоб у кожному закладі була така людина, – пояснює. – Це
нереально і непотрібно, тому що не кожен день є україномовні чи
російськомовні пацієнти. Достатньо було б, щоб перекладач одночасно
обслуговував кілька закладів, за потреби його викликав лікар чи медсестра,
і він перекладав по телефону або приїжджав особисто.

Так само і з психологами – хоча після війни минуло більше року,
психологічна допомога в багатьох випадках все одно буде корисною. І
такий психолог приходив б, коли був прийом до потребуючого пацієнта.
Звісно, і перекладачі, і психологи мали б бути гідно оплачені, адже це
важка праця та потребує мотивації. І водночас вони дуже потрібні у службі
охорони здоров’я, тож оскільки, як ми чуємо, економіка у нас і так добре
функціонує, то, може, для цього вистачить? Доктор Карауда трохи сумно
посміхається.

Керівник Центру правової та професійної підтримки громадян України
фундації HumanDoc – Алла Маєвська, вважає, що замість перекладача,
який, на її думку, порушує конфіденційність відносин пацієнт-лікар, краще
було б допустити до роботи у польській служби охорони здоров’я більше
лікарів і медсестер з Україну. Хоча вона вже задоволена підтримкою в
Польщі та взагалі польською службою охорони здоров’я.

Профілактика понад усе

Що ще можна зробити для підвищення рівня обізнаності та доступу до
лікування?

– Захворювань ми не зупинимо – ми на них поки що не впливаємо. Раннє
виявлення є ключовим, – каже Олександр Скалій, доктор наук з фізичного
виховання, заступник директора Інституту здоров’я та фізичної культури
Університету економіки в Бидгощі. Він родом із Тернополя, у Польщі живе
13 років. – Жінки з України часто звертаються до лікаря в Польщі надто
пізно, коли вони вже на пізній стадії раку. Це змушує проводити
мастектомію, а не операцію зі збереження грудей. А іноді лікування просто
не дає результатів і пацієнтки помирають.

І додає: – І саме завдяки регулярним обстеженням тривожні зміни можна
виявити на ранній стадії. Це не займе багато – просто щомісяця самостійно
перевіряйте свої груди. Також слід регулярно перевіряти своє здоров’я за
допомогою УЗД молочних залоз і мамографії. Тим часом статистика
Національного канцер-реєстру (за 2021 рік) свідчить, що лише 1 із 16
жінок віком 20-40 років проходила профілактичні огляди для раннього
виявлення захворювання. Лише 1,2% жінок до 30 років вирішило пройти
діагностику раку молочної залози та яєчників.

Вчімо студентів і студенток

За словами доктора Скалія, дуже допомогло б знання про профілактику. На
його думку, це має бути обов’язковим предметом у виші. – І для чоловіків, і
для жінок – хвороба – це проблема для всіх, для всієї родини, не тільки для
жінки, – стверджує.

До війни, у 2020 році, доктор Скалій координував проект із профілактики
раку молочної залози за програмою „Ріта”. У проекті взяло участь п’ять
університетів з України та Асоціація AZS з Бидгощі.

– До Польщі приїхали викладачі з України, для яких лікарі онкологічного
центру в Бидгощі організували семінари, як навчати студентів
профілактики раку молочної залози, – розповідає доктор Скалій.
Під час лекцій учасниці та учасники ознайомилися з анатомією молочної
залози, особливостями раку, сучасними методами діагностики. Під час
практичних занять навчилися практичної самоперевірки. Для навчання
використовували силіконові моделі грудей, які прикладаються до тіла. У
штучних грудях була пухлина, яку можна було виявити, але тільки
правильним методом.

– Викладачі, які проходили навчання в Польщі, запровадили в своїх
університетах заняття з теми: профілактика раку молочної залози. Також
ми надіслали рекомендацію Міністру охорони здоров’я України поширити
цю діяльність на всю країну. На жаль, поки що є інші проблеми.
У квітні цього року схожий проект було організовано з університетами
Казахстану. – Ця країна є величезним полігоном для випробувань ядерної
зброї, – каже доктор Скалій. – Проблема раку грудей навіть більша, ніж в
Україні.

WSG в Бидгощі, університет, де працює д-р Скалій, вже кілька років
проводить заняття з профілактики раку грудей. У заняттях беруть участь як
студентки, так і студенти.

– Чи чоловіки охоче навчаються? – запитую Скалія. – Дослідження
онкологічного центру в Бидгощі показують, що у випадку понад 60%
жінок, які звернулися до лікаря через підозрілі зміни, цю зміну виявили
чоловіки, – пояснює. – Ось чому сенсибілізація чоловіків у цій сфері є
такою важливою. Крім того, чоловіки також хворіють на рак грудей, рідко,
але іноді трапляється.

– Ця хвороба – частина нашого світу. Ми не можемо від нього втекти, тому
нам потрібно мінімізувати її вплив, – додає.

Вітольд Ковальський, кандидат наук, хірург-мамолог з онкологічного
центру в Бидгощі, брав участь в обох проектах. Тепер він мріє про таку
програму в Польщі.

– Такі заняття в наших університетах дуже потрібні, – каже. – І це
незалежно від того, де і хто керує. Питання профілактики – справа
аполітична і настільки важлива, що нею повинні цікавитися всі вищі
навчальні заклади, державні та приватні.

На його думку, проект здатний принести помітні результати. Просто його
потрібно якнайшвидше реалізувати. Ідея полягає в тому, що експерти
готують лідерів і ті передають ці знання. І масштаби проекту поступово
розширюються.

Мамобуси не для всіх

Звісно, у Польщі вже діють системні вирішення цієї проблеми, наприклад
безкоштовна Популяційна програма виявлення раку молочної залози (з
2006 року). Профілактична мамографія дозволяє виявити рак грудей на
ранній стадії розвитку, коли він не дає жодних симптомів. Жінки можуть
пройти це обстеження безкоштовно в спеціальних мамобусах, які курсують
у малих і великих містах за загальнодоступним розкладом. На жаль, ця
програма не для всіх.

Юлія Вовчук, яка виявила пухлину в грудях і хотіла
якомога швидше її діагностувати, з надією увійшла в мамобус у Плонську.
На жаль, всередині вона почула, що не потрапляє на медичні обстеження,
оскільки проект розрахований на жінок віком 50-69 років. Тим часом Юлії
46 років.

– Мене це дивує, – каже Юлія. – Так багато молодих жінок також хворіє.
Юлія розчарована, тим більше, що УЗД, яке вона робила приватно, виявило
досить пізню стадію раку. На щастя, Юлія швидко опинилася у великій
лікарні у Вєлішеві, де за два тижні почала хіміотерапію, потім операцію та
променеву терапію. За 10 місяців все завершилося. Зараз вона проходить
курс гормональної терапії.

А чому мамобус тільки для жінок 50+? Фахівці стверджують, що жінкам
молодшого віку важче поставити діагноз за допомогою мамографії. Як би
там не було, виключення великої вікової групи, яка також схильна до ризику
раку молочної залози, здається, потребує переосмислення.

Куди звернутися?

Жінки віком від 40 років, які бажають пройти медичні обстеження, можуть
скористатися програмою „Профілактика 40 плюс”. У рамках цього проекту
ви можете записатися на безкоштовні профілактичні огляди, не тільки щодо
раку грудей. Питання в тому, скільки треба на це чекати.

Олені 48 років, вона живе у Сквіжині. Пухлину виявила сама, коли
переїхала в іншу квартиру. – Відразу після початку війни я кілька місяців
жила у будинку дружної сім’ї. Все було чудово, але біля дзеркала у ванній
не було світла. Я не бачила себе. Коли ми переїхали через півроку, я раптом
помітила, що у мене на грудях з’явилася пухлина.

Діагностика та лікування були дуже ефективними та швидкими. Олені
видалили пухлину та 17 лімфовузлів. Це багато, тому зараз не почувається
добре.

– Стан здоров’я оцінюю на 50%, – каже. У Сквіжині мені порадили не
проходити реабілітації, мовляв, неефективна. Тому роблю вправи
самостійно вдома, вранці і ввечері. Але вже майже рік після операції, а я
досі не можу нормально підняти руки.

Олена хвилюється, бо сімейний лікар, до якого вона звертається, не хоче
виписувати направлення на аналіз крові. Вона відчуває, що це дуже
потрібно після такої важкої операції. Також хотіла б звернутися до
ендокринолога, але лікар вважає, що немає потреби.

– Я нарешті поїхала додому на Різдво в Кременчук і зробив ті аналізи, які
захотіла. Там усе треба оплатити, але за кілька днів зробили морфологію,
оглянув мене ендокринолог.

Як допомогти?

Чи можемо ще якось допомогти українкам у Польщі поставити собі
діагноз?

– У нас є така система, що пацієнтам яким більше ніж 40 років лікарі
надсилають електронною поштою чи смс-ками нагадування про те, що
потрібно здати аналізи, УЗД, пройти мамографію, залежно від віку та
інших факторів, – каже Ксенія.

У Польщі працює багато фондів, які допомагають онкохворим жінкам.
Деякі з них, наприклад Alivia Onkofundacja, мають цілі підсторінки
українською мовою та телефони довіри, які допомагають онкохворим та
їхнім родинам в організаційних та формальних питаннях, а також
пропонують допомогу в лікуванні. Допомогу надає також Національний
інститут онкології у Варшаві, де діє гаряча онкологічна лінія для
україномовних. Телефонуйте за номером +48 22 546 20 00, щоб отримати
інформацію про онколікування та лікувальні процедури.

Онколікування в Україні? Необов’язково

І якщо хтось все-таки хоче лікуватися в Україні, то варто враховувати
кілька аспектів. – Там більшість лікарень перетворено на заклади
обслуговування поранених на війні. І хірурги потрібні ближче до фронту –
каже доктор Дідковська.

Ці слова підтверджують дані останнього звіту ВООЗ про стан охорони
здоров’я в Україні. Що стосується діагностичних установ, то поки що
доступно або частково доступно тільки 45% з усіх місць. Найбільша
проблема, про яку повідомило 87% установ, це відсутність медичного
обладнання, особливо діагностичного. Ще гірше, коли йдеться про
наявність закладів, які займаються лікуванням онкологічних хворих. Лише
11% з усіх місць доступні та частково доступні. Справа не в тому, що у
якомусь регіоні набагато краща чи гірша ситуація. На думку авторів звіту –
це, ймовірно, тому, що лікування раку пропонується переважно в
спеціалізованих медичних закладах.

– Немає доступу до ліків, послуг і лікарів, – каже Ксенія. – Крім того, наша
система охорони здоров’я не реформувалася 30 років, аж до розпаду
Радянського Союзу. Ще до початку війни онкохворим доводилося самим
купувати все: від шприців і бинтів до хіміопрепаратів. Є в тебе гроші –
лікують, немає – помреш.

– Моя мама померла від раку в Україні, тому я знаю, як виглядає лікування,
– підтверджує Юлія. Треба платити за кожну хімію чи ін’єкцію.
Ксенія стверджує, що гаряча лінія „Пацієнт має право” працює в Україні з
жовтня 2022 року. Тут консультанти пояснюють пацієнтам або їхнім
родичам, яке лікування та в яких установах вони мають право отримати
безкоштовно.

Згідно з останніми оцінками ВООЗ, на кінець 2020 року нараховувалося 7,8
мільйона жінок, у яких за останні 5 років був діагностований рак молочної
залози. Лише в одному, 2020 році, це захворювання було виявлено у 2,3
млн жінок. Це робить його найпоширенішим видом раку у світі. Рак
молочної залози зустрічається в усіх країнах світу у жінок будь-якого віку
після статевого дозрівання, але з ростом захворюваності пізніше в житті.
Це дійсно може статися із кожною з нас.

Переклад: Ольга Ковальчик.

Примітка: Цей матеріал створено в рамках проекту SCIENCE+, міжнародної ініціативи в галузі медичної та наукової журналістики, який проводить Free Press Unlimited. Цей репортаж був перекладений та створений за підтримки міжнародної мережі Science+. Оригінальний майданчик публікації stirimed.ro.

Додаткова інформація

Онкологічне лікування в Польщі для громадян України:
У Національному інституті онкології у Варшаві діє онкологічна гаряча
лінія для україномовних мешканців. Телефонуйте за номером +48 22 546
20 00, щоб отримати інформацію про онколікування та лікувальні
процедури. Спочатку треба подзвонити і передати номер (польський).
Потім передзвонює вам особа, яка володіє українською мовою.
Фонд „Алівія” надає допомогу громадянам України, хворим на злоякісні
пухлини: тел. +48 22 266 03 40, емейл: [email protected].

Громадянки України можуть також отримати медичну консультацію (не
тільки онкологічну) за допомогою:

Телеплатформи First Contact 800 137 200. У Телеплатформі First Contact Ви
можете отримати:

• медичні консультації;
• електронний рецепт;
• електронне направлення;
• електронний лікарняний.

Телеплатформа First Contact доступна:

• з понеділка до п’ятниці з 18:00 до 8:00 наступного дня;
• у суботу, неділю та інші святкові дні з 8:00 до 8:00 наступного дня.

Цілодобова лінія довіри Національного фонду здоров’я, яка надає
інформацію пацієнтам кількома мовами, зокрема польською, російською та
українською: 800 190 590.
Мобільний застосунок LikarPL: likar.mz.gov.pl.

Симптоми раку молочної залози

Будь-яка зміна грудей має бути тривожним сигналом. Найхарактернішим
симптомом раку молочної залози є пухлина, але також можуть вказувати на
рак:

• зміна розміру грудей і їх зовнішнього вигляду,
• зміна кольору шкіри грудей,
• виділення з грудей,
• зміни зовнішнього вигляду сосків.

Однак симптоми також можуть бути більш стриманими та незвичними.
Про розвиток захворювання може свідчити, наприклад, потепління шкіри
грудей або її свербіж.

Якщо ви відчуваєте такі симптоми, якнайшвидше зверніться до лікаря.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громади Донеччини розпочали підготовку до зими та опалювального сезону 2025/2026. У підконтрольних Україні містах і селах планують пункти обігріву, гуманітарну допомогу, забезпечення паливом та альтернативними джерелами тепла. Для громад, чиї території в окупації, подекуди передбачено отримання допомоги вже на підконтрольній Україні території.

У цьому матеріалі ми зібрали, як саме різні громади Донеччини готуються до холодів і що пропонують своїм людям.

Примітка. Редакція отримала відповіді від кожної громади з інформаційного запиту.

Бахмут. Бахмутський район

Бахмутська міська військова адміністрація зазначає, що 17 із 19 населених пунктів громади є окупованими. Робота Пунктів Незламності тут не можлива. Людям, які евакуювалася на підконтрольну Україні територію, на 2024-2025 рік надавали матеріальну допомогу на придбання твердого палива, а також компенсували вартість самостійно придбаних обігрівачів.

Мешканці Бахмутської громади можуть отримати матеріальну допомогу на купівлю твердого палива, якщо вони живуть у будинках з пічним опаленням і не отримують субсидії чи інші пільги на оплату комунальних послуг або паливо.

Право на допомогу мають:

• люди похилого віку (навіть ті, хто ще не отримує пенсію);
• ті, хто доглядає за родичами чи знайомими без професійного оформлення;
• сім’ї, де виховуються діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування;
• ветерани війни, учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни;
• родини загиблих військових і ветеранів.

Також допомогу можуть отримати:

• особи з інвалідністю;
• сім’ї, де виховуються діти з інвалідністю;
• малозабезпечені та багатодітні родини;
• одинокі матері чи батьки, або сім’ї, де один із батьків помер.

Подати заяву можна з 15 жовтня по 15 квітня щороку через Управління соцзахисту Бахмутської міської ради — електронною поштою [email protected] або дізнатись більше за телефоном гарячої лінії +380 (99) 713 3980.

Рішення про допомогу ухвалює спеціальна комісія після перевірки документів. Якщо документи подані неправильно — заявник отримає письмову відмову із поясненням причин.

Торецька міська військова адміністрація налічує 19 населених пунктів: 11 окуповані, у 8 тривають бої. З 2022 року евакуйовано понад 65 тисяч людей, лишається близько 136. Усі установи та служби релоковані. Через це у 2025–2026 роках не плануються виплати, субсидії, забезпечення паливом чи відкриття Пунктів Незламності.

Званівська сільська військова адміністрація повідомляє, що громада внесена до переліку територій, де тривають активні бойові дії. Проте адміністрація постійно співпрацює з міжнародними й благодійними організаціями, щоб забезпечити людей паливом та засобами обігріву.

Пунктів Незламності у громаді немає, але в селах Званівка та Пережине працюють Пункти підживлення, де можна зарядити телефони та зігрітися. За Меморандумом про співпрацю громада вже отримала 48 тонн паливних брикетів. Допомогу розподілятимуть між усіма жителями, які потребують, на основі поданих заяв.

На підконтрольній Україні території, Соледарська громада пропонує 19 400 гривень на домогосподарство на тверде паливо. Допомогу виплачуватимуть міжнародні організації у вересні–жовтні 2025 року. Щодо Пунктів Незламності, зараз працює один пункт там можна зігрітися та зарядити телефон. Забезпечення людей вугіллям, дровами для приватних домогосподарств не планується через безпекову ситуацію.

Світлодарська громада, вона з травня 2022 року перебуває в окупації та блокаді, тому місцева влада не може виконувати свої повноваження й допомагати людям із забезпеченням паливом. На зиму 2025–2026 років програми підтримки чи Пункти Незламності у Донецькій області не передбачені.

Заяви на отримання одноразової допомоги на закупівлю пічного палива Світлодарська міська військова адміністрація не приймає. Жителям радять звертатися за допомогою за місцем їх фактичного проживання.

На території Сіверської міської військової адміністрації діє програма від Червоного Хреста “Надання грошової допомоги постраждалому населенню у прифронтових територіях для більш легкого проходження через складні зимові умови”.

Люди можуть отримати 19 400 гривень на придбання дров або вугілля. У 2025–2026 році мешканців продовжать забезпечувати твердим паливом, йдеться про приватні домогосподарства. Для цього потрібно подати заяву — особисто, поштою або онлайн з електронним підписом. Подати може будь-хто з повнолітніх членів сім’ї. До заяви треба додати копії документів: паспорти чи ID-картки всіх членів сім’ї, податкові коди, за наявності, документи про пільги, а також довідки, що підтверджують проживання за адресою (наприклад, реєстрація чи довідка ВПО). Заяву розглядають протягом трьох робочих днів.

Через російську окупацію в громаді знищені комунікації електро-, газо-, тепло-, водо- постачання та водовідведення. Люди можуть грітися лише буржуйками, їх роздавав ще в 2024-2025 році Червоний Хрест.

На території громади працює один Пункт Незламності, у 2026 році планують відкрити ще один. У Пунктах можна підзарядити електропристрої, мати доступ до інтернету (забезпечено Starlink), тут є буржуйки та тверде палива для обігріву. Також передбачено невеликий запас продуктових наборів.

У Часовоярській міській раді нам повідомили, що через постійні обстріли та бойові дії зараз на території громади неможливо надавати грошові виплати, субсидії чи гуманітарну допомогу. У 2023–2025 роках, завдяки підтримці благодійних організацій, близько 200 сімей отримали газові балони з обігрівачами, паливні брикети. Також відкривати Пункти Незламності найближчим часом не планують, адже громада зазнала значних руйнувань, і спрогнозувати відновлення їхньої роботи неможливо.

Покровськ. Покровський район

Покровська міська військова адміністрація. У мешканців Покровської громади була передбачена можливість отримати одноразову грошову допомогу на опалення, 19 400 гривень на домогосподарство. Але через бойові дії, відсутність зв’язку та неможливість безпечного пересування територією, заяви від жителів не надходили.

Станом на 25 серпня ще не визначено, які організації забезпечуватимуть населення паливом та засобами обігріву. Робота Пунктів Незламності у Покровській громаді наразі неможлива. Розглядається варіант забезпечення твердим паливом (вугіллям, дровами) для домогосподарств жителів громади, які евакуювалися та проживають в інших регіонах України.

Порядок подачі заявок, строки розгляду та критерії відбору буде розроблено після визначення організацій, які долучаться до програми.

Курахівська міська військова адміністрація зазначила, що її громада майже повністю окупована (28 населених пунктів, з них 24 уже в переліку, ще 4 подані на включення). Усі жителі евакуйовані, тому забезпечення паливом чи робота Пунктів Незламності неможливі.

Шахівська сільська військова адміністрація повідомляє, що програм, які б виділяли гроші з місцевого бюджету на проходженням зими, немає. Твердим паливом планують забезпечити 291 приватне домогосподарство. Пунктів Незламності у Шахівській громаді через безпекову ситуацію, не буде.

Добропільська міська військова адміністрація проводить масову евакуація населення через загострення безпекової ситуації. Попри те, була реєстрація жителів для отримання грошової допомоги на придбання твердого пічного палива за постановою КМУ №985.

Інших програм підтримки від міжнародних чи благодійних організацій наразі не надходило. У громаді планується відкриття трьох Пунктів Незламності, якщо дозволить безпекова ситуація. Там надаватимуть послуги обігріву, зарядки пристроїв, а медична та психологічна допомога будуть доступні онлайн. Забезпечення населення твердим паливом у громаді поки що неможливе через воєнні дії.

З серпня 2024 року Селидівська громада віднесена до зони активних бойових дій, тож підготовка до опалювального сезону на цій території є неможливою. У МВА не повідомили, чи планують допомагати мешканцям громади, які зараз перебувають на підконтрольній території.

Мирноградська міська військова адміністрація зазначає, її територія з 28 лютого віднесена до зони активних бойових дій. Про жодну допомогу, яку можуть отримати люди в евакуації, не повідомили.

Білозерська міська військова адміністрація повідомила, що в їх громаді через небезпечну ситуацію та постійні обстріли взимку 2025–2026 років Пункти Незламності працювати не будуть. Це пов’язано з відсутністю безпечних умов та пошкодженням будівлі у місті Білозерське після авіаудару.

Але люди можуть подавати заяви на одноразову грошову допомогу для купівлі твердого палива на опалювальний сезон відповідно до урядової постанови. Також передбачена окрема допомога для непрацюючих малозабезпечених осіб, яку можна використати для придбання дров.

Новогродівська міська військова адміністрація повідомляє, що з 10 жовтня її територія включена до переліку тимчасово окупованих, тому програм по допомозі на опалювальний сезон немає. Для людей, які евакуювалися, планують залучити допомогу благодійників. Про можливість її надання повідомлять мешканцям.

Криворізька сільська військова адміністрація не планує допомогу жителям на опалювальний сезон через погіршення безпекової ситуації, тут триває евакуація. Станом на 20 серпня на території громади лишилося 1 317 людей, зокрема 87 дітей.

Людям в основному постачали продовольчі набори та питну воду, зараз допомога вже не надається. Пунктів Незламності та забезпечення паливом не планують, адже громада розташована за менш ніж 10 кілометрів до фронту.

Через повномасштабне вторгнення всі мешканці Мар’їнської територіальної громади вимушено переселилися до більш безпечних регіонів країни. Громада є окупованою, тому забезпечення населення паливом, засобами обігріву, облаштування пунктами Незламності, в опалювальний період 2025-2026 роки не планувалось. Людям в евакуації допомогу надають у хабах.

Адреса гуманітарного хабу:

• місто Павлоград, вулиця Центральна, 36/2, Дніпропетровська область.
  Відділення хабу:
• відділення хабу, місто Жовті Води, вулиця Хмельницького, 39, Дніпропетровська область.

Видача гуманітарної допомоги (за наявності) здійснюється у містах:

• Дніпро, вулиця Теплична, 28;
• Павлоград, вулиця Центральна, 36/2;
• Жовті Води, вулиця Хмельницького, 39;
• Київ, вулиця Рене Декарта, 4/2.

Очеретинська селищна військова адміністрація. Тут станом на 21 серпня, 38 сіл із 40, які входять до громади, є окупованими. До 2 сіл вже тривалий час немає доступу. У відповіді вказали, що евакуйовані мешканці можуть розраховувати на матеріалу підтримку коштом бюджету. Звертатися треба до органів самоврядування.

Авдіївська міська військова адміністрація повідомили, що її територію з 29 лютого 2024 року віднесли до тимчасо окупованих, тож підтримку надають населенню, яке евакуювалося. Для людей відкрили хаби на підконтрольних Україні територіях. Знайти хаби можна за посиланням.

Маріуполь. Маріупольський район

Сартанська громада окупована, тож підготовка до опалювального сезону на цій території є неможливою. Не повідомили, чи планують допомагати мешканцям громади, які зараз перебувають на підконтрольній території.

Кальчицька громада наразі є тимчасово окупованою. Сільська рада після окупації не перемістилася на підконтрольну Україні територію, й свою роботу не відновила. Допомога людям з Кальчицької громади, за твердженням військової адміністрації, тепер у компетенції тих громад, де вони перебувають.

На території Мангушської громади затверджено “Комплексну програму підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб із Маріупольської селищної територіальної громади та прифронтових, більш небезпечних регіонів України на 2025 рік”.

Програма включає фінансову допомогу для задоволення базових потреб ВПО з Маріупольської громади, зокрема гроші на зимовий одяг та взуття для дітей до 18 років, компенсацію за оренду житла. Також передбачена допомога у натуральному вигляді:

• паливні брикети;
• дрова;
• обігрівачі та інше.

За потреби мешканці громади можуть отримати адресну допомогу для покриття нагальних витрат.
Також передбачено видачу гуманітарних наборів.

Волноваха. Волноваський район

У Волноваській громаді нам повідомили, що з 10 березня 2022 року їх територія є тимчасово окупованою, про можливість отримати допомогу мешканцям Волновахи в евакуації, не зазначили. Проте у Старомлинівській сільській військовій адміністрації нам повідомили (ред. це Волноваський район), що оскільки жителі громади зараз перебувають у різних регіонах України, для них передбачено забезпечення гуманітарними наборами.

Йдеться про ковдри, речі першої потреби, які будуть потрібні в опалювальний сезон. Цим забезпечують благодійні та гуманітарні організації в межах Цільової комплексної програми соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та мешканців Старомлинівської громади на 2025–2027 роки. У Ольгівській громаді, яка також у Волноваському районі, діє програма підтримки переселенців, сімей, дітей та молоді на 2025–2027 роки. Передбачена одноразова грошова допомога людям з інвалідністю та дітям з інвалідністю. Виплати відбуватимуться у жовтні–листопаді. Суми допомоги:

• інвалідність 1 групи — 5 000 гривень;
• інвалідність 2 групи — 3 000 гривень;
• інвалідність 3 групи — 2 000 гривень;
• дітям з інвалідністю — 5 000 гривень.

Окрім цього, з місцевого бюджету надаватиметься допомога малозабезпеченим родинам — по 3 000 грн на кожну особу.

Центри підтримки ВПО Волноваського району “Пліч-о-пліч” працюють у кількох містах України. Адреси та телефони гарячих ліній:

• Полтава, вул. Грушевського, 10 — +380 (99) 451 2858;
• Дніпро, вул. Сергія Нігояна, 77, каб. 4 — +380 (66) 906 9071;
• Київ, Дарницький р-н, вул. Поліська, 28 — +380 (93) 199 7454;
• Кривий Ріг, просп. Героїв-підпільників, 40 — +380 (95) 894 8902;
• Запоріжжя, вул. Гоголя, 64 — +380 (50) 703 9427;
• Одеса, вул. Канатна, 83 — +380 (75) 352 5001.

Мирненська селищна військова адміністрація повідомила, що її громада наразі є повністю окупованою. Проте адміністрація розробила програму “Комплексної підтримки мешканців Мирненської селищної територіальної громади”, які через тимчасову окупацію були вимушені переміститися на підконтрольні Україні території. Ця програма передбачає надання
коштів на проходження зимового періоду.

У Донецькій області взимку 2025–2026 років мешканців Мирненської громади не перебуває, тому державні, міжнародні та благодійні організації не забезпечуватимуть паливом чи засобами обігріву. Пункти Незламності відкривати не планується. Забезпечення приватних домогосподарств вугіллям чи дровами також не передбачене.

Великоновосілківська селищна військова адміністрація повідомила, що частина території окупована, тому допомогу на опалення у 2025–2026 роках отримати неможливо, а Пункти незламності не працюють. Але ухвалена програма підтримки населення:

• одноразова допомога на лікування;
• народження дитини;
• людям з інвалідністю;
• літнім людям (80+);
• дітям-сиротам;
• багатодітним сім’ям;
• допомога на поховання.

Мешканцям у безпечних регіонах надають гуманітарну допомогу в чотирьох Центрах підтримки (Покровське, Васильківка, Шахтарське, Павлоград).

Вугледарська міська військова адміністрація, усі її населені пункти перебувають під окупацією, тому відкрити Пункти Незламності чи надати допомог неможливо.

Краматорськ. Краматорський район

Краматорська міська військова адміністрація пише, на її території діятиме постанова №985 від 13 серпня 2025 року Допомога фінансується міжнародними партнерами через УВКБ ООН, яке розподілятиме кошти разом із благодійними організаціями. Документи від людей приймали до 22 серпня.

Щодо Пунктів Незламності, у місті планують роботи 13 таких осередків. Тут буде обігрів, гарячі напої, зарядка телефонів, інтернет, медична допомога, психологічна підтримка.

Костянтинівська міська військова адміністрація повідомила, що на 19 серпня 2025 року Управління соцзахисту отримало від жителів громади 274 заяви на разову грошову допомогу для купівлі твердого палива. Також 229 домогосподарств внесені до списку тих, хто отримає допомогу на опалення.

На 1 серпня 2025 року в громаді було 17 Пунктів Незламності, але через обстріли 8 з них зруйновані, до 20 серпня ще 2 Пункти пошкоджені. Зараз у Костянтинівці працює 4 Пункти Незламності та 6 пунктів видачі питної води.

“Безпечної ситуації поки що немає, тому складно планувати роботу Пунктів незламності на зиму 2025–2026 років”, — зазначили у відповіді.

Евакуація населення з Костянтинівської громади продовжується. Орієнтовна кількість жителів громади зараз становить 7 715 осіб.

Лиманська міська військова адміністрація зазначає, на території її громади діятиме постанову №985 від 13 серпня 2025 року, яка передбачає одноразову грошову допомогу на купівлю твердого пічного палива. Допомога надаватиметься за рахунок коштів Представництва УВКБ ООН в Україні та інших гуманітарних організацій. Забезпечення людей твердим паливом у вигляді готових дров чи вугілля не планується. Натомість буде саме грошова допомога на опалення.

Взимку планується робота 4 Пунктів Незламності у Лимані. Там можна буде обігрітися, підзарядити телефони, скористатися інтернетом і отримати психологічну підтримку.

Дружківська міська військова адміністрація повідомила, що аби пройти зимовий сезон людям надають пільги та субсидії на опалення. Також передбачена грошова допомога для тих, хто гріється твердим паливом. На території громади допомагати із засобами обігріву та паливом будуть благодійні фонди “Янголи спасіння” й “Карітас”, громадська організація “Елеос-Україна”. Попередньо у Дружківській громаді працюватимуть 6 пунктів незламності.

Тут люди зможуть переночувати, зігрітися, поїсти гарячої їжу та випити гарячий напій, також буде доступ до інтернету, підзарядка гаджетів, медична допомога та психологічна підтримка. 

Слов’янська мiська вiйськова адмiнiстрація, тут також готуються до опалювального сезону 2025–2026 років. За постановою уряду організовано прийом заяв на одноразову допомогу для придбання твердого палива (дров чи вугілля). Уже сформовано список із 1907 родин, які отримають по 19 400 грн від міжнародних партнерів.

Разом із ГО “Це – наша справа” та БФ “Янголи спасіння” плануєть забезпечити домогосподарства дровами чи пелетами для тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах.

У громаді працюватимуть 8 Пунктів Незламності та 4 соціальні їдальні. Там люди зможуть зігрітися, випити гарячого чаю, зарядити телефони, скористатися інтернетом, отримати першу та психологічну допомогу, а також безкоштовно поїсти. Станом на 12 серпня у реєстр внесено понад 5 500 осіб, які потребують твердого палива. Їхні заяви передаються благодійним організаціям, що надають допомогу.

Відомості про можливість отримати допомогу оприлюднені на сайті Слов’янської МВА, у Центрі надання адмінпослуг, кімнаті прийому громадян, а також надаються телефоном +380 (62) 666 4040,
 +380 (66) 407 8025.

Подати заяви можна особисто, поштою або електронною поштою. Перевага у наданні допомоги віддається соціально незахищеним категоріям населення: людям з інвалідністю, родинам військовослужбовців, багатодітним сім’ям тощо.

Андріївська сільська військова адміністрація на опалювальний сезон запланувала грошову допомогу, на яку люди зможуть купити дрова чи інше тверде паливо. Кошти на це надавали благодійники. Щоб забезпечити людей паливом долучилась чеська організація “Людина в біді”, вугілля чи дрова зможуть отримати приватні домогосподарства, де вік мешканців 80+.

Для подачі заявки на отримання грошової допомоги для придбання твердого палива необхідно:

• подати копії паспорта, ідентифікаційного коду, заяву, а також документи, які підтверджують статус, і реквізити банку;
• звернутися до відділу соціального захисту, охорони здоров’я та ветеранської політики Андріївської сільської ради;
• подати звернення у письмовій або електронній формі.

Критерії відбору та строки розгляду заяв визначаються надавачами цього виду допомоги.

Також попередньо на території громади планують роботу одного Пункту Незламності, де можна бути зігрітися, зарядити телефон тощо.

Для мешканців Святогірської громади на опалювальний сезон 2025–2026 років передбачена грошова допомога на опалення (19 400 грн на домогосподарство, виплачується міжнародними організаціями, зокрема УВКБ ООН), допомога у вигляді палива, електрообігрівачі, гуманітарні набори тощо.

У Святогірській громаді працюють чотири Пункти Незламності. Взимку їхня робота залежатиме від безпекової ситуації. Там надаватимуть тепло, гарячу їжу, зарядку для пристроїв, інтернет, медичну та психологічну допомогу, підтримку донорів тощо. Планується також забезпечення приватних домогосподарств твердим паливом (дровами, вугіллям).

Іллінівська сільська військова адміністрація (Краматорський район) повідомила, що їх громада також знаходиться в зоні активних бойових дій, а декілька сіл вже в окупації. З підконтрольних сіл триває евакуації, станом на початок серпня в громаді лишалося 472 людини. Програми допомоги населенню на опалювальний період не затверджувалися.

Водночас тут так само тривав збір заявок на отримання 19 400 гривень на тверде паливо. Людям, які все ще лишаються в громаді надають буржуйки, паливні брикети, обігрівачі, зарядні станції, портативні печі, цим займається “Карітас”. Пункти Незламності в Іллінській громаді працювати не будуть через постійні обстріли.

Новодонецька селищна військова адміністрація пишу, що на її території не діють місцеві програми допомоги населенню на опалювальний період 2025-2026 років (субсидії, грошові виплати, гуманітарні набори). Допомога на зиму буде, але на виконання постанови Кабміну про виплату 19 400 гривень. За цією програмою у громаді прийняли 1 869 заяв від домогосподарств, які опалюються твердим пічним побутовим паливом.

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” проведе реєстрацію на грошову допомогу, за яку люди зможуть купити дров, вугілля або паливних брикетів. Йдеться про 327 домогосподарств. Фонд “Янголи Спасіння” також проведе реєстрацію на отримання коштів на закупівлю твердого палива, він покриє 570 домогосподарств. Крім того, Фонд “НЬЮ ВЕЙ” планує надати допомогу в натуральній формі 77 домогосподарствам, це паливні пелети на зиму. 

У громаді є 6 Пунктів Незламності (вони у сплячому режими, за потреби можуть відкритися протягом 3 годин), вони обладнані:

• генераторами;
• твердопаливними котлами;
• запасами питної та технічної води;
• засобами для приготування гарячих напоїв;
• їжею;
• комплектами одноразового посуду;
• засобами особистої гігієни;
• аптечками для надання домедичної допомоги. 

Миколаївська міська військова адміністрація (Краматорський район) надавала допомогу у прийомі документів на призначення та виплати субсидій, які передаються на розгляд до Пенсійного фонду України. Благодійники з фондів “Янголи спасіння”, “Джем” надають мешканцям громади на постійній регулярній основі продуктові набори.

Також для того, щоб забезпечити людей паливом та засобами обігріву долучаться УКБ ООН, ГО Чеської філії БФ “Людина в біді”, а також “Естонська рада у справах біженців” та громадська організація “Десяте квітня”.

В Миколаївській громаді попередньо планують, що взимку працюватимуть 5 Пунктів Незламності, тут люди зможуть зігрітися, випити гарячих напоїв, зарядити телефон, прочитати новини або отримати первинну медичну допомогу.

Щодо твердого палива, то ним планують забезпечити людей коштом міжнародних донорів. Заяви про потребу в паливі приймали до 24 серпня. Мешканці, які підпадали під критерії, отримують 19 400 гривень на придбання дров.

Черкаська селищна військова адміністрація повідомила, що на опалювальний сезон 2025–2026 років планується оформлення документів для отримання субсидій і пільг. Також мешканцям допомагатися фонди “Аваліст”, “Карітас Краматорськ”, “Янголи спасіння”, GEM.

Для постачання палива й засобів обігріву також будуть залучені благодійні фонди. У громаді функціонує шість Пунктів незламності, один із яких працює цілодобово, ще п’ять відкриють із настанням холодів. У цих пунктах люди зможуть зігрітися, випити гарячого чаю, поїсти, зарядити телефони й скористатися безкоштовним інтернетом. Крім того, за програмою “Турбота” дровами забезпечуватимуть самотніх літніх людей та сім’ї, які цього потребують, а для ширшої допомоги населення паливом і грошовими виплатами планується залучення міжнародних благодійних організацій.

Олександрівська селищна військова адміністрація на опалювальний сезон разом з благодійниками забезпечить людей грошовою допомогою та натуральною допомогою. Також діють пільги та субсидії.

Мешканцям громади допомагає Товариство Червоного Хреста України, фонд “Янголи спасіння”, “Карітас” та “Аваліст”. Працюють 9 Пунктів Незламності, де люди можуть отримати первинну медичну допомогу, зігрітися, зарядити пристрої, підключитися до інтернету.

19 400 грн на зиму: як мешканцям Донеччини отримати допомогу на тверде паливо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Люди, які втратили рідних, стикаються не лише з болем, а й із суспільними очікуваннями — як саме вони мають горювати. Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з психологинею Юлією Павловою про те, які стереотипи варто руйнувати та як правильно підтримати людину в жалобі.

“Правильне горювання”

Втративши рідну людину нерідко близькі стикаються з осудом від знайомих чи родичів, підписників у мережах за звичайні, на перший погляд, речі: похід в салон краси, нова покупка, поїздка за кордон, фото біля могили. Все це не вписується в очікування того самого правильного горювання. І як наслідок люди стикаються з осудом. Ми провели опитування серед бахмутян, аби дізнатися, чи мав хтось з них схожий досвід й ось які відповіді ми отримали.

З 48 опитаних:

• 12% радили не плакати на людях;
• 15% “триматися” і не показувати емоцій;
• 40% швидше “повертатися до нормального життя”;
• 2 % не говорити про втрати публічно й часто;
• 6% дотримуватися певного стилю одягу чи поведінки тощо.

Чому люди нав’язують рамки на тих, хто пережив втрату

Психологиня Юлія Павлова пояснює, що в Україні досить міфологізована тема проживання-горювання, тому часто замість підтримки, людина, яка пережила втрату отримує засудження чи нерозуміння.

“У нас немає алгоритмів чи навичок проживання-горювання. Ми можемо, як брати історичний контекст, що Україна не мала такого безпечного часу прожити своє горе. Ми постійно виборюємо свою незалежність, або знаходимося під окупацією. І тому, власне, у нас не міг сформуватися нормальний алгоритм проживання-горя. Але якщо ми подивимось, то й у світі не існує багато культур, де такий алгоритм взагалі є”.

Вона наводить простий приклад: часто людина, поруч з якою знаходиться хтось в горюванні, відчуває себе дискомфортно, бо вона не знає, як поводитися, що казати. Тож, через свій дискомфорт намагається змінити стан іншої людини. Саме це й може виглядати й відчуватися токсично.

“Буває кажуть: “Не плач, у тебе, діти!”. Чи навпаки, можуть казати так: “Маєш виплакатися зараз, чому ти тримаєш собі”. Буває, що й докоряють, що людина плаче”, — пояснює психологиня.

Гумор у проживанні горя

Гумор є однією із копінг-стратегій або копінг-механізмів проживання стресу чи горя, якщо ми говоримо про стратегії проживання втрати, каже психологиня. Для когось проживанням горя, будуть сльози, а для когось, гумор. Це своєрідний щит, такий захисний механізм проживання втрати, говорить фахівчиня. Гумор нерідко зустрічається у проживанні горя у родинах військовослужбовців.

“Це відбувається тому, що військовослужбовці та ветерани через постійну загрозу життю та здоров’ю випрацьовують такий захисний механізм, як сарказм і чорний гумор. Якщо ми подивимося на хлопців і дівчат, вони дуже часто самі жартують зі свого каліцтва, можуть жартувати зі смерті тощо. І їх рідні переймають це, оскільки ви постійно спілкуєтеся, то ви переймаєте цей механізм, і звісно, що він допомагає. Тому близькі військовослужбовців або ветеранів, можуть дійсно це брати собі не свідомо. І таке проживання горя є абсолютно нормальним, якщо воно не зачіпає гідності військовослужбовця, полеглого героя чи героїні”.

Але в людей таке горювання може викликати осуд або здивування, бо ми звикли бачити людину в горі лише зі сльозами та плечам. А горювання має різні етапи, стадії та прояви. І посміятися – це один з елементів. Навіть на похороні, пояснює психологиня, люди можуть посміхатися або сміятися, згадуючи померлого, бо згадують якісь смішні ситуації, і це нормальний елемент, якщо він не стає єдиним елементом проживання горя.

Горювання: на що варто звернути увагу

Для тих, хто втратив: якщо у вас є сили та бажання, то ви можете відповідати на осуд або коментарі, пояснюючи свій стан. Якщо ви активні у мережах, можна зробити загальний пост, в якій пояснити свою думку для всіх. Пам’ятайте, що горювання — дуже індивідуальний процес. Немає “нормальних” чи “правильних” способів проживати втрату: хтось плаче й носить чорне, хтось мовчить, хтось іде в роботу чи подорожує.

Суспільство часто реагує токсичними коментарями й оцінками. Але важливо пам’ятати: ці слова не про вас. Люди у такий спосіб зливають власний біль, використовуючи чужу втрату як “контейнер” для своїх емоцій. Не обов’язково брати це на себе.

Повертаючись до теми горя, психологиня каже, що зараз переглядається світова концепція горювання.

Раніше всі спиралися на концепцію: шок, заперечення, гнів, торг, й прийняття. Саме цю компонентну модель брали як основу. Але зараз, вона не завжди працює, бо етапи можуть змінюватися місцями, щось може випадати, чогось може не бути. Проте сталої нової моделі немає.

“В цілому момент горювання в гострій фразі відбувається від року до трьох. Далі, звісно, людина не завжди приймає факт втратити, але вона вже може якось з цим змиритися, жити. Тобто до 3 років плюс-мінус. Близьким варто звертати увагу саме на елементи застрягання. Що це означає? Якщо вже минув час, наприклад рік, а людина все ще заперечує факт втрати, це вже не є нормою. Людина не може рухатися далі, вона перебуває в цьому стані й може отримати ментальні розлади, порушення тощо”, — каже експертка.

Вона додає, не потрібно забороняти собі забороняти проживати будь-які емоції, зокрема й гнів. Він також є переламним елементом в проживанні горя, бо після нього зазвичай йде усвідомлення (не прийняття) втрати в своєму житті. Не важливо як ви проживаєте горе, чи це злість, чи це гумор, важливо не застрягати у будь-якому стані.

Як можна підтримати людину, яка втратила близького?

• не намагатися “зняти” біль фразами — їх просто не існує;
• вислухати, якщо людина хоче говорити;
• згадувати життя загиблого, а не лише його смерть;
• ставити питання про події, а не напряму про емоції, щоб дати людині безпечний простір;
• не оцінювати, “як саме” вона горює — це завжди індивідуально.

“Якщо ми не знаємо, що сказати, найкраще це вислухати мовчки. Плюс дуже важливо вшанування пам’яті. Це те, над чим зараз працюємо на державному рівні: ті ж загальнонаціональні хвилини вшанування пам’яті о 09:00, і ті ж пам’ятні дати. Це дуже важливо для рідних. І ще один момент, як суспільство може підтримати рідних, у кого загинули близькі, це елемент відсутності оцінки їх горювання. Це би було просто ідеально, якби ми (20:35) не оцінювали, чи достатньо людина горює, а чому вона зробила манікюр, а чому вона з дітьми поїхала відпочивати. От якщо ми будемо потроху вчитися, хоча б не ділитися цими оцінками з іншими, це буде допоміжним”, — каже Юлія Павлова.

Примітка. Якщо у вашому колі людина втратила близького на війні й ви хочете її підтримати, але ви не належите до військової спільноти, не варто використовувати мілітарні фрази на кшталт “Герої не вмирають” чи “Помстимося”. З вуст цивільних це може звучати як знецінення чи нерозуміння. Краще знайти прості, щирі й особисті слова підтримки.

Читайте також:

Не визнають загиблим: що переживають родини воїнів без прощання і як у суді відстоюють право на поховання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!