За минулі дві доби Гуманітарна місія «Проліска» евакуювала з районів активних бойових дій 69 жителів Донецької області. Так, 12-13 вересня евакуаційним рейсом «Курахове-Покровськ-Дніпро» з Донеччини виїхали 52 людини, а рейсом «Торецьк-Покровськ-Дніпро» — 17 осіб. Евакуація цивільних продовжується.

---

Про це повідомляє Гуманітарна місія «Проліска».

Через посилення бойових дій жителів регіону закликають евакуюватися. Наступний рейс із Торецька запланований на 16 вересня.

Як евакуюватися?

Записатися на евакуаційний транспорт можна, звернувшись до місцевих військових адміністрацій Донецької області за номерами телефонів:

• Курахове: 050 765 7327; 095 245 2523; 095 6864 1700.
• Гірник: 066 564 2584.
• Торецька міська військово-цивільна адміністрація: 099 601 94 91 (цілодобово); 066 952 63 60 (щоденно з 08:00 до 17:00). 
• Бахмутська міська територіальна громада: 095 498 76 15;
• Часовоярська міська територіальна громада: 099 712 03 59;
• Соледарська міська територіальна громада: 095 385 60 71; 099 487 89 16;
• Сіверська міська територіальна громада: 095 246 79 20; 095 533 39 37;
• Званівська сільська військова адміністрація: 095 502 47 48; 095 430 62 19.

Мешканці Бахмутської громади, які не можуть самостійно дістатися до пункту відправлення евакуаційного автобуса, можуть звернутися до спеціальної групи поліції «Білий Янгол» за номером телефону: 066 56 15 102.

Евакуація маломобільних груп населення

Також Гуманітарна місія надає допомогу в евакуації немобільних, поранених, важкохворих та людей з інвалідністю з прифронтових зон на більш безпечну територію.

Послуги спеціалізованої евакуації є повністю безплатними та відбуваються на спеціальному медичному транспорті з супроводом медичного персоналу.

Якщо вам або вашим рідним потрібна спеціалізована евакуація медичним транспортом, звертайтесь на «гарячі лінії» «Проліски»: +380932022232; +380964041034.

Послуги евакуації «Проліска» надає за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF) Управління ООН з координації гуманітарних справ/OCHA Ukraine. Всі перевезення для пасажирів безоплатні.

Читайте також: Мешканці Соледарської громади можуть безкоштовно евакуюватися: як залишити заявку

Фото: Гуманітарна місія «Проліска»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!