Водійське посвідчення в Україні: скільки коштує та як отримати

Микола Ситник 16:58, 14 Листопада 2023
Документ
Посвідчення водія в “Дії”/ фото Facebook millerlawfirm

Життя сучасної людини важко уявити без автомобіля. Втім просто так сісти за кермо та відправитися на дорогу не можна. Для цього потрібне водійське посвідчення. Скільки коштують права у 2023 році та як отримати водійське посвідчення, розповідає редакція “Бахмут IN.UA”.

Як отримати водійське посвідчення

10 травня 2022 року в Україні запрацював новий алгоритм теоретичної та практичної підготовки водіїв із подальшим отриманням посвідчення. Раніше майбутні водії повинні були пройти теоретичний курс і практичний курс в автошколі, а вже потім їх допускали до складання внутрішніх іспитів. 

Зараз цю процедуру спростили: тепер для отримання прав необхідно пройти теоретичне навчання та скласти іспит в сервісному центрі МВС (Міністерство внутрішніх справ) на знання правил дорожнього руху. Лише після цього водія допускають до практичного навчання в автошколі, по завершенню якого проходиться іспит з водіння в тому ж сервісному центрі МВС.

Наразі процес отримання посвідчення водія виглядає наступним чином:

  • проходження учнем теоретичної підготовки в автошколі;
  • складання іспиту з теорії в сервісному центрі МВС;
  • проходження практичних занять в автошколі;
  • допуск та проходження внутрішнього іспиту з водіння;
  • складання іспиту з водіння в сервісному центрі МВС.

Згідно з прийнятою в Україні навчальної програми підготовки водіїв, на вивчення теорії дають 64 академічні години (тобто по 45 хвилин), коли на практику — 40.

Найчастіше теоретична підготовка триває 5 тижнів. Скласти ж практичний іспит в сервісному центрі МВС можна лише через п’ять тижнів. Інакше кажучи, все навчання в автошколі та процес отримання прав може займати 10 або більше тижнів.

Вартість навчання в автошколі

На сьогодні на території України працюють понад 1800 автошкіл, які мають акредитацію від МВС. Ціни в них різні та залежать не тільки від регіону, а й від додаткових послуг.

Теоретичний курс в автошколах в середньому коштує 5-7 тисяч гривень. Ця вартість залежить від того, як буде проходити навчання учня: в онлайн форматі або в класі. У середньому останнє коштує на 1 тисячу гривень дорожче.

Ціна практики залежить від кількості практичних занять. Її можна поділити на 4 умовних групи:

  • Мінімальна.
  • Базова.
  • Стандартна.
  • Поглиблена.
Інструктор
Навчання в автошколі / ілюстративне фото з відкритих джерел

Мінімальна програма практики передбачає 20 практичних занять. Вона підходить для тієї категорії водіїв, які вже мають посвідчення, але хочуть поглибити власні знання. Такий курс у середньому коштує 13-14 тисяч гривень, тобто 650 та 700 гривень за заняття відповідно.

Базовий курс підготовки підходить водіям з середніми навичками керування. Він складається із 30 занять, середня вартість яких сягає 16-17 тисяч гривень, тобто за заняття треба віддати 533 та 566 гривень відповідно.

Стандартний курс підходить для тих, хто хоче отримати права та досить добре вміє засвоювати нові знання. Він складається із 40 практичних занять, середня вартість яких сягає 19 тисяч гривень, тобто 475 гривень за одне заняття. 

Поглиблена програма практики підійде для людей, які хочуть отримати свої права та роблять акцент на більшу кількість практичних занять. Це може бути як і 50 занять, так і повноцінний безліміт. Ціни на таку програму стартують від 21 тисячі гривень.

Зазначимо, що багато автошкіл роблять акцент на тому, з якою коробкою передач проходитиме навчання водій. У середньому навчання з механічною коробкою передач дешевше, аніж з автоматичною. До прикладу, в дніпровських автошколах одне заняття з “механікою” коштуватиме учневі 650 гривень, а з “автоматом” — всі 700 гривень.

Представники закладів для навчання водіїв також часто створюють комплексні варіанти навчання, які дозволять майбутнім водіям заощадити гроші.

Вартість іспиту з водіння

Ціна складання фінального іспиту в центрі МВС коливається в залежності від регіону. У середньому вартість екзамену складає від 300 до 800 гривень. Зверніть увагу, що бланки та документи не безкоштовні.

Вартість виготовлення та видачі посвідчення також різна. Наприклад, у Києві та Львові це 269 гривень, а у Дніпрі, Харкові та Одесі — 295 гривень. У менших містах ціна нижча.

Заміна водійських прав і скільки це коштує

Заміна водійських посвідчень — процедура, з якою рано чи пізно зустрінеться кожний водій. Вона проводиться в центрі МВС, якщо:

  • документ не читабельний, зіпсований;
  • людина змінює прізвище, ім’я;
  • у разі набуття нової категорії;
  • після закінчення терміну дії;
  • при заміні посвідчень старого зразку на новий;
  • при втраті посвідчення.

Заміна прав не передбачає перескладання іспиту та здійснюється протягом 5 днів з моменту подачі заявки. Вартість такої послуги — 201 гривня. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фізична ідентифікація пенсіонерів: що буде, якщо не пройти її до 31 грудня 2025 року

Семаковська Тетяна 13:20, 31 Грудня 2025
Пенсії / фото НБУ

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження виплат у 2026 році. Якщо її не пройти, то виплати можуть скасувати до моменту повторного проходження ідентифікації

Детальніше про те, як це зробити — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що буде, якщо не пройти фізичну ідентифікацію

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня. Виконання цієї вимоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299 є передумовою для продовження у 2026 році призначених пенсій та страхових виплат.

Якщо не пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року включно, то виплати можуть скасувати до моменту її повторного проходження.

Як пройти ідентифікацію онлайн

Для зручності пенсіонери можуть підтвердити свою особу дистанційно — у форматі відеоконференції.

Щоб подати заявку, потрібно:

  • зареєструватися або увійти в особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду;
  • обрати розділ “Ідентифікація в режимі відеоконференції” та заповнити електронну форму;
  • вказати в коментарі, чи потрібна додаткова допомога (наприклад, сурдопереклад);
  • обрати месенджер для відеодзвінка (Google Meet, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Signal чи Zoom).
  • Після подання заявки з пенсіонером зв’яжеться представник ПФУ для призначення дати та часу дзвінка. Вона має бути призначена не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через днів після подання заявки.

Процедура ідентифікації триває близько 20 хвилин, під час якої потрібно показати паспорт та відповісти на кілька уточнювальних запитань.

Для прискорення процесу можна прикріпити до заявки електронні копії паспорта, ІПН, трудової книжки чи свідоцтва про народження.

Варіанти проходження ідентифікації офлайн

Ті, хто не може скористатися онлайн-сервісами, мають кілька альтернатив:

  • відвідати відділення Ощадбанку або Пенсійного фонду;
  • підтвердити особу через особистий кабінет за допомогою електронного підпису “Дія.Підпис”;
  • звернутися до дипломатичних чи консульських установ України за кордоном.

Зазначимо, що фізична ідентифікація в Україні діє з 2004 року. До 2014-го вона проходила автоматично — під час відвідування банку чи отримання пенсії від листоноші. Але з початком бойових дій процедура ускладнилася, тож уряд запровадив нові способи, які дозволяють проводити ідентифікацію як в Україні, так і за кордоном.

Як перевірити проходження ідентифікації

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої ідентифікації можна на вебпорталі електронних послуг або у мобільному застосунку Пенсійного фонду України, скориставшись сервісом “Моя ідентифікація“.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 20 посадовців будуть відповідати за політику щодо окупованих територій: перелік

Валентина Твердохліб 17:30, 30 Грудня 2025
Будівля Кабінету міністрів / фото Кабінет міністрів України

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств та держаних відомств. Загалом призначено 21 посадовця.

Хто буде відповідальний за окуповані території, розповідає Бахмут IN.UA.

Уряд призначив відповідальних за окуповані території

Для забезпечення системної роботи у дев’яти областях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, Уряд ініціював роботу Координаційного центру з питань управління цими регіонами. Його очолив віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Окремо було ухвалено механізм призначення посадовців, відповідальних за політику щодо прифронтових і окупованих територій. Їх обрали в кожному міністерстві та державних відомствах.

Хто став відповідальним за окуповані території від міністерств

За даними Центру прав людини ZMINA, загалом визначено 21 посадовця, відповідальних за політику щодо тимчасово окупованих і прифронтових територій. Це не нові посади, на визначених представників міністерств і відомств поклали додаткові повноваження.

Від Міністерства охорони здоров’я призначили Євгенія Гончара — заступника міністра охорони здоров’я України. У міністерстві працює з 2019 року і донині. За цей час обіймав посади:

  • державного експерта Експертної групи з питань розвитку медичних послуг Директорату медичних послуг;
  • державного експерта Експертної групи з питань спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Директорату медичного забезпечення; 
  • державного експерта Експертної групи формування політики закупівель медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів Директорату медичних послуг;
  • керівника Експертної групи з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Директорату медичних послуг;
  • начальника відділу з формування політики у сфері програми медичних гарантій та медичного забезпечення Департаменту медичних послуг;
  • директора Департаменту медичних послуг.
Євгеній Гончар / фото Міністерство охорони здоров’я України

Від Міністерства цифрової трансформації призначили Станіслава Прибитька — заступника міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури. Він працює в Мінцифрі з 2020 року: спочатку як керівник відділу, згодом очолив департамент.

Станіслав Прибитько відповідає за розвиток телеком-інфраструктури, доступу до інтернету і радіочастотного спектра. Його мета — якісний інтернет у кожному населеному пункті та на деокупованих територіях, а також запуск 5G.

Станіслав Прибитько / фото Міністерство цифрової трансформації України

Від Державної служби з надзвичайних ситуацій призначили Віталія Миронюка — першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З вересня 1990 року розпочав службу в органах і підрозділах цивільного захисту на посаді курсанта Черкаського пожежно-технічного училища МВС. З липня 1993 року проходив службу в підрозділах цивільного захисту Кіровоградської області, де обіймав посади від інспектора до начальника Головного управління. Має спеціальне звання генерал-майора служби цивільного захисту.

Віталій Миронюк / фото ГУ ДСНС України у місті Київ

Від Міністерства у справах ветеранів призначили Руслана Приходька — заступника міністра у справах ветеранів. У 2011-2014 роках був на службі в органах внутрішніх справ України, УМВС у Чернігівській області.

У 2021 році розпочав роботу в Міністерстві у справах ветеранів у якості керівника експертної групи з питань членів сімей загиблих, членів сімей Небесної Сотні та постраждалих учасників Революції Гідності. Протягом 2021-2024 років очолював:

  • директорат вшанування пам’яті та формування позитивного образу ветерана;
  • директорат громадянської ідентичності та ветеранського розвитку;
  • директорат соціального захисту;
  • Департамент соціальної роботи.
Руслан Приходько / фото Міністерство у справах ветеранів

Від Міністерства молоді та спорту призначили Сергія Тимофєєва — заступника міністра молоді та спорту.

У 1990-х роках він мав спортивно-викладацьку кар’єру. Був спортсменом-інструктором збірної команди України з ковзанярського спорту, тренером-викладачем з шорт-треку, інструктором тренажерної зали ЦУТБ “Льодовий стадіон та ТОВ “Акваріум”. У 2007-2017 роках був директором ТОВ “Спортивні технології”.

У 2017-2024 роках працював у Київській ОДА. У 2017-2020 роках очолював Управління фізичної культури і спорту, а у 2020-2024 роках очолював Управління молоді та спорту.

З 2024 року працює в Міністерстві молоді та спорту.

Сергій Тимофєєв / фото Міністерство молоді та спорту

Від Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності призначили Тетяну Кірієнко — заступницю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності. З 1997 по 2005 роки проходила службу в органах внутрішніх справ. Протягом 2005-2014 років обіймала керівні посади в Державних податкових інспекціях Києва.

З березня 2018 року працювала на посаді начальника відділу контрольно-аналітичного забезпечення заступника голови Київської МДА. 

У грудні 2020 року стала членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У грудні 2021 року призначена на посаду виконувачки обов’язків голови Державної податкової служби України.

Тетяна Кірієнко / фото Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності

Від Міністерства внутрішніх справ призначили Олексія Сергєєва — заступника міністра МВС. В органах МВС працює з 2000 року.

З грудня 2012 року по листопад 2015 року був першим заступником начальника Головного штабу МВС України. З листопада 2015 року по липень 2016 року – перший заступник начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України. З липня 2016 року по лютий 2023 року – начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України.

Олексій Сергєєв / фото МВС України

Від Міністерства юстиції призначили Андрія Гайченка — заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби. Трудову діяльність розпочав у 2005 році на посаді головного юрисконсульта, а згодом начальника сектору судової роботи відділу врегулювання спорів, заступника керівника відділу врегулювання спорів, начальника сектору судової роботи юридичного управління Головного офісу АКБ “Укрсоцбанк”.

З 2019 року працює в Міністерстві юстиції.

Андрій Гайченко / фото Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції

Від Міністерства розвитку громад та територій призначили Олексія Рябикіна — заступника міністра розвитку громад та територій. У червні 2022 — січні 2023 року був радником патронатної служби апарату Київської ОДА. З березня 2023 року до вересня 2024 року був радником заступника керівника Офісу Президента.

Олексій Рябикін / фото Вікіпедія

Від Міністерства оборони призначили Миколу Шевцова — заступника міністра оборони. Обіймав штабні та командні посади у бронетанкових військах, займаючись технічним забезпеченням та логістикою. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Микола Шевцов / фото Міністерство оборони

Від Міністерства культури призначили Анастасію Бондар — заступницю міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. До роботи в міністерстві працювала в Одеській ОДА, де обіймала посаду заступника голови з питань цифрового розвитку.

Протягом більш ніж 15 років працювала в українських та іноземних телеком корпораціях та інвестиційних компаніях. Займалася зовнішньоекономічною діяльністю, підтримкою розвитку бізнесу, маркетингом та операційним управлінням. Авторка низки наукових публікацій на тему цифрової трансформації у державному управлінні.

Анастасія Бондар / фото Міністерство культури

Від Міністерства закордонних справ призначили Сергія Кислицю — першого заступника міністра закордонних справ України.

З березня 2014 року до лютого 2020 року був заступником міністра закордонних справ України. А з лютого 2020 року до лютого 2025 року — постійним представником України при Організації Об’єднаних Націй.

Сергій Кислиця під час виступу в ООН / фото Міністерство закордонних справ

Від Міністерства фінансів призначили Дмитра Самоненка — заступника міністра фінансів.

У 2005-2007 роках працював на посадах провідного спеціаліста та головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. Впродовж 2007-2014 року обіймав посади головного спеціаліста в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерстві праці та соціальної політики України, а також був заступником начальника управління в секретаріаті Кабінету Міністрів України.

З серпня 2020 року по липень 2025 року працював на посаді державного секретаря Міністерства фінансів.

Дмитро Самоненко / фото Українська Рада Бізнесу

Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства призначили Тараса Висоцького — заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. До роботи в міністерстві обіймав посади в Черкаській ОДА. З березня 2019 року був першим заступником голови, а у червні-липні 2019 року — виконувачем обов’язків голови Черкаської ОДА.

Тарас Висоцький / фото Вікіпедія

Від Міністерства енергетики призначили Артема Некрасова — виконувача обов’язків міністра енергетики. Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ міста Суми, згодом працював помічником адвоката. Подальша діяльність пов’язана з енергетикою: працював юрисконсультом юридичного відділу ВАТ “Сумиобленерго”, начальником юридичного відділу ДП НВКГ “Зоря-Машпроект”, радником генерального директора ВАТ “Запоріжжяобленерго”.

З 2017 року був на керівних посадах АК “Харківобленерго”. Протягом 2020-2021 років — радник директора ДП “Калуська Теплоелектроцентраль-Нова”, згодом — радник президента ДП НАЕК “Енергоатом”.

Артем Некрасов / фото Міністерство енергетики

Від Міністерства освіти і науки призначили Андрія Вітренка — заступник міністра освіти і науки, чинний депутат Київської міськради. У міністерстві працює з 2020 року, був заступником колишнього міністра Сергія Шкарлета.

Андрій Вітренко / фото Міністерство освіти і науки

Хто став відповідальним за окуповані території від державних відомств

Від Державної інспекції ядерного регулювання призначили Ігоря Бендо — заступника голови, заступника головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України. Працює у Держатомрегулюванні з 2007 року, зокрема в Південно-східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки. З 2017 року до призначення заступником Голови Держатомрегулювання обіймав посаду начальника Південно-східної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки на правах самостійного управління, заступника Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України.

Від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації призначили Ростилава Замлинського — першого заступника голови Держспецзв’язку. У 2020-2021 роках обіймав посаду першого заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У 2022-2023 роках був заступником міністра оборони України. На цій посаді він фігурував у скандалі щодо закупівлі їжі для ЗСУ за завищеними цінами.

Ростислав Замлинський / фото Держспецзв’язку

Від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) призначили Руслана Слободяна — члена комісії НКРЕКП. З 1997 по 2021 роки працював на різних посадах у “Хмельницькобленерго”. У 2017-2021 роках був технічним директором компанії.

З 2021 по 2024 роки працював головою Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Руслан Слободян / фото Державна інспекція енергетичного нагляду України

Від Пенсійного фонду призначили Ірину Ковпашко — заступницю Голови правління Пенсійного фонду. Протягом 2010-2017 роках була заступницею директора департаменту, директоркою департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України.

Ірина Ковпашко / фото Урядовий контактний центр

Від Фонду державного майна призначили Андрія Шрамка — заступника голови Фонду. Понад 20 років обіймав керівні посади у Фонді державного майна України. До призначення заступником голови був директором Департаменту оренди та розпорядження державним майном Фонду.

З 2020 року залучений до роботи з питань розпорядження державним майном у складі Департаменту оренди та управління державним майном Фонду.

Андрій Шрамко / фото Фонд держмайна

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фізична ідентифікація пенсіонерів: що буде, якщо не пройти її до 31 грудня 2025 року

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження […]

Важливо

Понад 20 посадовців будуть відповідати за політику щодо окупованих територій: перелік

Уряд призначив посадовців, які працюватимуть у координаційному центрі з питань управління регіонами, де є прифронтові та окуповані території. Відповідальними за ці території стали представники міністерств […]

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. […]

11:00, 27.12.2025 Скопіч Дмитро

Як отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни: інструкція Мінветеранів

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни дає доступ до державних гарантій, виплат і реабілітації. Оформити його можна онлайн через “Дію” або офлайн у ЦНАП. Детальніше […]

Тарифи на комунальні послуги: що зміниться для українців з 1 січня 2026 року

З початком 2026 року тарифи на основні комунальні послуги для населення залишаться фіксованими. Йдеться про електроенергію, газ і воду. Водночас суми в платіжках і надалі […]

15:00, 24.12.2025 Скопіч Дмитро