Фінансовий сектор невпинно рухається до цифровізації, пропонуючи все більше інноваційних рішень. Тож корисно знати, як створити віртуальну картку — цифровий аналог фізичної кредитної або дебетової картки, що має всі необхідні реквізити: ім’я власника, номер, CVV-код та термін дії.

Віртуальні картки випускаються тими ж платіжними системами, що й фізичні — Mastercard, Visa тощо. Ними можна користуватися одразу після реєстрації через застосунок банку чи фінансової платформи. Їх зазвичай додають у цифрові гаманці Apple Pay або Google Pay для зручних розрахунків. Серед популярних рішень на ринку — ZEN Mastercard®, що пропонує як фізичні, так і віртуальні платіжні інструменти з додатковими перевагами.

Плюси цифрових фінансових інструментів

Віртуальні картки пропонують користувачам значні переваги:

• підвищена безпека — їх неможливо загубити, вкрасти або пошкодити;
• зручність відстеження витрат через історію транзакцій у застосунку;
• можливість встановлення лімітів витрат і категорійних обмежень;
• простота блокування та розблокування через смартфон.

Деякі віртуальні картки можуть мати динамічний CVV-код, який регулярно змінюється, що захистить від шахрайства. ZEN.COM пропонує також кешбек до 15 % у магазинах-партнерах.

Недоліки віртуальних карток

Попри численні переваги, цифрові картки мають певні обмеження:

• неможливість зняти готівку в банкоматах (для більшості карток);
• залежність від технологій та інтернет-з’єднання;
• обмежене приймання в місцях, де потрібна фізична картка.

Втім, багато провайдерів, зокрема ZEN.COM, працюють над розширенням функціональності своїх продуктів, щоб мінімізувати ці обмеження.

Сфери застосування

Віртуальні картки стають дедалі популярнішими завдяки універсальності та зручності. Ось кілька практичних сценаріїв використання:

• контроль особистих витрат;
• управління підписками;
• подорожі та валютні операції;
• високоризикові операції на незнайомих сайтах;
• керування сімейними фінансами.

Завдяки мобільному застосунку ZEN.COM користувачі можуть легко створювати різні віртуальні картки для кожної зі згаданих потреб і гнучко керувати ними.

Розрахунки віртуальною карткою

Оплачувати покупки віртуальною карткою можна різними способами. Для онлайн-платежів досить ввести номер картки, термін дії та CVV-код на сайті магазину.

У разі використання Apple Pay потрібно пройти ідентифікацію (Face ID або Touch ID), двічі натиснути бічну кнопку й піднести смартфон до термінала. Для Google Pay необхідно розблокувати екран, увімкнути NFC та піднести телефон до платіжного пристрою.

Віртуальні картки ZEN Mastercard® підтримують обидві платіжні системи та пропонують зручний інтерфейс для управління транзакціями через застосунок. Завдяки цьому користувачі можуть легко контролювати свої витрати й підтримувати фінансову дисципліну в цифровому форматі.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після окупації Маріуполя місто перестало бути лише географічною точкою на карті. Воно розсіялося у спогадах, фотографіях, голосах і звичках сотень тисяч людей, які були змушені покинути дім. Але разом із людьми Маріуполь не зник. Він продовжив жити у культурі, пам’яті та спільному досвіді громади.

Саме навколо цієї ідеї, аби зберегти не лише історію міста, а й його живу ідентичність, стартував проєкт “Код ідентичності: Голос громади”. Його реалізує БО “БФ Я-Маріуполь” за ініціативи начальника Маріупольської військової адміністрації Вадима Бойченка та за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у межах Програми “U-LEAD з Європою”. Проєкт став продовженням співпраці в межах програми TIPS4UA та фактично перетворився на одну з найбільших спроб системно осмислити, як громадам жити в умовах втрати фізичного простору, але не втратити самих себе.

Простір, який має повернути відчуття дому

Центральною частиною проєкту стане створення Простору локальної ідентичності, місця, яке задумане не як музей у класичному сенсі, а як жива платформа для зустрічей, спільної пам’яті та діалогу. Йдеться про простір, де маріупольці та мешканці інших громад Надазов’я зможуть не лише згадувати минуле, а й заново формувати зв’язки між собою. У час, коли багато людей розкидані по різних містах України та світу, потреба у таких місцях стала критично важливою.

Тут проводитимуть зустрічі між поколіннями, виставки, публічні дискусії, освітні події та меморіальні заходи. Простір має стати місцем, де людина зможе відчути, що її досвід не втрачений і не стертий війною.

Особливий акцент команда проєкту робить саме на об’єднанні громад. Адже сьогодні окуповані міста Приазов’я існують не лише як території, а як спільноти людей, які продовжують підтримувати одне одного навіть після вимушеного переселення.

“Це продовження роботи нашої команди над збереженням українського Маріуполя, якою ми займалися протягом багатьох років. Зараз, в умовах вимушеного переселення нашої громади, релокації закладів культури та творчих колективів, дуже важливо не загубити атмосферу, історію та сенси нашого міста“, — говорить керівниця проєкту та директорка Маріупольського краєзнавчого музею Марія Сльота.

За її словами, сьогодні боротьба за Маріуполь відбувається не лише на фронті чи в політичній площині, а й у сфері пам’яті. Адже російська окупація намагається змінити сам образ міста, стерти його українську культурну основу та переписати історію.

Тому новий простір має стати місцем, де український Маріуполь буде збережений через людей, їхні історії та культурний код.

Маріуполь, який звучить голосами людей

Важливою частиною проєкту стане документування усних історій маріупольців. Команда збиратиме особисті спогади, архівні фотографії, творчі роботи, сімейні історії та свідчення про життя міста до повномасштабного вторгнення і під час оборони. Фактично йдеться про створення великого цифрового архіву пам’яті.

У фокусі й історичні події, а насамперед люди: їхні звички, локальні традиції, улюблені місця, двори, запахи моря, міські маршрути та побутові деталі, які й формують справжню ідентичність громади.

“Люди хочуть, щоб про український Маріуполь пам’ятали. Вони малюють картини, створюють вироби, пишуть книги і приносять їх до центрів “ЯМаріуполь”. Там проводять виставки, зустрічі та події, які допомагають не втрачати зв’язок із рідним містом. Саме з цього запиту й народилася ідея створення проєкту зі збереження пам’яті“, — зазначає заступник міського голови Маріуполя Денис Кочубей.

Проєкт також передбачає створення комплексної концепції збереження локальної ідентичності Маріуполя та Надазов’я. Вона має стати своєрідною дорожньою картою для роботи з культурною спадщиною, пам’яттю та громадськими ініціативами у майбутньому.

“Цифрові кроки”: коли пам’ять вчиться жити онлайн

Окремим напрямом стане програма “Digital Steps” (“Цифрові кроки”) для старшого покоління внутрішньо переміщених осіб.

У межах цієї ініціативи люди віком 60+ навчатимуться цифрової грамотності, медіабезпеки та роботі з онлайн-інструментами. Але головна мета програми — не лише навчити користуватися смартфоном чи комп’ютером. Проєкт допоможе старшому поколінню самостійно зберігати свої архіви, ділитися історіями та брати участь у формуванні цифрової пам’яті громади.

Саме літні люди часто є носіями унікальних знань про місто — про традиції, локальні свята, родинні історії та побут Маріуполя, який уже неможливо побачити фізично.

У межах програми планують провести серію зустрічей між поколіннями. Їхнім результатом стане цифровий архів історій, фотографій і свідчень культурної спадщини регіону.

Виставка, VR і міжнародний діалог

Ще одним важливим елементом проєкту стане мандрівна художня виставка, присвячена історії, культурі та обороні Маріуполя.

Вона поєднає мистецькі роботи, архівні матеріали та особисті історії людей, які пережили втрату дому, окупацію або евакуацію. Виставка матиме не лише культурну, а й меморіальну функцію — вона розповідатиме про український Маріуполь міжнародній аудиторії.

Перший показ планують провести в Києві під час форуму проєкту, а згодом виставка поїде до музею у Гданську (Польща).

Паралельно команда працює над створенням VR-туру значущими місцями Маріуполя та Надазов’я. Це дозволить людям буквально “повернутися” у місто через технології, пройти знайомими вулицями, побачити архітектуру, культурні об’єкти та атмосферу довоєнного Маріуполя.

Айдентика як мова пам’яті

Окремої уваги заслуговує візуальна айдентика проєкту та майбутнього простору локальної ідентичності.

Основою логотипа стала стилізована форма даху маріупольської водонапірної вежі — одного з упізнаваних символів міста. Радіальна геометрія конструкції формує образ центру, від якого розходяться сенси, люди та напрямки розвитку.

У візуальному рішенні також закладені кілька важливих символів. Один із них — птах-буревісник, який асоціюється зі свободою, стійкістю та здатністю триматися висоти навіть у шторм. Інший елемент — восьмикутна зірка (октаграма), традиційний український символ гармонії, порядку та захисту.

Айдентика поєднує сучасну геометрію з елементами культурної спадщини Маріуполя — мозаїками Алли Горської, орнаментами, архітектурою та символами Азовського регіону.

Фактично логобук проєкту став візуальною спробою пояснити, що таке локальна ідентичність у час війни: це пам’ять, яка не застигає, а продовжує рухатися разом із людьми.

Маріуполь як приклад для інших громад

У команді “U-LEAD з Європою” наголошують: ще кілька років тому поняття локальної ідентичності майже не було частиною широкої суспільної дискусії. Повномасштабна війна змінила це.

“Маріуполь задає важливий приклад для інших громад, демонструючи значення збереження пам’яті та культурної ідентичності“, — зазначила керівниця офісу U-LEAD з Європою в Донецькій області Вікторія Троценко.

Сьогодні проєкт “Код ідентичності: Голос громади” — це не лише про Маріуполь. Це про те, як українські громади можуть зберігати себе навіть після втрати території. Як культура, пам’ять і взаємна підтримка стають основою для майбутнього повернення та відновлення.

Бо місто — це не тільки будівлі. Передусім це люди, які продовжують пам’ятати, ким вони є.

Стежити за розвитком проєкту “Код ідентичності: Голос громади” та діяльністю простору ідентичності можна у соцмережах:

• Instagram:

• Facebook:

• TikTok:

• Telegram:

• YouTube:

Проєкт реалізується БО «БФ Я-Маріуполь» за ініціативи начальника Маріупольської міської військової адміністрації в межах Програми «U-LEAD з Європою», що впроваджується за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перекачування палива – важливий процес, необхідний для обслуговування автомобілів, спецтехніки, сільськогосподарських машин і стаціонарних генераторів. У польових умовах, де відсутній доступ до стаціонарних паливороздавальних колонок, компактні насоси, що працюють від електричної мережі 12 або 24 вольта, стають незамінним обладнанням. Вони забезпечують зручну та швидку заправку техніки, дозволяючи ефективно розподіляти пальне без використання громіздких стаціонарних установок.

Електричні насоси для перекачки палива широко застосовують як у професійній сфері, так і в приватному використанні. Вони використовуються на автотранспортних підприємствах, у фермерських господарствах, на будівельних майданчиках та у логістичних компаніях. Їх основне призначення – швидко і безпечно переміщати дизпаливо, керосин або інші рідини з однієї ємності в іншу, будь то заправка транспортних засобів або перерозподіл рідини в резервуарах.

Конструктивні особливості

Електричні насоси, що працюють від мережі 12В або 24 вольт, мають просту, але надійну конструкцію, яка дозволяє ефективно перекачувати рідину в різних умовах. Основним елементом цього пристрою є електромотор, який приводить в дію механізм, що створює тиск і забезпечує переміщення рідких речовин через систему шлангів.

Стандартна комплектація такого гаджета включає забірний шланг, через який паливо надходить в насос, і напірний шланг, через який воно подається в бак. Деякі моделі оснащені вбудованими фільтрами, що запобігають попаданню великих забруднюючих частинок, що особливо важливо для підтримки працездатності техніки.

Робота насоса починається з підключення до джерела живлення. У випадку з 12-вольтовими гаджетами, таким джерелом зазвичай є акумулятор легкової машини або невеликої сільськогосподарської техніки. Моделі, розраховані на 24В, найчастіше використовуються для заправки вантажівок, автобусів, будівельної техніки та генераторів, оскільки в таких системах передбачена відповідна бортова мережа.

При включенні електромотора створюється розрідження, що засмоктує паливо із ємності. Далі воно надходить у робочу камеру насоса, після чого під тиском подається у вихідний шланг. В залежності від типу конструкції, рідина може переміщатися за рахунок роботи мембранного механізму, роторного вузла або відцентрової сили.

Різновиди

Серед найбільш поширених варіантів можна виділити кілька типів, кожен з яких має свої переваги і використовується в певних умовах.

• Мембранні моделі працюють за рахунок руху еластичної мембрани, що змінює об’єм робочої камери, створюючи необхідний тиск. Вони відрізняються надійністю та простотою конструкції, не перегріваються навіть при тривалій експлуатації, але мають порівняно невисоку продуктивність.
• Роторні моделі функціонують за рахунок обертового механізму, що складається з лопатей або зубчастих елементів, які захоплюють паливо і переміщують його у вихідний шланг. Їх перевагою є висока швидкість перекачування, що робить їх оптимальним вибором до роботи з великими обсягами пального.
• Відцентрові насоси використовують принцип створення відцентрової сили для переміщення рідини. Вони забезпечують стабільний потік і підходять до роботи з різними видами горючих сумішей.

Переваги та особливості застосування

Електричні насоси для перекачування палива, що працюють від бортової мережі автомобіля або спецтехніки, мають ряд переваг, які роблять їх затребуваними в різних сферах. Їх головною перевагою є мобільність, що дозволяє використовувати обладнання в місцях, де відсутній доступ до стандартних паливороздавальних станцій.

Такі гаджети забезпечують зручну заправку без необхідності використання ручних методів перекачування. Завдяки високій швидкості роботи вони значно скорочують час, необхідний для переміщення пального, що особливо важливо за інтенсивної експлуатації автопарку або будівельної техніки.

Простота підключення та експлуатації робить такі пристрої доступними навіть користувачам без спеціальних технічних навичок. Достатньо підключити його до акумулятора, завантажити шланг в ємність і включити.
Компактні розміри та невелика вага дозволяють легко транспортувати насос та використовувати його у різних ситуаціях. Це особливо зручно для водіїв-дальнобійників, фермерів та працівників будівельних компаній, яким потрібна регулярна заправка техніки у польових умовах.

Крім того, багато моделей оснащені додатковими функціями, такими як автоматичне відключення під час перегріву, вбудований захист від сухого ходу та фільтрація, що продовжує термін служби обладнання та знижує ймовірність поломок.

На закінчення

Електричні насоси для перекачки палива, що працюють від мережі 12В та 24В, є зручним та ефективним рішенням для заправки автомобілів, спецтехніки та автономних генераторів у будь-яких умовах. Вони забезпечують мобільність, швидкість роботи та безпеку при перекачуванні пального, що робить їх затребуваними серед автоперевізників, фермерів, будівельників та власників малих підприємств. Грамотний підхід до вибору та правильне використання цього пристрою дозволять вам продовжити термін його служби та забезпечити безперебійну працездатність паливних систем.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!