Кабінет Міністрів України розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування. Відповідні зміни Уряд прийняв минулої п’ятниці, 2 червня.

Про це повідомила співзасновниця громадської організації «Razom for Ukraine», засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович.

«Міністерство Фінансів прославилось своїми коментарями про роботу волонтерів і запити від військових, але після зустрічі з міністром Сергій Марченко все реально почало рухатись дуже швидко. Сьогодні Кабмін проголосував зміни до постанови 112 і розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування», — написала волонтерка.

Мова йде про Постанову КМУ №112 від 24 жовтня 2016 року «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб»

Засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович із дронами для ЗСУ. Фото: Facebook

За її словами, наразі перелік документу далеко не повний, але чиновники обіцяють розробити процедуру швидкого внесення змін і виділити спецпредставника від Уряду для волонтерів.

Оновлений список товарів і послуг

Перелік, що додали до Постанови КМУ №112:

• Брезенти, навіси й тенти, вітрила для човнів, дощок для віндсерфінгу чи наземних вітрильних апаратів, намети та спорядження для кемпінгів (зокрема надувні матраци).
• Мотузки, канати, шпагат і сіткове полотно, крім відходів.
• Полотно сіткове плетене, зі шпагату, мотузок або канатів; сітки готові з текстильних матеріалів; вироби з пряжі, стрічкових ниток, н. в. і. у.
• Зброя бойова, крім револьверів, пістолетів, мечів і подібної зброї.
• Тканина, решітки, сітки та огорожі із залізного, сталевого чи мідного дроту; лист просічно-витяжний із заліза, сталі чи міді.
• Комп’ютери, електронні й оптичні вироби.
• Складники та плати електронні.
• Плати електронні з умонтованими складниками.
• Апаратура зв’язку.
• Апарати для передавання та приймання звуку, зображення чи іншої інформації, зокрема апаратура для обміну інформацією мережею проводового чи безпроводового зв’язку (наприклад, локальною чи глобальною мережею), інші, ніж апарати для передавання чи приймання підтипу 26.20.16-40.00 та підкатегорій 20.40.11, 20.40.12, 20.40.20, 20.40.34, 26.20.17, 26.20.18, 26.30.11, 26.30.12, 26.30.13, 26.40.33, 26.70.13, 28.23.21, 28.23.22.
• Антени та антенні відбивачі будь-якого типу й частини до них; частини радіо- та телепередавальної апаратури та телевізійних камер.
• Апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення.
• Устатковання вимірювальне, випробовувальне та навігаційне.
• Прилади радіонавігаційні (зокрема радіомаяки, радіобуї, приймачі, радіокомпаси з кількома антенами чи зі спрямованою рамковою антеною).
• Прожектори.
• Машини й апаратура електричні спеціалізовані.
• Послуги супутникового зв’язку.
• Продукція сільського господарства, мисливства і пов’язані з цим послуг.
• Продукція лісового господарства, лісозаготівлі та послуги, пов’язані з лісництвом.
• Риба жива.
• Риба свіжа чи охолоджена, морська, нерозведена.
• Вироби тютюнові крім відходів.
• Паливо рідинне та газ; оливи мастильні.
• Бензин моторний (газолін), зокрема авіаційний бензин.
• Провітаміни, вітаміни й гормони; глікозиди та алкалоїди рослинного походження та їхні похідні; антибіотики.
• Гормони, похідні цих речовин; інші стероїди, що їх використовують переважно як гормони.
• Антибіотики.
• Препарати фармацевтичні.
• Матеріали перев’язувальні клейкі, кетгут і подібні матеріали; аптечки першої допомоги.
• Двері, вікна й рами до них і пороги до дверей металеві.
• Машини та устатковання загальної призначеності, Машини та устатковання загальної призначеності, інші.
• Устатковання електричне та побутові прилади.
• Машини та устатковання, н. в. і. у.
• Засоби транспортні моторні (крім мотоциклів), причепи та напівпричепи.
• Меблі.
• Інструменти і приладдя медичні та стоматологічні.
• Ремонтування металевих виробів, машин і устатковання.
• Послуги стаціонарних закладів медико-соціального доглядання.
• Безпілотні літальні апарати.
• Парашути для безпілотних літальних апаратів.
• Апаратура зв’язку для безпілотних систем.
• Відеокамери записувальні та інша відеозаписувальна й відеовідтворювальна апаратура для безпілотних систем.
• Лінзи та об’єкти камер для безпілотних систем.
• Камери цифрові для безпілотних систем.
• Прилади оптичні, їх частини для безпілотних систем.
• Прилади навігаційні для безпілотних систем.
• Радіоапаратура дистанційного керування для безпілотних систем.
• Двигуни для безпілотних систем.
• Перетворювачі статичні (модуль живлення для зниження напруги).
• Батареї та акумулятори для безпілотних систем.
• Двигуни внутрішнього згорання для безпілотних систем.
• Частини двигунів для безпілотних систем.
• Двигуни до морських суден для безпілотних плавучих комплексів.
• Частини безпілотних літальних апаратів в тому числі пропелери, гвинти-носії і шасі
• Роботи субпідрядні, як частина виробництва безпілотних літальних апаратів.
• Установки силові та двигуни для безпілотних літальних комплексів літальних комплексів.
• Частини авіаційних двигунів для безпілотних літальних апаратів.
• Ремонтування та технічне обслуговування безпілотних літальних апаратів.

Також Любов Шипович розповіла, що спільно з іншими волонтерами, працює над законопроєктом, який би скасував потребу списків і зафіксував дату 24 лютого 2022 року, щоб унеможливити спекуляції, з якої дати не оподатковувати збори.

Що передувало?

До слова, 30 травня засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович оприлюднила допис, у якому повідомила, що Міністерство фінансів планує оподатковувати 19,5% «прибутків» від волонтерських зборів.

Після розголосу в різних ЗМІ, 1 червня, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що жодних податків на ті товари, які передають на потреби ЗСУ, сплачувати не потрібно.

«Хочу запевнити, що жодних податків з тих товарів, які передаються ЗСУ, сплачувати не потрібно. Це діюча норма Податкового кодексу. Тут не може бути жодних інших тлумачень. Наголошую, ті волонтери, хто офіційно ведуть свою діяльність для допомоги армії — не сплачує жодних податків!», — додав міністр.

Читайте також: В Україні запустили нову програму з оздоровлення та відпочинку дітей: як долучитися?  

Фото: aggeek.net

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Окремі українські військовослужбовці можуть позбутися статусу учасника бойових дій. Анулювання посвідчення призводить до втрати передбачених державою пільг та фінансових доплат. Для збереження соціальних гарантій ветерани також зобов’язані вчасно оновлювати свої особисті дані в державних реєстрах.

Детальніше про те, чому можуть анулювати статус УБД — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Значення статусу та перелік пільг

Посвідчення учасника бойових дій надає військовим доступ до системи державних компенсацій. Втрата цього статусу автоматично означає припинення фінансової підтримки від держави, зокрема скасування комунальних пільг та спеціальних надбавок до виплат.

Згідно з даними Пенсійного фонду, статус УБД відкриває доступ до таких форм забезпечення:

• знижки на оплату житлово-комунальних послуг;
• пільговий проїзд;
• медичне забезпечення;
• податкові пільги;
• пріоритет у певних державних програмах;
• додаткові пенсійні гарантії та спеціальні надбавки.

Причини скасування статусу

Механізм позбавлення статусу регламентується постановою Кабінету Міністрів №203. Документ визначає дві підстави для анулювання посвідчення. Перша — виявлення неправдивих даних, поданих під час оформлення статусу. Друга — встановлення судом факту вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину під час виконання бойових завдань.

З початком повномасштабної війни кількість військовослужбовців із правом на пільги зросла. Разом із цим збільшилося фінансове навантаження на бюджет. Держава переводить систему соціального забезпечення ветеранів до моделі постійної верифікації. Аналогічний підхід уже застосовується для перевірки отримувачів пенсій, субсидій та виплат внутрішньо переміщеним особам через електронні реєстри.

Правила збереження виплат

Отримання частини пільг залежить від актуальності інформації в базах Пенсійного фонду України. Ветеран зобов’язаний повідомити установу протягом 30 днів у разі зміни:

• місця проживання;
• складу сім’ї;
• переліку споживаних комунальних послуг.

Невчасне оновлення інформації призводить до затримки або повного припинення надання окремих пільг, зокрема адресних доплат та комунальних знижок. Це відбувається навіть без юридичного анулювання статусу УБД.

Зарахування стажу та вихід на пенсію

Учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Для чоловіків пенсійний вік становить 55 років, для жінок — 50 років. Для отримання виплат необхідно накопичити мінімальний страховий стаж: 25 років для чоловіків; 20 років для жінок.

Держава зараховує період військової служби до трудового та страхового стажу військовослужбовця. Ця норма діє незалежно від того, чи сплачував роботодавець єдиний соціальний внесок за мобілізованого працівника. Такий механізм дозволяє військовим зберігати свої пенсійні права під час проходження служби та захищає їхні майбутні виплати.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!