В окупованому місті Ясинувата померла літня жінка з Селидового. Її до так званої “днр” вивезли російські військові. Після “евакуації” жінка перебувала в місцевій лікарні, де й померла.
Про це повідомляють росджерела.
У “днр” померла жінка з Селидового
В окупованому місті Ясинувата померла літня жінка з Селидового — Жеребченко Людмила Петрівна. Скільки років було пенсіонерці не повідомляється.
Людмила Жеребченко в лікарні / фото росджерела
З Селидового жінку вивезли російські військові зі штурмового загону. Ймовірно, сталося це в лютому 2025 році. У російських списках від 8 лютого Людмила Жеребченко зазначена як та, що перебуває в лікарні.
Список людей, які перебували в лікарні / скриншот із росджерел
Жінка потрапила в лікарню одразу ж після так званої “евакуації”. Лікарі діагностували в неї гангрену правої ноги. Однак, операцію жінці так і не провели. Росіяни кажуть, що жінка, нібито, сама відмовилась від операції. Підтвердженню цих слів немає, оскільки жінка перебувала в лікарні сама без родичів.
Ймовірно жінка померла від халатності лікарів, які не зробили їй операцію. В лікарні жінка перебувала понад місяць, де покращення її стану так і не відбулося. 15 березня Людмила Жеребченко померла.
На своїх ресурсах росіяни відзвітували про поховання жінки. Всі її родичі, нібито, знаходяться в Україні, тому не могли забрати тіло. Похороном займалися окупанти. Вони, нібито, домовились про це з адміністрацією. Похорони пройшли показово — вінки, нібито, передали й російські штурмовики, які вивозили жінку. Очевидно, що в такий спосіб росіяни намагаються прикрити свою бездіяльність у медзакладі.
Окупанти звітують про поховання Людмили Жеребченко / скриншот із росджерел
Зазначимо, що за останні місяці на окупованій Донеччині зросла смертність серед людей старшого віку. До цього призводить відсутність належного медичного обслуговування, дефіцит ліків і загальне погіршення умов життя в окупації.
Вулиця Чайковського до російського вторгнення / фото з відкритих джерел
За ініціативи Управління культури міської ради, Бахмутський краєзнавчий музей розпочинає збір розповідей жителів з усіх населених пунктів громади про події 2022–2023 років, процес евакуації та досвід вимушеного переселення.
Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію
Організатори ініціативи зазначають, що не обов’язково писати великі тексти чи добирати особливі слова. Цінною є розповідь про один день, конкретну зустріч або коротка історія однієї врятованої речі. Основні теми, якими пропонують поділитися:
життя під обстрілами — як минали дні у рідному місті чи селі, як люди облаштовували побут у надзвичайних умовах, підтримували рідних і допомагали сусідам.
процес евакуації — як приймалося рішення про виїзд, якою була дорога, хто надавав допомогу та що саме вдалося взяти із собою на згадку про дім.
життя після переїзду — як родина адаптувалася та облаштовувалася на новому місці, що допомагає триматися зараз та як зберігається зв’язок із Бахмутською громадою.
Як передати матеріали до музею
Поділитися власною історією можна у будь-якому зручному форматі. Фахівці приймають:
текстові файли, електронні листи або якісні фотографії (скан-копії) рукописних розповідей;
фотографії, зроблені в той період;
аудіо- та відеозаписи.
Якщо людині зручніше розповісти свою історію усно, формат запису розмови можна попередньо узгодити по телефону.
Надіслати матеріали можна на електронну пошту: [email protected]. Контактний телефон для довідок та узгодження деталей: +380 (66) 076 9287.
Умови збереження та приватність
Передаючи спогади чи світлини, авторів просять за можливості вказувати своє ім’я та прізвище, приблизні дати й місце описаних подій, а також залишати контакти для зворотного зв’язку. До фотографій бажано додавати короткий підпис: хто або що на них зображено, де й коли зроблено знімок.
Усі зібрані свідчення стануть частиною музейного зібрання для збереження пам’яті про громаду. Організатори гарантують повну конфіденційність: жодні спогади, фотографії чи аудіозаписи не будуть оприлюднені в публічному просторі без попередньої явної згоди їхніх авторів.
Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.
Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.
З яких виплат військових утримуються аліменти
Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.
Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:
посадовий оклад та оклад за військовим званням;
щомісячна надбавка за вислугу років;
постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
додаткові винагороди, що мають систематичний характер.
Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.
Чи стягуються аліменти з бойових виплат?
Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.
З яких виплат аліменти не вираховуються
До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:
грошової допомоги на оздоровлення;
одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.
У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.
Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми
Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:
для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.
Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.
Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:
на одну дитину — 1/4 від заробітку;
на двох дітей — 1/3 від заробітку;
на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.
У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.
Як відбувається процес стягнення
У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.
Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.
За ініціативи Управління культури міської ради, Бахмутський краєзнавчий музей розпочинає збір розповідей жителів з усіх населених пунктів громади про події 2022–2023 років, процес евакуації та […]
Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців […]
У жовтні 2026 року Управління Бахмутської міськради провели п’ять державних закупівель. Загалом у жовтні для потреб Управлінь витратили понад 243 тисячі гривень. Що саме купували […]
Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Донеччини. 4 листопада росіяни вдарили по селу Сергіївка. Влучання зафіксували у приватному секторі. Внаслідок атаки загинули двоє людей. Про це повідомляє відділ […]
Тетяна Шик — представниця активної громадської спільноти Бахмута. У рідному місті вона працювала у сфері управління багатоквартирними будинками: очолювала дев’ять ОСББ у центрі Бахмута. Окрім […]