Після зміни складу Уряду в червні 2024 року в Кабінеті Міністрів України більше не існує окремого відомства, яке б опікувалось питаннями ВПО і тимчасово окупованих територій. Наразі ці функції розподілили між різними міністерствами, однак жоден із них органів не має чіткої компетенції у сфері захисту прав ВПО.

Що про це кажуть правозахисники і активісти, розповідає видання “Остров”.

Оновлений Уряд, хто займатиметься питаннями ВПО

17 липня Верховна Рада оновила склад Кабінету Міністрів України і призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністеркою. При цьому в новому Уряді відсутнє окреме відомство, яке б займалося вирішенням проблем ВПО та окупованих територій. Раніше ними займалось Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яке пізніше було переформатоване у Міністерство національної єдності. Однак на тлі корупційних скандалів з його очільником Олексієм Чернишовим міністерство фактично ліквідували.

Оптимальним рішенням, на думку правозахисників, стало б перезавантаження та посилення Міністерства національної єдності. Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова зазначає, що держава обрала найпростіший шлях, не запропонувавши системного бачення, як має виглядати політика щодо внутрішньо переміщених осіб, мешканців окупованих територій та українців за кордоном.

“Держава обрала найпростіший шлях — замість переосмислення функцій, організаційного посилення і кадрового оновлення, було ухвалено рішення просто ліквідувати Міністерство національної єдності, яке, по суті, було наступником реінтеграційного відомства. Адже в ньому залишалися ті самі люди, ті самі програми, воно стало результатом формального перейменування без суттєвих змін. Ми — правозахисна спільнота — публічно закликали цього не робити. Була можливість зберегти це міністерство, чітко визначити його повноваження, наповнити їх змістом, зробити це відомство фокусним у питаннях роботи з постраждалими від війни. Ми виступали за єдиний орган, який опікувався би внутрішньо переміщеними особами, мешканцями тимчасово окупованих територій, колишніми полоненими, українцями за кордоном, — зазначила Альона Луньова.

На думку правозахисниці, ситуація, яка склалася після приєднання повноважень міністерства до Мінсоцполітики, загрожує повним розмиванням відповідальності.

Щодо ВПО — це тепер зона відповідальності Міністерства розвитку громад і територій. І тут найбільша проблема, за словами правозахисниці, у повній відсутності публічної комунікації.

“Вони отримали відповідні повноваження ще на початку року, минуло понад сім місяців, але досі міністерство не вийшло до суспільства із поясненням, що саме воно тепер опікується переселенцями. Так, на сайті з’явився розділ для ВПО, але про це ніхто не дізнається, якщо цілеспрямовано не шукатиме. Ані широкої інформаційної кампанії, ані системної роз’яснювальної роботи не було. У результаті люди досі не знають, куди звертатися”, — підкреслює правозахисниця.

Формально є відомства, які відповідають за певну сферу, але на практиці складно сказати, хто і чим саме займається. І це є дуже небезпечною тенденцією.

“На мою думку, передача настільки специфічної, емоційно та соціально навантаженої сфери, як робота з постраждалими від війни, до Міністерства розвитку громад і територій — це була помилка. Адже у результаті може скластися враження, що відповідальність за ВПО передали на місця, а урядовий рівень самоусунувся. Саме тому формується відчуття поступового розмивання теми: ВПО перестають бути окремою категорією, до якої формується цілеспрямована державна політика“, — зазначає Альона Луньова.

Що тепер робити ВПО?

На думку правозасниці, громадське суспільство, журналісти, правозахисники й організації ВПО мають уважно та постійно моніторити, чим займається Міністерство розвитку громад і територій у цій сфері. Це єдина можливість хоча б утримати питання в публічному полі. Також вона висловила сподівання, що в наступному Уряді ідея створення міністерства, яке би займалося людьми, що постраждали від війни, повернеться.

“Сама ідея Міністерства єдності правильна — вона говорила про єдність, соціальну згуртованість, відновлення довіри. Але реалізована вона була дуже слабко. Як мінімум, можна було б зберегти посаду віцепрем’єра з питань єдності, призначити заступників у відповідні міністерства, щоб ці питання залишались серед пріоритетів. Наразі ж бачимо, що питання постраждалих, замість того щоб стати осердям політики, поступово зникають з урядового порядку денного. І якщо ця інерція триватиме, вона коштуватиме Україні втрати зв’язку з мільйонами власних громадян”, — підкреслила Альона Луньова.

Читайте також:

• Виплати за зруйноване житло на ТОТ: Мінрозвитку готує пілотну програму компенсацій
• Чому не підписують законопроєкт №11161: Олена Шуляк озвучила головну причину
• Ощадбанк вилучить пенсії ВПО з ТОТ до 2022 року — що потрібно зробити, щоб повернути кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

20 березня українські водії отримали можливість повертати частину коштів, витрачених на заправку автомобілів.

Редакція видання Бахмут IN.UA розповідає, як працює механізм компенсації та що потрібно зробити для економії.

Скільки можна заощадити: розміри компенсації та ліміти

Розмір фінансового повернення напряму залежить від типу пального, що дозволяє водіям заощадити від 2 до 11 гривень на кожному придбаному літрі. Держава встановила такі ставки кешбеку:

• 15% повертається за дизельне пальне;
• 10% — за бензин;
• 5% — за автомобільний газ.

Максимальна сума “паливного” кешбеку на одну людину становить 1000 гривень на місяць. Варто враховувати, що ця сума входить до загального ліміту програми “Національний кешбек”, який дорівнює 3000 гривень на місяць.

Зазначимо, що нова урядова ініціатива має тимчасовий характер і діятиме до 1 травня 2026 року.

Як підключити послугу та правильно оплачувати

Якщо ви вже є активним користувачем “Національного кешбеку”, додаткових дій не потрібно. Достатньо просто розраховуватися на заправці тією банківською карткою, яка прив’язана до програми.

Тим, хто ще не користувався послугою, потрібно виконати кілька простих кроків:

• відкрити спеціальну картку для виплат в одному з банків-партнерів;
• надати банку офіційний дозвіл на передачу інформації про ваші транзакції;
• зайти у мобільний застосунок “Дія”, обрати розділ “Сервіси”, знайти “Національний кешбек” і вказати новостворену картку для зарахування коштів.

Важливий нюанс: кешбек нараховується виключно за умови безготівкової оплати банківською карткою безпосередньо на касі АЗС. Якщо ви купуєте пальне онлайн, поповнюючи так званий “паливний гаманець” у мобільних додатках заправок, державна компенсація не нарахується.

Коли надійдуть гроші та на що їх можна витратити

Усі накопичені суми відображатимуться в застосунку “Дія”. Гроші не надходять миттєво — держава зараховує їх на картку до кінця наступного місяця після здійснення покупки. Наприклад, кешбек за всі березневі заправки надійде на ваш рахунок до кінця квітня.

Кошти можна витрачати на:

• оплату житлово-комунальних послуг;
• придбання медикаментів;
• купівлю товарів виключно українського виробництва;
• придбання книг;
• оплату поштових послуг;
• фінансову підтримку Збройних сил України (донати).

Які автозаправні комплекси беруть участь у програмі

До державної ініціативи вже долучилися найбільші паливні мережі країни. Наразі кешбек можна отримати, заправляючись на таких АЗС:

• Ukrnafta;
• WOG;
• Okko;
• UPG;
• БРСМ;
• Socar;
• KLO;
• Amic;
• Parallel.

Із повним та актуальним переліком усіх АЗС-партнерів можна ознайомитися на офіційному сайті програми “Національний кешбек”.

Читайте також:

Як додати картку національний кешбек: гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!