1 жовтня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1219 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо виплати окремих видів державної допомоги”. Згідно з документом, строк проходження фізичної ідентифікації для одержувачів державних соціальних допомог було продовжено.

Про це повідомили представники Юридичного порадника для ВПО.

Строк проходження фізичної ідентифікації 2025

Згідно з постановою Кабінету Міністрів, строк проходження фізичної ідентифікації для одержувачів державної соціальної допомоги продовжено до 1 листопада 2025 року.

Юридичний порадник для внутрішньо переміщених осіб нагадує, що фізичну ідентифікацію зобов’язані пройти ті громадяни, які на момент початку повномасштабного вторгнення перебували на обліку в органах соцзахисту, розташованих на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій. Водночас після 24 лютого 2022 року вони не зверталися із заявами про продовження виплати на підконтрольних Україні територіях.

Як пройти ідентифікацію онлайн

Для зручності отримувачі соціальної допомоги можуть підтвердити свою особу дистанційно — у форматі відеоконференції.

Щоб подати заявку, потрібно:

• зареєструватися або увійти в особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду;
• обрати розділ “Ідентифікація в режимі відеоконференції” та заповнити електронну форму;
• вказати в коментарі, чи потрібна додаткова допомога (наприклад, сурдопереклад);
• обрати месенджер для відеодзвінка (Google Meet, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Signal чи Zoom).

Після подання заявки надійде додаткове повідомлення від представника ПФУ для призначення дати та часу дзвінка. Вона має бути призначена не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через 30 днів після подання заявки.

Процедура ідентифікації триває близько 20 хвилин, під час якої потрібно показати паспорт та відповісти на кілька уточнювальних запитань.

Для прискорення процесу можна прикріпити до заявки електронні копії паспорта, ІПН, трудової книжки чи свідоцтва про народження.

Варіанти проходження ідентифікації офлайн

Ті, хто не може скористатися онлайн-сервісами, мають кілька альтернатив:

• відвідати відділення Ощадбанку або Пенсійного фонду;
• підтвердити особу через особистий кабінет за допомогою електронного підпису “Дія.Підпис”;
• звернутися до дипломатичних чи консульських установ України за кордоном.

Читайте також:

• Донеччина готується до зими: як мешканцям області допомагатимуть в опалювальному сезоні
• Як отримати святкові подарунки для дітей з родин бахмутян у столиці
• Безоплатні ліки доступні для переселенців у Броварах: умови отримання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мирний осінній Бахмут залишився на фотографіях, які сьогодні особливо нагадують, яким було місто до повномасштабної війни. Тоді воно виділялось атмосферою спокою та гармонії, котру полюбляли містяни.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала добірку світлин з міста, які були зроблені у 2020 році.

Осінній Бахмут у 2020

Ще до того, як війна змінила обличчя Бахмута, місто жило звичним життям: затишні вулиці, парки у золотому листі та знайомі для багатьох жителів краєвиди.

У нашій добірці — фотографії, зроблені Олександром Мальоном до початку повномасштабного вторгнення. Вони показують, яким був Бахмут восени: жовте листя та рідна архітектура, що зберігала спокій і тепло міста.

Читайте також:

• Історія в кожному камінчику: цікаві факти про дореволюційні будівлі Бахмута
• Бахмутська цегла з літерою “П”: як з’явився завод Паланта
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Бориса Вальха в Бахмуті з’явилась у квітні 2024 року, вона названа на честь українського лікаря, зоолога та краєзнавця. Раніше ця вулиця мала назву радянського офіцера Івана Івкіна.

Розповідаємо ким був Борис Вальх.

Вулиця Бориса Вальха в Бахмуті

Борис Вальх — це український лікар, зоолог і краєзнавець, який усе життя присвятив служінню людям та природі рідного краю. Народився він 27 листопада 1876 року в селі Введенське (нині, це Новобахмутівка на Донеччині) у родині дворянина. Навчався у Павлоградській гімназії, а згодом вступив до Харківського університету, де поєднав медичні студії з вивченням природничих наук.

Після університету Вальх працював лікарем у Бахмуті, Маріуполі, Туркестані, а також — у Швеції та Бухарі (місто в Узбекистані). Повернувшись у 1921 році до Бахмута, Вальх опікувався організацією місцевого краєзнавчого музею і став його першим директором. Він збирав експонати власноруч і наполягав, що музеї мають розповідати насамперед про місцевий край і людей.

Як науковець Вальх вивчав:

• орнітологію;
• ентомологію;
• теріологію.

Саме Вальх відкрив новий вид гризуна — курганцеву мишу (Mus sergii Valch, 1928). Також за його ініціативи охоронний статус отримали Білосарайська коса та заповідник Кам’яні Могили.

У 1937 році через переслідування змушений був виїхати до Туркменістану, де боровся з малярією, але перед війною повернувся на Донеччину і працював головним лікарем у Бахмуті. Помер 12 квітня 1942 року під час німецької окупації міста.

26 квітня 2024 року в Бахмуті розпорядженням заступника начальника Бахмутської МВА Олександра Марченко було перейменовано вулицю Івкіна на вулицю Бориса Вальха.

До теми:

Бахмутський краєзнавчий музей: минуле, теперішнє та сьогодення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!