Бахмутський центр професійно-технічної освіти у 2023 році був релокований до селища Гоща Рівненської області. Тут навчальний заклад зміг не лише відновити роботу, а й покращити навчальні потужності та впровадити важливі проєкти для нової громади. У лютому в Бахмутському ЦПТО була відкрита нова майстерня — лабораторія зварювальнх робіт. Тут відточуватимуть навички учні навчального закладу, а в майбутньому — і доросле населення громади.

Про роботу навчального закладу і плани на майстерню редакції Бахмут IN.UA розповів директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти Ігор Гаєвий.

Бахмутський ЦПТО, навчання зварників

У лютому 2025 року в релокованому Бахмутському центрі професійно-технічної освіти відкрили лабораторію зварювальних робіт. Для майстерні закупили сучасне обладнання, а сам простір облаштовували майстри спільно з учнями, які тут навчатимуться.

“Там сучасні зварювальні апарати, зробили дуже гарну витяжку, стоять сучасні столи для зварювальних робіт. Місця повністю обладнані всім необхідним — тим, що зараз є найкращим. Загалом у лабораторії обладнано 6 робочих місць. Вони закриті спеціальними захисними шторами, які не горять і захищають від попадання окалини. Обладнання було придбане за кошти навчального закладу. А майстерню оснащували своїми руками, тобто господарським способом. Хлопці самі проєктували витяжку, встановлювали на вулиці двигун і так далі. Це все робили наші майстри разом зі здобувачами освіти”, — розповідає директор Бахмутського ЦПТО Ігор Гаєвий.

Наразі в цій лабораторії навчаються учні, які здобувають спеціальність електрогазозварника та електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах. На новітньому обладнанні вони удосконалюють свої практичні навички.

“У цій майстерні відточують навички саме на електрозварці, адже для інших зварювальних робіт у нас ще немає приміщення, яке б відповідало всім безпековим умовам. Ми будемо окремо робити майстерню для зварювальних робіт. А в цій лабораторії займатимуться декілька груп. Це електрозварники та автослюсарі, які теж вивчають зварювальні роботи”, — розповідає Ігор Гаєвий.

Бахмутський ЦПТО, курси для дорослих

У навчального закладу також є плани щодо організації курсів для дорослого населення громади. Тут вони зможуть опанувати нову для себе спеціальність.

“У нас є бажання використовувати майстерню для навчання дорослого населення. В першу чергу, переселенців. Щоб вони могли здобути для себе якусь спеціальність і працювати за фахом, отриманим у нашому закладі. Така співпраця налагоджена з центром зайнятості. Загалом ми зараз розробляємо курс і будемо думати, як це можна буде втілити в життя. Щоб окремо, за межами навчальної програми дітей, організувати навчання ще й для дорослих”, — поділився планами Ігор Гаєвий.

Нагадаємо, що цього навчального року в Бахмутському ЦПТО навчаються 620 учнів. Це діти з Донецької області, різних міст України та Рівненської області. Близько 40% учнів (приблизно 300 дітей) — це місцеві мешканці Гощанської громади.

У Бахмутському ЦПТО можна опанувати багато технічних професій. Які саме — читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща”: на якій стадії у 2025 році і які є виклики в реалізації
• Чи є робота для бахмутян в Гощі. Дізнавалась редакція
• Безплатне навчання і працевлаштування: українок запрошують на курси з автомеханіки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині погодили проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб із окремих населених пунктів Святогірської міської громади, частини Слов’янська та селища Суханівка Слов’янської громади. Рішення ухвалили під час засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів.

Про це повідомили у Донецькій ОДА.

На Донеччині розширили зону обов’язкової евакуації дітей

25 вересня провели онлайн-засідання Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів. Його провів Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін. У засіданні брали участь представники Донецької обласної державної адміністрації.

Під час нього погодили рішення про обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб дітей із:

• окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади;
• окремих територій міста Слов’янськ;
• селища Суханівка Слов’янської громади.

Як зазначили в Донецькій ОДА, рішення ухвалили через постійну загрозу російських обстрілів та необхідність зберегти життя і здоров’я дітей.

Також Координаційний штаб затвердив організацію нового пункту для евакуації громадян (з безпекових міркувань, його назву не розкривали). В обласній адміністрації пояснили, що необхідність такого рішення пов’язана з цілеспрямованими атаками російських військ на місця евакуації цивільних жителів Донеччини.

До теми:

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада на Донеччині оголосила про початок ліквідації териконів. За словами так званого голови комітету народної ради “днр” Сергія Міхальова, противник планує прибрати близько 600 об’єктів, а перші роботи вже стартували у місті Сніжне. Російські фахівці розглядають терикони як джерело вугілля та будівельних матеріалів для доріг, а звільнені землі ватажок “днр” денис пушилін пропонував віддати під забудову.

Катерина Волосевич, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Екодія”, яка займається питаннями справедливої трансформації вугільних регіонів, детально пояснила редакції Бахмут IN.UA, скільки часу та ресурсів потребує такий процес, а також які екологічні загрози він несе.

Ліквідація териконів на Донеччині

Технічно ліквідувати один терикон цілком можливо, однак це надзвичайно довготривалий і складний процес. На підконтрольній території України подібні ідеї розглядалися, але жоден проєкт не був повністю реалізований через потребу у великій кількості ресурсів. За словами експертки, розбирання одного стандартного об’єкта може тривати один-два роки, залежно від його масштабів та об’ємів породи.

Намір окупантів ліквідувати всі 600 об’єктів у найближчі роки еспертка називає нереалістичним.

“Якщо ми говоримо, що це прямо ціла сотня об’єктів, то це далеко не питання одного-двох років, а набагато-набагато довше. За два роки, або навіть за п’ять років, я певна, що цього неможливо зробити“, — зазначає Катерина Волосевич.

Ресурси, спеціалісти та техніка

Масштабна гірничо-переробна програма вимагає величезного стабільного фінансування та залучення цілої команди профільних фахівців. Для роботи з териконами потрібні інженери, геологи, геотехніки, фахові екологи, спеціалісти з охорони здоров’я та експерти по роботі з водоймами. Робота є небезпечною, тому пошук персоналу значно ускладнюється.

Серед необхідного технічного забезпечення експертка виділяє наступні пункти:

• важка техніка, зокрема самоскиди, екскаватори та бульдозери;
• інструменти та підтримуючі системи для забезпечення стабільності схилів терикона;
• спеціалізовані лабораторії безпосередньо на місцях для аналізу складу матеріалів.

Токсичність породи та ризики використання у будівництві

Росіяни планують використовувати матеріали з териконів для будівництва доріг, однак європейський досвід свідчить про серйозні ризики такої практики. Порода на териконах є сумішшю різних токсичних часток, які потребують тривалих лабораторних досліджень, сортування, подрібнення та перевірки характеристик. Навіть після обробки лише невелика частина породи придатна для повторного використання.

Крім того, матеріали з териконів здатні негативно впливати на дихальні шляхи, викликати серцево-судинні захворювання у місцевих жителів, а також забруднювати ґрунтові води та екосистеми. Втручання у структуру терикона порушує його стабільність, що може призвести до масштабних обвалів.

Рекультивація земель та небезпека житлової забудови

Після вилучення породи земельна ділянка потребує глибокої рекультивації. Цей етап включає стабілізацію рельєфу, формування безпечних схилів, водовідведення, контроль ерозії, вивезення токсичних залишків та обов’язкове завезення нового ґрунту. Хімічні речовини роками накопичуються у землі під териконами, тому просто прибрати відходи недостатньо для ліквідації забруднення.

Закордонний досвід країн із вугільним минулим (Німеччина, Польща, Чехія) демонструє, що такі території найчастіше перетворюють на індустріальні парки, простори для бізнесу, зелені зони або меморіальні культурні об’єкти. Будівництво масових житлових об’єктів безпосередньо на місці ліквідованого терикона не практикується через пряму загрозу для здоров’я.

У Великій Британії існує проєкт житлового району “Сімсон парк”, який будують на території колишньої вугільної шахти. Проте Катерина Волосевич підкреслює ключову відмінність: будівництво велося не на місці самого терикона, а на прилеглій великій території шахти після проведення глибоких лабораторних досліджень та повної заміни ґрунтів.

“Будувати на місці самого теракона — ні. Ми не радимо саме працювати з житловою забудовою на майбутнє в Україні після перемоги. Більше бачимо це в контексті або озеленення, або індустріальних парків“, — підсумовує експертка.

Читайте також:

Окупанти почали ліквідацію териконів на Донеччині: що за цим стоїть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!