Бахмутський центр професійно-технічної освіти у 2023 році був релокований до селища Гоща Рівненської області. Тут навчальний заклад зміг не лише відновити роботу, а й покращити навчальні потужності та впровадити важливі проєкти для нової громади. У лютому в Бахмутському ЦПТО була відкрита нова майстерня — лабораторія зварювальнх робіт. Тут відточуватимуть навички учні навчального закладу, а в майбутньому — і доросле населення громади.

Про роботу навчального закладу і плани на майстерню редакції Бахмут IN.UA розповів директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти Ігор Гаєвий.

Бахмутський ЦПТО, навчання зварників

У лютому 2025 року в релокованому Бахмутському центрі професійно-технічної освіти відкрили лабораторію зварювальних робіт. Для майстерні закупили сучасне обладнання, а сам простір облаштовували майстри спільно з учнями, які тут навчатимуться.

“Там сучасні зварювальні апарати, зробили дуже гарну витяжку, стоять сучасні столи для зварювальних робіт. Місця повністю обладнані всім необхідним — тим, що зараз є найкращим. Загалом у лабораторії обладнано 6 робочих місць. Вони закриті спеціальними захисними шторами, які не горять і захищають від попадання окалини. Обладнання було придбане за кошти навчального закладу. А майстерню оснащували своїми руками, тобто господарським способом. Хлопці самі проєктували витяжку, встановлювали на вулиці двигун і так далі. Це все робили наші майстри разом зі здобувачами освіти”, — розповідає директор Бахмутського ЦПТО Ігор Гаєвий.

Наразі в цій лабораторії навчаються учні, які здобувають спеціальність електрогазозварника та електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах. На новітньому обладнанні вони удосконалюють свої практичні навички.

“У цій майстерні відточують навички саме на електрозварці, адже для інших зварювальних робіт у нас ще немає приміщення, яке б відповідало всім безпековим умовам. Ми будемо окремо робити майстерню для зварювальних робіт. А в цій лабораторії займатимуться декілька груп. Це електрозварники та автослюсарі, які теж вивчають зварювальні роботи”, — розповідає Ігор Гаєвий.

Бахмутський ЦПТО, курси для дорослих

У навчального закладу також є плани щодо організації курсів для дорослого населення громади. Тут вони зможуть опанувати нову для себе спеціальність.

“У нас є бажання використовувати майстерню для навчання дорослого населення. В першу чергу, переселенців. Щоб вони могли здобути для себе якусь спеціальність і працювати за фахом, отриманим у нашому закладі. Така співпраця налагоджена з центром зайнятості. Загалом ми зараз розробляємо курс і будемо думати, як це можна буде втілити в життя. Щоб окремо, за межами навчальної програми дітей, організувати навчання ще й для дорослих”, — поділився планами Ігор Гаєвий.

Нагадаємо, що цього навчального року в Бахмутському ЦПТО навчаються 620 учнів. Це діти з Донецької області, різних міст України та Рівненської області. Близько 40% учнів (приблизно 300 дітей) — це місцеві мешканці Гощанської громади.

У Бахмутському ЦПТО можна опанувати багато технічних професій. Які саме — читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща”: на якій стадії у 2025 році і які є виклики в реалізації
• Чи є робота для бахмутян в Гощі. Дізнавалась редакція
• Безплатне навчання і працевлаштування: українок запрошують на курси з автомеханіки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Хто, якщо не ми” анонсував новий вид гуманітарної допомоги у Дніпрі. Вона передбачена для маломобільних пенсіонерів-ВПО. Вони можуть отримати продуктові набори з доставкою.

Про це повідомляє благодійний фонд “Хто, якщо не ми”.

Доставка гуманітарної допомоги у Дніпрі

Благодійний фонд “Хто, якщо не ми” видає гуманітарну допомогу у Дніпрі. Для маломобільних пенсіонерів-ВПО передбачена доставка продуктових наборів додому.

У складі гуманітарних наборів — продукти першої необхідності. Привезти гуманітарну допомогу додому можуть переселенцям і переселенкам похилого віку, які не можуть самостійно пересуватися. Волонтери благодійного фонду привозять пакунки прямо до дверей.

Реєстрація на отримання допомоги з доставкою проходить на офіційній сторінці фонду “Хто, якщо не ми” в Instagram. Надсилайте повідомлення з контактними даними, і з вами зв’яжуться волонтери.

Читайте також:

• Фінансова допомога для ВПО на старт бізнесу: умови від Червоного Хреста
• За донорство — продуктовий набір: у Харкові стартувала акція підтримки донорів крові
• Допомога малозабезпеченим сім’ям в Україні: як працює механізм у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!