Бахмутський центр професійно-технічної освіти у 2023 році був релокований до селища Гоща Рівненської області. Тут навчальний заклад зміг не лише відновити роботу, а й покращити навчальні потужності та впровадити важливі проєкти для нової громади. У лютому в Бахмутському ЦПТО була відкрита нова майстерня — лабораторія зварювальнх робіт. Тут відточуватимуть навички учні навчального закладу, а в майбутньому — і доросле населення громади.

Про роботу навчального закладу і плани на майстерню редакції Бахмут IN.UA розповів директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти Ігор Гаєвий.

Бахмутський ЦПТО, навчання зварників

У лютому 2025 року в релокованому Бахмутському центрі професійно-технічної освіти відкрили лабораторію зварювальних робіт. Для майстерні закупили сучасне обладнання, а сам простір облаштовували майстри спільно з учнями, які тут навчатимуться.

“Там сучасні зварювальні апарати, зробили дуже гарну витяжку, стоять сучасні столи для зварювальних робіт. Місця повністю обладнані всім необхідним — тим, що зараз є найкращим. Загалом у лабораторії обладнано 6 робочих місць. Вони закриті спеціальними захисними шторами, які не горять і захищають від попадання окалини. Обладнання було придбане за кошти навчального закладу. А майстерню оснащували своїми руками, тобто господарським способом. Хлопці самі проєктували витяжку, встановлювали на вулиці двигун і так далі. Це все робили наші майстри разом зі здобувачами освіти”, — розповідає директор Бахмутського ЦПТО Ігор Гаєвий.

Наразі в цій лабораторії навчаються учні, які здобувають спеціальність електрогазозварника та електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах. На новітньому обладнанні вони удосконалюють свої практичні навички.

“У цій майстерні відточують навички саме на електрозварці, адже для інших зварювальних робіт у нас ще немає приміщення, яке б відповідало всім безпековим умовам. Ми будемо окремо робити майстерню для зварювальних робіт. А в цій лабораторії займатимуться декілька груп. Це електрозварники та автослюсарі, які теж вивчають зварювальні роботи”, — розповідає Ігор Гаєвий.

Бахмутський ЦПТО, курси для дорослих

У навчального закладу також є плани щодо організації курсів для дорослого населення громади. Тут вони зможуть опанувати нову для себе спеціальність.

“У нас є бажання використовувати майстерню для навчання дорослого населення. В першу чергу, переселенців. Щоб вони могли здобути для себе якусь спеціальність і працювати за фахом, отриманим у нашому закладі. Така співпраця налагоджена з центром зайнятості. Загалом ми зараз розробляємо курс і будемо думати, як це можна буде втілити в життя. Щоб окремо, за межами навчальної програми дітей, організувати навчання ще й для дорослих”, — поділився планами Ігор Гаєвий.

Нагадаємо, що цього навчального року в Бахмутському ЦПТО навчаються 620 учнів. Це діти з Донецької області, різних міст України та Рівненської області. Близько 40% учнів (приблизно 300 дітей) — це місцеві мешканці Гощанської громади.

У Бахмутському ЦПТО можна опанувати багато технічних професій. Які саме — читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща”: на якій стадії у 2025 році і які є виклики в реалізації
• Чи є робота для бахмутян в Гощі. Дізнавалась редакція
• Безплатне навчання і працевлаштування: українок запрошують на курси з автомеханіки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!