Бахмутський центр професійно-технічної освіти у 2023 році був релокований до селища Гоща Рівненської області. Тут навчальний заклад зміг не лише відновити роботу, а й покращити навчальні потужності та впровадити важливі проєкти для нової громади. У лютому в Бахмутському ЦПТО була відкрита нова майстерня — лабораторія зварювальнх робіт. Тут відточуватимуть навички учні навчального закладу, а в майбутньому — і доросле населення громади.

Про роботу навчального закладу і плани на майстерню редакції Бахмут IN.UA розповів директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти Ігор Гаєвий.

Бахмутський ЦПТО, навчання зварників

У лютому 2025 року в релокованому Бахмутському центрі професійно-технічної освіти відкрили лабораторію зварювальних робіт. Для майстерні закупили сучасне обладнання, а сам простір облаштовували майстри спільно з учнями, які тут навчатимуться.

“Там сучасні зварювальні апарати, зробили дуже гарну витяжку, стоять сучасні столи для зварювальних робіт. Місця повністю обладнані всім необхідним — тим, що зараз є найкращим. Загалом у лабораторії обладнано 6 робочих місць. Вони закриті спеціальними захисними шторами, які не горять і захищають від попадання окалини. Обладнання було придбане за кошти навчального закладу. А майстерню оснащували своїми руками, тобто господарським способом. Хлопці самі проєктували витяжку, встановлювали на вулиці двигун і так далі. Це все робили наші майстри разом зі здобувачами освіти”, — розповідає директор Бахмутського ЦПТО Ігор Гаєвий.

Наразі в цій лабораторії навчаються учні, які здобувають спеціальність електрогазозварника та електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах. На новітньому обладнанні вони удосконалюють свої практичні навички.

“У цій майстерні відточують навички саме на електрозварці, адже для інших зварювальних робіт у нас ще немає приміщення, яке б відповідало всім безпековим умовам. Ми будемо окремо робити майстерню для зварювальних робіт. А в цій лабораторії займатимуться декілька груп. Це електрозварники та автослюсарі, які теж вивчають зварювальні роботи”, — розповідає Ігор Гаєвий.

Бахмутський ЦПТО, курси для дорослих

У навчального закладу також є плани щодо організації курсів для дорослого населення громади. Тут вони зможуть опанувати нову для себе спеціальність.

“У нас є бажання використовувати майстерню для навчання дорослого населення. В першу чергу, переселенців. Щоб вони могли здобути для себе якусь спеціальність і працювати за фахом, отриманим у нашому закладі. Така співпраця налагоджена з центром зайнятості. Загалом ми зараз розробляємо курс і будемо думати, як це можна буде втілити в життя. Щоб окремо, за межами навчальної програми дітей, організувати навчання ще й для дорослих”, — поділився планами Ігор Гаєвий.

Нагадаємо, що цього навчального року в Бахмутському ЦПТО навчаються 620 учнів. Це діти з Донецької області, різних міст України та Рівненської області. Близько 40% учнів (приблизно 300 дітей) — це місцеві мешканці Гощанської громади.

У Бахмутському ЦПТО можна опанувати багато технічних професій. Які саме — читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща”: на якій стадії у 2025 році і які є виклики в реалізації
• Чи є робота для бахмутян в Гощі. Дізнавалась редакція
• Безплатне навчання і працевлаштування: українок запрошують на курси з автомеханіки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!