За словами посадовця, уряд подав до Верховної Ради проект бюджету на 2025 рік. У проєкті фінансування програми єВідновлення з боку держави повністю відсутнє, натомість передбачено 500 мільйонів гривень грантових коштів від Банку розвитку Ради Європи.
Павло Фролов повідомляє, що з початку запуску програми у травні 2023 року на єВідновлення було спрямовано 13,5 мільярда, тому скорочення фінансування очікується дуже суттєве.
“На сьогодні понад 68 тисяч родин вже отримали компенсації за єВідновленням. За пошкоджене майно, залежно від категорії держава виплачує до 200 тис. грн або 200-500 тис. грн. Водночас на придбання нового житла або відбудову знищеного видаються житлові сертифікати, середня сума якого становить 1,6 млн грн”, — пише Павло Фролов.
Посадовець додав, що планує разом з колегами давати правки до проєкту, щоб знайти фінансування. Нагадаємо, що наразі жителів ТОТ, зокрема й бахмутяни не можуть отримати компенсацію. Програма єВідновлення має розширюватись.
Компенсація за житло, Донеччина
На Донеччині протерміновані понад 1000 заяв на компенсацію зруйнованого житла.
“По зруйнованому житлу в нас вже протермінований розгляд 1 125 заяв. За останній місяць дуже багато протермінованих заяв. Це стається, бо люди подають заяви, а комісія не встигає обстежити житло. В деяких громадах і взагалі неможливо його обстежити через безпекову ситуацію”, — каже Лариса Гусева, заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької ОВА
Зруйнована вулиця у Кліщіївці / фото Костянтин і Влада Ліберови
З 31 липня 2024 року приймає заяви від бахмутян Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна при Бахмутській МВА. За майже два роки роботи комісія отримала 182 заяви, більшість із них отримали позитивні рішення.
Скільки позитивних рішень про компенсації ухвалила комісія та для яких об’єктів, повідомили в Бахмутській МВА у відповідь на запит редакції.
Скільки заяв на компенсації погодили в Бахмутській громаді
3 31 липня 2024 року мешканці Бахмутської громади можуть подавати заяви до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна. За майже два роки комісія отримала 182 заяви про надання компенсації. Більше половини з них отримали позитивні рішення.
Станом на 15 липня ухвалено 101 рішення про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна. 23 заяви отримали відмову в наданні компенсації.
Позитивні рішення ухвалили щодо об’єктів у селах громади. Щодо житла в Бахмуті позитивних рішень не ухвалювали.
За даними Бахмутської МВА, позитивні рішення отримали 92 заяви щодо об’єктів у селі Кліщіївка, і 9 — щодо об’єктів у селі Андріївка.
Нагадаємо, що Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна створили у червні 2023 року за розпорядженням Олексія Реви. Мешканці Бахмута не можуть отримати компенсацію за зруйноване майно на ТОТ, оскільки цього не передбачено в законодавстві. У січні 2026 року Олександр Марченко, заступник міського голови Бахмута, анонсував можливість отримання компенсацій для мешканців Кліщіївки та Андріївки. Для мешканців інших населених пунктів громади такої можливості поки немає.
Понад 21 тисяча українців уже подали заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) через втрату доступу до майна на тимчасово окупованих територіях. Серед них — жителі Бахмута, Маріуполя та інших окупованих міст. У майбутньому саме ці заяви мають стати підставою для отримання міжнародної компенсації за шкоду, завдану російською агресією.
Чому не варто відкладати подання заяви, чи буде це обов’язковою умовою для отримання компенсації, коли може запрацювати міжнародний механізм виплат та що робити людям, які досі залишаються на окупованій території, — Бахмут IN.UA поговорив із виконавчим директором Реєстру збитків для України Маркіяном Ключковським. Публікуємо повне інтерв’ю.
Що таке Міжнародний реєстр збитків і навіщо він потрібен
Міжнародний реєстр збитків для України — це перший етап міжнародного компенсаційного механізму, який створили для фіксації шкоди, завданої російською агресією. Сам Реєстр не виплачує компенсацій і не ухвалює рішень про їх призначення. Його завдання — збирати та перевіряти заяви від людей, бізнесу й держави. Надалі ці заяви має розглядати окрема Компенсаційна комісія для України, а після створення спеціального компенсаційного фонду ухвалені рішення зможуть бути підставою для виплат. Наразі Реєстр уже приймає заяви за низкою категорій, зокрема щодо зруйнованого житла та втрати доступу до майна на тимчасово окупованих територіях.
Де бахмутянам отримати допомогу у поданні заяви до RD4U
Якщо ви постраждали від війни, але не можете самостійно заповнити заяву до міжнародного Реєстру збитків, бахмутські ЦНАПи у Києві та Дніпрі надають підтримку. Фахівці допомагають із заповненням форми, перевіряють наявні докази та пояснюють, як користуватися електронним підписом. Саму заяву людина подає особисто — це важлива умова для фіксації збитків. Прийом громадян у Києві проводиться за адресою: провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами: +380 (98) 850 0561, +380 (99) 667 9206. Прийом громадян у Дніпрі проходить у Центрі підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Дніпро” за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Попередній запис за телефонами: +38 (099) 667 9206, +38 (098) 850 0561.
Чи веде Реєстр окрему статистику щодо заяв від людей, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях?
Ми не робимо розмежування між людьми, які перебувають на окупованій території, на підконтрольній Україні території чи за кордоном. Для нас усі заявники рівні. Але можемо говорити про статистику за категоріями. Наприклад, у категорії щодо втрати доступу до майна на тимчасово окупованих територіях (А3.6) уже подано понад 21 тисячу заяв.
Йдеться про людей, які не мають доступу до свого майна, не можуть ним користуватися чи розпоряджатися. Також є десятки тисяч заяв щодо зруйнованого майна, значна частина якого розташована саме на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, багато таких заяв із Маріуполя, Бахмута та інших міст.
Чому жителям Бахмута та інших окупованих громад варто подавати заяви?
Подавати заяви варто всім, хто постраждав від війни, незалежно від того, де людина зараз перебуває. Можливість подання заяви до Реєстру — це можливість у майбутньому отримати справедливу компенсацію за шкоду, якої російська війна завдала людям, компаніям та Україні загалом. Для цього потрібно описати свої збитки та зафіксувати їх у Реєстрі. Без цього можливість отримати компенсацію буде вкрай обмежена.
Для людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, це особливо важливо. Вони мають значно менший доступ до інших програм підтримки, які реалізує українська держава. Подати заяву можна онлайн, із будь-якої точки України чи світу. Окрім майбутньої компенсації, Реєстр виконує ще одну важливу функцію. Ми фактично створюємо архів усієї шкоди, яку росія завдала Україні. Це потрібно і для історії, і для міжнародних партнерів, щоб світ бачив масштаб руйнувань та страждань українців.
Чи стане подання заяви обов’язковою умовою для отримання міжнародної компенсації?
Так. Це обов’язковий перший крок. Компенсація можлива тільки щодо тієї шкоди, про яку заявлено і яку зафіксовано. Якщо шкода підпадає під одну з категорій Реєстру, заяву потрібно подати. Після цього вона потрапить на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії для України. Ми вже перебуваємо на етапі її створення і розраховуємо, що вона почне працювати наступного року. Саме ця комісія визначатиме, чи належить людині компенсація і яким буде її розмір. Без подання заяви цей процес є неможливим.
Коли можуть початися виплати компенсації?
Перший етап, це Реєстр збитків, який уже працює, а другий — компенсаційна комісія. Конвенцію про її створення вже підписали 40 держав, а для набуття чинності потрібно 25 ратифікацій. Ми розраховуємо, що комісія почне працювати вже наступного року. Втім, це ще не означає початку виплат. Потрібно створити третій елемент механізму, йдеться про Компенсаційний фонд, який і здійснюватиме виплати людям після рішень комісії.
Ми бачимо позитивну динаміку створення перших двох етапів, тому дивимося на перспективу з оптимізмом, хоча називати конкретні строки було б безвідповідально.
Звідки планують брати кошти для компенсацій?
Серед держав, які працюють над створенням цього механізму, існує чіткий консенсус: джерелом компенсацій має бути російська федерація. Це прямо зазначено у Конвенції про створення Компенсаційної комісії. Поки що тривають дискусії щодо практичного механізму. Обговорюються різні варіанти, як використання заморожених російських активів, репараційні механізми та інші моделі. Але який саме механізм буде остаточно погоджений, наразі сказати неможливо.
Чи планує Реєстр відкривати нові категорії заяв?
Так. Зараз відкрито приблизно половину всіх категорій, передбачених правилами Реєстру. Найближчим часом плануємо відкрити категорії щодо втрати заробітку, втрати роботи, втрати доступу до охорони здоров’я, втрати доступу до освіти. Розраховуємо зробити це найближчими тижнями.
Що б ви хотіли сказати жителям Бахмута та інших окупованих громад, які сумніваються, чи подавати заяву?
Насамперед я б порадив вірити, що Україна не сама на шляху до справедливості. Разом із нами працює велика міжнародна коаліція держав, яка створює механізм майбутніх репарацій. Кожна подана заява наповнює цей механізм змістом і допомагає відобразити реальний масштаб шкоди, завданої Україні. Тому я раджу не сумніватися і, коли є можливість, подавати заяву.
Навіть якщо людина не має всіх доказів під рукою, головне, це зафіксувати те, що з нею сталося. Водночас для людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, найважливішою є безпека.
Реєстр збитків поки що не встановлює кінцевого строку подання заяв. Поки триває війна, такого строку не буде. Тому, якщо подання заяви зараз може становити небезпеку для людини чи її близьких, варто насамперед подбати про власну безпеку, а подати заяву тоді, коли це можна буде зробити без ризику.
З 31 липня 2024 року приймає заяви від бахмутян Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна при Бахмутській МВА. За […]
Понад 21 тисяча українців уже подали заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) через втрату доступу до майна на тимчасово окупованих територіях. Серед них — жителі […]
Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи схвалила дві заявки України на загальну суму 140 мільйонів євро. Фінансування спрямують на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб із […]
Значна кількість переселенців залишається без власного житла, оскільки їхні домівки опинилися на непідконтрольних територіях або в зонах активних бойових дій. Чинні механізми компенсації для цих […]
За час повномасштабної війни, понад три мільйони українців втратили житло або не мають до нього доступу через окупацію. Якщо для людей, житло яких перебуває на […]
