«Укрзалізниця» створила потяг, який за будь-яких умов здатен виробляти понад 10 тисяч порцій їжі на добу. Поїзд-кухня найближчим часом заступить на постійне чергування в найскладніших прифронтових районах України.

Про це повідомляє пресслужба національного перевізника.

Побудову та функціонування поїзда повністю фінансує Фонд Говарда Баффета.

Як працює потяг Food Train?

Поїзд складається з шести вагонів під локомотивом:

• генераторний вагон (~400 кВт+власна заправна станція для автономної роботи);
• вагон-холодильник з морозильною камерою для зберігання продуктів;
• вагон із холодною кухнею для попередньої обробки продуктів;
• вагон із гарячою кухнею для приготування фінальних страв;
• вагон для персоналу поїзда з душем і пральною машиною;
• багажний вагон на 27 тисяч літрів води з фільтраційною та насосною станціями.

Food Train може автономно працювати п’ять-сім днів. Обладнання поїзда дозволяє готувати повноцінні страви: супи, каші, салати, мʼясо та інше. 

Спеціальні термобокси, встановлені всередині поїзда, дозволяють легко транспортувати вже готові ланчбокси з їжею від поїзда-кухні до споживачів.

Залізничники продовжують рятувати цивільне населення й одними з перших приходять на допомогу там, де вона найбільше потрібна. Разом із фондом Говарда Баффета запустили ще один унікальний проєкт, який не має аналогів.

Food train вже пройшов тестову перевірку, і найближчим часом спільна команда Укрзалізниці та фонду заступить на постійне чергування в найскладніших прифронтових районах України, де тепло та їжа є критично важливими для життя.

Євген Лященко // голова правління «Укрзалізниці»

• Раніше «Укрзалізниця» посилила додатковими рейсами найбільш «гарячі напрямки». Мова йде про сполучення Київ — Івано-Франківськ, Київ — Харків, Київ — Ковель та Київ — Ужгород.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2017 року в Бахмуті на Донеччині відбулася масштабна патріотична акція до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Містяни спільними зусиллями розфарбували понад 400 метрів паркану навколо стадіону “Авангард”, перетворивши його на символічну вишиванку у кольорах національного прапора. Це стало найдовшою вишиванкою, створеною на Донеччині просто неба.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста. Шукайте себе та знайомих на фото.

Бахмут та найдовша вишиванка на Донеччині

До теми:

• Бахмут у вересні 2022 року: 20 кадрів. Публікуємо архівний фоторепортаж
• Як виглядав Бахмут до війни:фотопідбірка
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.

Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як з’явилася вулиця Кооперативна

Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.

Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.

Вулиця у XX столітті

На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.

Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.

З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.

Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!