Україна в евакуації: топ-5 найкращих країн з морем для українських біженців

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 12 Квітня 2024
Португалія / фото ілюстративне

З початку повномасштабної війни понад 4 мільйони українців виїхали за кордон та отримали там статус біженців. Країни світу, в тому числі й ті, що розташовані коло морів або океанів, продовжують допомагати громадянам України, надаючи їм захист, соціальне житло та навіть виплати.

Про те, які країни з морем зараз надають найкращі умови для життя біженцям з України, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Українські біженці в Європі

Ще на початку 2024 року, в ЄС продовжили термін надання захисту громадянам України до березня 2025 року. Це означає, що українці, які виїжджають за кордон, зможуть на місцях отримати всебічну підтримку та допомогу.

Країна 1. Швеція

Швеція надає одні з найкращих умов для життя біженців / фото ілюстративне

Країна на півночі Європи вважається однією з найдорожчих країн світу. Одначе, саме вона надає одні з найкращих умов для українців. Наші громадяни в ній отримують:

  • регулярну грошову допомогу у розмірі 818 євро (24 500 гривень);
  • соціальне забезпечення;
  • доступ до ринку праці;
  • медичну допомогу й можливість здобувати освіту.

Додатково передбачена допомога для родин із дітьми та соціально незахищеним людям.

Місцева влада також надає українцям соціальне житло як у спеціалізованих закладах із безплатним харчуванням, так і в окремому житлі. 

Серед головних труднощів можна назвати саму шведську мову. Річ у тому, що у Швеції досі немає спеціальних безплатних курсів шведської мови для українців, що заважає їм швидко інтегруватися в суспільство. Проте, держава, ймовірно, запровадить їх у 2024 році.

У Швеції можна відпочити як у горах, так і на берегу Балтійського моря.

Країна 2. Данія

Незвично яскара архітектура — візитна картка Данії / фото ілюстративне

Данія — це ще одна північноєвропейська країна, яка надає досить непогані умови для українців. У 2024 році Данія забезпечує біженців з України належними умовами для проживання. Наприклад, їм надається житло, зокрема у місцевих комунах та фінансову підтримку в сумі від 2 823 крон (15 500 гривень) до 13 105 крон (72 000 гривень).

Громадяни мають можливість безплатно вивчати мову на спеціальних курсах інтенсивного вивчення, а діти — здобувати освіту у безплатних державних закладах. 

Працевлаштування в країні досить доступне для українців, а особливо для тих, хто володіє англійською на просунутому рівні та здобув вищу освіту в одному з європейських університетів (що означає, що в країні визнається диплом).

Українські біженці в плані медицини були прирівняні до громадян Данії. Це означає, що держава буде повністю покривати видатки на медичну допомогу, за винятком ліків та стоматологічних послуг для дорослих.

Відпочити в Данії біля моря також можна. На вибір є Балтійське та Північне моря.

Країна 3. Португалія

Вид на Лісабон / фото ілюстративне

Португалія — одна з найдешевших європейських країн, яка також приймає біженців з України. Вона має гарний клімат та вихід до Атлантичного океану, який постійно приваблює туристів з усього світу. Відвідати можна також безліч красивих місць дикої природи, неймовірні архітектурні пам’ятки та зустріти привітних людей.

Карстова печера в Алгарве / фото ілюстративне

Країна у 2024 році надає соціальну підтримку тільки найбільш вразливим категоріям громадян. Сума підтримки становить менш ніж 200 євро (8 400 гривень) на місяць для дорослих і 100 євро (4 200 гривень) на дитину. Людям, які не мають можливість самостійно винаймати житло, надають тимчасове помешкання за умови пошуку роботи.

Медичні послуги в Португалії безплатні для усіх мешканців країни, у тому числі й українців. Однак, для цього потрібно мати:

  • ідентифікаційний номер;
  • номер соціального страхування
  • номер пацієнта для Національної служби здоров’я.

Також є чимало приватних лікарень та страхових компаній, які з ними співпрацюють. Ліки в аптеках продаються за рецептом, при цьому оплачувати потрібно лише певний відсоток від загальної вартості. Однак, існує велика кількість ліків, які надаються безплатно за умови наявності хронічних захворювань.

Країна 4. Румунія

Країна-сусід, яка продовжує допомагати українцям / фото ілюстративне

Країна-сусід України продовжує всебічно допомагати українцям, надаючи їм тимчасовий захист. Наразі, Румунія вважається одним з найкращих місць для українських біженців. 

Українці, оформивши тимчасовий захист в Румунії, отримують дозвіл на проживання та працевлаштування, а діти — можливість здобувати освіту. Варто зазначити, що в країні сильно розвинена мережа українських шкіл.

Уряд, на жаль, не надає фінансової підтримки біженцям. Однак, це роблять численні благодійні організації, які розглядають кожен випадок в індивідуальному форматі. Пріоритет надається саме вразливим категоріям населення.

Важливим плюсом Румунії можна назвати помірні ціни на оренду житла. Досить непогану 2-кімнатну квартиру в Бухаресті можна знайти за 15 000 гривень на місяць.

Бухарест / фото ілюстративне

Румунія також надає українцям доступ до стаціонарної допомоги та лікування на рівні з громадянами країни у випадках гострих або хронічних захворювань, що загрожують життю.

Відпочинок в країні також можливий. Україцні можуть провести оздоровчий відпочинок як у Карпатах, так і на берегу Чорного моря. При цьому, ціни помірні.

Країна 5. Латвія

Латвія — союзниця України / фото ілюстративне

Латвія — це одна з небагатьох європейських країн, яка досі надає широкий спектр допомоги біженцям з України, зокрема, з покупкою квитка до країни.

По прибуттю, біженцю з України надається 120 днів безплатного проживання та 30 днів безоплатного харчування. Крім цього, українці можуть отримати одноразову виплату в розмірі 343 євро (14 500 гривень), щомісячну допомогу в сумі 137 євро (5 800 гривень) та іншу матеріальну підтримку або соціальні послуги відповідно до потреб людини. 

Після отримання усіх необхідних документів, які підтверджують статус біженця, Латвія надає можливість працевлаштування без обмежень.

В Латвії гарно розвинутий бюджетний туризм, особливо який стосується відпочинку на берегу Балтійського моря.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Семаковська Тетяна 15:00, 10 Березня 2026
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Валентина Потапова / фото “Альменда”

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

  • безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
  • безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
  • отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 11:00, 7 Березня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Важливо

Де у Дніпрі пройти “Скринінг 40+”: огляд 5 медичних закладів та умови державної програми

В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]

В Україні остаточно вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень: де і як їх обміняти

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]

16:00, 02.03.2026 Скопіч Дмитро

Виплати за поранення військовослужбовцям у 2026 році: суми, умови отримання та причини відмов

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]