Представники України та США погодили деталі договору про корисні копалини. В ній виключили норму про фонд у 500 мільярдів доларів та повну власність США.

Детальніше про те, що відомо про нову редакцію угоди щодо природних копалин між Україною та США, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Деталі нової угоди про корисні копалини між Україною та США

Нова редакція договору про корисні копалини, яку опублікували журналісти видання “Європейська правда”, отримала назву “Угода про встановлення правил та умов Інвестфонду відбудови України“. Вона є досконалішою версією першого варіанту документа, де виключили найбільш проблемні пункти.

Головною особливістю затвердженої версії стало те, що сторони домовились створити інвестиційний фонд зі спільним управлінням. Україна зобов’язується вносити в нього 50% усіх надходжень, отриманих від майбутнього видобутку та продажі усіх природноресурсних активів. Це стосується і рідкоземельних металів, і мінеральних ресурсів, і навіть нафти з газом та супутньої логістики. 

Зазначається, що такі майбутні джерела надходжень не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України. Наприклад, це стосується продукції від “Нафтогаз” або “Укрнафта”.  

При цьому, США зобов’язується підтримувати довгострокові фінансові зобов’язання для розвитку стабільної економіки в Україні. 

Всі рішення будуть прийматися лише за рішенням обох учасників. Тобто нічого без України не може бути ухвалено в діяльності цього фонду.

Гарантії безпеки

Як зазначають журналісти Суспільного, Володимир Зеленський прокоментував угоду між Україною та США. Він сказав, що у ній немає усіх гарантій безпеки, які хотіла бачити Україна. Проте, це набагато краще, ніж їх повна відсутність в першій варіації договору.

Пункт з гарантіями безпеки винесений окремо. Згідно з ним, угода про фонд становитиме невід’ємні елементи архітектури інших договорів, а також конкретні кроки для встановлення тривалого миру та зміцнення економічно-безпекової стійкості України. США підтримуватиме зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Вони також продовжать роботу над визначенням кроків, які необхідні для захисту взаємних інвестицій.

Президент України наголосив, що питання гарантій безпеки в контексті розробки корисних копалин за угодою зі США є для нього принциповим. Цей момент він хоче обговорити додатково з Трампом.

“Вся ця угода — про загальні засади та про добру волю створення фонду, який буде наповнюватись 50% від майбутнього. Але тому, що фактично поки немає реального фонду… то нічого не може наповнюватись. Без наступної угоди воно не буде діяти…І для мене це важливо, тому що між першим кроком і другим кроком ми повинні зрозуміти, де ми з США”, — сказав президент.

Читайте також:

• Хто може втратити пільги УБД у 2025 році: перелік можливих категорій
• Росіяни випустили у прокат “документальний” фільм про Бахмут: про що він
• У Покровській МВА відреагували на заяву Требушкіна про “мир”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.

Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.

Федір Христенко перебуває на волі

Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.

Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.

“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.

Читайте також:

• Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду
• Федір Христенко: таємне зникнення нардепа ОПЗЖ після 24 лютого
• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.

Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА. 

Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді

Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.

Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.

Станом на зараз у громаді залишається:

• у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
• безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.

У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:

• Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
• Дружківська громада — 6 300 осіб.

Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.

Про збільшення кількості евакуйованих

За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.

Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.

У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.

Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.

Ситуація з маломобільними групами населення 

Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.

Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.

Читайте також:

Скільки дітей перебувають у зонах примусової евакуації на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!