Представники України та США погодили деталі договору про корисні копалини. В ній виключили норму про фонд у 500 мільярдів доларів та повну власність США.

Детальніше про те, що відомо про нову редакцію угоди щодо природних копалин між Україною та США, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Деталі нової угоди про корисні копалини між Україною та США

Нова редакція договору про корисні копалини, яку опублікували журналісти видання “Європейська правда”, отримала назву “Угода про встановлення правил та умов Інвестфонду відбудови України“. Вона є досконалішою версією першого варіанту документа, де виключили найбільш проблемні пункти.

Головною особливістю затвердженої версії стало те, що сторони домовились створити інвестиційний фонд зі спільним управлінням. Україна зобов’язується вносити в нього 50% усіх надходжень, отриманих від майбутнього видобутку та продажі усіх природноресурсних активів. Це стосується і рідкоземельних металів, і мінеральних ресурсів, і навіть нафти з газом та супутньої логістики. 

Зазначається, що такі майбутні джерела надходжень не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України. Наприклад, це стосується продукції від “Нафтогаз” або “Укрнафта”.  

При цьому, США зобов’язується підтримувати довгострокові фінансові зобов’язання для розвитку стабільної економіки в Україні. 

Всі рішення будуть прийматися лише за рішенням обох учасників. Тобто нічого без України не може бути ухвалено в діяльності цього фонду.

Гарантії безпеки

Як зазначають журналісти Суспільного, Володимир Зеленський прокоментував угоду між Україною та США. Він сказав, що у ній немає усіх гарантій безпеки, які хотіла бачити Україна. Проте, це набагато краще, ніж їх повна відсутність в першій варіації договору.

Пункт з гарантіями безпеки винесений окремо. Згідно з ним, угода про фонд становитиме невід’ємні елементи архітектури інших договорів, а також конкретні кроки для встановлення тривалого миру та зміцнення економічно-безпекової стійкості України. США підтримуватиме зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Вони також продовжать роботу над визначенням кроків, які необхідні для захисту взаємних інвестицій.

Президент України наголосив, що питання гарантій безпеки в контексті розробки корисних копалин за угодою зі США є для нього принциповим. Цей момент він хоче обговорити додатково з Трампом.

“Вся ця угода — про загальні засади та про добру волю створення фонду, який буде наповнюватись 50% від майбутнього. Але тому, що фактично поки немає реального фонду… то нічого не може наповнюватись. Без наступної угоди воно не буде діяти…І для мене це важливо, тому що між першим кроком і другим кроком ми повинні зрозуміти, де ми з США”, — сказав президент.

Читайте також:

• Хто може втратити пільги УБД у 2025 році: перелік можливих категорій
• Росіяни випустили у прокат “документальний” фільм про Бахмут: про що він
• У Покровській МВА відреагували на заяву Требушкіна про “мир”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!