Представники України та США погодили деталі договору про корисні копалини. В ній виключили норму про фонд у 500 мільярдів доларів та повну власність США.

Детальніше про те, що відомо про нову редакцію угоди щодо природних копалин між Україною та США, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Деталі нової угоди про корисні копалини між Україною та США

Нова редакція договору про корисні копалини, яку опублікували журналісти видання “Європейська правда”, отримала назву “Угода про встановлення правил та умов Інвестфонду відбудови України“. Вона є досконалішою версією першого варіанту документа, де виключили найбільш проблемні пункти.

Головною особливістю затвердженої версії стало те, що сторони домовились створити інвестиційний фонд зі спільним управлінням. Україна зобов’язується вносити в нього 50% усіх надходжень, отриманих від майбутнього видобутку та продажі усіх природноресурсних активів. Це стосується і рідкоземельних металів, і мінеральних ресурсів, і навіть нафти з газом та супутньої логістики. 

Зазначається, що такі майбутні джерела надходжень не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України. Наприклад, це стосується продукції від “Нафтогаз” або “Укрнафта”.  

При цьому, США зобов’язується підтримувати довгострокові фінансові зобов’язання для розвитку стабільної економіки в Україні. 

Всі рішення будуть прийматися лише за рішенням обох учасників. Тобто нічого без України не може бути ухвалено в діяльності цього фонду.

Гарантії безпеки

Як зазначають журналісти Суспільного, Володимир Зеленський прокоментував угоду між Україною та США. Він сказав, що у ній немає усіх гарантій безпеки, які хотіла бачити Україна. Проте, це набагато краще, ніж їх повна відсутність в першій варіації договору.

Пункт з гарантіями безпеки винесений окремо. Згідно з ним, угода про фонд становитиме невід’ємні елементи архітектури інших договорів, а також конкретні кроки для встановлення тривалого миру та зміцнення економічно-безпекової стійкості України. США підтримуватиме зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Вони також продовжать роботу над визначенням кроків, які необхідні для захисту взаємних інвестицій.

Президент України наголосив, що питання гарантій безпеки в контексті розробки корисних копалин за угодою зі США є для нього принциповим. Цей момент він хоче обговорити додатково з Трампом.

“Вся ця угода — про загальні засади та про добру волю створення фонду, який буде наповнюватись 50% від майбутнього. Але тому, що фактично поки немає реального фонду… то нічого не може наповнюватись. Без наступної угоди воно не буде діяти…І для мене це важливо, тому що між першим кроком і другим кроком ми повинні зрозуміти, де ми з США”, — сказав президент.

Читайте також:

• Хто може втратити пільги УБД у 2025 році: перелік можливих категорій
• Росіяни випустили у прокат “документальний” фільм про Бахмут: про що він
• У Покровській МВА відреагували на заяву Требушкіна про “мир”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!