Представники України та США погодили деталі договору про корисні копалини. В ній виключили норму про фонд у 500 мільярдів доларів та повну власність США.

Детальніше про те, що відомо про нову редакцію угоди щодо природних копалин між Україною та США, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Деталі нової угоди про корисні копалини між Україною та США

Нова редакція договору про корисні копалини, яку опублікували журналісти видання “Європейська правда”, отримала назву “Угода про встановлення правил та умов Інвестфонду відбудови України“. Вона є досконалішою версією першого варіанту документа, де виключили найбільш проблемні пункти.

Головною особливістю затвердженої версії стало те, що сторони домовились створити інвестиційний фонд зі спільним управлінням. Україна зобов’язується вносити в нього 50% усіх надходжень, отриманих від майбутнього видобутку та продажі усіх природноресурсних активів. Це стосується і рідкоземельних металів, і мінеральних ресурсів, і навіть нафти з газом та супутньої логістики. 

Зазначається, що такі майбутні джерела надходжень не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України. Наприклад, це стосується продукції від “Нафтогаз” або “Укрнафта”.  

При цьому, США зобов’язується підтримувати довгострокові фінансові зобов’язання для розвитку стабільної економіки в Україні. 

Всі рішення будуть прийматися лише за рішенням обох учасників. Тобто нічого без України не може бути ухвалено в діяльності цього фонду.

Гарантії безпеки

Як зазначають журналісти Суспільного, Володимир Зеленський прокоментував угоду між Україною та США. Він сказав, що у ній немає усіх гарантій безпеки, які хотіла бачити Україна. Проте, це набагато краще, ніж їх повна відсутність в першій варіації договору.

Пункт з гарантіями безпеки винесений окремо. Згідно з ним, угода про фонд становитиме невід’ємні елементи архітектури інших договорів, а також конкретні кроки для встановлення тривалого миру та зміцнення економічно-безпекової стійкості України. США підтримуватиме зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Вони також продовжать роботу над визначенням кроків, які необхідні для захисту взаємних інвестицій.

Президент України наголосив, що питання гарантій безпеки в контексті розробки корисних копалин за угодою зі США є для нього принциповим. Цей момент він хоче обговорити додатково з Трампом.

“Вся ця угода — про загальні засади та про добру волю створення фонду, який буде наповнюватись 50% від майбутнього. Але тому, що фактично поки немає реального фонду… то нічого не може наповнюватись. Без наступної угоди воно не буде діяти…І для мене це важливо, тому що між першим кроком і другим кроком ми повинні зрозуміти, де ми з США”, — сказав президент.

Читайте також:

• Хто може втратити пільги УБД у 2025 році: перелік можливих категорій
• Росіяни випустили у прокат “документальний” фільм про Бахмут: про що він
• У Покровській МВА відреагували на заяву Требушкіна про “мир”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!