Президент України, Володимир Зеленський, у вівторок 4 березня повідомив говорячи про угоду, що “Україна готова підписати її в будь-який час і в будь-якому зручному форматі”. Також він додав, що зустріч, яка відбулася в п’ятницю пройшла не так, як передбачалося.

Про це Володимир Зеленський написав в соцмережі X.

Угода про мінерали та безпеку: заява Зеленського

Володимир Зеленський написав, що “Україна прагне до миру та готова якнайшвидше сісти за стіл переговорів, щоб наблизити надійний мир”.

“Ніхто не хоче миру більше, ніж українці. Ми з моєю командою готові працювати під сильним лідерством Президента Трампа, щоб досягти тривалого миру”, — написав Зеленський.

Він додав, що країна готова працювати швидко для завершення війни в Україні. Першими етапами в цьому процесі можуть стати:

• звільнення полонених;
• негайне перемир’я в небі: заборона ракет, далекобійних дронів, бомбардувань енергетичної та іншої цивільної інфраструктури;
• негайне перемир’я на морі, якщо росія зробить те ж саме.

“Потім ми хочемо дуже швидко пройти всі наступні етапи й разом із США домовитися про сильну остаточну угоду. Ми дійсно цінуємо те, як багато Америка зробила, щоб допомогти Україні зберегти суверенітет і незалежність. І ми пам’ятаємо той переламний момент, коли Президент Трамп надав Україні “джавеліни”. Ми вдячні за це. Наша зустріч у Вашингтоні, у Білому домі, в п’ятницю пройшла не так, як передбачалося. Прикро, що так сталося. Настав час зробити все правильно. Ми хотіли б, щоб надалі співпраця та спілкування були конструктивними”, — написав Зеленський.

Він також додав деталі щодо угоди про мінерали та безпеку. За словами президента, Україна готова підписати її в будь-який час і в будь-якому зручному форматі.

“Ми розглядаємо цю угоду як крок до зміцнення безпеки та надійних безпекових гарантій, і щиро сподіваюся, що вона працюватиме ефективно”, — резюмував очільник країни.

Читайте також:

• Зустріч Зеленського і Трампа в Білому домі: хронологія та результати
• Трамп, обмін територіями та майбутнє України: все що відомо про переговори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.

Про це повідомляє Маріупольська міськрада.

Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу

Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.

Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.

Постраждалих серед людей не було.

Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.

Читайте також:

• Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено
• Росіяни скинули на Слов’янськ три авіабомби: постраждали діти
• На Донеччині росіяни атакували евакуаційний автомобіль “Проліски”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!