Технологія виготовлення молоченої слов’янської кераміки з червоної глини визнана нематеріальною культурною спадщиною Донеччини. Та через війну Слов’янська громада може її втратити.

Про це повідомляє Слов’янська МВА.

Слов’янська кераміка, технологія

Кераміка у Слов’янську є традиційним місцевим ремеслом. Історія її промислового виробництва налічує понад сотню років. А продукція місцевих керамістів відома та користується попитом не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.

Молочний випал або молочення — це давній спосіб зробити керамічний виріб більш водонепроникним. Для цього кераміку після першого випалення поливають або задувають молоком і обпалюють при температурі 300-350 градусів. Саме ця технологія дозволяє закрити пори глини та надає виробу приємного коричневого кольору без використання фарб чи хімічних барвників. Відтінки можуть варіюватися від світло-коричневих до темно-шоколадних залежно від жирності молока та температури випалення.

Посуд, виготовлений за цією технологією, був презентований на керамічних симпозіумах, виставках та ярмарках в Україні і за кордоном.

На жаль, зараз існує загроза втрати технології молочення. До повномасштабного вторгнення у Слов’янській громаді нею володіли понад тисячу керамістів. Однак війна змусила багатьох фахівців залишити свої домівки і виробництва. Зараз у Слов’янську залишилося не більше 150 майстрів-керамістів.

Читайте також:

• “Так воскресне і Бахмут”: відеорепортаж з виставки бахмутського майстра з писанкарства Дмитра Денисенка
• Троїцькі галушки: як готувати страву з Покровської громади, яку хочуть визнати культурною спадщиною
• Гоніння гадюк та каша з Авдіївки: Національний перелік культурної спадщини доповнили чотири елементи з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій Донеччині бійці ЗСУ знищили об’єкти військової логістики та скупчення живої сили противника. Удари здійснили на чотирьох локаціях окупантів.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

ЗСУ уразили командний пункт і склади росіян на Донеччині

Бійці ЗСУ знищили російські пункти базування і військові об’єкти на окупованій Донеччині. Зокрема, українські бійці знищили командний пункт у районі селища Ольгинка Волноваського району.

Також українські захисники завдали удару по складах окупантів. Уражено склад боєприпасів у районі селища Мангуш та склади матеріально-технічних засобів у районі села Рибинське Волноваського району.

Окрім цього, ЗСУ вдарили по району зосередження живої сили ворога. Пункт дислокації окупантів знищено поблизу селища Дорожнє Покровського району.

Масштаби збитків та втрати ворога уточнюються.

Також Генштаб відзвітував про уражені об’єкти в Криму і Запорізькій області. Українські бійці вдарили по:

• радіолокаційному комплексу “Валдай” у районі Гвардійського в Криму;
• наземній станції управління БпЛА “Форпост” у Євпаторії в Криму;
• складах матеріально-технічних засобів у районі Новоселівки Запорізької області.

Читайте також:

• Обмін полоненими може відбутися на Великдень: Україна чекає рішення рф
• ЗСУ спростували заяви рф про захоплення Никифорівки в Соледарській громаді
• На Донеччині зруйновано греблю на річці Сіверський Донець: чи є загроза підтоплень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!