Технологія виготовлення молоченої слов’янської кераміки з червоної глини визнана нематеріальною культурною спадщиною Донеччини. Та через війну Слов’янська громада може її втратити.

Про це повідомляє Слов’янська МВА.

Слов’янська кераміка, технологія

Кераміка у Слов’янську є традиційним місцевим ремеслом. Історія її промислового виробництва налічує понад сотню років. А продукція місцевих керамістів відома та користується попитом не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.

Молочний випал або молочення — це давній спосіб зробити керамічний виріб більш водонепроникним. Для цього кераміку після першого випалення поливають або задувають молоком і обпалюють при температурі 300-350 градусів. Саме ця технологія дозволяє закрити пори глини та надає виробу приємного коричневого кольору без використання фарб чи хімічних барвників. Відтінки можуть варіюватися від світло-коричневих до темно-шоколадних залежно від жирності молока та температури випалення.

Посуд, виготовлений за цією технологією, був презентований на керамічних симпозіумах, виставках та ярмарках в Україні і за кордоном.

На жаль, зараз існує загроза втрати технології молочення. До повномасштабного вторгнення у Слов’янській громаді нею володіли понад тисячу керамістів. Однак війна змусила багатьох фахівців залишити свої домівки і виробництва. Зараз у Слов’янську залишилося не більше 150 майстрів-керамістів.

Читайте також:

• “Так воскресне і Бахмут”: відеорепортаж з виставки бахмутського майстра з писанкарства Дмитра Денисенка
• Троїцькі галушки: як готувати страву з Покровської громади, яку хочуть визнати культурною спадщиною
• Гоніння гадюк та каша з Авдіївки: Національний перелік культурної спадщини доповнили чотири елементи з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 4 вересня, Нацбанк України ввів в обіг нову банкноту номіналом 2 000 гривень. На ній зображений український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус. Дата введення банкноти в обіг є символічною, адже саме цього дня 1985 року Василь Стус провів протест проти політичних репресій української інтелігенції.

Про це повідомляє Нацбанк.

Нову банкноту у 2 000 гривень офіційно ввели в обіг

Сьогодні, 4 вересня, Національний банк України ввів у обіг банкноту нового найвищого номіналу — 2 000 гривень. На її лицьовому боці зображений український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус, а на зворотному — будівля філологічного факультету Донецького національного університету, який нині носить його ім’я.

Новий номінал дозволить скоротити витрати на друк, транспортування, інкасацію та обробку готівки, а також зробить готівкові розрахунки зручнішими для громадян, бізнесу й банків.

Дата введення в обіг обрана невипадково. Саме цього дня, 4 вересня 1965 року, під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” Василь Стус разом з В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в СРСР відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції.

А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні в таборі суворого режиму “Перм-36”.

Читайте також:

Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2026 року Званівська сільська рада провела дев’ять державних закупівель. Загалом у серпні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на понад 136 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська сільська рада: витрати у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Званівська сільська рада провела дев’ять закупівель на 136 828,90 гривень.

За 23 789 гривень придбали канцелярські товари. Загалом було проведено дві зкупівлі на ці потреби. Одна із них склала 11 294 гривні, за цю суму придбали 282 одиниці товарів. Інша закупівля вартувала 12 495 гривень, за ці кошти придбали 5 наборів канцелярського приладдя “Йду до школи”.

За 20 802 гривні провели технічне обслуговування екскаватора-навантажувача BOBCAT B780. У цю суму, окрім ТО, увійшла ще й вартість виклику на 440 кілометрів. За 11 133,60 гривень придбали запчастини до цього екскаватора (загалом 5 найменувань), і ще за 7 008 гривень — мастильні засоби для техобслуговування (загалом 3 найменування).

18 900 гривень витратили на технічне обслуговування вантажного самоскиду КС-17/1. За 27 294,60 гривень придбали запчастини до цього авто (загалом 9 найменувань), і ще за 24 221,70 гривень — мастильні засоби для техобслуговування (загалом 9 найменувань).

У 3 680 гривень обійшовся електрообігрівач-конвектор для мережі Центрів надання адміністративних послуг.

Читайте також:

• Хто займатиметься припиненням “Бахмутелектротрансу”: МВА оновила склад комісії
• Коли Бахмутська громада отримає бюджет на 2027 рік: затверджено терміни
• Закупівлі бахмутської лікарні у серпні: що придбали на понад 1,8 мільйона гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!