Сьогодні, 27 серпня, у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання у справі колишнього голови Донецької ОВА Павла Кириленка, який нині очолює Антимонопольний комітет. На цьому засіданні посадовцю мали обрати запобіжний захід.

Про це повідомив журналіст-розслідувач Георгій Шабаєв.

Суд над Павлом Кириленком

Під час судового засідання розглядалося клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України. Прокурори вимагають помістити Павла Кириленка під вартою з альтернативою у вигляді застави.

Та суд так і не обрав запобіжного заходу посадовцю.

Нагадаємо, що Павла Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на 56 млн гривень. Обіймаючи посаду голови Донецької ОВА, він набув права власності на 21 об’єкт нерухомого майна та люксовий автомобіль. Все це він зареєстрував на своїх тестя і тещу. Їхніх свідчень суд поки що не слухав.

Читайте також:

• Підроблювала документи для військовозобов’язаних: на Полтавщині затримали голову МСЕК з Бахмута
• ВРУ ухвалила закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних із росією: що це означає для УПЦ МП
• Озеленення на 90 тис. грн: що купують для Новогродівки, яка за кілька кілометрів від росіян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська земля подарувала Україні плеяду талановитих науковців, митців та діячів культури. Однією з таких постатей, чий внесок у розвиток вітчизняної науки залишається вагомим, є Есфір Семенівна Беркович — видатна українська бібліографиня. Протягом свого життя вона працювала у найбільших наукових книгозбірнях країни та створила фундаментальні бібліографічні праці.

Редакція видання Бахмут IN.UA підготувала розповідь про непростий, але надзвичайно плідний життєвий шлях нашої землячки.

Біографія Есфір Беркович

Есфір Беркович народилася 2 березня 1912 року в місті Бахмут. Її дитячі роки супроводжувалися важкою втратою: коли дівчинці виповнилося лише сім років, померла її матір. У 1921 році батько ухвалює рішення перевезти Есфір разом із її сестрами до Харкова, де родина починає нове життя.

Саме в Харкові дівчина пішла до школи, яку успішно закінчила у 1931 році. У шкільні роки в Есфір проявився яскравий музичний талант, що згодом суттєво вплине на вибір її останнього місця роботи та специфіку бібліографічних досліджень.

Юність у ленінграді та старт бібліотечної кар’єри

Після отримання середньої освіти Есфір Беркович вирушає до ленінграда (нині санкт-петербург). Там вона вступає на вечірнє відділення ленінградської консерваторії, прагнучи розвивати свої музичні здібності. Паралельно з навчанням дівчина розпочинає свою трудову діяльність, влаштувавшись до Державної публічної бібліотеки імені М. Є. Салтикова-Щедріна. Саме тут закладається фундамент її майбутнього фаху.

Через особисті обставини Есфір була змушена перервати навчання в консерваторії, залишити Ленінград та повернутися до Харкова. Щоб продовжити роботу за обраним профілем, вона закінчує спеціалізовані бібліотечні курси. Згодом влаштовується до Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка. У науково-методичному відділі цієї установи вона працювала на двох посадах:

• бібліотекаря (у період з 1933 по 1934 роки);
• бібліографа центрального довідкового апарату (з 1934 по 1941 роки).

Роки Другої світової війни та переслідування

З початком німецько-радянської війни мирне життя та кар’єра Есфір Беркович обірвалися. У вересні 1941 року вона евакуювалася до міста Коканд в Узбекистані, де була змушена працювати у місцевій артілі, щоб вижити в умовах тилу.

У січні 1945 року, отримавши виклик від брата, вона переїжджає до москви. Її висока кваліфікація дозволила отримати посаду старшого бібліотекаря у Державній бібліотеці срср імені в. і. леніна. Проте важкі роки евакуації далися взнаки: через тяжку хворобу вже у вересні 1945 року жінка була вимушена звільнитися.

Повернувшись до Харкова, Есфір Семенівна ститкнулася з новою проблемою. Протягом тривалого часу вона залишалася безробітною через розгорнуту радянською владою ідеологічну “боротьбу з космополітизмом”.

Плідна наукова праця у Харківському університеті

Повернутися до улюбленої справи вдалося лише у 1948 році, коли її тимчасово прийняли на посаду редактора Центральної наукової бібліотеки (ЦНБ) Харківського державного університету (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).

У 1950 році вона стала бібліографом науково-бібліографічного відділу ЦНБ і обіймала цю посаду двадцять років — до 1970-го. За цей період фахівчиня взяла безпосередню участь в укладанні 12 ґрунтовних бібліографічних покажчиків. Серед її найвизначніших робіт — створення персональних покажчиків, присвячених видатним діячам науки та культури:

• філософу Григорію Сковороді;
• засновнику Харківського університету Василю Каразіну;
• фізіологу Івану Павлову;
• хіміку Євгену Хотинському;
• фізико-хіміку Миколі Ізмайлову.

Також Есфір Семенівна укладала складні систематичні покажчики до періодичних видань університету та наукових товариств, які діяли при ньому.

Музично-театральна спадщина та останні роки роботи

У 1971 році Есфір Беркович переходить на роботу до Харківської міської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки імені К. С. Станіславського, де працює наступні 20 років (до 1991 року). Саме тут її юнацька музична освіта гармонійно поєдналася з колосальним досвідом бібліографа.

У цій установі вона реалізувала низку важливих професійних завдань:

• створила з нуля алфавітний каталог книг нотного відділу;
• виступила одним із провідних фахівців з розробки унікальної спеціалізованої схеми індексації літератури з мистецтва, яка базувалася на принципах УДК (Універсальної десяткової класифікації);
• доклала максимум зусиль для створення та розвитку довідково-бібліографічного відділу бібліотеки.

Окремою сторінкою її спадщини є зібрані та систематизовані нею бібліографічні списки, присвячені видатним композиторам. На жаль, за життя авторки ці праці залишилися ненадрукованими. До цього переліку увійшли: “Литература о Н. А. Лысенко за 1920–1972 гг.”, “Литература о композиторе Р. Щедрине: за 1958–1971 гг.”, “Т. Н. Хренников: литература за 1946–1973 гг.”, “Литература об А. Н. Скрябине за 1925–1971 гг.”, “С. В. Рахманинов: список литературы”, “М. П. Мусоргский и его опера “Борис Годунов” на сцене и на экране”.

Життєвий шлях видатної бахмутянки завершився 23 листопада 1992 року в Харкові. Весь професійний архів Есфір Семенівни Беркович сьогодні дбайливо зберігається у фондах Харківської міської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки імені К. С. Станіславського як свідчення її безмежної відданості бібліотечній справі.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Покровському напрямку тривають бої, в яких часто задіюють наземні роботизовані комплекси (НРК). Вони виконують логістичну роботу там, де не можуть працювати люди. Проте під обстрілами ці машини також зазнають ушкоджень та виходять з ладу.

Бійці батальйону безпілотних систем “Combat Hawks” 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади 7-го корпусу ШР ДШВ показали кадри порятунку підбитих дронів з околиць Покровська.

Роль наземних дронів під Покровськом

За словами бійців, насучасній війні існують маршрути, куди вже не здатна безпечно заїхати жодна броньована техніка. У таких небезпечних умовах працюють наземні дрони. Їхнє головне завдання — виконання чорнової роботи на нулі.

До основних функцій НРК на передовій належать:

• доставка боєкомплекту (БК) на позиції;
• підвезення провізії та інших припасів;
• евакуація поранених військовослужбовців з поля бою.

Військові зазначають, що логістика через так звану “кілзону” (зону суцільного ураження) є вкрай складною. Існує постійний ризик, що техніка не доїде до точки призначення через високу інтенсивність ворожих ударів.

Евакуація “поранених” роботів

Попри те, що в умовах інтенсивних боїв НРК часто стають розхідним матеріалом, українські десантники раціонально ставляться до наявного технічного ресурсу. Саме тому вони намагаються не кидати таку техніку в сірій зоні, евакуюючи її для подальшого ремонту та поверненню в стрій.

“Поранених та пошкоджених не залишаємо — евакуюємо“, — наголошують військові батальйону “Combat Hawks”.

Читайте також:

Російські штурми на Донеччині зросли: головні бої біля Покровська і Костянтинівки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!