Відомий бахмутський тренер з карате Андрій Волошин продовжує роботу в Києві. Тут він оголосив про набір дитячої групи для занять карате. Долучитися до тренувань можуть діти віком від 6 років.

Про це редакції “Бахмут IN.UA” розповів тренер Андрій Волошин.

Заняття з карате в Києві

Бахмутський тренер Андрій Волошин оголосив про набір дітей на заняття з карате в Києві. На тренування запрошують дітей віком від 6 років.

Долучитися до групи можуть всі охочі. Спочатку дітей чекають два пробних заняття, а потім, у разі зацікавленості дитини, її запишуть у групу.

“Спочатку дитина приходить, тренується на двох заняттях і вже ухвалює рішення — подобається їй чи ні, чи підходять умови і таке інше. Якщо вона захоче продовжити заняття, то її приймуть у групу. На початку батькам купувати нічого не потрібно. Вже коли дитина займається більш ніж пів року, то вже тоді вони мають купити кімоно і все інше”, — каже Андрій Волошин.

Заняття проходитимуть у спортзалі. Відвідування тренувать платні. Вартість — 1 500 гривень за вісім занять. Перші два тренування — пробні.

Зараз на заняття з карате запрошують усіх охочих віком від 6 років. Втім, якщо кількість бажаючих буде збільшуватися, то тренер розгляне питання щодо набору старших груп віком до 15 років.

Вихованці групи з карате у подальшому мають проходити медогляди, щоб не було протипоказань для занять спортом.

“На початку занять медичні довідки не потрібні. Але в подальшому діти мають реєструватися у фіздиспансері, наразі в Києві працює фіздиспансер з Бахмута. До прикладу, в Бахмуті спортсмени двічі на рік проходили диспансеризацію. Тобто, перевіряли загальний стан здоров’я, серце, всі параметри, аналізи проходили. Це необхідно, щоб знати чи не має дитина ніяких протипоказань”, — зазначив Андрій Волошин.

Група з карате в Києві: як записатися

Заняття з карате проводитимуть за адресою: місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 12 (біля станції метро “Чернігівська”).

Тренування проходитимуть тричі на тиждень: у понеділок, середу та п’ятницю з 18:00 до 19:30.

Записатися можна за телефоном: +380 (50) 141 90 09 (Андрій Вікторович Волошин).

Читайте також:

• Сумоїст з Бахмута став найкращим спортсменом Донеччини
• Паверліфтинг, теніс та кульова стрільба: тренер з Бахмута розповів, як доєднатися до секцій
• Чому на Донеччині жінок-тренерок у професійному спорті менше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!