У різних регіонах України працюють центри підтримки бахмутян. Їх розгорнули за підтримки керівництва Бахмутської громади в містах, куди переїхала найбільша кількість людей з Бахмута. У цих осередках переселенці можуть отримати різні види допомоги.

Редакція дізналася, як працює осередок підтримки “З Бахмутом у серці” в Харкові.

Допомога для ВПО з Бахмута в Харкові

У Харкові працює осередок підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці”. Він працює як онлайн, так і в очному форматі.

На сьогодні в осередку зареєстровано понад 1 400 отримувачів допомоги з Бахмутської громади. Це 738 родин. Їм намагаються регулярно надавати гуманітарну допомогу.

“Наприклад, два дні тому ми завершили видачу гігієнічних наборів. Цю допомогу видавали людям з інвалідністю, малозабезпеченим та багатодітним сім’ям. Зараз шукаємо підтримки від волонтерів та міжнародних партнерів, щоб організувати ще й видачу гуманітарної допомоги”, — розповідають в осередку підтримки бахмутян.

Окрім гігієнічних та продуктових наборів, переселенцям надають консультації з різних питань.

“Щотижня в нас ведуть прийом юристи і фахівці Міжнародного комітету порятунку, Норвезької ради у справах біженців. Також надаються консультації з соціальних питань, всім бажаючим дають відповіді на будь-які питання. Ще в нашому осередку надають допомогу в працевлаштуванні, для цього проводиться прийом спеціаліста Центру зайнятості. Також проводять консультації спеціалісти з пенсійного фонду. Їх ми запрошуємо за потреби приблизно раз на місяць. Тобто, допомагаємо чим можемо”, — розповіли в осередку.

Окрім цього, в осередку “З Бахмутом у серці. Харків” працює соціальний гардероб. Тут можна безоплатно взяти речі для себе або для дітей. Одяг сюди передають волонтери і благодійні фонди.

Для переселенців також працюють швачка, масажист і проводяться психологічні тренінги. А до свят в осередку організовують тематичні майстер-класи для дітей.

Також в осередку ведуться прийоми медиків. Звернувшись до медичного пункту, переселенці з Бахмутської громади можуть отримати консультацію лікарів, зробити експрес-тести і аналізи, пройти УЗД та отримати ліки за призначенням.

Щодня до центру підтримки бахмутян звертаються близько десяти людей. Це за умови, якщо немає видачі допомоги, заходів і консультацій.

“З Бахмутом у серці. Харків”: як звернутися за допомогою

Переселенці з Бахмутської громади, які переїхали до Харкова чи Харківської області, можуть отримати допомогу в осередку “З Бахмутом у серці. Харків”. Зареєструватися на отримання допомоги можна онлайн, заповнивши форму за посиланням.

Зібрані дані одразу ж заносять у базу осередку. За вказаними контактами вас повідомлятимуть про видачу гуманітарної допомоги. З іншими заходами та графіком консультацій спеціалістів можна ознайомитися в Telegram-каналі.

Якщо у вас немає можливості зареєструватися онлайн, то приходьте в осередок особисто. Спеціаліст допоможе з реєстрацією.

Центр підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Харків” працює в будні з 10:00 до 15:00 за адресою: вулиця Лермонтовська, 9.

Читайте також:

• Як вагітним жінкам та новоспеченим мамам отримати грошову допомогу
• Для родин з дітьми з Соледарської громади стартувала реєстрація на святкові подарунки
• У київському Vcentri Hub проведуть вечірку для дітей на честь Гелловіну: як записатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.

Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.

Федір Христенко перебуває на волі

Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.

Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.

“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.

Читайте також:

• Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду
• Федір Христенко: таємне зникнення нардепа ОПЗЖ після 24 лютого
• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.

Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА. 

Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді

Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.

Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.

Станом на зараз у громаді залишається:

• у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
• безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.

У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:

• Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
• Дружківська громада — 6 300 осіб.

Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.

Про збільшення кількості евакуйованих

За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.

Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.

У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.

Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.

Ситуація з маломобільними групами населення 

Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.

Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.

Читайте також:

Скільки дітей перебувають у зонах примусової евакуації на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!