Виставка фотоспогадів “Бахмут Before” присвячена довоєнному Бахмуту, тут покажуть близько 100 кадрів Бахмута до війни. Ініціатором заходу є бахмутянин Олексій Халтурін, волонтер ГО “ОСА”.
У Дніпрі захід відбудеться у просторі Creative Statе, за адресою вулиця Барикадна 16, з 30 листопада по 1 грудня, це субота та неділя.
Що передувало?
Бахмутянин Олексій Халтурін розповідає, що ідея виставки у нього з’явилась близько року тому, коли він побачив свій зруйнований дім. Все почалося з групи у Telegram-каналі Бахмут Before. Чоловік створив спільноту, де бахмутяни ділилися кадрами довоєнного міста.
“Я почав збирати усіх знайомих: з ким в школі вчився, у футбол грав, ще щось. І ми обмінювались фотографіями, щоб зберегти пам’ять. Спілкувалися між собою, багато людей втратили знімки. Все погоріло, а фотоальбомів не залишилось. Ми жартували, намагалися один одного підтримувати”, — згадує бахмутянин.
Тоді ж вперше Олексій замислився над фотовиставкою. Цьогоріч його ідея втілиться в реальність, а всі охочі зможуть побачити унікальні кадри з міста. Загалом покажуть понад 100 світлин.
Званівський “Лемко Центр” / фото з особистого архіву героя
Різдво — це свято, яке проходить у сімейному колі. Подекуди його традиції осучаснюють, роблячи їх оптимальними для сучасних поколінь та доповнюють особливостями регіону.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Андрієм Тимчаком — майстром вертепу зі Званівки — про те, як в умовах евакуації йому вдається зберігати різдвяні традиції та готуватися до цьогорічного Різдва.
Різдвяні традиції Донеччини під час війни: як до свята готується родина Андрія Тимчака
За словами Андрія Тимчака, після демобілізації та переїзду на нове місце життя в евакуації змушує “плисти за течією”. Проте, навіть так він усвідомлює, що цього року підготовка до Різдва проходитиме по-іншому. Зміна дати святкування з 7 січня на 25 грудня стала незвичною після десятиліть усталеної традиції, однак нині з’являється більше пояснень щодо походження нової дати, а тому перехід сприймається спокійніше.
“Все пішло від Зимового сонцестояння — максимально довга ніч та мінімальний день“, — каже пан Андрій.
Примітка. Зимове сонцестояння — це астрономічна подія, яка знаменує найкоротший світловий день та найдовшу ніч у Північній півкулі. Воно відбувається з 20 по 22 грудня. 25 грудня в цьому контексті почало використовуватися ще в Давньому Римі, коли Юлій Цезарь в юліанському календарі позначив цю дату, як день, коли відбувається зимове сонцестояння.
“Лемко Центром” керував Андрій Тимчак / фото з особистого архіву героя
Андрій Тимчак вважає, що збереження традицій рідного краю під час війни є важливим, адже раніше різдвяний період займав значну частину його життя — від підготовки вертепів до колядок і щедрівок. Нині святкування стало менш масштабним, але він підкреслює, що Різдво залишається святом у душі, тривалість якого визначає внутрішній стан людини.
“З 1 грудня до 20 січня Різдво було моїм життям: підготовка вертепів, виступи, коляди, щедрівки — два місяці щороку вся сім’я жила цим. Через такі традиції ти відчуваєш себе частиною спільного свята. Зараз я святкую Різдво, але цього значно менше, ніж було раніше“, — зазначає пан Андрій.
Він також зізнається, що мріє повернутися на Донбас і знову займатися розвитком культури в Донецькій області, адже різдвяна традиція для нього — це цінний досвід і великий скарб.
Традиції святкування в колі сім’ї
У родинному колі Андрій Тимчак планує Різдво зі святою вечерею, зберігаючи основні елементи традиції. Проте, він вважає, що свято можна трохи осучаснити, поєднуючи, наприклад, в меню Святвечора пісні та непісні страви, орієнтуючись на побажання дітей.
“Спочатку аналізуєш те, а що взагалі таке “Різдво”. Чи це трагедія, чи це не трагедія. Якщо це не вона, то чому вся їжа має бути пісною? Це ж свято народження Сина Божого. І все. З’являється висновок, що треба змінювати“, — пояснює майстер вертепу зі Званівки.
В сім’ї Андрія Тимчака головним атрибутом традиційного столу, окрім куті, буде смажена птиця. Також чоловік каже, що на столі обов’язково буде:
хліб;
вареники;
голубці з картоплею;
зварена квашена капуста з пісною заправкою;
мачанка (ред. традиційна українська страва з розтертого сиру, сметани, часто з додаванням часнику, зелені, горіхів, яка подається як соус до хліба або картоплі);
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найбільше атак ворога зараз фіксують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Активно штурмують окупанти і на Костянтинівському напрямку.
Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.
Що відбувається на фронті Донеччини
На сьогодні на Покровському напрямку, за твердженням Генштабу, фіксують найбільшу кількість атак. Протягом минулої доби тут зупинили 34 ворожих штурмів. Окупанти атакували поблизу Никанорівки, Родинського, Красного Лимана, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Новосергіївки, Горіхового та Дачного.
В Оперативному командуванні “Схід” зазначають, що ЗСУ контролюють північну частину міста Покровськ. У центральній частині блокують просування противника.
На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 16 атак. Окупанти атакували поблизу Щербинівки, Яблунівки, Олександро-Шультиного, Клебан-Бика, Русин Яру та в бік Софіївки.
На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Новоселівки, Колодязів та Зарічного. Загалом минулої доби тут відбулось 5 боєзіткнень.
Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував один раз, намагаючись просунутись у районі Дронівки.
На Краматорському напрямку росіяни наступальних дій не проводили.
Втрати рф за 23 грудня
За даними Генштабу ЗСУ, протягом 23 грудня російська армія втратила:
Різдво — це свято, яке проходить у сімейному колі. Подекуди його традиції осучаснюють, роблячи їх оптимальними для сучасних поколінь та доповнюють особливостями регіону. Редакція Бахмут […]
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найбільше атак ворога зараз фіксують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Активно штурмують окупанти і […]
У районі міста Сіверськ Донецької області тривають інтенсивні бойові дії. Через чисельну перевагу противника та постійний тиск російських військ українські підрозділи відійшли від населеного пункту. […]
Міжнародний Реєстр збитків продовжує збирати заяви на компенсації від українців. Наразі основну кількість заяв отримують від людей, які через війну перемістилися зі свого місця проживання. […]
З 2023 року при Бахмутській МВА працює Рада ВПО. Це консультативно-дорадчий орган, який об’єднує між собою переселенців з активною громадською позицією та представників місцевої влади. […]
