Наприкінці жовтня 2022 року росіяни вперше поцілили в Благовіщенський храм, що розташовувався на вулиці Ювілейній. Станом на грудень 2024 року окупанти повністю зруйнували святиню.

Який вигляд зараз мають руїни церкви, показали окупанти на своїх пропагандистських джерелах.

Благовіщенський храм у Бахмуті, фото

Благовіщенський храм у Бахмуті вперше постраждав від обстрілів наприкінці жовтня 2022 року. Внаслідок атак була пошкоджена дзвіниця храму.

У травні 2023 року стало відомо, що святиня повністю зруйнована. Про це повідомляв інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Священнослужителі зазначали, що від храму залишилися руїни. Частково вціліли тільки прибудови і дзвіниця, в них були пошкоджені дахи.

Окупанти, які зараз перебувають у Бахмуті, показали, що від церкви лишилася тільки груда каміння. Також зберігся зламаний позолочений хрест і частина церковної мозаїки.

Благовіщенський храм у Бахмуті до війни

Благовіщенський храм входив до Горлівської єпархії Української Православної Церкви. Ця святиня відносно нова, її будівництво завершили 17 жовтня 2010 року.

До оздоблення храму залучали майстрів з Харкова і Краматорська. Харківські майстри зробили дерев’яний різьблений іконостас, покритий сусальним золотом. А краматорські майстри розписали стіни храму у візантійському стилі.

Церкву освятили на честь свята Благовіщення Пресвятої Богородиці на згадку про святиню XIX століття, яку в Бахмуті зруйнували комуністи.

Читайте також:

• Район Нового ринку в Бахмуті: окупанти показали нові фото
• Пам’ятник Булавіна та уціліла мозаїка: росіяни показали Бахмут восени
• Пушилін звинуватив ЗСУ в тому, що окупанти не можуть відбудувати Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимова погода з опадами, ожеледицею та зниженням температур суттєво впливає на проведення евакуацій з прифронтових громад Донеччини. Волонтери змушені коригувати маршрути, зменшувати кількість рейсів і працювати в умовах підвищених ризиків як для людей, так і для техніки.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, керівник гуманітарної місії “Проліска” на Донеччині.

Евакуація з Донеччини

За словами волонтера, негода безпосередньо впливає на темпи евакуації. Через сніг і слизькі дороги зменшується швидкість руху, а автівки часто заносить.

“Дуже впливає, тому що затримуються автівки, людям доводиться довше чекати на евакуацію. Швидкість на дорогах вже менша, і все йде повільніше“, — пояснює Євген Ткачов.

Додатковою проблемою стала технічна неготовність частини транспорту: деякі волонтери не змогли виїхати через відсутність зимової гуми.

Негода ускладнює не лише логістику, а й комунікацію з тими, хто евакуюється. У багатьох містах людей вивозили з визначених точок збору, тоді як зараз виникають проблеми з цим.

“Там, де ще кілька днів тому люди могли дійти пішки, зараз холодно й слизько. Вони телефонують і просять забирати саме з адреси“, — розповідає волонтер.

Через погіршення погодних умов волонтери змушені й скорочувати кількість рейсів або переносити евакуацію.

“Сьогодні довелося відкладати евакуацію на завтра. Якщо, умовно, зазвичай можна зробити три рейси, то за таких умов — лише два“, — зазначає Євген Ткачов.

У результаті не всі охочі можуть виїхати в запланований день.

Ризики на дорогах і загрози безпеці

Попри складні погодні умови, загрози з боку російських військ не зникають. Волонтери наголошують, що навіть під час снігопаду дрони залишаються небезпечними.

“Сьогодні була погода, яка теоретично погана для дронів, але ми бачили спалену дроном військову автівку під час снігопаду“, — каже евакуаційник.

Окрему небезпеку становить ожеледиця та військовий транспорт, який рухається на непридатній для льоду гумі.

Погода як фактор зростання заявок на евакуацію

За спостереженнями волонтера, саме похолодання та проблеми з комунальними послугами частіше підштовхують людей до рішення виїжджати, ніж обстріли.

“Коли тепло, люди навіть із вибитими вікнами залишаються. А коли холод і негода — приходить розуміння, що далі так жити не вийде“, — зазначає співрозмовник.

Водночас зі зростанням кількості заявок евакуаційні можливості тимчасово зменшуються.

Як волонтери готуються до зими

Щоб працювати в зимових умовах, евакуаційні команди заздалегідь готують техніку та водіїв.

“Зимова гума, утеплення автівок, тренінги для водіїв, нові акумулятори, перевірка омивачів, буксирів і аварійних знаків — усе це обов’язково“, — розповідає Євген Ткачов.

Основний акцент волонтери зараз роблять на технічній підготовці, яка дозволяє максимально безпечно працювати на дорогах у прифронтовій зоні взимку.

Читайте також:

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Мешканцям Донецької і Харківської областей, які мають категорію вразливості, доступна грошова допомога на зиму. На отримання допомоги вже зареєструвались понад 3 000 родин.

Хто і як може зареєструватися, розповідає ГО “Це — наша справа!”.

Грошова допомога на зиму: хто може отримати на Донеччині

ГО “Це — наша справа!” разом з благодійним фондом “Янголи Спасіння” проводять реєстрацію на грошову допомогу в холодний сезон. Підтримку надають родинам, які належать до категорій вразливості.

Допомогу можуть отримати мешканці Донецької і Харківської областей. А саме:

• Харківська область — Барвінківська, Куньєвська та Ізюмська громади Ізюмського району;
• Донецька область — Слов’янська та Краматорська громади Краматорського району.

Підтримка передбачена для:

• людей віком від 60 років;
• людей з інвалідністю;
• жінок, які очолюють родини;
• сімей з трьома і більше дітьми;
• вагітних жінок та мам з немовлятами;
• малозабезпечених родин.

Для реєстрації пишіть в особисті повідомлення Instagram-сторінки ГО “Це — наша справа!”.

Читайте також:

• Дружківська громада збирає дані ВПО для надання допомоги — як долучитися
• Як пенсіонерам-ВПО отримати безкоштовне житло у Ворзелі
• Житлова допомога для ВПО з ТОТ: як формується черговість виплат компенсації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!